Рішення № 141063956, 30.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 жовтня 2026 р. Справа № 120/16632/26

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Загороднюк Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Пащук І.М.,

представника відповідача: Панасюк Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку статті 283 КАС України заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області до Комунального некомерційного підприємства "Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Якушинецької сільської ради про стягнення податкового боргу

в с т а н о в и в :

29.10.2026 року Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулось в суд з заявою, в порядку ст. 283 КАС України, до Комунального некомерційного підприємства "Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Якушинецької сільської ради про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування поданої заяви контролюючий орган зазначив, що за КНП "Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги" рахується податкова заборгованість в сумі 5 217 473, 85 грн., яка складається з наступних платежів: податок на доходи з фізичних осіб; військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, яка в добровільному порядку не сплачена, що зумовило податковий орган звернутися з цією заявою до суду.

Ухвалою суду від 29.10.2026 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами, визначеними статтею 283 КАС України. Призначено до судового розгляду на 30.10.2026 року о 12:30 год. Цією ж ухвалою, встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

30.10.2026 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідачем сформовано та направлено через систему "Електронний суд" до Вінницького окружного адміністративного суду позовну заяву про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень від 01.09.2026 року. Позов реєстровано та справі присвоєно №120/16618/26.

Абзацом четвертим пункту 56.18 статті 56 ПК України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Оскільки відповідач оскаржив у судовому порядку податкове повідомлення -рішення, на підставі якого заявлено стягнення податкового боргу, між сторонами наявний спір про право, що виключає можливість його вирішення в порядку статті 283 КАС України.

Враховуючи наведене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову в частині сум щодо яких відсутні передбачені законом підстави для примусового стягнення.

Крім того, 30.10.2026 року від представника відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі, у зв`язку із неузгодженістю податкових зобов`язань. Водночас в ній зазначає про вирішення питання про закриття провадження усправі у разі наявності підстав, передбачених ст.238 КАС України, а у разі відсутності таких підстав, просить відмовити в задоволенні позову в частині сум, щодо яких відсутні законні підстави для примусового стягнення.

Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

30.10.2026 року представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд заяви без участі їх представника.

Представник відповідача брала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд, заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.

Комунальне некомерційне підприємство "Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги" зареєстровано 27.12.2010 за № 11491450000002030 та є платником податків і зборів, передбачених ПК України та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області.

Згідно із інформацією, яка міститься в довідці ГУ ДПС у Вінницькій області б/н про суми податкового боргу платника податків, станом на 28.10.2026 року, за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 5 217 473,85 грн., який складається з наступних платежів:

- військовий збір (код бюджетної класифікації 11011000) 246 649,14 грн. (основний платіж), 21702,09 грн., - штрафні санкції, 2541,76 грн. - пеня. Дата виникнення податкового боргу - 15.09.2026 року.

- податок на доходи фізичних осіб (код бюджетної класифікації 11010100) 2 616 885,26 грн. (основний платіж), 1 576 571,26 грн. - штрафні санкції, 753 124,34 грн. - пеня. Дата виникнення податкового боргу - 15.09.2026 року.

Вказана заборгованість підтверджується карткою особового рахунку, податковими повідомленнями-рішеннями №0261272406 від 01.09.2026 року, № 0261262406 від 01.09.2026 року, №0261252406 від 01.09.2026 року, № 0261242406 від 01.09.2026, № 0261232406 від 01.09.2026 року.

Податкові повідомлення-рішення були направлені до Електронного кабінету відповідача, що підтверджується відповідними квитанціями.

З метою погашення податкового боргу, контролюючим органом сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу № 0018834-1302-0232 від 28.09.2026 року на суму 1 493 266,12 грн., що підтверджується квитанцією про доставку документа в Електронний кабінет 28.09.2026 о 11:26год.

Проте, вказана податкова вимога залишилась без належного виконання, заборгованість добровільно не сплачено, у зв`язку з чим контролюючий орган звернувся з цим позовом до суду.

Також позивачем надано до суду заяву відповідача про бажання отримувати документи через Електронний кабінет від 19.11.2025 року.

Визначаючись щодо наявності підстав для стягнення суми боргу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кореспондуючим цьому конституційному припису є положення частини четвертої статті 5 КАС України, за яким суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відтак процесуальна легітимація контролюючого органу як позивача не презюмується, а потребує позитивного законодавчого закріплення.

Одним із таких випадків є передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Зміст поняття «податковий борг» розкрито в підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України: це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Механізм примусового погашення такого боргу закріплено в пункті 95.1 статті 95 ПК України, згідно з яким контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Водночас пункт 95.2 статті 95 ПК України встановлює темпоральне застереження щодо реалізації цього механізму: стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Процесуальний порядок реалізації наведеного повноваження врегульовано статтею 283 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів.

Пунктом 5 частини першої цієї статті передбачено, що провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом, а частиною другою -, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Обчислення цього строку підпорядковане спеціальному режиму, встановленому статтею 270 КАС України, яка виключає застосування правил частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.

Строки у справах, визначених статтею 270 КАС України, обчислюються календарними днями і годинами; днем подання позовної заяви є день її надходження до відповідного суду; ці строки не може бути поновлено, а заяви, подані після їх закінчення, суд залишає без розгляду (частини друга та п`ята статті 270 КАС України).

Системний аналіз наведених норм матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що обставиною, з якою стаття 283 КАС України пов`язує початок відліку 24-годинного строку для звернення до суду із заявою про стягнення коштів за податковим боргом, є дата надіслання (вручення) платнику податкової вимоги.

Наведений підхід узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду. Так, у постановах Верховного Суду від 24.09.2026 №120/7672/26, від 09 квітня 2025 року у справі № 280/111/25, від 12 грудня 2025 року у справі № 500/5125/25, від 27 січня 2026 року у справі № 500/5127/25, від 26 березня 2026 року у справі № 320/44064/25 та від 09 червня 2026 року у справі № 240/16841/25 сформульовано аналогічний за змістом правовий висновок щодо визначення моменту, з якого обчислюється строк звернення контролюючого органу до суду із заявою про стягнення коштів за податковим боргом у порядку статті 283 КАС України.

Порядок доведення податкової вимоги до відома платника податків визначено шляхом послідовного відсилання. Так, відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Своєю чергою, згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Отже, до податкової вимоги в повному обсязі застосовується режим статті 42 ПК України.

За приписами пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов`язковим у випадках, визначених цим Кодексом.

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Аналогічне за змістом регулювання закріплено й на підзаконному рівні. Згідно з пунктом 6 розділу IV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30 червня 2017 року № 610 (у редакції, чинній на дату спірних правовідносин) податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІКС з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». У разі неотримання податковим органом квитанції про доставку податкової вимоги в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня її надіслання така податкова вимога у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається у порядку, визначеному абзацом першим цього пункту для надіслання податкової вимоги у паперовій формі. При цьому строк доставки податкової вимоги в електронний кабінет, визначений абзацом другим цього пункту, не зараховується до строку надіслання такої вимоги.

Повертаючись до обставин цієї справи та аналізу норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає, що позивачем долучено докази надіслання до Електронного кабінету відповідача податкової вимоги № 0018834-1302-0232 від 28.09.2026 року на суму 1 493 266,12 грн грн., що підтверджується квитанцією про доставку документа в Електронний кабінет 28.09.2026 о 11:26год.

Оскільки податкова вимога була отримана відповідачем 28.09.2026 року, визначений пунктом 95.2 статті 95 ПК України 30-денний строк для самостійного погашення суми податкового боргу платником податків закінчився 28.10.2026 року. Відповідно, право на примусове стягнення коштів у судовому порядку виникло у контролюючого органу на наступний день після спливу зазначеного терміну, тобто 29.10.2026 року.

Отже, станом на дату звернення контролюючого органу до суду із заявою в порядку ч.2 ст.283 КАС України, а саме 29.10.2026 року, контролюючим органом дотримано встановлені законом строки для звернення до суду про стягнення податкового боргу.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, згідно п. 1.1 ст.1 ПК України.

Положеннями п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України встановлено, що контролюючими органами є - податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно п.п. 19.1.1.2 п. 19.1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 193 ПК України, зокрема: контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Головними завданнями контролюючих органів є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильність обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов`язкових платежів), а також неподаткових встановлених законодавством доходів (далі - податки, інші платежі).

Разом з тим, згідно ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Так, ст. 15 ПК України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з ПК України або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з ІІК України.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України та законами з питань митної справи.

Згідно з п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПК України).

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Положеннями п. 31.1 ст. 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Так, станом на 28.10.2026 року за відповідачем рахується податкова заборгованість в сумі 5217473,85 грн, що складається з військового збору та з податку на доходу фізичних осіб.

Вказана заборгованість підтверджується карткою особового рахунку, податковими повідомленнями-рішеннями №0261272406 від 01.09.2026 року, № 0261262406 від 01.09.2026 року, №0261252406 від 01.09.2026 року, № 0261242406 від 01.09.2026, № 0261232406 від 01.09.2026 року, які направлялися до Електронного кабінету відповідача, що підтверджується відповідними квитанціями.

Разом з тим, суд враховує, що 28.10.2026 року відповідачем було оскаржено податкові повідомлення-рішення №0261272406 від 01.09.2026 року, № 0261262406 від 01.09.2026 року, №0261252406 від 01.09.2026 року, № 0261242406 від 01.09.2026 в судовому порядку шляхом подання позовної заяви до Вінницького окружного адміністративного суду через підсистему Електронний суд. За вказаним позовом 29.10.2026 року сформовано судову справу, якій присвоєно єдиний унікальний номер №120/16618/26.

Станом на момент розгляду цієї заяви, позовна заява про скасування ППР перебуває на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі №120/16618/26, що свідчить про наявність офіційного судового спору щодо правомірності нарахування задекларованих податковим органом сум.

Водночас відповідачем не оскаржено до суду податкове повідомлення-рішення №0261232406 від 01.09.2026 року, яким відповідачу донараховано штрафні санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 1020 грн. Таке нарахування підтверджується карткою особового рахунку платника податків з податку на доходи фізичних осіб.

Представник відповідача пояснила, що дійсно це рішення не оскаржено, у зв`язку із тим, що вони вважали, що його помилково сплатили.

Абзацом четвертим пункту 56.18 статті 56 ПК встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Тобто, норми податкового законодавства пов`язують зміну статусу грошового зобов`язання (узгоджене / неузгоджене) саме з фактом звернення платника податків до суду, а не з моментом відкриття провадження у справі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.12.2025 року у справі №320/49063/23.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що заявлені до стягнення суми наразі відповідно абзацу четвертого пункту 56.18 статті 56 ПК є неузгодженими, крім суми 1020 грн, нараховану згідно податковим повідомленням-рішенням №0261232406 від 01.09.2026 року, а відтак не мають статусу податкового боргу, позаяк нарахування відповідних зобов`язань оскаржено позивачем до суду.

Наведені вище обставини дають підстави для висновку про те, що станом на дату розгляду заяви ГУ ДПС у Вінницькій області про стягнення з платника податків коштів за податковим боргом в силу вимог п. 56.18 ст. 56 ПК України грошове зобов`язання в сумі 5216453,85 грн., що визначені на підставі податкових повідомлень рішень №0261272406 від 01.09.2026 року, № 0261262406 від 01.09.2026 року, №0261252406 від 01.09.2026 року, № 0261242406 від 01.09.2026 вважається неузгодженим, а тому не є податковим боргом в розумінні п. 14.1.175 статті 14 ПК України з усіма витікаючими з цього факту наслідками.

Таким чином оскільки право контролюючого органу, що визначено п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20, п. 95.2 ст. 95 ПК України на стягнення коштів платника податків та звернення з цього приводу до суду може бути реалізовано лише у випадку, коли грошове зобов`язання платника податку є узгодженим, тобто набуло статусу податкового боргу, та враховуючи, що заявлена в межах цього спору сума грошового зобов`язання відповідача в розмірі 5216453,85 грн. є неузгодженою, тому підстав ухвалення судом рішення про стягнення з платника податку відповідної суми наразі не має.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.12.2025 року у справі №320/49063/23.

Фактично в межах розгляду цієї справи судом встановлено, що між податковим органом та платником податку наявний спір про право (оскарження в окремому судовому порядку рішення про визначення платнику суми грошового зобов`язання), що згідно п. 2 ч. 4 ст. 283 КАС України могло бути підставою для відмови у відкритті провадження за заявою.

Втім з цього приводу суд враховує правовий висновок, викладених в постанові Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 640/17091/21 про те, що ані стаття 283 КАС України, ані інші статті у главі 11 §2 Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ КАС України, не встановлюють можливості закриття судом першої інстанції провадження у спорах цієї категорії у випадку, якщо встановлено наявність спору про право після відкриття провадження. Це дає можливість стверджувати, що наявність спору про право повинна вбачатися саме на етапі вирішення питання про відкриття провадження і випливати з поданих контролюючим органом документів.

Отже, виходячи з наведеного, Верховний Суд виснував, що за змістом статті 283 КАС України після відкриття провадження у справі за відповідною заявою суд може або її задовольнити, або відмовити у її задоволенні. Закриття провадження у справі в цьому випадку процесуально не допускається.

За таких обставин та враховуючи, що заявлена до стягнення в межах цієї заяви сума грошового зобов`язання Комунальне некомерційне підприємство "Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Якушинецької сільської ради в розмірі 5216453,85 грн. не набула статусу узгодженого грошового зобов`язання, тому суд вважає заявлені ГУ ДПС у Вінницькій області вимоги в цій частині необґрунтованими та такими, які задоволенню не підлягають.

Що стосується грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0261232406 від 01.09.2026 року, яким відповідачу донараховано штрафні санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 1020 грн, то таке є узгодженим, оскільки до суду не оскаржувалося та не сплачено відповідачем, що підтверджується карткою особового рахунку платника податків з податку на доходи фізичних осіб.

А тому в частині стягнення податкового боргу в розмірі 1020 грн заява підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані відповідачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення заяви.

Водночас, суд зауважує, що приписами частини 8 статті 283 КАС України передбачено, що рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4, 7 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4, 7 частини першої цієї статті, не перешкоджає його виконанню.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 268, 283, 295 КАС України,

в и р і ш и в:

Заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області задовольнити частково.

Стягнути з рахунків/електронних гаманців у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих Комунальне некомерційне підприємство "Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Якушинецької сільської ради (ЄДРПОУ 37489689) та з рахунків Комунального некомерційного підприємства "Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Якушинецької сільської ради (ЄДРПОУ 37489689) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів податковий борг в сумі 1020,00 грн. ( одна тисяча двадцять гривень 00 копійок).

У задоволенні решти заяви, - відмовити.

Відповідно до частини 8 статті 283 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Василенка Костянтина, 21, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ ВП 44069150);

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство "Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Якушинецької сільської ради (ЄДРПОУ 37489689, вул.Барвінкова, 21а, с.Якушинці, Вінницький район, Вінницька область, 23222)

Повне судове рішення складено та підписано суддею 30.10.2026 року.

Суддя Загороднюк Тетяна Михайлівна