Єдиний державний реєстр судових рішень
У к р а ї н а
Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
30.10.26
1-кп/394/83/26
394/1133/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 жовтня 2026 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
в складі головуючого-судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
представника потерпілого: ОСОБА_4
обвинуваченого: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Новоархангельськ кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ганнівка Новоархангельського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення у виді кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 2391 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_5 вчинив умисне кримінальне правопорушення - незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, яке створило небезпеку для довкілля за наступних обставин.
Відповідно до ст. 14 Конституції України - земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
При цьому, ч. 6 ст. 41 Конституції України закріплено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Згідно зі ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог:
-здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;
-здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природний ресурсів.
Відповідно до п.п. «а», «б», «г» та «ж» ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу
України власники земельних ділянок зобов`язані: а) забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; ж) за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф.
Так, ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки, належної особі на праві приватної власності, розташованої за межами населених пунктів, провадиться районною державною адміністрацією за ініціативи власника земельної ділянки з обов`язковим виготовленням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, з обов`язковим погодженням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Згідно ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.
Відповідно до ст. 33 Земельного кодексу України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.
Згідно ст. ст. 162, 164 Земельного кодексу України охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Завданнями охорони земель є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель.
Охорона земель включає: а) обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування; б) захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб; в) захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів; г) збереження природних водно-болотних угідь; ґ) попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів; д) консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.
Відповідно до ст. 166 Земельного кодексу України рекультивація порушених земель - це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель.
Землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, підлягають рекультивації.
Для рекультивації порушених земель, відновлення деградованих земельних угідь використовується ґрунт, знятий при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, шляхом його нанесення на малопродуктивні ділянки або на ділянки без ґрунтового покриву.
Відповідно до ст. 168 Земельного кодексу України ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони.
Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Згідно ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і еколого-небезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про охорону земель» зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення допускається лише за умови обґрунтування доцільності такої зміни в порядку, визначеному законом. Через смужжя та конфігурація земельних ділянок, що створюють перешкоди в ефективному їх використанні і здійсненні природоохоронних заходів, а також порушують ландшафтну цілісність території, підлягають упорядкуванню відповідно до затвердженої документації із землеустрою. Захист земель сільськогосподарського призначення від пожеж, ерозії, селів, підтоплення та інших видів деградації здійснюється на основі реалізації заходів, передбачених державними і регіональними програмами, відповідно до схем землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, робочих проектів землеустрою.
Вимогами статті 37 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.
Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 52 Закону України «Про охорону земель» при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних з порушенням ґрунтового покриву, відокремлена ґрунтова маса підлягає зняттю, складуванню, збереженню та перенесенню на порушені або малопродуктивні земельні ділянки відповідно до робочих проектів землеустрою.
При знятті ґрунтового покриву здійснюється пошарове зняття і роздільне складування верхнього, найбільш родючого шару ґрунту, та інших прошарків ґрунту відповідно до структури ґрунтового профілю, а також материнської породи.
Так, навесні 2024 року ОСОБА_5 , перебуваючи на земельній ділянці, яка не має кадастрового номеру у Публічній кадастровій карті України та належить до земель сільськогосподарського призначення комунальної форми власності Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, яка розташована у селі Сабове Голованівського р-ну Кіровоградської області (координати 4803624 Пн. 30о5010 Сх. висота 110 м.), діючи умисно, всупереч вимогам ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 20, 23, 91, 162, 164, 168 Земельного кодексу України, ст.ст. 35, 36, 37, 52 Закону України «Про охорону земель», не маючи дозволу на зняття, збереження, перенесення та використання ґрунтового покриву, за відсутності розробленого у встановленому законом порядку робочого проекту землеустрою про зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки та рішення органу виконавчої влади про передачу у власність або надання у користування вказаної земельної ділянки, за допомогою лопати, з метою створення штучної водойми незаконно зняв поверхневий шар ґрунту на площі 0,0736 га, перемістивши його невстановлене досудовим розслідуванням місце для використання у власних потребах, внаслідок чого здійснив незаконне заволодіння ґрунтовим покривом і поверхневим шаром) земель, чим створив реальну небезпеку для довкілля, яка виявилася в порушенні ландшафтної цілісності території, пошкодженні родючого шару ґрунту, що унеможливлює використання даної земельної ділянки за цільовим призначенням так як вона потребує відновлення, внаслідок чого заподіяно шкоду охоронюваним законом інтересам держави, в особі Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, на загальну суму 4886 гривень 62 копійки.
Дії обвинуваченого органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 2391 КК України, як незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, що створило небезпеку для довкілля.
В ході підготовчого судового засідання обвинувачений подав суду клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям та надав квитанцію про сплату коштів в рахунок погашення заподіяної Новоархангельській селищній раді Голованівського району Кіровоградської області шкоди.
Прокурор та представник потерпілого не заперечували про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження приходить до наступного висновку .
Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказує на те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Ч. 1 ст. 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частинами 1 та 2 ст. 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Ч. 1 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом - у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
П. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України регламентовано, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу .
З аналізу зазначених норм матеріального та процесуального права слідує, що у ст. 45 КК України закріплено альтернативний спосіб врегулювання кримінально-правового конфлікту, в основі якого є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення і повне відшкодування завданих збитків, і як наслідок звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності без призначення покарання. Вказані дії фактично виступають амністією по відношенню до обвинуваченого, оскільки припиняється кримінальне переслідування.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується, як кримінальний проступок.
Враховуючи наведене, суд з неухильним дотриманням верховенства права, засад кримінального провадження приходить до наступного обґрунтованого, вмотивованого та виваженого рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, виходячи із того, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення вперше, вчинене ним діяння належить до кримінальних проступків, він щиро покаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодував завдані збитки, його посткримінальна поведінка є позитивною та він не заперечував (клопотав) проти звільнення від кримінальної відповідальності і, враховуючи сукупність зазначених елементів, приходить до обґрунтованого та виваженого висновку про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 249 КК України на підставі ст. ст. 44, 45 КК України.
Речових доказів та судових витрат по провадженню немає.
Цивільний позов не заявлено.
Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст. ст. 44, 45, 2391 ч. 1 КК України, ст. ст. 2, 284, 285, 286, 288, 314, 370, 371, 372 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 2391 КК України на підставі ст. ст. 44, 45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям.
Закрити кримінальне провадження внесене до реєстру досудових розслідувань за № 12026121230000143 відносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 2391 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 7 /семи/ днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайного вручити учасникам кримінального провадження.
Повний текст ухвали виготовлено 30.10.2026 року
Суддя:
Судове рішення № 141063805, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області було прийнято 30.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 394/1133/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: