Постанова № 14106140, 26.01.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.14

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 січня 2011 року Справа № 2а-9391/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Моркунцової І.І.

та представників сторін:

від позивача головний спеціаліст-юрисконсульт

Деменко Н.М. (довіреність від 04.01.2011 № 6/6-17)

відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

Краснодонського міськрайцентру зайнятості

до ОСОБА_2

про стягнення суми витрат на професійну підготовку у розмірі 1423,70 грн.,

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2010 року Краснодонський міськрайцентр зайнятості Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми витрат на професійну підготовку у розмірі 1423,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що ОСОБА_2 був зареєстрований в Краснодонському міськрайцентрі зайнятості як такий, що шукає роботу. У статусі безробітного перебував з 22.02.2010 по 02.09.2010. З метою сприяння зайнятості безробітного та подальшому працевлаштуванню, 25.02.2010 ОСОБА_2 був направлений на професійне навчання за напрямком «електрогазозварник» з 25.02.2010 по 20.08.2010.

На підставі статті 28 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Краснодонським міськрайцентром зайнятості матеріальна допомога перераховувалась на особовий рахунок ОСОБА_2

Наказом ВАТ ХК «Луганськтепловоз» від 02.08.2010 № 698 ОСОБА_2 відрахований з навчання за пропуски занять без поважної причини.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 36 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ОСОБА_2 зобовязаний повернути Краснодонському міськрайцентру зайнятості суму вартості наданих йому соціальних послуг витрат на професійну підготовку, суму забезпечення виплаченої матеріальної допомоги у період професійної підготовки.

ОСОБА_2 26 серпня 2010 року була направлена претензія про повернення коштів, витрачених на його професійне навчання в загальній сумі 1423,70 грн. Оскільки відповідачем кошти добровільно не повернуті, позивач просить стягнути з відповідача 1423,70 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином (арк. справи 35-36, 37-38, 39-40). Згідно довідок форми ф. 20 адресат за зазначеними адресами не проживає. Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості.

Відповідно до статті 8 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості (стаття 12 Закону).

Відповідно до статті 2 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Згідно із статтею 25 цього Закону, держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообовязкового державного соціального страхування мають право перевіряти обґрунтування видачі довідок про середню заробітну плату, достовірність зазначених у них відомостей шляхом звіряння даних, зазначених у довідках, з відомостями про нараховану заробітну плату на підприємствах, в установах чи організаціях або з базою даних персоніфікованого обліку застрахованих осіб Пенсійного фонду та базою даних ДПА (пункт 26 Порядку обчислення заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266).

Частиною 1 статті 33 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що застрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону, і не підлягає зменшенню. Виплата матеріальної допомоги здійснюється з першого дня навчання. Тривалість виплати матеріальної допомоги зараховується до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю і не може її перевищувати (частина 2 статті 33 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), був зареєстрований в Краснодонському міськрайцентрі зайнятості Луганської області з 22 лютого 2010 року як такий, що шукає роботу. У статусі безробітного останній перебував на обліку в Краснодонському міськрайцентрі зайнятості Луганської області з 22 лютого 2010 року по 02 вересня 2010 року, знятий з обліку 03 вересня 2010 року. 25 лютого 2010 року відповідача було направлено на професійне навчання за напрямком «електрогазозварник» на базі ВАТ «ХК «Луганськтепловоз» у період з 25 лютого 2010 року по 20 серпня 2010 року, про що свідчить заява від 24 лютого 2010 року (арк. справи 11).

З матеріалів справи вбачається, що наказом від 02 серпня 2010 року № 698 ВАТ «ХК «Луганськтепловоз» у звязку з пропуском занять без поважних причин, слухача ОСОБА_2, направленого на навчання обласним центром зайнятості, як безробітного згідно договору від 17 лютого 2010 року № 30/03-136, відраховано із групи слухачів денної форми навчання за професією «електрогазозварювальник» Е-18 з 02 серпня 2010 року (арк. справи 7).

Згідно довідки від 03 серпня 2010 року № 6/4-1318 безробітному ОСОБА_2, який проходив навчання за направленням Краснодонського міськрайцентру зайнятості Луганської області у ВАТ «ХК «Луганськтепловоз» за професією «електрогазозварювальник» у період з 25 лютого 2010 року по 02 серпня 2010 року сплачено витрати на проїзд у розмірі 320,34 грн. та матеріальну допомогу у період професійного навчання у розмірі 104,52 грн. (арк. справи 6).

Відповідно до розрахунку вартості професійного навчання згідно договору Луганського обласного центру зайнятості з ВАТ «ХК «Луганськтепловоз» від 17 лютого 2010 року № 30/03-136 вартість навчання безробітного ОСОБА_2, якого відраховано без поважних причин, склала 998,84 грн., про що також свідчить АВІЗО від 10 серпня 2010 року № 162 про передання витрат з перенавчання ОСОБА_2 у ВАТ «ХК «Луганськтепловоз» за професією «електрогазозварювальник» (арк. справи 4, 5).

Згідно положень частини 3 статті 36 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Умови та тривалість виплати допомоги по безробіттю відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пункту 16 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та частини третьої статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає Порядок надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 308, погоджений постановою правління Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 07 вересня 2000 року № 8 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року № 916/5137 (надалі Порядок № 308).

Порядок № 308 є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України та підлягає застосуванню відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15 Порядку № 308, серед іншого встановлено, що виплата матеріальної допомоги у період професійного навчання припиняється у разі відрахування з навчального закладу (з дня відрахування).

Відповідно до пункту 16 Порядку № 308 матеріальна допомога у період професійного навчання призначається за умови відвідування безробітним занять без пропусків без поважних причин, що підтверджується відповідним табелем. Поважними причинами пропусків занять вважаються: хвороба безробітного, догляд за хворою дитиною віком до 14 років, догляд за хворими близькими родичами, смерть близьких родичів- чоловіка (дружини), дітей, батьків, братів, сестер, бабусь і дідусів, відвідування лікарні, судових та правоохоронних органів, райвійськоматів, інших державних установ, що підтверджено відповідними документами.

Згідно з пунктом 26 Порядку № 308 якщо місце навчання розташоване не в населеному пункті, де постійно проживає особа, то їй компенсуються фактичні витрати на проїзд до населеного пункту, де розташований навчальний заклад і назад транспортом загального користування (крім таксі) за кожний день за наявності квитків.

Пунктом 21 Порядку № 308 передбачено, що якщо під час одержання матеріальної допомоги у період професійного навчання безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому законодавством, та у разі надходження відповідних відомостей від Державної прикордонної служби України щодо перетинання безробітним державного кордону України або перебування за межами України, то з безробітного стягується сума виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання з моменту виникнення цих обставин.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 308 у разі припинення професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за набутою професією (спеціальністю) з осіб стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи щоденні), витрат на проживання та витрат, повязаних з попереднім медичним та наркологічним оглядом відповідно до законодавства.

Поважними причинами вважаються:

1) працевлаштування безробітного;

2) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду;

3) вступ до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва;

4) призов на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу;

5) набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування;

6) отримання права на пенсію відповідно до законодавства України;

7) призначення безробітній жінці допомоги по вагітності та пологах;

8) подання безробітним письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

9) переїзд на постійне місце проживання в іншу місцевість;

10) хвороба безробітного, що має медичні протипоказання щодо продовження навчання або працевлаштування за набутою професією (спеціальністю), що підтверджено відповідними документами;

11) інші причини, що не залежать від безробітного, підтверджені документально.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідач претензію Краснодонського міськрайцентру зайнятості від 26 серпня 2010 року № 6/6-1434 про порушення безробітним ОСОБА_2 умов договору та законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та повернення ним отриманих витрачених Краснодонським міськрайцентром зайнятості коштів на профнавчання в загальній сумі від 1423,70 грн., з яких 998,84 грн. вартість навчання, 320,34 грн. витрати на проїзд, 104,52 грн. матеріальна допомога у період навчання отримав 01 вересня 2010 року, про свідчить копія фіскального чеку від 26.08.2010 № 7161 та копія повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 28, 29, 30). Протягом місячного строку з дня отримання претензії відповідач отримані кошти на профнавчання у період з 25.02.2010 по 02.08.2010 у розмірі 1423,70 грн. не повернув.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 26 січня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 31 січня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Краснодонського міськрайцентру зайнятості Луганської області (ідентифікаційний код 13391976, місцезнаходження: Луганська область, м. Краснодон, вул. Першокінна, буд. 1) виплачені у період з 25 лютого 2010 року по 20 серпня 2010 року кошти на профнавчання в сумі 1423,70 грн. (одна тисяча чотириста двадцять три гривні сімдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 31 січня 2011 року.

СуддяТ.І. Чернявська