Постанова № 141063095, 29.10.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/1960/26

Провадження №3/338/527/26

29 жовтня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого-судді Решетова В. В.

за участю секретаря судового засідання Смеречук Х.В.

прокурора Поповича П.В.

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали адміністративної справи, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, місце народження села Космач Богородчанського району Івано-Франківської області, місце проживання АДРЕСА_1 , освіта вища, голову Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, за ч. 1 та 2 статті 172-7 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді Дзвиняцького сільського голови та будучи суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», 19 грудня 2025 року під час сорокової сесії Дзвиняцької сільської ради восьмого скликання не повідомила публічно колегіальний орган (сільську раду) про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час розгляду питання № 9 порядку денного «Про умови оплати праці сільського голови, секретаря сільської ради та заступників сільського голови». Конфлікт полягав у суперечності між її особистим майновим інтересом в установленні сприятливих умов оплати власної праці та представницькими повноваженнями голови ради, які вона повинна здійснювати об`єктивно й неупереджено.

Своїми діями, ОСОБА_1 порушила вимоги пункту 2 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» з урахуванням спеціального порядку, визначеного статтею 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», тобто вчинила правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-7 КУпАП.

Крім того, 19 грудня 2025 року, за наявності зазначеного реального конфлікту інтересів, ОСОБА_1 взяла участь у прийнятті рішення ради з питання № 9 порядку денного та особисто проголосувала «за» його прийняття.

За результатами голосування ухвалено рішення Дзвиняцької сільської ради від 19 грудня 2025 року № 943-40/2025, яким, зокрема, з 1 січня 2026 року встановлено сільському голові надбавку в розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг і вислугу років, передбачено щомісячне преміювання та надання матеріальної допомоги.

Отже, ОСОБА_1 , як сільський голова використала своє право голосу для ухвалення рішення, що безпосередньо стосувалося її особистих майнових інтересів, усупереч вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» та частини першої статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», чим вчинила правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-7 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні обох правопорушень визнала, підтвердила факт своєї участі в голосуванні за рішення про умови оплати власної праці без попереднього публічного повідомлення про конфлікт інтересів, просила призначити штраф у мінімальному розмірі.

Прокурор у судовому засіданні підтримав адміністративне обвинувачення за обома протоколами, просив визнати ОСОБА_1 винною за частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП, об`єднати справи й застосувати частину другу статті 36 КУпАП.

Відповідно до ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний усебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи, встановити подію та склад правопорушення, винуватість особи й інші обставини, необхідні для її правильного вирішення.

Згідно зі ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Орган (посадова особа), зокрема суд, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» сільські голови належать до осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування.

Рішенням першої сесії Дзвиняцької сільської ради восьмого скликання від 17 листопада 2020 року № 2-1/2020 засвідчено початок повноважень ОСОБА_1 на посаді Дзвиняцького сільського голови. Отже, її спеціальний статус на час інкримінованих дій підтверджений письмовим документом, а не лише відомостями протоколів про адміністративні правопорушення.

Частина перша статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначає реальний конфлікт інтересів як суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій під час виконання цих повноважень. Приватний інтерес може бути, зокрема, майновим.

Пункти 2 і 3 частини першої статті 28 зазначеного Закону встановлюють обов`язки повідомити про конфлікт інтересів та не вчиняти дій і не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Спеціальним правилом частини першої статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільський голова публічно повідомляє відповідному колегіальному органу про конфлікт інтересів, який виник під час участі у його засіданні, і не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті відповідного рішення. Згідно з частиною третьою цієї статті повідомлення, зроблене під час засідання, підлягає внесенню до протоколу. Закон допускає участь в ухваленні рішення попри конфлікт лише за спеціальних передумов частини другої статті 59-1 і за умови публічного самостійного повідомлення.

Вина ОСОБА_1 , крім її пояснень даних в судовому засіданні, у вчиненні правопорушень пов`язаних з корупцією доведена матеріалами справи, зокрема:

- протоколами № 691, № 692, відповідно до яких ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді голови Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, 19 грудня 2025 року, не повідомила Дзвиняцьку сільську раду Івано-Франківського району Івано-Франківської області про наявність реального конфлікту інтересів, пов`язаного з наміром 19 грудня 2025 року взяти участь у голосуванні за питання №9 порядку денного "Про умови оплати праці сільського голови, секретаря сільської ради та заступників сільського голови", а також взяття участі у такому голосувані;

- протоколом сорокової сесії Дзвиняцької сільської ради восьмого скликання від 19 грудня 2025 року встановлено, що до порядку денного включено питання № 9 "Про умови оплати праці сільського голови, секретаря сільської ради та заступників сільського голови", відповідно до якого на сесії були присутні 12 депутатів із 22 обраних та головувала Вітюк Г. Я. Під час розгляду цього питання рішення № 943-40/2025 прийнято тринадцятьма голосами «за», без голосів «проти» й утримань. Протокол поіменного голосування за питання № 9 містить окремий запис про голос ОСОБА_1 «за». Сукупність цих документів достовірно встановлює факт її безпосередньої участі в голосуванні та зміст ухваленого рішення;

- рішенням № 943-40/2025 від 19 грудня 2025 року, відповідно до якого встановлено особистий майновий інтерес ОСОБА_1 , зокрема дане рішення визначає складові оплати праці саме сільського голови, зокрема надбавку і преміювання, які можуть впливати на розмір її грошового забезпечення. Таким чином, особа одночасно мала приватну зацікавленість у змісті акта та здійснювала владні представницькі повноваження щодо його прийняття. Ця суперечність стосувалася безпосередньо предмета голосування й була реальною, а не абстрактною чи суто ймовірною. Для наявності складів інкримінованих правопорушень не вимагається доведення фактичного отримання нею коштів за цим рішенням або матеріальних збитків для ради;

- листом Дзвиняцької сільської ради від 17 серпня 2026 року № 426/02-24, відповідно до якого у відповідь на запит Управління стратегічних розслідувань від 11 серпня 2026 року, міститься повідомлення, що від ОСОБА_1 до сесії сільської ради повідомлень про виникнення конфлікту інтересів не надходило. Відсутність у протоколі сесії відомостей про публічне оголошення конфлікту узгоджується зі змістом цього листа та власноручними поясненнями особи в обох адміністративних протоколах. Ці дані в сукупності підтверджують неповідомлення у встановленому спеціальним законом порядку. Сам по собі лише факт відсутності запису в протоколі засідання не був би достатнім без оцінки інших доказів, однак у цій справі він підтверджується незалежною за змістом письмовою інформацією та визнанням особи.

Передбачений частиною другою статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виняток щодо участі в голосуванні задля збереження повноважності ради не усуває обов`язку публічного повідомлення про конфлікт інтересів. До того ж наявні відомості про участь у засіданні 12 із 22 обраних депутатів не свідчать, що неучасть сільського голови в ухваленні рішення позбавила б сесію повноважності. Доказів дотримання передбачених законом передумов такого винятку матеріали справи не містять.

Власноручні письмові пояснення ОСОБА_1 у протоколах про адміністративне правопорушення № 691 та № 692 оцінюються судом не як єдина підстава висновку про винуватість, а у взаємозв`язку з документами ради. Послідовність офіційних документів, конкретність поіменного голосування, зміст рішення щодо оплати праці та відсутність даних про повідомлення про конфлікт інтересів дають підстави визнати доведеними об`єктивні і суб`єктивні ознаки обох правопорушень. Істотних суперечностей між цими доказами, які б спростовували встановлені факти, не виявлено.

За таких обставин дії ОСОБА_1 кваліфікуються за частиною першою статті 172-7 КУпАП як неповідомлення у встановлених законом випадках і порядку про наявність реального конфлікту інтересів та за частиною другою цієї статті як учинення дій і прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Отже, йдеться про дві самостійні форми порушення вимог антикорупційного законодавства, що не поглинають одна одну, а саме невиконання обов`язку повідомлення та реалізацію права голосу за наявності конфлікту.

Вирішуючи питання про дотримання строків накладення адміністративного стягнення, передбачених частиною четвертою статті 38 КУпАП, суд встановив, що інкриміновані ОСОБА_1 адміністративні правопорушення вчинені 19 грудня 2025 року. З матеріалів справи вбачається, що Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України 11 серпня 2026 року направило Дзвиняцькій сільській раді запит № 93480-2026 щодо обставин, які стали предметом перевірки.

У відповідь на зазначений запит Дзвиняцька сільська рада листом № 426/02-24 від 17 серпня 2026 року повідомила, що від ОСОБА_1 до сесії сільської ради повідомлень про виникнення конфлікту інтересів не надходило.

Відповідно до вхідного штампа зазначений лист одержано органом поліції 17 серпня 2026 року. Отже, не пізніше цієї дати уповноваженому органу стали відомі зазначені обставини. Дворічний граничний строк із дня вчинення діянь, установлений статтею 38 КУпАП, також не сплив.

Оскільки обидві справи щодо однієї особи одночасно розглядаються одним суддею та стосуються пов`язаних подій одного засідання ради, їх належить об`єднати в одне провадження.

Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП, коли особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом, стягнення накладається в межах санкції, передбаченої за більш серйозне правопорушення. Таким у цьому випадку є правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-7 КУпАП.

При визначенні виду й розміру стягнення суд враховує характер обох порушень, їх взаємозв`язок, спосіб вчинення, спеціальний службовий статус особи та зміст її письмових пояснень у протоколах.

Обставин, які згідно із законом обтяжують відповідальність, не встановлено. Відомості, достатні для визнання будь-якої додаткової пом`якшуючої обставини, у матеріалах справи відсутні.

З огляду на мету адміністративного стягнення та засади індивідуалізації відповідальності справедливим і достатнім є одне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі санкції частини другої статті 172-7 КУпАП, яке становить 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3400 гривень.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП та пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 гривень 60 копійок.

Керуючись статтями 23, 33, 36, 38, 40-1, 245, 247, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 294, 307, 308 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати в одне провадження справу № 338/1960/26 (провадження № 3/338/527/26) та справу № 338/1961/26 (провадження № 3/338/528/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 та 2 статті 172-7 КУпАП, присвоївши об`єднаній справі № 338/1960/26 (провадження № 3/338/527/26).

ОСОБА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та 2 статті 172-7 КУпАП, і на підставі частини другої статті 36 КУпАП накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень, який слід стягнути на рахунок UA248999980313090106000009574, отримувач ГУК в Ів-Фр.об./ТГ Дзвиняч/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37951998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету "Адміністративні штрафи та інші санкції ".

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, (отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів із дня вручення постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в цей строк постанова підлягає примусовому виконанню в порядку статті 308 КУпАП зі стягненням подвійного розміру штрафу та витрат на облік правопорушень у встановленому законом порядку.

Копію постанови вручити ОСОБА_1 та надіслати прокурору й органу, який склав протоколи.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів із дня її винесення.

Суддя В. В. Решетов