Єдиний державний реєстр судових рішень ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2026 рокуСправа № 160/24032/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) в м. Дніпрі справу за позовом ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.04.2020 із застосуванням індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації) відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та щодо обчислення та виплати місячного грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 20.04.2020 та виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальних допомог для оздоровлення, матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань й премії без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року у розмірі 2102,00 гривні;
- зобов`язати 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію) за період з 01.03.2018 по 20.04.2020 включно в розмірі 115149,27 грн, відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов`язати 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 місячного грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 20.04.2020 та виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальних допомог для оздоровлення, матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань, й премії з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року у розмірі 2102,00 гривні, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатків 1, 14 до Постанови № 704 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив службу цивільного захисту у 5 Державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, правонаступником якого є відповідач. З 24.04.2020 звільнений зі служби.
Станом на день виключення позивача зі списків особового складу відповідачем не проведено розрахунків щодо індексації грошового забезпечення (поточної та індексації- різниці), яка гарантована чинним законодавством України, зокрема, Законом України від 03 липня 1991 року № 1282-ХП «Про індексацію грошових доходів населення», постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», а також численними роз`ясненнями Міністерства соціальної політики; грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 20.04.2020 та виплачених за вказаний період одноразових допомог і премії виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року.
Так, докази порушеного права підтверджені у наданий відповідачем довідці про розмір грошового забезпечення за 2018 рік, зміст якої надає змогу встановити недотримання відповідачем вимог спеціального законодавства із приводу нарахування та виплати «індексації-різниці».
Крім того, для розрахунку основних і додаткових видів грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 24.04.2020 відповідачем використовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом станом на 01 січня 2018 року в розмірі 1762,00 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 17.08.2026 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача, зокрема, інформацію про проходження позивачем служби, довідки про грошове забезпечення та картки особового рахунку позивача за період з 01.03.2018 по 20.04.2020, відомості про розрахункову величину, яка використовувалася при нарахуванні позивачу грошового забезпечення, та інформацію про нарахування індексації грошового забезпечення.
21.08.2026 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.
У відзиві відповідач посилається на недоліки позовної заяви.
Щодо строку звернення до суду відповідач зазначив, що позивач проходив службу з 07.06.1994 по 24.04.2020, а позовну заяву подано через шість років після звільнення.
На думку відповідача, позивач дізнався про порушення своїх прав оскаржуваними діями відповідача в день отримання грошового атестата при звільненні 24.04.2020, тож тримісячний строк звернення до суду з вищевказаними позовними вимогами відраховується саме з дати вручення позивачеві грошового атестата, а відтак, вказаний строк пропущено.
Щодо індексації грошового забезпечення відповідач послався на положення Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 і зазначив, що поняття «фіксованої» суми індексації з 01.12.2015 законодавством не передбачено, натомість абзаци 3-6 пункту 5 Порядку № 1078 регулюють право на індексацію-різницю, яке виникає лише тоді, коли розмір підвищення доходу у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) менший за суму можливої індексації; місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного працівника індивідуально не визначається, а визначальним є момент останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою відповідно до законодавства.
Крім того, відповідач із посиланням на Бюджетний кодекс України зазначив, що видатки на грошове забезпечення здійснюються лише в межах бюджетних асигнувань.
Щодо вимоги про одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідач зазначив, що Порядком № 44 передбачено виплату грошової компенсації лише при виплаті грошового забезпечення, а оскільки виплата спірних сум ще не здійснена, ця вимога є передчасною, на підтвердження чого послався на постанову Верховного Суду від 28.11.2023 у справі № 420/18163/21.
Витребуваних ухвалою від 17.08.2026 доказів відповідач разом з відзивом не надав.
Ухвалою суду від 16.10.2026 продовжено строк розгляду справи на 30 днів та повторно витребувано від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області інформацію про проходження позивачем служби, довідки про грошове забезпечення, картки особового рахунку позивача, відомості про розрахункову величину, інформацію про нарахування індексації грошового забезпечення, а також відомості щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
На виконання вимог зазначеної ухвали Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області подало до суду клопотання від 26.10.2026 про долучення доказів, до якого додало довідку від 21.10.2026 № 1057/11 про проходження позивачем служби та довідки про нараховане позивачу грошове забезпечення за 2018, 2019 та 2020 роки, а також повідомило, що картки особового рахунку позивача за період з 01.03.2018 по 20.04.2020 5 Державним пожежно-рятувальним загоном до 2 Державного пожежно-рятувального загону не передавалися та не збереглися.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями паспорта громадянина України та картки платника податків.
Згідно з довідкою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 21.10.2026 № 1057/11 позивач у період з 07.06.1994 (наказ УПО від 09.06.1994 № 74 - про призначення) по 24.04.2020 (наказ ГУ ДСНС від 15.04.2020 № 125 - про звільнення) проходив службу в підрозділах Головного управління та звільнений зі служби цивільного захисту за підпунктом 1 пункту 176 (у зв`язку із закінченням строку контракту) 24.04.2020.
Витягом з наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (з кадрових питань (особового складу)) від 15.04.2020 № 125 старшого прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 , командира відділення 38 державної пожежно-рятувальної частини 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, звільнено зі служби з виключенням зі списків особового складу кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій та зняттям з усіх видів забезпечення в запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за підпунктом 1 пункту 176 (у зв`язку із закінченням строку контракту) 24 квітня 2020 року. Вислуга років на день звільнення становить у календарному обчисленні 27 років 09 місяців 02 дні. Наказано виплатити одноразову грошову допомогу за 27 років 09 місяців 02 дні. Щорічна основна відпустка за 2020 рік використана в повному обсязі.
Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 18.01.2021 № 45 «Про припинення юридичної особи шляхом приєднання» 5 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області припинено шляхом приєднання до 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів та встановлено, що останній є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків 5 державного пожежно-рятувального загону. Запис про державну реєстрацію припинення 5 державного пожежно-рятувального загону внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.12.2021 за № 1002251120012000604. Зазначені обставини не заперечуються відповідачем.
З довідки про нараховане позивачу грошове забезпечення за 2018 рік (38 ДПРЧ), засвідченої відповідачем, вбачається, що у січні та лютому 2018 року позивачу нараховувалися: посадовий оклад у розмірі 645,00 грн, оклад за спеціальним званням 65,00 грн, надбавка за вислугу років 284,00 грн, надбавка за ризик 177,50 грн, надбавка за особливо важливі завдання 497,00 грн, премія (у січні 808 відсотків, 5218,05 грн; у лютому 826 відсотків, 5327,70 грн), доплата за роботу в нічний час (у січні 41,44 грн, у лютому 41,66 грн); усього нараховано у січні 2018 року 6927,99 грн, у лютому 2018 року 7037,86 грн.
З березня 2018 року позивачу нараховувалися посадовий оклад у розмірі 3170,00 грн, оклад за спеціальним званням 1020,00 грн, надбавка за вислугу років 2095,00 грн; у березні 2018 року також нараховано надбавку за особливо важливі завдання 9,94 грн, премію (10 відсотків) 64,50 грн, доплату за роботу в нічний час 39,51 грн; усього нараховано у березні 2018 року 6398,95 грн. Індексація грошового забезпечення у 2018 році нарахована позивачу лише у грудні 2018 року в розмірі 71,08 грн.
З довідки про нараховане грошове забезпечення за 2019 рік вбачається, що протягом 2019 року позивачу щомісяця нараховувалися посадовий оклад у розмірі 3170,00 грн, оклад за спеціальним званням 1020,00 грн, надбавка за вислугу років 2095,00 грн, доплата за ОПС 3142,50 грн, премія (65 70 відсотків), доплата за кваліфікацію 95,10 грн, а також поточна індексація грошового забезпечення в розмірах від 71,08 грн до 216,51 грн.
З довідки про нараховане грошове забезпечення за 2020 рік вбачається, що у січні березні 2020 року позивачу щомісяця нараховувалися посадовий оклад у розмірі 3170,00 грн, оклад за спеціальним званням 1020,00 грн, надбавка за вислугу років 2095,00 грн, доплата за ОПС 3142,50 грн, премія (103 відсотки) 3265,10 грн, доплата за кваліфікацію 95,10 грн, індексація 216,51 грн; у квітні 2020 року (пропорційно до відпрацьованого часу) посадовий оклад 2536,00 грн, оклад за спеціальним званням 816,00 грн, надбавка за вислугу років 1676,00 грн, доплата за ОПС 2514,00 грн, премія 3265,10 грн, доплата за кваліфікацію 76,08 грн, індексація 173,21 грн. Крім того, у березні 2020 року позивачу нараховано матеріальну допомогу (графа «мат. доп.») у розмірі 12700,00 грн, у квітні 2020 року матеріальну допомогу (графа «соц. доп.») у розмірі 12600,00 грн та премію за поточний місяць у розмірі 2612,08 грн, а також вихідну (одноразову грошову) допомогу при звільненні в розмірі 172633,95 грн. Щомісяця позивачу також нараховувалася компенсація податку з доходів фізичних осіб.
Розмір одноразової грошової допомоги при звільненні складає 172633,95 грн.
Отже, розміри посадового окладу (3170,00 грн) та окладу за спеціальним званням (1020,00 грн) позивача залишалися незмінними з березня 2018 року по день звільнення, у тому числі не змінювалися ні з 01.01.2019, ні з 01.01.2020. Позивач стверджує, що ці оклади визначалися відповідачем із застосуванням розрахункової величини 1762,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018); відповідач цієї обставини не заперечив, відомостей про розрахункову величину, яка використовувалася при нарахуванні позивачу грошового забезпечення, на вимогу суду не надав і доказів, які б її спростовували, не подав.
Також матеріалами справи підтверджено, що індексація-різниця (фіксована сума індексації) у період з 01.03.2018 по 24.04.2020 позивачу не нараховувалася і не виплачувалася. Нараховувалася лише поточна індексація, яка виникала внаслідок перевищення порогу індексації, починаючи з грудня 2018 року.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Щодо строку звернення до суду суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 у справі № 990/156/23 дійшла висновку, що положення статті 233 Кодексу законів про працю України поширюються і на спори щодо оплати праці (грошового забезпечення) осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі.
До 19.07.2022 частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України було встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в новій редакції, якою запроваджено тримісячний строк звернення до суду.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, на яку посилається і відповідач, сформулював висновок, відповідно до якого правовідносини, що мали місце до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України у попередній редакції, яка надавала право звернутися до суду без обмеження будь-яким строком, а правовідносини з 19.07.2022 згідно з чинною редакцією цієї статті, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду. При цьому судова палата відступила, зокрема, від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 29.01.2025 у справі № 500/6880/23 та від 28.08.2024 у справі № 580/9690/23, в яких до вимог про перерахунок індексації грошового забезпечення за періоди, що передували 19.07.2022, було застосовано редакцію статті 233 Кодексу законів про працю України, чинну з 19.07.2022, а також від висновків про обчислення строку звернення до суду з дати звільнення зі служби (постанови від 23.01.2025 у справі № 400/4829/24, від 20.11.2023 у справі № 160/5468/23).
Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У цій справі всі спірні правовідносини (нарахування та виплата грошового забезпечення, індексації та інших виплат за період з 01.03.2018 по 24.04.2020, а також виплат, належних позивачу при звільненні 24.04.2020) мали місце до 19.07.2022, а тому до них підлягає застосуванню частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції, чинній до 19.07.2022, яка не обмежувала строк звернення до суду з позовом про стягнення належних виплат.
Доводи відповідача про те, що строк звернення до суду слід обчислювати з дня отримання позивачем грошового атестата 24.04.2020, суд відхиляє, оскільки наведений у постанові Верховного Суду від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 висновок про початок перебігу тримісячного строку з дня вручення грошового атестата стосувався вимог за період після 19.07.2022, на які поширюється чинна редакція статті 233 Кодексу законів про працю України. Крім того, відповідач не надав доказів видачі позивачу грошового атестата чи іншого письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025 висновків суду не змінюють, оскільки частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції, чинній з 19.07.2022, до спірних правовідносин не застосовується.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач не пропустив строк звернення до суду.
Щодо доводів відповідача про невідповідність позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає, що особу позивача достовірно встановлено: прізвище, ім`я, по батькові та дата народження позивача збігаються з даними, наведеними в довідці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 21.10.2026 № 1057/11 та у витягу з наказу від 15.04.2020 № 125, а його реєстраційний номер облікової картки платника податків ( НОМЕР_1 ) та зареєстроване місце проживання підтверджено копіями картки платника податків і паспорта громадянина України, наданими позивачем. Зазначена у позовній заяві помилка в реєстраційному номері облікової картки платника податків не перешкоджає розгляду справи по суті та не є підставою для відмови у задоволенні позову.
Щодо позовних вимог про нарахування та виплату індексації-різниці суд дійшов такого.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно зі статтею 125 Кодексу цивільного захисту України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків. Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 14 розділу I Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 № 623, встановлено, що індексація грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу здійснюється в порядку та розмірах, установлених чинним законодавством України.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон № 1282-XII). Відповідно до статті 1 цього Закону індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Згідно зі статтею 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення); індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі Порядок № 1078).
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній у спірний період) у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій пункту 5 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий пункту 5 Порядку № 1078).
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п`ятий пункту 5 Порядку № 1078).
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий пункту 5 Порядку № 1078).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі, якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася в цьому місяці, особа набуває право на індексацію-різницю (фіксовану суму індексації), яка визначається як різниця між сумою можливої індексації та розміром підвищення доходу і виплачується щомісяця до чергового підвищення тарифних ставок (окладів); до цієї суми надалі додається поточна індексація, що виникає внаслідок перевищення порогу індексації.
Для правильного застосування абзаців третього шостого пункту 5 Порядку № 1078 необхідно встановити: розмір підвищення доходу в місяці підвищення посадових окладів, який визначається як різниця між сумами грошового забезпечення в місяці підвищення та в попередньому місяці з урахуванням усіх складових, що не мають разового характеру; суму можливої індексації в місяці підвищення, яка визначається як добуток прожиткового мінімуму для працездатних осіб та величини приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків; співвідношення цих величин. Такий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постановах від 05.02.2024 у справі № 360/383/23, від 30.04.2024 у справі № 360/700/23, від 23.05.2024 у справі № 160/15411/23.
З 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 704), якою встановлено нові розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, у тому числі осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту. Попереднє підвищення посадових окладів відбулося з 01.01.2008 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Отже, березень 2018 року є місяцем підвищення посадових окладів позивача, яке відбулося відповідно до законодавства, а не в індивідуальному порядку, у зв`язку з чим доводи відповідача щодо неможливості індивідуального визначення місяця підвищення тарифних ставок (окладів) висновків суду не спростовують.
Як установлено судом, грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року становило 7037,86 грн, а у березні 2018 року 6398,95 грн, тобто з урахуванням усіх складових, що не мають разового характеру, підвищення грошового доходу позивача в місяці підвищення посадових окладів не відбулося (розмір підвищення доходу дорівнює 0,00 грн). Позивач у позовній заяві зазначив розмір грошового забезпечення за лютий 2018 року 7037,66 грн, що є очевидною опискою, яка не впливає на висновки суду.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб у березні 2018 року становив 1762,00 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»). Величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року становила 253,3 відсотка, що узгоджується з даними, наведеними у постанові Верховного Суду від 23.05.2024 у справі № 160/15411/23. Відповідач цієї величини не заперечив та власного розрахунку не навів.
Таким чином, сума можливої індексації у березні 2018 року становила 4463,15 грн (1762,00 грн х 253,3% : 100%), а розмір підвищення доходу позивача (0,00 грн) не перевищив цієї суми. Відтак у позивача з 01.03.2018 виникло право на індексацію-різницю в розмірі 4463,15 грн щомісяця, яка відповідно до абзацу шостого пункту 5 Порядку № 1078 підлягала виплаті до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) разом з поточною індексацією.
Матеріали справи не містять доказів підвищення посадових окладів позивача в період з 01.03.2018 по день його звільнення 24.04.2020, а тому індексація-різниця підлягала виплаті позивачу протягом усього зазначеного періоду. Нарахування позивачу поточної індексації, яка виникла внаслідок перевищення порогу індексації, починаючи з грудня 2018 року, не впливає на його право на індексацію-різницю, оскільки відповідно до абзацу шостого пункту 5 Порядку № 1078 поточна індексація додається до визначеної суми індексації, а не замінює її.
Верховний Суд у постановах від 11.04.2025 у справі № 560/752/24, від 08.05.2025 у справі № 380/6610/24, а також у постанові від 20.08.2026 у справі № 560/2520/25, ухваленій у справі за позовом особи начальницького складу служби цивільного захисту, зазначив, що для належного та ефективного захисту прав позивача суди мають перевірити обґрунтованість розрахунку сум індексації та у судовому рішенні вказати конкретні суми, на які позивач має право і які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити, а не залишати їх визначення на розсуд відповідача.
Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що сума індексації-різниці за 25 повних місяців (з березня 2018 року по березень 2020 року включно) становить 111578,75 грн (4463,15 грн х 25), а за період з 01.04.2020 по 24.04.2020 3570,52 грн (4463,15 грн : 30 днів х 24 дні), а всього 115149,27 грн, що відповідає заявленій позивачем сумі.
При цьому суд зауважує, що у прохальній частині позовної заяви кінцевою датою періоду нарахування індексації-різниці зазначено 20.04.2020, тоді як заявлену суму (115149,27 грн) розраховано позивачем по 24.04.2020 включно, тобто по день звільнення, який підтверджено витягом з наказу від 15.04.2020 № 125 та довідкою від 21.10.2026 № 1057/11. Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, про захист яких вони просять. З огляду на зміст позовних вимог і їх обґрунтування суд вважає за необхідне визначити період нарахування індексації-різниці з 01.03.2018 по 24.04.2020.
Оскільки відповідач не нарахував та не виплатив позивачу індексацію-різницю, тобто не вчинив дій, які був зобов`язаний вчинити, протиправною є саме бездіяльність відповідача, а тому суд з метою належного захисту прав позивача визнає протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації-різниці.
Щодо позовних вимог про перерахунок грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2020 суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 2 Постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У пункті 4 Постанови № 704 у первинній його редакції було передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова № 103), яка набрала чинності 24.02.2018, внесено зміни до Постанови № 704, зокрема пункт 4 викладено в редакції, згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким внесено зазначені зміни до Постанови № 704.
Відповідно до частини п`ятої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з дати їх прийняття, а згідно з частиною другою статті 265 цього Кодексу нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, з 29.01.2020 відновилася дія пункту 4 Постанови № 704 у первинній редакції, і з цієї дати виникли підстави для розрахунку грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу, у тому числі позивача, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 15.03.2023 у справі № 420/6572/22, в яких, зокрема, зазначено, що встановлене пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини на ці правовідносини не впливає, оскільки розрахунковою величиною є саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 встановлено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у розмірі 2102,00 грн.
Таким чином, за період з 29.01.2020 по день звільнення 24.04.2020 позивач мав право на нарахування та виплату грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн, однак відповідач обчислював їх із застосуванням розрахункової величини 1762,00 грн.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Неправильне визначення розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням зумовило заниження розмірів похідних від них складових грошового забезпечення, зокрема надбавки за вислугу років (2095,00 грн 50 відсотків від суми посадового окладу та окладу за спеціальним званням), доплати за ОПС (3142,50 грн 75 відсотків від цієї суми), доплати за кваліфікацію (95,10 грн 3 відсотки посадового окладу) та премії (3265,10 грн 103 відсотки посадового окладу), а також розрахованих виходячи з місячного грошового забезпечення матеріальної допомоги, нарахованої у березні 2020 року (12700,00 грн), матеріальної допомоги, нарахованої у квітні 2020 року (12600,00 грн), премії за поточний місяць, нарахованої у квітні 2020 року (2612,08 грн), та одноразової грошової допомоги при звільненні (172633,95 грн). Зазначені виплати нараховані позивачу в межах періоду з 29.01.2020 по 24.04.2020, а тому підлягають перерахунку.
Водночас поточна індексація грошового забезпечення обчислюється в межах прожиткового мінімуму і не залежить від розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, а тому перерахунку в межах цих позовних вимог не підлягає.
Щодо вимог про індексацію-різницю, суд з підстав, наведених вище, відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне визначити кінцеву дату періоду перерахунку грошового забезпечення днем звільнення позивача 24.04.2020, оскільки позивач в обґрунтування позову зазначив про застосування відповідачем розрахункової величини 1762,00 грн у період з 29.01.2020 по 24.04.2020, а грошове забезпечення за квітень 2020 року, премія та одноразова грошова допомога при звільненні нараховані йому за період служби по 24.04.2020.
Відповідач не допустив бездіяльності щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за цей період, а вчинив дії з його нарахування та виплати, однак у меншому розмірі, ніж належало, тому протиправними є дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення та зазначених виплат без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020.
Щодо вимог про одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб.
Відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 (далі Порядок № 44), грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу, зокрема, ДСНС, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 44 виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують осіб рядового і начальницького складу, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, пов`язаних з утриманням податку з доходів фізичних осіб, одночасно з виплатою грошового забезпечення.
Верховний Суд у постановах від 27.07.2023 у справі № 380/813/22, від 31.01.2024 у справі № 320/6441/22, від 18.04.2024 у справі № 160/10789/22, від 30.04.2024 у справі № 360/700/23 зазначив, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, виплачується одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Матеріалами справи підтверджено, що під час проходження служби позивачу щомісяця нараховувалася компенсація податку з доходів фізичних осіб. Індексація-різниця та суми перерахованого грошового забезпечення є складовими грошового забезпечення позивача, право на яке він набув у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, а тому їх виплата має здійснюватися з одночасною виплатою грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, утриманого з цих сум. Зобов`язання відповідача провести виплату з одночасною компенсацією податку стосується саме моменту виплати присуджених сум, а тому відповідна вимога не є передчасною, а доводи відповідача з посиланням на постанову Верховного Суду від 28.11.2023 у справі № 420/18163/21 суд відхиляє.
Посилання відповідача на обмеженість бюджетних асигнувань не може бути підставою для відмови у захисті порушеного права позивача. Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) зазначив, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених у цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до задоволення з коригуванням обраного позивачем способу захисту порушеного права та з виходом за межі позовних вимог у частині визначення кінцевої дати спірних періодів.
Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується, оскільки позивач у спірних правовідносинах згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений. Інших судових витрат учасниками справи не заявлено.
Керуючись статтями 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Задовольнити позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів (ідентифікаційний код 08681755, місцезнаходження: 51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Садова, буд. 22) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною бездіяльність 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці (фіксованої суми індексації) грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 24 квітня 2020 року відповідно до абзаців третього шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Зобов`язати 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (фіксовану суму індексації) грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 24 квітня 2020 року в розмірі 115149,27 грн (сто п`ятнадцять тисяч сто сорок дев`ять грн 27 коп.) з одночасною виплатою грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Визнати протиправними дії 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 24 квітня 2020 року, премії, матеріальної допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, у розмірі 2102,00 грн.
Зобов`язати 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (складових грошового забезпечення та премій, розмір яких залежить від розміру посадового окладу та/або окладу за спеціальним званням) за період з 29 січня 2020 року по 24 квітня 2020 року, матеріальної допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, у розмірі 2102,00 грн на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум з одночасною виплатою грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Свергун
Судове рішення № 141064158, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 30.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/24032/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: