Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 344/4310/19
Провадження № 1-кп/344/71/26
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
29 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючого-судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -
в с т а н о в и в :
В провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області є кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Ухвалою суду від 20 жовтня 2026 року клопотання прокурора про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою було вкотре задоволено, оголошено розшук обвинуваченого, а кримінальне провадження зупинено.
Обвинувачений розшуканий, 28 жовтня 2026 року затриманий та 29 жовтня 2026 року доставлений до суду, відтак провадження було судом відновлено.
Прокурор подав клопотання про зміну запобіжного заходу та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та звернення застави в дохід держави, з посиланням на ризики, які передбачені у ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування обвинуваченого від суду, можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини та зазначив, що обвинувачений неодноразово судимий, без поважних причин не з`являвся на виклики до суду, крім цього, 16 серпня 2023 року під час судового провадження виїхав за межі України, де тривалий час переховувався від суду намагаючись уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, застосування більш м`якого запобіжного заходу або визначення розміру застави в даному випадку вважає не можливим, просив таке задовольнити.
Представник потерпілого в судовому засіданні підтримав думку прокурора.
Обвинувачений клопотання прокурора не заперечив, а захисник підтримав думку обвинуваченого.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, а також враховуючи в сукупності всі обставини кримінального провадження, у тому числі передбачені у ст. 178 КПК України, суд вважає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КПК України прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому ст. 184 КПК України до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Так, при вирішені питання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 суд враховує дані про особу обвинуваченого, якому інкриміновано вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, а також його суспільну небезпечність та наслідки.
В той же час прокурором поза розумним сумнівом доведено, що ризики можливого переховування обвинуваченого від суду та можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень продовжують існувати, а застосований раніше запобіжний захід у вигляді застави не зміг забезпечити запобіганню зазначеним ризикам, внаслідок чого обвинувачений порушив покладені на нього процесуальні обов`язки.
Так, обвинувачений неодноразово без поважних причин не з`являвся в судові засідання, ухвалами суду від 02 травня 2023 року, 26 жовтня 2023 року та 16 листопада 2023 року щодо нього були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження у виді приводів, які органами Національної поліції виконані не були у зв?язку з відсутністю останнього за місцем проживання.
Крім цього, ухвалами суду від 18 грудня 2023 року, 03 лютого 2025 року, 25 листопада 2025 року та 20 жовтня 2026 року надавалися дозволи на його затримання, оголошувався розшук обвинуваченого, а судове провадження неодноразово зупинялося.
Встановлено, що 16 серпня 2023 року під час незавершеного судового провадження ОСОБА_5 виїхав за межі України, чим продовжував переховуватися від суду.
Однак обвинувачений розшуканий, 28 жовтня 2026 року затриманий та 29 жовтня 2026 року доставлений до суду.
В судовому засіданні обвинувачений і його захисник наведені прокурором обставини не заперечили, з клопотанням погодилися.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Крім цього, відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Згідно ч. 9 ст. 182 КПК України питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 грудня 2018 року до підозрюваного ОСОБА_7 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 140960 гривень.
28 грудня 2018 року була внесена застава за ОСОБА_7 заставодавцем ОСОБА_8 на відповідний депозитний рахунок суду, дана застава знаходиться на депозитному рахунку та станом на 15 грудня 2023 року не поверталась заставодавцю.
Також, відповідно п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Отже, враховуючи вищенаведене, а також те, що обвинувачений не виконав покладені на нього судом процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, суд вважає, що зміна запобіжного заходу саме на тримання під вартою без визначення розміру застави буде співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження і виключно такий здатний забезпечити запобіганню встановленим ризикам.
Крім цього, раніше внесену заставу необхідно звернути в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 205, 331, 350, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в :
Клопотання прокурора задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід із застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, - до 26 грудня 2026 року, включно, без визначення розміру застави, а тримання його під вартою здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».
Заставу, внесену 28 грудня 2018 року заставодавцем ОСОБА_8 на рахунок ТУ ДСА України в Івано-Франківській області за обвинуваченого ОСОБА_9 в розмірі 140960 (сто сорок тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень, - звернути в дохід держави та зарахувати її до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала в частині зміни запобіжного заходу може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області, іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Копію ухвали надіслати начальнику Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» для виконання.
Головуючий-суддя ОСОБА_10
Повний текст ухвали складено 30 жовтня 2026 року.
Судове рішення № 141063271, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 29.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 344/4310/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: