Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 385/1354/26
Провадження № 2/385/702/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30.10.2026 року м. Гайворон
м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Венгрина М. В.
секретар судового засідання Хмельовська І .П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
ТОВ «Цикл Фінанс» звернулося до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за Кредитним договором №2005919177 від 04.02.2014 у розмірі 19765,74 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15278,40 грн, суми заборгованості по відсотках у розмірі 4487,34грн, а також судовий збір та витрати на правову допомогу.
Свої вимоги мотивує тим, що 04.02.2014 між AT «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2005919177, відповідно до умов якого банк надав позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, визначені даним кредитним договором.18.08.2021 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» був укладений Договір факторингу №18/08/21, згідно з яким АТ «ОТП Банк» відступив на користь нового кредитора ТОВ «Цикл Фінанс» права вимоги за Кредитним договором № 2005919177 від 04.02.2014.Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «Цикл Фінанс») становить 19765,74 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 15278,40 грн; заборгованість по відсотках - 4487,34 грн.
Відповідачкаправом подання відзиву не скористалась, однак 30.10.2026, до початку розгляду справи по суті подала заяву про визнання позову та проведення розгляду справи за її відсутності.
Ухвалою суду від 06.08.2028позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
11.08.2026 від позивача надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 12.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 02.10.2026 відкладено розгляд справи на 30.10.2026.
В судове засідання представник позивача не з`явився, однак у позовній заяві просив у разі неявки відповідача розглядати справу без участі представника позивача та ухвалити заочне рішення у справі.
Відповідачка в судове засідання не з`явилась, подала заяву про визнання позову та проведення розгляду справи за її відсутності.
За наведених обставин суд не вбачав перешкод для проведення розгляду справи за відсутності сторін на підставі наявних в справі доказів.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, враховуючи заяву відповідачки про визнання позову, із застосуванням аналізу вимог чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 04.02.2014 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2005919177, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 1000,00 грн - на придбання товару у продавця 1 (ФОП ОСОБА_2 ), дата остаточного повернення кредиту 23.02.2014.
Розділом 2 «Видача та обслуговування кредитної картки позичальника» кредитного договору визначено, що Банк та позичальник підтверджують факт укладення між ними договору про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток на підставі правил користування кредитною карткою Mastercard Standard (розміщених на інтернет-сайті банку) та на умовах, вказаних в цьому розділі. Банк: відкриває держателю картковий рахунок в гривнях та випускає кредитну картку типу MasterCard Standard, а також виконує розрахункове обслуговування платіжних операцій, здійснених за використанням кредитної картки, її реквізитів чи без використання картки. Банк в порядку, передбаченому угодою, надає позичальник кредит шляхом створення відновлювальної кредитної лінії до короткого рахунку у розмірі, що передбачено угодою,а позичальник приймає кредит і зобов`язується повернути суму отриманого кредиту на умовах, строки та в порядку, що передбачені угодою. Розмір кредитного ліміту складає 1 000 грн. У будь-який час строку дії цього договору банк має право змінити розмір кредитного ліміту без зазначення причин такої зміни. Строк дії кредитної лінії становить 3 роки з моменту підписання банком і позичальником цього договору. Банк має право змінити строк дії кредитної лінії в односторонньому порядку. Підписанням цього договору позичальник погоджується з запропонованим проєктом зміни строку дії кредитної лінії. За користування кредитом, в тому числі простроченим кредитом та овердрафтом, банк нараховує проценти в розмірі, встановленому тарифами банку та на дату укладення угоди. Розмір процентів становить 2,49% на місяць по операціях з розрахунків карткою за товари та послуги в мережі Інтернет та 3,49% на місяць по операціях зі зняття готівки в банкоматах та пунктах видачі готівки. У разі виникнення несанкціонованого овердрафту відсотки нараховуються від суми заборгованості: 0,15% за день.
Також сторонами було укладено договір добровільного страхування держателя кредитної картки 06/08/20015919177 від 23.09.2013.
18.08.2021 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено Договір факторингу №18/08/21, відповідно до п. 1.1 якого АТ «ОТП Банк» (Клієнт) передає, а ТОВ «Цикл Фінанс» (Фактор) приймає право грошової вимоги, що належить АТ «ОТП Банк» і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між АТ «ОТП Банк» і боржниками в розмірі портфеля заборгованості.
Згідно п. 6.2.3 Договору факторингу право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.
Згідно з п. 7.1, 7.2 договору факторингу сторони домовилися, що ліміт фінансування по Реєстру Боржників №1 складає 2,22% та становить 2366306,98 грн. станом на дату підписання цього договору. Фактор здійснює фінансування клієнта шляхом одноразового перерахування суми, що вказана в п. 7.1 цього договору, протягом одного банківського дня з дати підписання цього договору за вказаними реквізитами.
Згідно з платіжним дорученням №1592 від 18.08.2021 ТОВ «Цикл Фінанс» перерахувало на рахунок АТ «ОТП Банк» 2366306,98 грн. з призначенням платежу: «оплата права грошової вимоги згіно договору факторингу №18/08/21 від 18.08.2021».
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №18/08/21 від 18.08.2021 позивач набув права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_2 за кредитним договором № 2005919177 від 04.02.2014 сумі 19765,74 грн, з яких: загальна сума боргу по тілу кредиту становить 15278,40 грн, загальна сума боргу по відсотках - 4487,34 грн.
До матеріалів справи долучено також письмову вимогу про погашення кредитної заборгованості, що адресована відповідачці, в якій позивач повідомляє про відступлення первісним кредитором права вимоги та необхідності погашення виниклої заборгованості. Вказана вимога залишилась поза увагою відповідачки та заборгованість погашена не була, доказів протилежного суду не надано.
Положеннями ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
За правилами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Так, згідно положень ст. 1046 цього Кодексу договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 536 цього Кодексу за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).
Відтак, судом встановлено що 04.02.2014 між AT «ОТП Банк» та відповідачкою укладено кредитний договір № 2005919177, за умовами якого АТ «ОТП Банк» надав кредитну лінію в сумі 1000,00 грн з можливістю збільшення ліміту відповідно до кредитного договору на 36 місяців з правом пролонгації. Розмір процентів становить 2,49% на місяць по операціях з розрахунків карткою за товари та послуги в мережі Інтернет та 3,49% на місяць по операціях зі зняття готівки в банкоматах та пунктах видачі готівки. У разі виникнення несанкціонованого овердрафту відсотки нараховуються від суми заборгованості: 0,15% за день.
Отже, укладений між АТ «ОТП Банк» та відповідачкою договір є змішаним, в якому містяться елементи різних договорів і Позичальнику надано декілька різних послуг кредитування та видача і обслуговування картки.
Матеріали справи не містять та відповідачкою не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору, як і договору факторингу. Зазначені договори недійсними не визнано.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст.599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
З наданих позивачем до суду доказів вбачається, що відповідачка кредитні кошти отримала, активно ними користувалася та частково погашала кредитну заборгованість. Однак у повному обсязі свої зобов`язання щодо повернення коштів не виконала, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 19765,74 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15278,40 грн, суми заборгованості по відсотках у розмірі 4487,34грн.
Право вимоги за даним зобов`язанням перейшло від первісного кредитора до позивача на підставі договору факторингу.
Суд бере до уваги виписку по рахунку клієнта ОСОБА_1 за період з 04.02.2024 по 18.08.2021, зя кої вбачається, що вона активно користувалась кредитними коштами, вносила платежі на погашення кредиту та інших платежів.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта.
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Верховного Суду: від 30.01.2018 у справі № 161/16891/15-ц (провадження № 61-517св18), від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц (провадження № 61-3689св21) та інші).
З наданої позивачем виписки, яку у зв`язку з наведеним вище, суд вважає належним та допустимим доказом надання кредитних коштів відповідачці, також вбачається, що вона частково вносила платежі на погашення заборгованості.
Також суд вважає, щочасткова сплата є підтвердженням існування такого боргу.
Такий висновок кореспондує із позицією Верховного Суду, що викладена у рішенні по справі № 916/2403/18 від 10.09.2019 зазначено, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку можуть належати визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
З розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором №2005919177 від 04.02.2014становить19765,74 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15278,40 грн, суми заборгованості по відсотках у розмірі 4487,34грн.
Суд погоджується з розрахунком заборгованості наданим позивачем, який не спростований відповідачкою.
Підстав для постановлення ухвали про відмову в прийнятті визнання ОСОБА_3 позову суд не вбачає, так як обставин того, що таке визнання позову суперечить закону або порушує права, свободи, інтереси інших осіб, судом не встановлено.
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши представлені в силу ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності,, враховуючи визнання позову відповідачкою, суд доходить висновку про те, що боржниця належним чином не виконує зобов`язання, передбачені укладеним в установленому законом порядку договором. Такі дії позичальниці є неправомірними, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 142 ЦПК Українипередбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті позивачу з державного бюджету підлягає поверненню 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 1).
При зверненні до суду з позовом прокурором сплачено 2662,40 грн судового збору.
Тому з відповідачки слід стягнути на користь позивача судові витрати у виді судового збору в сумі 1331,20 грн, тобто 50 % від суми судового збору, яка сплаченапри поданні позову до суду, а іншу частину судового збору в розмірі 1331,20 грн - повернути позивачу на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України у зв`язку з визнанням відповідачкою позову до початку розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
В обґрунтування витрат на правничу допомогу стороною позивача подано Договір № 43453613 про надання правової допомоги від 01.04.2026, додаткову угоду від 10.07.2026 №2005919177 до Договору від 01.04.2026, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, необхідних для надання правової (правничої) допомоги згідно якого витрати на правову допомогу склали 3500,00 грн., акт № 2005919177 про підтвердження факту надання правової (правничої) допомоги від 10.08.2026, вартість яких склала 3500,00 грн; платіжну інструкцію № 976 від 31.07.2026 про оплату 3500,00 грн за договорм про надання правової допомоги 43453613 від 01.04.2026, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер на надання правничої допомоги.
Представник позивача просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 3500,00 грн.
Відповідачка клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не надала.
Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020 року. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Таким чином, суд вважає доведеним розмір витрат на правничу допомогу позивача, які, у зв`язку з повним задоволенням позову підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.
Докази понесення сторонами інших судових витрат в матеріалах справи відсутні.
Керуючись ст. 12, 81, 82, 89,141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (ЄДРПОУ: 43453613, місцезнаходження: м. Київ вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8) заборгованість за Кредитним договором № 2005919177 від 04.02.2014 у розмірі 19765,74 грн, 1331,20 грн сплаченого судового збору та 3500,00 грн витрат на правничу допомогу, а всього 25928 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот двадцять вісім) грн 14 коп.
Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс»1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп судового збору, що сплачений за платіжною інструкцією № С3-2370 від 30.07.2026.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення складено 30.10.2026.
Суддя: /підпис/ М. В. ВЕНГРИН
Дата документу 30.10.2026
Судове рішення № 141063597, Гайворонський районний суд Кіровоградської області було прийнято 30.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 385/1354/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: