Рішення № 141063798, 30.10.2026, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

30.10.2026 2/394/797/26

761/17374/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді Запорожець О.М.

при секретарі: Лясковській О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості посилаючись на те, що 30.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем укладено кредитний договір № 629867953 на суму 2900 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV347DF.

Перед укладенням кредитного договору відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет: перейшов на офіційний сайт первісного кредитора - www.moneyveo.ua; зареєструвався на даному сайті, створивши особистий кабінет позичальника; за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора заповнив та подав заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання; пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору; отримав на номер телефону, вказаний у заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання кредитного договору; надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) первісного кредитора щодо укладання кредитного договору (підписав кредитний договір одноразовим ідентифікатором).

Саме відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.

Одночасно з підписанням кредитного договору, первісний кредитор відправив на електронну адресу, вказану відповідачем у заявці, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним у нього примірником електронного кредитного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту.

У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 2900 грн. шляхом перерахування через банк-провайдер.

Проте в подальшому, відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 13900 грн.

Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням.

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до позивача останній зазначив, що 28.11.2018 між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01 (договір факторингу 1).

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання договору факторингу 1 підписали реєстр прав вимоги № 242 від 01.08.2023, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

27.05.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 27/0524-01 (договір факторингу 2).

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання договору факторингу 2 підписали реєстр прав вимоги № 1 від 27.05.2024 до договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

15.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено договір факторингу № 15/07/25-Е (договір факторингу 3) відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників № БН від 15.07.2025 за договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 55085,82 грн.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у реєстрі боржників № БН від 15.07.2025 до позивача підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу 3.

При укладенні кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного кредитного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

У період відступлень права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору між кредиторами, розмір суми боргу за кредитним договором на момент чергового відступлення права вимоги зазначався у реєстрах прав вимог (реєстрі боржників).

Розрахунки заборгованості, підготовлені первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитним договором за відповідні періоди перебування прав вимог у первісного кредитора та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відповідно наведено у додатках до позовної заяви.

Позивач звернув увагу суду, що в наданих розрахунках при відступленні прав вимоги наявне балансове списання грошових коштів від клієнта до фактора відповідно до бухгалтерського обліку, яке жодним чином не стосується сплати заборгованості відповідачкою.

Балансове списання - це бухгалтерська операція, яка відображає зняття з балансу фінансової установи активів або зобов`язань, що були раніше враховані в її облікових регістрах.

ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором.

У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони відповідачки не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 55085,82 грн., яка складається з: 11514,18 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 43571,64 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку на період 15.07.2025 26.12.2025.

Представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 629867953 від 30.12.2022 у розмірі 55085,82 грн., а також судові витрати які складаються із сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн. /а.с.1-8/.

Відповідач скориставшись своїм правом надав до суду відзив на позовну заяву в якому вважав, що позовна заява в її нинішньому вигляді не містить достатнього доказового обґрунтування для стягнення з нього всієї заявленої суми. Наведені позивачем відомості про укладення електронного договору, збільшення суми кредиту, рух грошових коштів, нарахування процентів та послідовне відступлення права грошової вимоги мають бути перевірені судом у взаємозв`язку з первинними документами, змістом договору та належними доказами виконання його умов.

Саме по собі долучення копії кредитного договору, розрахунків заборгованості, витягів із реєстрів боржників та договорів факторингу не звільняє позивача від обов`язку довести фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, зокрема підстави виникнення кожної складової боргу, правильність її обчислення та належність позивачу права вимагати її сплати.

Щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 629867953 від 30.12.2022 року в загальному розмірі 55085,82 грн., з яких 11514,18 грн. заборгованість за тілом кредиту та 43571,64 грн. заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом. При цьому з позовної заяви не вбачається належного розмежування процентів, нарахованих за правомірне користування кредитними коштами протягом установленого договором строку та платежів, які могли нараховуватися після закінчення строку кредитування або у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування позичальник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Крім того, неустойка та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами та які нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання кредитних зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем.

Зазначена норма має імперативний характер та підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки кредитний договір укладено 30.12.2022 року, тобто в період дії воєнного стану, а заявлена Позивачем заборгованість формується, зокрема, за рахунок процентів, правова природа, період та підстави нарахування яких потребують перевірки.

Водночас відповідач звертає увагу суду, що сама назва платежу в розрахунку кредитора не визначає його правової природи. Якщо частина заявлених до стягнення 43571,64 грн. фактично нарахована за період після закінчення строку кредитування або становить плату за прострочення виконання грошового зобов`язання, суд має встановити правову природу таких нарахувань та перевірити можливість їх стягнення з урахуванням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

За таких обставин позивач повинен надати деталізований розрахунок заборгованості із зазначенням дат початку та закінчення кожного періоду нарахування, застосованої процентної ставки, бази нарахування, строку кредитування, дати виникнення прострочення та конкретних договірних положень, на підставі яких нараховано кожну складову заявленої суми.

До з`ясування зазначених обставин та перевірки розрахунку позивача відсутні підстави для висновку про доведеність усієї суми процентної заборгованості в розмірі 43571,64 грн. Якщо судом буде встановлено, що певні нарахування фактично є платежами за прострочення виконання кредитного зобов`язання, такі нарахування не можуть бути стягнуті всупереч імперативним приписам пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Щодо відсутності правових підстав для нарахування договірних процентів поза межами строку кредитування

Позивач просить стягнути 43571,64 грн. заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом, однак у позовній заяві не наведено достатнього обґрунтування того, за який саме період утворилася зазначена сума, які процентні ставки застосовувалися на кожному етапі кредитування та чи здійснювалося нарахування процентів після закінчення погодженого сторонами строку кредитування.

Отже, суду необхідно встановити строк кредитування за договором №629867953 від 30.12.2022 року, дату його закінчення, наявність і дату можливого продовження строку кредитування, а також періоди, за які позивач нарахував заявлені проценти. Саме по собі зазначення у розрахунку загальної суми процентної заборгованості не підтверджує правомірності нарахувань за весь період.

Якщо буде встановлено, що частина заявлених 43571,64 грн. нарахована після закінчення строку кредитування, позивач повинен довести наявність законних підстав для таких нарахувань та їх відповідність правовій природі відповідного платежу. Якщо за своєю суттю такі суми є відповідальністю за прострочення, їх стягнення має оцінюватися з урахуванням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

За відсутності належного розрахунку, який дозволяє відокремити проценти за правомірне користування кредитом від нарахувань за період після закінчення строку кредитування, вимога про стягнення 43571,64 грн. у заявленому розмірі є недоведеною.

Щодо недоведеності розміру заявленої заборгованості.

Відповідач повністю заперечує проти стягнення заявленої суми заборгованості в повному обсязі, оскільки з наведеного в позовній заяві обґрунтування неможливо встановити, яким чином сформовано суму 55085,82 грн. та чи відповідає вона фактичним обставинам кредитних правовідносин.

Позивач зазначає, що первісний кредитор надав відповідачу кредит у розмірі 2900 грн., а надалі сума кредиту збільшилася до 13900 грн. Водночас станом на дату відступлення права вимоги позивачу заявлена заборгованість становила вже 55085,82 грн., з яких 43571,64 грн. припадає на проценти. Така різниця між початковою сумою кредиту та заявленою до стягнення заборгованістю потребує детального документального обґрунтування.

З огляду на це позивач повинен надати повний розрахунок заборгованості за весь період існування кредитних правовідносин, із зазначенням дати та суми кожної операції, залишку основного боргу, застосованої процентної ставки, кількості днів нарахування, усіх здійснених платежів та порядку їх зарахування. Також необхідно встановити, чи не включено до заявленої суми нарахування за періоди, за які вони не підлягають стягненню відповідно до закону або умов договору.

За відсутності можливості перевірити зазначені обставини вимога про стягнення 55085,82 грн. не може вважатися доведеною лише на підставі підсумкового розрахунку позивача.

Позивач посилається на те, що 30.12.2022 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем було укладено кредитний договір № 629867953 на суму 2900 грн. За твердженням позивача, договір укладено в електронній формі, а його підписання відбулося відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора MNV347DF.

На підтвердження відповідних обставин позивач долучив копію кредитного договору, копію Правил надання грошових коштів у позику, копію заявки на отримання кредиту, алгоритми дій споживача та первісного кредитора, а також довідку щодо дій позичальника в інформаційно- телекомунікаційній системі.

Зазначені позивачем алгоритми дій споживача та кредитора мають загальний характер і описують порядок роботи інформаційної системи. Самі по собі вони не підтверджують, що конкретна особа в конкретний час виконала всі передбачені алгоритмом дії. Так само довідка, сформована кредитором, підлягає оцінці разом із первинними електронними даними, на підставі яких її складено.

З огляду на це просив суд перевірити наявність у матеріалах справи належних доказів того, що одноразовий ідентифікатор MNV347DF був сформований саме для підписання договору № 629867953 від 30.12.2022 року, направлений на номер телефону, зазначений у заявці, та використаний для акцепту саме тієї редакції договору, копію якої подано до суду.

Також підлягає перевірці, чи надано позивачем повний текст Правил надання грошових коштів у позику в редакції, яка діяла на дату укладення договору, та чи містить кредитний договір належне посилання на відповідну редакцію Правил. Посилання на перебування Правил у вільному доступі на вебсайті кредитора саме по собі не встановлює, яка редакція документа діяла 30.12.2022 року та з якими саме умовами погодився позичальник.

У позовній заяві зазначено, що первісний кредитор надав відповідачу кредит у сумі 2900 грн. шляхом перерахування коштів через банк-провайдер. Надалі, як стверджує позивач, відповідач збільшив суму кредиту, унаслідок чого загальна сума кредиту становила 13900 грн.

На підтвердження надання коштів позивач долучив копію платіжного доручення, довідку та письмові пояснення первісного кредитора щодо перерахування коштів, а також копію адвокатського запиту з відповіддю.

Одночасно позивач визнає, що не отримав від банку-емітента необхідної інформації про належність відповідачу платіжної картки та рух коштів за нею, у зв`язку з чим подав клопотання про витребування доказів.

Окремо звертає увагу суду на необхідність перевірки твердження про збільшення суми кредиту з 2900 грн. до 13900 грн. Позивач повинен надати докази того, коли саме відбулося збільшення суми кредиту, яким способом я висловив згоду на таку зміну, які умови кредитування діяли після збільшення суми та які саме додаткові суми були фактично мені перераховані.

Саме по собі зазначення в позовній заяві, що позичальник збільшив суму кредиту, не дає можливості встановити, чи йдеться про зміну кредитного ліміту, оформлення додаткового кредиту, повторне перерахування коштів або іншу операцію. Зазначені обставини мають істотне значення для визначення фактичного розміру основного боргу.

Крім того, позивач заявляє до стягнення 11514,18 грн. заборгованості за тілом кредиту, хоча початкова сума кредиту становила 2900 грн., а сума після заявленого збільшення 13900 грн. Така різниця сама по собі не доводить неправильності розрахунку, однак вимагає документального пояснення: які суми фактично видавалися, які суми та коли поверталися, які платежі зараховувалися в рахунок основного боргу і яким чином сформовано залишок 11514,18 грн.

Відсутність у матеріалах справи повної, послідовної та документально підтвердженої інформації про рух коштів не дозволяє перевірити правильність визначення основного боргу виключно на підставі підсумкових розрахунків кредиторів.

У зв`язку з цим просить суд перевірити докази фактичного перерахування йому коштів, а також витребувати первинні платіжні документи та відомості про зарахування коштів, якщо такі документи не подані або їх зміст не дає можливості встановити зазначені обставини.

Позивач просить стягнути 55085,82 грн., з яких 11514,18 грн. становить заборгованість за тілом кредиту, 43571,64 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом, а заборгованість за штрафними санкціями, пенею та штрафами визначена в розмірі 0,00 грн.

Отже, основну частину заявлених вимог становлять проценти. їх розмір майже в чотири рази перевищує заявлений залишок основного боргу. За таких обставин перевірка процентної складової є визначальною для правильного вирішення справи.

Позивач повинен надати суду можливість встановити, яка процентна ставка була погоджена сторонами, чи була вона фіксованою або змінюваною, на який строк її встановлено, за який період нараховано проценти, яка база використовувалася для їх обчислення, чи змінювалися умови кредитування після збільшення суми кредиту та чи відповідають усі нарахування умовам договору і законодавству.

До позовної заяви долучено розрахунок заборгованості первісного кредитора, розрахунок ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та виписку з особового рахунку за період з 15.07.2025 року до 26.12.2025 року. Проте сам факт подання декількох розрахунків за окремі періоди не означає, що загальна сума боргу є належним чином підтвердженою.

Для перевірки заявленої суми необхідно встановити взаємозв`язок між усіма розрахунками, визначити початковий залишок заборгованості для кожного періоду, перевірити всі операції зарахування коштів, дати початку та закінчення нарахування процентів, застосовані ставки й порядок підсумовування нарахувань.

Позивач окремо зазначає, що ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та сам позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором. Водночас це твердження не усуває необхідності перевірки процентів, нарахованих попередніми кредиторами, оскільки саме такі нарахування становлять основну частину заявленої до стягнення суми.

Виписка з особового рахунку за період з 15.07.2025 року до 26.12.2025 року не може сама по собі підтвердити правильність усіх процентів, нарахованих до 15.07.2025 року. Для цього необхідно дослідити первинні розрахунки за попередні періоди, а також документи, які підтверджують залишок заборгованості на момент переходу права вимоги до кожного наступного кредитора.

З огляду на викладене просив суд не визнавати суму процентів у розмірі 43571,64 грн. доведеною лише на підставі підсумкового розрахунку позивача.

Кожне нарахування має бути перевірене за відповідний період з урахуванням редакції договору, процентної ставки, строку кредитування, фактичного залишку основного боргу та вимог законодавства.

Позивач обґрунтовує своє право на стягнення заборгованості послідовним відступленням права грошової вимоги за трьома договорами факторингу.

Зокрема, зазначено, що 01.08.2023 року право вимоги за кредитним договором № 629867953 було відступлено ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року та реєстру прав вимоги № 242. Надалі, 27.05.2024 року, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» нібито відступило відповідне право ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» за договором факторингу № 27/0524-01. Нарешті, 15.07.2025 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило право вимоги позивачу за договором факторингу № 15/07/25-Е.

На підтвердження цього позивач долучив копії договорів факторингу, витяги з відповідних реєстрів прав вимоги, акт звірки взаємних розрахунків, протокол узгодження предмета факторингової операції, акти приймання - передачі реєстру боржників та платіжні інструкції щодо фінансування.

У цій справі Позивач надав не повні реєстри прав вимоги, а витяги, пояснюючи це необхідністю захисту персональних даних інших позичальників. Саме по собі приховування даних сторонніх осіб не свідчить про недійсність витягу. Однак суд повинен мати можливість перевірити, що надані витяги відповідають оригінальним реєстрам, що в них правильно зазначено кредитний договір Відповідача та що обсяг права вимоги не відрізняється від обсягу, переданого за відповідними договорами факторингу.

Крім того, Позивач повинен підтвердити, що на момент кожного переходу права вимоги відповідний договір факторингу був чинним, передбачав можливість відступлення відповідної категорії вимог, а передача конкретного права була здійснена в порядку, встановленому його умовами. Якщо договором передбачено, що перехід права вимоги відбувається в момент підписання реєстру або акта приймання-передачі, суду необхідно дослідити саме такий документ та встановити дату його підписання уповноваженими сторонами.

Стаття 1082 ЦК України передбачає, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови отримання письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги із зазначенням відповідної грошової вимоги та фактора, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати надання доказів того, що відступлення права вимоги справді відбулося.

При цьому саме по собі неповідомлення боржника про зміну кредитора не означає автоматичного припинення основного зобов`язання. Водночас обставини повідомлення мають значення для встановлення того, чи мав боржник належну інформацію про особу нового кредитора та чи міг здійснити платіж належному кредиторові.

Тому прошу суд перевірити, чи містяться в матеріалах справи докази направлення та вручення Відповідачу повідомлення про кожний перехід права вимоги, якщо Позивач посилається на відповідні повідомлення. За відсутності таких доказів суду слід врахувати це при оцінці обставин виконання зобов`язання та доводів сторін, не роблячи автоматичного висновку ані про припинення боргу, ані про безумовну обґрунтованість вимог нового кредитора.

Щодо неспівмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу.

До позовної заяви долучено копії кредитного договору, Правил надання грошових коштів у позику, заявки, алгоритмів, довідок, платіжних документів, договорів факторингу, витягів із реєстрів, розрахунків заборгованості, виписки з особового рахунку та документів щодо витрат на правничу допомогу. У переліку додатків зазначено, що оригінали значної частини документів перебувають у первісного кредитора, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», позивача або адвокатського об`єднання.

Зазначення в переліку додатків місця перебування оригіналу не свідчить саме по собі про недопустимість копії. Водночас, якщо сторона заперечує достовірність конкретного документа або його зміст має вирішальне значення для встановлення спірних обставин, суд повинен мати можливість перевірити відповідність копії оригіналу.

У цій справі особливе значення мають оригінал електронного кредитного договору та дані про його підписання, редакція Правил, чинна на дату укладення договору, первинні платіжні документи щодо надання коштів, документи про зміну суми кредиту, детальні розрахунки процентів, а також оригінали реєстрів прав вимоги або інші документи, які дозволяють достовірно встановити перехід права вимоги за конкретним договором.

З огляду на це просив суд у разі виникнення сумнівів щодо відповідності копій оригіналам витребувати відповідні оригінали або належні електронні докази, не покладаючи в основу рішення відомості, достовірність яких не може бути перевірена в установленому законом порядку.

Позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн. На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач долучив договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, додаткову угоду № 25771098427 від 01.09.2025 року, акт приймання-передачі наданих послуг, свідоцтво адвоката та довіреність.

Позивач визначив витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн., посилаючись на вивчення матеріалів справи тривалістю дві години вартістю 1000 грн., складання позовної заяви тривалістю дві години вартістю 5000 грн., підготовку адвокатського запиту тривалістю одну годину вартістю 500 грн. та підготовку клопотань тривалістю одну годину вартістю 500 грн.

Наведений розрахунок потребує перевірки на предмет фактичного виконання відповідних робіт, їх обсягу та співмірності заявленої вартості.

Зокрема, зазначена вартість складання позовної заяви 5000 грн. за дві години. Саме по собі таке співвідношення не є автоматичною підставою для відмови у відшкодуванні, однак обумовлює необхідність перевірки погодженого порядку визначення гонорару, змісту відповідних умов договору та фактичного обсягу наданої допомоги.

Крім того, частина зазначених послуг, зокрема підготовка адвокатського запиту, могла бути спрямована на отримання доказів до звернення до суду.

Для вирішення питання про відшкодування таких витрат необхідно встановити їх зв`язок із підготовкою та розглядом саме цієї справи, а також те, чи охоплюються вони погодженими умовами договору про правничу допомогу та чи підтверджено їх фактичне виконання.

З огляду на це просив суд не покладати на відповідача витрати на правничу допомогу автоматично в заявленому позивачем розмірі, а перевірити їх документальне підтвердження, фактичний обсяг наданих послуг та співмірність відповідно до статей 137 і 141 ЦПК України. У разі відмови в позові або його часткового задоволення судові витрати мають бути розподілені відповідно до результатів розгляду справи та правил ЦГІК України.

Матеріали, перелічені в позовній заяві, мають бути оцінені судом у сукупності. Особливого дослідження потребують фактичний рух коштів за кредитним договором, підстави збільшення суми кредиту, розрахунок залишку основного боргу в розмірі 11514,18 грн., методика нарахування процентів у розмірі 43571,64 грн. та документальне підтвердження переходу права вимоги за кожним із трьох договорів факторингу.

Таким чином, до встановлення фактичного розміру отриманих коштів, законності нарахування процентів, правильності розрахунку заборгованості та належності позивачу права грошової вимоги немає достатніх підстав для стягнення всієї заявленої суми 55085,82 грн. виключно на підставі наведених у позові тверджень і підсумкових розрахунків.

Позивач надав до суду відповідь на відзив у якій зазначив, що ознайомившись з відзивом на позовну заяву, вважає заперечення представника відповідача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав.

Щодо укладення кредитного договору.

1.1 Щодо направлення оферти.

Відповідно до алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою укладення електронного договору, позичальник заходить на сайт, який надає доступ до інформаційно- телекомунікаційної системи Товариства або в мобільний додаток Товариства або в програмне забезпечення партнерів Товариства, яке забезпечує обмін інформації з ІТС Товариства по захищеним каналам зв`язку, та у вбудованому калькуляторі вибирає бажану суму грошових коштів, яку він бажає отримати в кредит, та бажаний строк кредитування.

Після натиснення кнопки «ОФОРМИТИ КРЕДИТ» позичальник потрапляє на першу сторінку анкети, на якій він вводить свої персональні дані та іншу інформацію, яка дає можливість Товариству прийняти рішення про видачу кредиту. Заявкою на кредит є анкета встановленої Товариством форми, інтегрована в інформаційно-телекомунікаційну систему Товариства.

Таким чином, при заповненні заявки на кредит відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням.

Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем не був би укладений.

З урахуванням наведеного, кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю- ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та за відсутності належних доказів про те, що договори укладено іншою особою, можна дійти обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання відповідних договорів недійсними.

1.2 Щодо використання електронного підпису та факту надання позивачем оригіналу кредитного договору.

Вчинення відповідачем вказаних вище дій і внесення даних в систему Товариства є проставленням електронного підпису в електронному договорі одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідач ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надав згоду шляхом направлення повідомлення товариству, яке підписується відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію, а саме: шляхом введення у спеціальному полі під акцептом, який містить усі істотні умови договору, одноразового ідентифікатору, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка могла стати активною лише після введення одноразового ідентифікатора.

Зазначений ідентифікатор згенерований товариством в інформаційно- телекомунікаційній системі та був надісланий відповідачу в СМС-повідомленні.

Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації договору позичальника.

Одноразовий персональний ідентифікатор - MNV347DF направлено відповідачу 30.12.2022 о 13:01:17 год. на номер мобільного телефону вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів НОМЕР_1 , одноразовий персональний ідентифікатор введено відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 30.12.2022 о 13:01:24.

Позивач звертнув увагу, що відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь- який час самостійно ознайомитися з договором на сайті товариства в особистому кабінеті.

Щодо перерахування кредитних коштів.

Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало взяті на себе зобов`язання та платіжним дорученням ініціювало переказ коштів в загальній сумі 13900 грн. на картковий рахунок відповідача.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано платіжні доручення з відміткою Товариства.

Згідно з матеріалами справи відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов`язання за ним. Таким чином, підтверджуючи факт укладення та розуміння його правил.

Позивачем доведено факт виконання зобов`язання первинного Кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та перерахування на рахунок відповідача суми в розмірі 13900 грн. В свою чергу, відповідачем жодних доказів, що спростовують вимоги позивача або докази неотримання кредитних коштів не надано.

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до позивача.

1.1.Строк чинності договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА (клієнт) та між ТОВ Таліон Плюс (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01. Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії цього Договору закінчується 28 листопада 2019 року. Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід`ємну частину.

В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року

Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024.

1.2.Предмет договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Тобто, предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

01.08.2023 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №242 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 25234,38 грн.

Таким чином, право вимоги перейшло від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 01.08.2023, тобто після укладання кредитного договору №629867953 від 30.12.2022.

Відповідач, не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. В свою чергу, позивач долучив до позовної заяви всі належні докази, а саме: договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 р. та витяг з реєстру прав вимоги №242 від 01.08.2023 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.

2. Предмет договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024.

Пунктом 2.1. Розділу 2 (ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ) Договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 року, ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Тобто предметом Договору факторингу №27/0524-01 від 27.05.2024 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу №27/0524-01 від 27.05.2024 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права клієнта за Кредитними договорами.

27.05.2024 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №1 до Договору факторингу №27/0524-01 від 27.05.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 55085,82 грн.

3. Договір факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025.

15.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №15/07/25-Е.

Згідно витягу з реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 55085,82 грн.

На підтвердження переходу права вимоги до позивача, разом з позовною заявою долучено Акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025.

Позивач набув право вимоги до відповідача на підставі договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025. Хоча перерахування коштів клієнту не є предметом доказування у даному спорі, оскільки факт переходу прав вимоги підтверджується підписанням відповідного реєстру боржників, як це прямо передбачено умовами зазначеного договору.

Таким чином, позивач не має обов`язку надавати докази здійснення оплати за відступлені права вимоги, оскільки така обставина не впливає на законність переходу права вимоги відповідно до положень чинного законодавства та договору факторингу.

Разом із тим, з метою забезпечення всебічного та об`єктивного розгляду справи, позивач додав до матеріалів позову копії платіжних інструкцій, що підтверджують проведення оплати за набуття права грошової вимоги за договорами факторингу №27/0524-01 від 27.05.2024 та №15/07/25-Е від 15.07.2025.

Щодо направлення письмового повідомлення боржнику щодо зміни сторони кредитора.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про споживче кредитування» відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Кредитодавець, який відступив право вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучив колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості повідомити споживача у спосіб, визначений частиною першою статті 25 цього Закону та передбачений договором про споживчий кредит, про такий факт та про передачу персональних даних споживача, а також надати інформацію про нового кредитора або колекторську компанію відповідно (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження, інформацію для здійснення зв`язку - номер телефону, адресу, адресу електронної пошти). Зазначений обов`язок зберігається за новим кредитором у разі подальшого відступлення права вимоги за відповідним договором.

Таким чином, позивач не зобов`язаний направляти письмове повідомлення боржнику щодо врегулювання спору в досудовому порядку.

Щодо Реєстрів прав вимоги.

Надані позивачем витяги з реєстру прав вимоги до договорів факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, №27/0524-01 від 27.05.2024 та №15/07/25-Е від 15.07.2025 підписані та мають печатки уповноважених осіб, а також зазначена вся важлива інформація, а саме: номер реєстру, номер договору, дата договору, суми заборгованостей, реквізити сторін.

Дані документи долучені разом з позовною заявою. Ці документи містять всі необхідні реквізити, підписи сторін та оформлені належним чином, відповідно до встановлених форм договорів факторингу.

Отже, право вимоги за Кредитним договором №629867953 від 30.12.2022 передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та в подальшому пеозивачу на підставі реєстрів прав вимоги, який оформлений належним чином.

Щодо нарахування відсотків за кредитним договором.

Відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням.

Відповідно до п 8.5.1. якщо позичальник здійснить дострокове повернення всієї суми отриманого кредиту до закінчення строку дисконтного періоду, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування кредитом будуть визначатися за процентною ставкою 620,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 1,70 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним;

Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою:

2900 грн. (сума виданого кредиту)* 1,70 (процентна ставка)/100 = 49,30 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 30.12.2022 - 04.01.2023 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»).

05.01.2023 позичальник збільшив суму кредиту, отримавши новий транш у розмірі 2500 грн.

Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою:

2900 грн. * 1,70 /100 = 49,30 грн. (за пропущений день 31.12.2022)

5400 грн. * 1,70 /100 = 91,80 грн. (за 05.01.2023 та 07.01.2023)

08.01.2023 позичальник збільшив суму кредиту, отримавши новий транш у розмірі 2200 грн.

Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою:

5400 грн. * 1,70 /100 = 91,80 грн. (за пропущений день 06.01.2023)

7600 грн. * 1,70 /100 = 129,20 грн. (за 08.01.2023 та 10.01.2023-11.01.2023)

12.01.2023 позичальник збільшив суму кредиту, отримавши новий транш у розмірі 2300 грн.

Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою:

7600 грн. * 1,70 /100 = 129,20 грн. (за пропущений день 09.01.2023)

9 900,00 грн. * 1,70 /100 = 168,30 грн. (за 12.01.2023 та 14.01.2023-14.02.2023)

15.01.2023 та 02.02.2023 Позичальник здійснив платежі у розмірі 1 425,00 грн. та 3198,00 грн. відповідно. Платежі спрямовані на погашення нарахованих відсотків та частково тіло кредиту на суму 0,88 грн., відтепер сума кредиту становить 9899,12 грн.

9899,12 грн. * 1,36 /100 = 134,63 грн. (за 15.02.2023 -18.02.2023) за зменшеною індивідуальною процентною ставкою відповідно до пункту 8.5.2 Кредитного договору.

19.02.2023 позичальник збільшив суму кредиту, отримавши новий транш у розмірі 2000 грн.

Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою:

9899,12 грн. * 1,36 /100 = 134,63 грн. (за пропущений день 13.01.2023)

11 899,12 грн. * 1,36 /100 = 161,83 грн. (за 19.02.2023 та 21.02.2023 - 28.02.2023)

01.03.2023 позичальник збільшив суму кредиту, отримавши новий транш у розмірі 2000 грн.

Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою:

11899,12 грн. * 1,36 /100 = 161,83 грн. (за пропущений день 20.02.2023)

13899,12 грн. * 1,36 /100 = 189,03 грн. (за 01.03.2023 та 03.03.2023 - 04.03.2023)

02.03.2023 позичальник здійснив платіж у розмірі 4 500,00 грн. на погашення нарахованих відсотків та частково тіло кредиту на суму 0,04 грн., відтепер сума кредиту становить 13899,08 грн.

13899,08 грн. * 0,85 /100 = 118,14 грн. (за 05.03.2023 - 10.03.2023) за зменшеною

Індивідуальною процентною ставкою відповідно до пункту 8.5.2 Кредитного договору.

10.03.2023 позичальник здійснив платіж у розмірі 2986 грн. на погашення нарахованих відсотків та частково тіло кредиту на суму 1899,10 грн., відтепер сума кредиту становить 11999,98 грн.

11999,98 грн. * 0,85 /100 = 102 грн. (за 11.03.2023 - 01.04.2023)

03.04.2023 позичальник здійснив платіж у розмірі 2 500,00 грн. на погашення нарахованих відсотків та частково тіло кредиту на суму 52,00 грн., відтепер сума кредиту становить 11 947,98 грн.

11 947,98 грн. * 0,85 /100 = 101,56 грн. (за 04.04.2023 - 01.05.2023)

03.05.2023 позичальник здійснив платіж у розмірі 3 350,00 грн. на погашення нарахованих відсотків та частково тіло кредиту на суму 303,20 грн., відтепер сума кредиту становить 11 644,78 грн.

11 644,78 грн. * 0,85 /100 = 98,98 грн. (за 04.05.2023 - 31.05.2023)

02.06.2023 Позичальник здійснив платіж у розмірі 3 100,00 грн. на погашення нарахованих відсотків та частково тіло кредиту на суму 130,60 грн., відтепер сума кредиту становить 11 514,18 грн.

11 514,18 грн. * 0,85 /100 = 97,87 грн. (за 03.06.2023 - 30.06.2023)

До того ж, в п. 8.4. Зобов`язання по сплаті процентів за користування Кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.

Під час укладення договору відповідач ознайомився з його текстом та змістом в цілому, паспортом споживчого кредиту, зміст договору жодним чином не порушує його законних прав та інтересів, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловила та з ними погодилась, про що свідчать її підписи та згода обробку персональних даних та доступ до кредитної історії.

Всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов Кредитного договору.

Уклавши Договір, позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил, які є невід`ємною частиною до нього. Відповідач отримав екземпляр договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов договору на сайті первісного кредитора.

Розгляд справи відповідно до ухвали від 02.10.2026 року про відкриття провадження у справі проводиться за відсутності сторін цивільного провадження.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ч. 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Ч. 1 ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Принципом верховенства права, визнається, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Ч. 1 ст. 13 ЦПК України вказує на те, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до позову до відповідачки заявлено матеріально правові вимоги стягнення заборгованості за кредитом та стягнення заборгованості за нарахованими відсотками.

Суд розглядає дану цивільну справу тільки в межах заявлених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи 30.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем укладено кредитний договір № 629867953 на суму 2900 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV347DF.

Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 2900 грн. шляхом перерахування через банк-провайдер.

Проте в подальшому, відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 13900 грн.

Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням.

28.11.2018 між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01 (договір факторингу 1).

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання договору факторингу 1 підписали реєстр прав вимоги № 242 від 01.08.2023, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

27.05.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 27/0524-01 (договір факторингу 2).

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання договору факторингу 2 підписали реєстр прав вимоги № 1 від 27.05.2024 до договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

15.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено договір факторингу № 15/07/25-Е (договір факторингу 3) відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників № БН від 15.07.2025 за договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 55085,82 грн.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у реєстрі боржників № БН від 15.07.2025 до позивача підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу 3.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 55085,82 грн., яка складається з: 11514,18 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 43571,64 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку на період 15.07.2025 26.12.2025.

Вирішуючи даний спір суд зважує на наступні норми матеріального права.

Відповідно до частин 1, 3, 4 та 5 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором . Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Ст. 638 ЦК України вказує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 Закону України «Про електрону комерцію»).

У ст. 11 Закону України « Про електрону комерцію» зазначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції. Місцем укладення електронного договору є місцезнаходження юридичної особи або місце фактичного проживання фізичної особи, яка є продавцем (виконавцем, постачальником) товарів, робіт, послуг. Момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі якщо предметом електронного договору є надання послуг у сфері електронної комерції, обов`язок постачальника перед споживачем вважається виконаним у момент, коли надана постачальником послуга відповідає властивостям, визначеним договором або законодавством. У разі якщо предметом електронного договору є виконання робіт у сфері електронної комерції, обов`язок виконавця перед замовником вважається виконаним у момент, коли результат виконаної роботи відповідає вимогам, встановленим договором або законодавством. Електронним договором може бути визначено інший момент виконання зобов`язань між сторонами. Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар. Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов`язання та інформація про інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено. Дія цього положення не поширюється на електронні правочини, пов`язані з одноразовим наданням інформаційних електронних послуг або послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, оплата яких здійснюється дистанційно. Постачальник таких послуг має надати змогу споживачеві ознайомитися з найменуванням постачальника, його місцезнаходженням та порядком прийняття претензії щодо послуги. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України. Пропозиція укласти електронний договір (оферта), текст електронного договору, електронні повідомлення укладаються державною мовою. За бажанням покупця електронний договір може укладатися іншою мовою за згодою сторін.

Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання вказаного вище договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) грошових коштів на сайті позикодавця, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, позикодавцем було перераховано грошові кошти.

Зазначені умови договору є публічною пропозицією у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України.

Ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України « та «, за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір та надсилаються іншій стороні цього договору.

З паспорта споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 629867953 від 30.12.2022 року слідує, що відповідач його підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV347DF, а тому суд доходить висновку, що факт укладення зазначеного кредитного договору підтверджується матеріалами справи та узгоджується із ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Уклавши зазначений договір на умовах, викладених в ньому відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в них закріплені.

За змістом ст. ст. 526, 615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

За змістом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд вказує, що відповідачем не було подано до суду жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості, долучених до матеріалів справи позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі № 753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості (в даному випадку - заборгованості за нарахованими процентами) є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку, оскільки спростування доказів позивача є процесуальним обов`язком саме відповідача (а не суду).

А тому суд вказує, що нарахований позивачем розмір відсотків є обґрунтованим, оскільки не заперечений самим відповідачем.

Судом не враховуються аргументи викладенні у відзиві на позовну заяву, оскільки вони повністю спростовуються наявними та дослідженими доказами по цивільній справі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про порушення відповідачем виниклого між позивачем та ним кредитного зобов`язання і тому з нього на користь останнього в повному обсязі з урахуванням відсотків по кредиту підлягає стягненню сума заборгованості 55085,82 грн.

Стосовно судових витрат понесених позивачем на звернення до суду суд зважує на наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

З урахуванням зазначених норм процесуального права з відповідача на користь позивача підлягають стягненню в повному обсязі судові витрати понесені при зверненні до суду у виді судового збору у сумі 2662,40 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зважує на наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно з частинами 1, 2 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частинами 1, 3 статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Представник позивача просив суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 7000 грн.

Представником позивача до матеріалів позовної заяви долучено світлокопію договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року, світлокопію додаткової угоди №25771098427 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року, світлокопію акту прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025.

Враховуючи характер спірних правовідносин, суть спору та заявлені позивачем вимоги, з дотриманням положень ст. 137 ЦПК України, суд приходить до обґрунтованого та виваженого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвокатського бюро «Соломко та партнери» в сумі 5000 грн.

А тому суд з урахуванням наведеного вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 55085,82 грн., а також понесенні судові витрати в сумі 7662,40 (сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн. та 5000 грн. (витрати, пов`язаних з правничою допомогою адвокатського бюро «Соломко та партнери».

Приймаючи до уваги викладене та, керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 612 ч.1, 625, 629, 1049 ч.1, 1054 ЦК України , суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 629867953 від 30.12.2022 року в розмірі 55085,82 грн. та судовий збір в сумі 2662,40 грн., а всього підлягає стягненню 57748 /п`ятдесят сім тисяч сімсот сорок вісім/ грн. 22 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати понесенні на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 /п`ять тисяч/ гривень.

Ідентифікаційні дані учасників:

ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місце знаходження вул. Юрія Поправки 6, кабінет 13, м. Київ, код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 42986956.

Рішення може бути оскаржено до Кропивницького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Копію даного рішення негайно після постановляння направити учасникам справи.

Суддя: