Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 344/18732/24
Провадження № 2/344/351/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі судді Бородовського С.О.,
за участі секретаря судового засідання Бурянна Н.,
представника позивача Ващук Я.,
представника відповідач Микулич І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду позов ТОВ Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
в позові вказано: «…29.08.2021 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАНІФОЮ" (далі Кредитодавець та/або ТОВ "МАНІФОЮ") та ОСОБА_1 (далі позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 3060950 (далі Договір). Договір позики укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, п. 12 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), який був надісланий на номер моб.телефону Відповідача, про що свідчить п. 9 Договору позики, реквізити та підпис сторін. Пунктом 2.3. Договору позики встановлені параметри позики: тип позики: короткострокова; мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; сума позики: 3000.00 грн. Згідно п. 2.4.2. Договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 0,01% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Відповідно до п 2.4.3. договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Згідно п. 2.4.4. Договору позики базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою. Відповідно до п. 2.5. договору позики розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1.01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми Позики та процентів за користування позикою. Згідно п. 2.6. Договору позики позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства протягом 3 (трьох робочих) днів з дати підписання договору. Підписанням Договору відповідач також підтвердив, що він вивчив та повністю погоджується з умовами Правил надання грошових коштів у позику, у т.ч. і на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІФОЮ» (далі Правила), які є невід`ємною частиною договору; вивчив та повністю погоджується з умовами цього договору позики (пп. 8.3.5 та 8.3.6 договору позики). Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує…».
Тому позивач просив суд стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) заборгованість за Договором № 3060950 від 29.08.2021 у розмірі 43221,00 грн. 2. Стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн. 3. Стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.
Відповідно до відзиву на позов: «…Сторона Відповідача не визнає факт, що Позивач правомірно набув право грошової вимоги за договором позики № 3060950 від 29.08.2021 року. У своїх позовних вимогах, Позивач вказує, що набув право вимоги заборгованості за договором 10.01.2023 року на підставі договору № 10-01/2023 року. Однак, сторона Відповідача вважає, що Позивач не довів порушення його прав збоку Відповідача та наявності права на звернення до суду з позовом про стягнення з Відповідача заборгованості за договором позики № 3060950 від 29.08.2021 року з огляду на наступне. За твердженням Позивача, 29.08.2021 року було укладено в електронному варіанті договір позики № 3060950 із сумою позики у 3 000 грн. В свою чергу, сторона Відповідача зазначає, що згідно пп.4.1.1. п. 4.1. Договору позики № 3060950 від 29.08.2021 року Позикодавець зобов`язаний був перерахувати на вказані банківські реквізити Позичальника суму позики . Однак, відповідно до п. 9 Договору позики № 3060950 від 29.08.2021 року у графі «Позичальник» не зазначено жодних банківських реквізитів на які був Позичальник зобов`язаний, згідно пп.4.1.1. п. 4.1. цього Договору, перерахувати суму позики. Одночасно, сторона Відповідача не може погодитись із правомірністю паспорта позики, який було долучено Позивача як факт підтвердження отримання позики. Відповідно до п. 3 паспорту позики, сума позики становить 7 000 грн., відповідає умовам договору позики № 3060950 від 29.08.2021 року що не Звертаю увагу, що ні в паспорті позики ні в анкеті клієнта фізичної особи, що сформована за допомогою програмного забезпечення, не вказано жодного банківського реквізиту на який здійснювався, на думку Позивача, перерахунок коштів. В цей час, Позивач не надає жодних допустимих документів, які б підтверджували, що Відповідач дійсно вказала будь-які банківські реквізити для перерахування туди коштів. Надані стороною Позивача розрахунки заборгованості не є тим достовірним та достатнім доказом, що відображає рух грошових коштів на рахунку, зокрема, факт зарахування коштів, оскільки розрахунок заборгованості - це документ, який формується кредитором на підтвердження розрахунку заявленої до стягнення суми заборгованості. Однак, при цьому, як наданий розрахунок, так і заявлена сума до стягнення не є визначальними для суду, на відміну від інших господарсько-операційних документів, наприклад, виписки по особовому рахунку. Відсутність доказів надання суми позики у власність Відповідача, зокрема, шляхом перерахування визначеної суми грошових коштів на його картковий рахунок чи в інший погоджений спосіб, за відсутності інших обставин, не дає можливість зробити висновок, що Позивач належним чином виконав своє зобов`язання за кредитним договором, а відповідно не дає можливість зробити висновок про отримання Відповідачем погодженої суми позики, що у свою чергу не дає можливості зробити висновок про наявність правових підстав для виникнення заборгованості. Як вже було зазначено, 29.08.2021 року нібито, було укладено в електронному варіанті договір позики № 3060950 із сумою позики у 3 000 грн. 29.12.2021 року було укладено договір факторингу № 29/12-2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою». Відповідно до даного договору, а саме п. 2.1. Згідно з умовами цього Договору Клієнт (ТОВ Маніфою) зобов`язується відступити Фактору право грошової вимоги у сумі 35 840 325, 69 гривень. Відповідача вважає, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договором факторингу № 29/12 2021 від 29.12.2021 року на час або після їх укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов`язань за договором. Позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до Відповідача за договором позики № 3060950 від 29.08.2021 року від первісного кредитора ТОВ Маніфою до Позивача, що є самостійною підставою відмови в позові. Позивач не надав жодного доказу на підтвердження перерахування коштів на рахунок Первісного кредитора саме за договором позики №3060950 від 29.08.2021 року. Доказів укладення відповідного договору, який за формою відповідає вимогам цивільного законодавства, Позивачем не надано. На підтвердження укладення вказаного договору позики Позивачем надані суду його паперову копію …».
В судовому засіданні адвокат позивача підтримав позов з підстав, що в ньому зазначені.
В судовому засіданні адвокат відповідача заперечив позов з тих підстав, що немає доказу укладення договору; паспорт кредиту передбачає позику в розмірі 7000 гривень, а було надано відповідачу лише 3000грн; проценти встановлені в договорі складають 1,9%; проценти мають бути зменшені; правнича допомога не обґрунтована, а тому представник просив її зменшити; проценти невірно пораховані.
Судом встановлено наступні обставини.
29.08.2021 ТОВ «Манфіою» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 3060950. Договір було укладено згідно з п.3.ч.1. ст. 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Договір позики № 3060950 підписано Позичальником 29.08.2021 року електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер, зазначений Позичальником в особистому кабінеті на сайті Кредитодавця.
29.08.2021 року відповідачу на зазначений номер був надісланий одноразовий ідентифікатор g70877. Вказаним ідентифікатором було підписано Договір.
Таким чином, відповідач здійснив усі дії, спрямовані на укладання договору шляхом підписання договору про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та із зазначенням поміж іншого інформації щодо реквізитів банківської картки на рахунок якої, в подальшому, були перераховані грошові кошти в сумі 3 000, 00 грн.
8 розділ Договору позики містить застереження наступного змісту: Позичальник підтверджує, що до укладання Договору уважно ознайомився з текстом Кредитного договору, умовами його укладання та Правилами, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України.
Дане застереження засвідчене особистим електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором, що беззаперечно підтверджує факт ознайомлення відповідача з усіма умовами та Правилами отримання та користування кредитними коштами.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, згідно з якою вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована або прямою нормою закону (нікчемний правочин), або рішенням суду, яке набрало законної сили (оспорюваний правочин).
Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).
Згідно з положеннями Законів України «Про електронні довірчі електронну комерцію» послуги» та «Про різниця між Одноразовий ідентифікатор та Електронного Цифрового Підпису полягає в способі ідентифікації підписувача та ступеня захисту такого підпису. Тобто, юридично вони мають однакову силу .
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами ».
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Отже спірний договір позики було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а не електронно-цифровим підписом.
Відповідач ідентифікував себе в інформаційно телекомунікаційній системі кредитодавця; надав відповідні дані для заповнення формуляра заяви-анкети (ПІП, РНОКПП, місце проживання, телефон, дані паспорту, номер платіжної картки та ін.) та шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором погодився з запропонованими умовами договору та підписав їх.
Доказів того, що персональні дані відповідача (дані паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку первісним кредитором здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані товариством або іншими особами для укладення кредитного договору від його імені, відповідачем до суду не надані. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій відповідач не звертався, як і не оскаржував правомірність укладеного договору.
На виконання умов договору позики № 3060950 від 29.08.2021 року позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 3 000,00 грн. Дана обставина підтверджується довідкою, згідно якого 29.08.2021 року здійснено успішний переказ грошових коштів на карту, яка зазначена позичальником в договорі, у сумі 3 000,00 гривень.
В п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України вказано, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
Пояснення сторони відповідача не належать до форм виконання обов?язку за п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України.
Судом оглянуто оригінал електронного доказу та ідентифікатора, який відповідач використав для отримання позики 3000 гривень.
Таким чином пояснення сторони відповідача щодо не визнання договору спростовані представником позивача.
У свою чергу пояснення сторони відповідача підлягають критичній оцінці, оскільки вказаною стороною надано суду неправдиві пояснення щодо обставин відносин сторін.
Власного розрахунку на спростування розрахунку позивача стороною відповідача суду не надано.
Пунктом 2.3. Договору позики встановлені параметри позики: тип позики: короткострокова; мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; сума позики: 3000.00 грн. Згідно п. 2.4.2. Договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 0,01% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Відповідно до п 2.4.3. договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Згідно п. 2.4.4. Договору позики базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою. Відповідно до п. 2.5. договору позики розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1.01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми Позики та процентів за користування позикою.
В ч. 1 ст. 12 ЦПК України проголошено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
В ч. 3 ст. 12 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В ч. 2 ст. 13 ЦПК України вказано, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В ч. 5 ст. 81 ЦПК України вказано, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
В ч. 7 ст. 81 ЦПК України вказано, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже суд не збирає доказів на обґрунтування правових позицій сторін. Вказаний обов?язок покладено безпосередньо на сторін. Правові наслідки невиконання зазначеного обов?язку або його неналежного виконання покладено безпосередньо на відповідну сторону спору.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ч. 4 ст. 12 ЦПК України вказано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже саме на сторону позивача покладено правовий наслідок не здійснення доказування виду і форми неправомірної поведінки відповідача щодо користування позивачем майном відповідача.
Відповідно до ч.1. ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, згідно ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат пов`язаних з розглядом справи, також належать витрати на професійну правову допомогу.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Враховуючи, що позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн. та 13 000 грн. на правову допомогу.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного суд,-
УХВАЛИВ:
позов задовольнити;
стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) заборгованість за Договором № 3060950 від 29.08.2021 у розмірі 43221,00 гривень, 3028,00 гривень судового збору, 13000,00 гривень витрат на правову допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду, з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Бородовський С.О.
Судове рішення № 141063300, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 30.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 344/18732/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: