Рішення № 141064729, 30.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 жовтня 2026 рокуСправа № 280/8965/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23; код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування позивачу до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 07.10.1999 по 14.05.2000 та з 16.05.2005 по 30.08.2005;

- зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 періоди його роботи з 07.10.1999 по 14.05.2000 та з 16.05.2005 по 30.08.2005, у зв`язку із чим перерахувати йому пенсію з 08.06.2026.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач при переведенні позивача на пенсію за віком на пільгових умовах протиправно не зарахував до його пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 07.10.1999 по 14.05.2000 та з 16.05.2005 по 30.08.2005 (загалом 10 місяців 28 днів) на АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» через наявність перерв у наказах про атестацію робочих місць. Позивач наголошує, що несвоєчасне проведення атестації є виною роботодавця і не може позбавляти працівника права на пільгове пенсійне забезпечення, що підтверджується сталою судовою практикою Верховного Суду. У зв`язку з цим, він просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 02.09.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі №280/8965/26 та повідомлено про розгляд справи у письмовому провадженні протягом шістдесяти днів.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши до суду свій письмовий відзив, в якому зазначає, що стаж позивача було обчислено правомірно на підставі наданих документів, а спірні періоди роботи не підлягають зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1 через наявність перерв у наказах про атестацію робочих місць на підприємстві. Орган Пенсійного фонду наголошує, що лише записів у трудовій книжці недостатньо для підтвердження пільгового характеру роботи, а умови праці після 21.08.1992 обов`язково мають підтверджуватися результатами атестації робочих місць, які застосовуються впродовж 5 років після їх затвердження. Оскільки за спірні періоди відповідні накази відсутні, а також у зв`язку з тим, що Головне управління діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, його дії є повністю законними. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.

08.06.2026 позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення/перерахунок пенсії, а саме про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16.07.2026 №32100-31639/М-02/8-0800/26 вбачається, що заяву в порядку екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області та за результатом розгляду прийнято рішення від 16.06.2026 №923030184812 про переведення позивача на пенсію за віком на пільгових умовах, проте при її обчисленні до пільгового стажу позивача за Списком №1 до нього не зараховано періоди роботи з 07.10.1999 по 14.05.2000 та з 16.05.2005 по 30.08.2005, за наявності перерв у наказах про атестацію робочих місць.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16.07.2026 №32100-31639/М-02/8-0800/26 також підтверджується, що окреме рішення про відмову в зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 періодів його роботи з 07.10.1999 по 14.05.2000 та з 16.05.2005 по 30.08.2005 не приймалося.

Позивач, вважаючи протиправною таку бездіяльність відповідача, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення»(далі -Закон №1788-ХІІ) та Законом №1058-ІV.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV особи мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 мають чоловіки, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Судом встановлено, що пільговий стаж позивач здобув працюючи повний робочий день у металургійному виробництві в АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» з 05.09.1996 по 30.11.2006 за професією електролізник розплавлених солів, що передбачено Списком №1 розділ 7 пункт 10а шифр 1071200а-19910, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, Списком №1 розділ 7 пункт 10а позиція 7.10а код КП 8122.2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36; з 01.12.2006 по 05.08.2009 за професією майстер, що передбачено Списком №1 розділ 7 пункт 10б, позиція 7.10б, код КП 1222.2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003№36; загалом за вказаний вище період пільговий стаж Позивача складає 12 років 10 місяців (за вирахуванням днів простою та відпустки без збереження заробітної плати), що підтверджується записами у трудовій книжці Позивача НОМЕР_2 та довідкою АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» від 01.10.2025 №194.

У довідці від 01.10.2025 №194 зазначено про те, що робоче місце позивача атестовано згідно із наказами 06.10.1994 №713, 15.05.2000 №261, від 31.08.2005 №451, від 06.12.2007 №01/72.

Розрахунок стажу свідчить про те, що відповідачем до пільгового стажу позивача за списком №1 враховано лише 11 років 11 місяців 11 днів.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV коефіцієнт страхового стажу - величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Частиною першою статті 27 Закону №1058-IV встановлено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до абзацу 10 частини третьої статті 24 Закону №1058-IV, за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Таким чином, у зв`язку із незарахуванням 10 місяців 28 днів роботи позивача до його пільгового стажу за списком №1, відповідачем занижено коефіцієнт його стажу та, як наслідок, розмір його пенсії.

Зі змісту листа від 16.07.2026 №32100-31639/М-02/8-0800/26 вбачається, що до пільгового стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 не зараховані періоди роботи з 07.10.1999 по 14.05.2000 та з 16.05.2005 по 30.08.2005, оскільки за вказаний період відсутні накази про проведення атестації робочого місця, тобто відповідачем не враховано періоди перерви між п`ятирічним періодом дії наказів про результати атестації робочого місця позивача від 06.10.1994 №713, від 15.05.2000 №261 та від 31.08.2005 №261.

Суд зазначає, що така позиція пенсійного органу не відповідає чинному законодавству та суперечить висновкам Верховного Суду.

Верховний Суд України в постанові від 16.09.2014 №21-307а14 та Верховний Суд в постанові від 05.03.2019 №679/774/16-а виклали правову позицію, згідно із якою якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Крім того, у справі №520/15025/16-а Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

До того ж, Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав для відступу від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 16.09.2014 у справі №21-307а14, згідно яких, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку №442 проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Первинна атестація робочого місця позивача на АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» була проведена згідно із наказом про атестацію робочих місць від 06.10.1994 №713.

Наступні атестації робочих місць позивача на АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» були проведені згідно із наказами про атестацію робочих місць від 15.05.2000 №261, від 31.08.2005 №451.

Отже, із урахуванням вищенаведених правових висновків періоди роботи позивача з 07.10.1999 по 14.05.2000 та з 16.05.2005 по 30.08.2005, що разом складають 10 місяців 28 днів мали бути зараховані до його пільгового стажу за списком №1.

Незарахування спірного періоду роботи позивача до його пільгового стажу суперечить принципу правової визначеності, який є одним з елементів верховенства права та згідно із яким обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

У рішенні ЄСПЛ від 20.01.2021 у справі «Рисовський проти України» Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (пункт 70 цього рішення).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення ЄСПЛ у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova andPine v. TheCzech Republic), пункту 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), №32457/05, пункту 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), №35298/04, пункту 67).

Таким чином, з огляду на принцип «належного урядування», відповідач як державний орган повинен був діяти вчасно та у належний і послідовний спосіб, аби гарантувати реалізацію права позивача на належне пенсійне забезпечення.

Як наслідок, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог даного позову, які стосуються зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до його пільгового стажу із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 періоди роботи з 07.10.1999 по 14.05.2000 та з 16.05.2005 по 30.08.2005, у зв`язку із чим перерахувати йому пенсію з 08.06.2026.

Щодо посилань відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.09.2022 у справі №200/8337/20-а, в якій зазначено, що відсутність відомостей про зайнятість повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці унеможливлює підтвердження пільгового стажу тільки даними трудової книжки, що обумовлює підтвердження пільгового характеру роботи уточнюючою довідкою.

Позиція відповідача ґрунтується на тому, що на підтвердження спеціального трудового стажу позивачем не було надано уточнюючі довідки підприємств за вказані періоди, а в трудовій книжці відсутні необхідні відомості для підтвердження спеціального трудового стажу.

Слід зауважити, що відповідно до пункту 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Однак, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у разі відсутності трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення, що узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 12.09.2022 у справі №580/4885/20 та від 17.01.2023 у справі №392/1357/17.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області заявника про те, які документи необхідно подати додатково, та запитів про витребування необхідних документів.

Враховуючи вказане, слід дійти правомірного висновку, що трудова книжка є документом, який обов`язковий до урахування пенсійним органом щодо підтвердження стажу, а тому відповідач протиправно відмовив позивачу у зарахуванні періодів роботи до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн., який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23; код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періодів його роботи з 07.10.1999 по 14.05.2000 та з 16.05.2005 по 30.08.2005.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 періоди його роботи з 07.10.1999 по 14.05.2000 та з 16.05.2005 по 30.08.2005, у зв`язку із чим перерахувати йому пенсію з 08.06.2026.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 30.10.2026.

Суддя А.В. Сіпака