Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
30 жовтня 2026 року Справа № 160/31453/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши у м. Дніпрі матеріали зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод» в адміністративній справі №160/31453/26 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод» про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа №160/31453/26 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод» про стягнення заборгованості.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2026 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження по справі №160/31453/26 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод» про стягнення заборгованості. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
26 жовтня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод», що надійшов в підсистемі «Електронний Суд», в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати Розрахунок №13607/Р від 04.08.2026 року фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на суму 22 205, 1 грн.
Відповідно до ч. 9 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, може пред`явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1-3 ст. 178 Кодексу адміністративного судочинства України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Перевіривши зустрічну позовну заяву на відповідність вимогам законодавства, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню з наступних підстав.
За ч. 1 ст. 177 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Частиною 5 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
За ч. 1, 7 ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
За змістом п. 6 ч. 5 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2026 року надіслана до електронного кабінету відповідача 05 жовтня 2026 року о 17:28, тобто пізніше 17 години, а отже, відповідно до частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається врученою відповідачу 06 жовтня 2026 року.
Зустрічний позов у цій справі міг бути поданий у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження у справі за первісним позовом.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.02.2026 року у справі №160/108/22.
Отже, фактично з 07.10.2026 року розпочав свій перебіг строк подання зустрічної позовної заяви, згідно ч.1 ст. 177 Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас, зустрічна позовна заява подана 26.10.2026 року, тобто з пропуском 15-денного строку для її подання (строк сплив 21.10.2026 року).
В зустрічній позовній заяві заявлено клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову, в обґрунтування якого вказано: адміністративний позов (зустрічний) з технічних причин помилково було направлено до іншого суду в встановлені строки (картка руху документу додається), у зв`язку з чим позивач за зустрічним позовом просить суд поновити строк на подання адміністративного позову (зустрічного).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли вказаним Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З матеріалів справи вбачається, що позивач за зустрічним позовом фактично має на увазі помилку свого представника при визначенні суду, до якого подається зустрічна позовна заява, тобто обставини, які залежали виключно від поведінки самого позивача за зустрічним позовом.
Водночас, помилкове направлення зустрічної позовної заяви до іншого суду не свідчить про її подання до суду, в провадженні якого перебуває справа, та не зупиняє перебігу строку для її подання. До спливу такого строку заяв про його продовження подано не було, що вказує на неврахування відповідачем положень ч. 2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окремо суд зауважує, що в даній справі судом встановлено максимально можливий строк для вчинення відповідних процесуальних дій. В свою чергу відповідачем не надано підтверджуючих документів щодо поважності причин пропуску строку подання зустрічного позову (доказів щодо перебування у відпустці, у стані непрацездатності тощо). Також суд зауважує, що наведене обґрунтування є непропорційним, оскільки йдеться про затримку тривалістю 5 днів, яка не може бути виправдана наведеними поясненнями. В т.ч. з наданого самим позивачем за зустрічним позовом скріншоту вбачається, що вже 21.10.2026 року стан документу було змінено на "відмовлено в реєстрації", проти лише 26.10.2026 року позивачем за зустрічним позовом сформовано зустрічний позов з належним зазначенням суду, до якого він направляється. Також суд зауважує, що сам по собі варіант поведінки щодо подання зустрічного позову наприкінці відведеного строку залежав виключно від позивача за зустрічним позовом, в зв`язку з чим і негативні наслідки від такого способу реалізації процесуальних прав в повному обсязі покладаються на позивача за зустрічним позовом, при цьому суд вже вказав, що допущена затримка не є виправданою та обґрунтованою. Враховано судом і наявність на стороні позивача за зустрічним позовом представника адвоката, що забезпечує йому належний рівень професійної правничої допомоги та усвідомлення юридичних наслідків процесуальних дій.
Як наслідок, суд не визнає обґрунтованими причини пропуску строку для подання зустрічної позовної заяви в даній справі. З цих підстав суд відмовляє в задоволенні заяви про поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви.
Додатково суд звертає увагу позивача за зустрічним позовом на те, що розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, який не містить самостійного владного рішення або індивідуального припису щодо прав чи інтересів підприємства, не встановлює, не змінює та не припиняє його правового обов`язку, а лише документально відображає результат визначення конкретного розміру витрат у межах уже існуючих, врегульованих законом правовідносин, відтак не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не може бути самостійним предметом публічно-правового спору.
Натомість належним способом захисту прав підприємства у разі неправильного визначення пенсійним органом суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в такому випадку буде заперечення права на стягнення відповідної суми та/або її розміру в межах спору про відшкодування таких витрат, зокрема під час розгляду позову пенсійного органу про стягнення заборгованості. У такому разі суд перевіряє правомірність вимоги пенсійного органу, у тому числі правильність визначення кола пенсіонерів, періоду, розміру фактичних витрат, вихідних даних та застосування нормативно встановленого порядку їх обчислення. Сам розрахунок при цьому фіксує суму, яку пенсійний орган вважає належною до відшкодування, а питання щодо обов`язку підприємства та конкретного розміру коштів вирішується судом у межах спору про їх стягнення.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2026 року у справі № 200/7484/25. Позивач за зустрічним позовом наразі вже є учасником спору (відповідачем) про стягнення з нього відповідних сум витрат на витрату та доставку пенсій, що і являє собою належну можливість для захисту своїх прав в рамках такого спору шляхом подання в його межах відзиву та представлення своєї позиції іншим чином.
З урахуванням викладеного вище, зустрічну позовну заяву слід повернути заявнку.
Керуючись ст. ст. 161, 162, 171, 177, 178, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод» в адміністративній справі №160/31453/26 повернути.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко
Судове рішення № 141064155, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 30.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/31453/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: