Постанова № 14106023, 18.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2011 р. справа № 2а-28228/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14.40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Михайлик А.С.

при секретаріГончар О.О.

розглянув відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Донецького обласного виробничого управління

меліорації та водного господарства

доКонтрольно-ревізійного управління в Донецькій області

про скасування та визнання неправомірною вимоги

№ 05-07-10-14/11902 від 27 жовтня 2010 року

за участю:

від позивача: Моненко О.В. (за дов. № 11-244 від 14 лютого 2011 року)

Осадча Л.В. (за дов. № 11-245 від 14 лютого 2011 року)

Чернишов С.М. (за дов. № 11-190 від 07 лютого 2011 року)

від відповідача: Склярова О.О. (за дов. № 05-13-11-17/297 від 12.01.2011 року);

Дацко А.В. (за дов. № 05-13-11-17/207 від 10.01.2011 року);

Донецьке обласне виробниче управління меліорації та водного господарства звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області із вимогами про визнання неправомірною вимоги № 05-07-10-14/11902 від 27 жовтня 2010 року про відшкодування порушень виявлених ревізією у вигляді зменшення бюджетних асигнувань на загальну суму 1040,0 тис. грн. та скасування вимоги № 05-07-10-14/11902 від 27 жовтня 2010 року. Заявлені вимоги позивач обґрунтовував неправомірністю викладених в акті ревізії висновків про порушення Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та Постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 17 вересня 1996 року, якою затверджений перелік видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, що призвело до нецільового використання бюджетних коштів в сумі 1040,0 тис. грн. Як зазначав позивач, протягом 2008 року управлінням були витрачені отримані за КЕКВ 2110 КПКВ 5001070 «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь» бюджетні кошти в сумі 1040,0 тис. грн. на придбання машин та механізмів. Пунктом 23 статті 37 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» передбачено можливість спрямування коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок надходжень від збору за забруднення навколишнього природного середовища на заходи із захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь за рахунок джерел, визначених пунктом 20 статті 7 цього Закону. Згідно Переліку робіт із захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 254 від 21 лютого 2007 року, придбання устаткування, машин та механізмів для загонів з проведення невідкладних та аварійних робіт передбачено бюджетною програмою Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь. Враховуючи наведене, позивач зауважував на тому, що отримані бюджетні кошти за КЕКВ 2110 (КПКВ 5001070 «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь») в сумі 1040, тис грн. були використані у відповідності із вимогами чинного законодавства України. Зміни до спеціального фонду затвердженого кошторису були внесені на підставі пункту 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 228від 28 лютого 2002 року.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, наполягали на їх задоволенні.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмові заперечення проти позову (арк. справи 38-41). В обґрунтування наданих заперечень зазначив, що за вказівкою пункту 23 статті 37 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» отримані до спеціального фонду державного бюджету України кошти згідно з окремими пунктами статей 7, 19, 36 Закону у 2008 році спрямовуються на захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь. Джерелами формування спеціального фонду державного бюджету на 2008 рік в частині доходів є надходження від збору за забруднення навколишнього природного середовища. Статтею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що фонди охорони навколишнього природного середовища створюються за для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища. Перелік природоохоронних заходів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 17 вересня 1996 року, не містить заходів з придбання устаткування, машин та механізмів для загонів з проведення невідкладних та аварійних робіт, визначених пунктом 5 Переліку робіт із захисту територій від шкідливої дії вод, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №254 від 21 лютого 2007 року. З огляду на таке, відповідач зауважував на тому, що включення позивачем до кошторису на 2008 рік видатків в сумі 1040,0 тис грн. на придбання машин та механізмів за КЕКВ 2110 за КПКВ 5001070, що не передбачені Постановою кабінету Міністрів України № 1147 від 17 вересня 1996 року, є порушенням пункту 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28 лютого2002 року.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали заперечення, зазначили, що оскільки на день судового розгляду позивачем були фактично виконано оскаржувану вимогу № 05-07-10-14/11902 від 27 жовтня 2010 року підстави для задоволення заявлених позивачем вимог відсутні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Донецьке обласне виробниче управління меліорації і водного господарства є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 01038743, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 308492, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 16). Згідно положення про Донецьке обласне виробниче управління меліорації та водного господарства, затвердженого Наказом Державного комітету України №216 від 26 листопада 2009 року (арк. справи 18- 23), позивач є бюджетною неприбутковою організацією і належить до сфери управління Державного комітету України по водному господарству. Згідно пункту 1.3. цього Положення, облводгосп у межах своїх повноважень забезпечує на території області вирішення питань у сфері використання, збереження та відтворення водних ресурсів, експлуатації державних меліоративних систем меліорації земель, вирішує разом із органами виконавчої влади та організаціями питання забезпечення населення та галузей економіки водними ресурсами, здійснює виробничі функції з управління інженерною інфраструктурою меліоративних систем та її окремими обєктами, що перебувають в державній власності.

Фінансування діяльності позивача здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фондів державного бюджету.

Позивач є розпорядником бюджетних коштів у розумінні приписів пункту 36 статті 2 Бюджетного кодексу України, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

29 лютого 2008 року першим заступником Держводгоспу був затверджений кошторис Донецького обласного виробничого управління меліорації і водного господарства на 2008 рік за КПКВ 5001070 за спеціальним фондом державного бюджету в сумі 2000000,00 грн.(КЕКВ 2143 «Реконструкція інших обєктів») за кодом надходжень 50080000 «Збір за забруднення навколишнього природного середовища» (арк. справи 11). На підставі довідки про зміни до річного кошторису № 14 від 01 жовтня 2008 року (арк. справи 8) видатки за спеціальним фондом державного бюджету за КПКВ 5001070 були збільшені на 1050000,00 грн. З урахуванням цієї довідки, надходження коштів до спеціального фонду державного бюджету за рахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за кодом 50080000 заплановано використати на реконструкцію інших обєктів (КЕКВ 2143) в сумі 2010000,00 грн. та на придбання обладнання та предметів довгострокового використання (КЕКВ 2110) в сумі 1040000,00 грн.

До переліку обладнання та предметів довгострокового користування по Донецькому облводгоспу на 2008 рік, затвердженого 14 листопада 2008 року (арк. справи 15) включені: автомобіль ГАЗ 2752-414 вартістю 72900,00 грн., автомобіль самоскид МАЗ 555102-223 вартістю 185000,00 грн. та 3 екскаватори навантажувачі Борекс 2201 загальною вартістю 7782100,00 грн. Згідно наявних в матеріалах справи виписок Головного управління державного казначейства України в Донецькій області (арк. справи 123-128) протягом жовтня грудня 2008 року позивачем були отримані бюджетні асигнування з спеціального фонду державного бюджету за КЕКВ 2110 в сумі 1040000,00 грн. Отримані кошти були використанні на придбання зазначених в переліку автомобілів, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (арк. справи 116-122).

Наведені обставини не є спірними між сторонами.

В період з 06 вересня 2010 року по 29 вересня 2010 року Контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області на підставі пункту 2.16 Плану контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ в Донецькій області на 3 квартал 2010 року, направлень від 02 вересня 2010 року № 267, 2678, 2679 було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Донецького обласного виробничого управління меліорації і водного господарства за ІІ півріччя 2008 року, 2009 рік та завершений звітний період 2010 року. За наслідками проведеної ревізії відповідачем був складений Акт № 07-17/025 від 05 жовтня 2010 року із визначенням в ньому встановлених при проведенні ревізії порушень (арк. справи 64-101). Зокрема, в розділі 14 Акту ревізії наведені встановлені під час проведення ревізії порушення вимог чинного законодавства внаслідок придбання позивачем у 2-му півріччі 2008 року машин та устаткування за рахунок бюджетних коштів, отриманих за кодом КПКВ 5001070 «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь».

27 жовтня 2010 року на підставі викладених в акті ревізії обставин, відповідачем було направлено на адресу позивача вимогу про відшкодування порушень, виявлених ревізією № 05-07-10-14/11902 від 27 жовтня 2010 року (арк. справи 7).

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (далі - Закон).

Згідно статті 1 цього Закону державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому (стаття 2 закону).

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Порядок проведення інспектування затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20 квітня 2006 року.

Згідно пункту 35 цього Порядку виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

В Акті ревізії зазначено, що придбання машин та механізмів в сумі 1040,0 тис. грн. на підставі переліку обладнання і предметів довгострокового користування по Донецькому облводгоспу на 2008 рік, проведено всупереч цільовому призначенню видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 17 вересня 1996 року та пунктів 20, 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28 лютого 2002 року, внаслідок чого спеціальному фонду державного бюджету завдано шкоди (збитків).

Пунктами 45, 46 Порядку проведення інспектування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20 квітня 2006 року визначено, що у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи служби, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган служби з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень законодавства встановлених за результатами проведених перевірок передбачено пунктом 7статті 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні".

Згідно статті 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу» вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Прийняття вимоги органом контрольно-ревізійної служби є засобом реалізації наданих субєкту владних повноважень функцій. Вимога є актом індивідуальної дії та має містити в собі конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта, застосовується одноразово і після її виконання вичерпує свою дію. Такий висновок узгоджується із правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні від 23 червня 1997 року N 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини).

Зі спірної вимоги вбачається, що керівник органу вимагав від підконтрольної установи, якою є позивач по справі, наступне:

- забезпечення ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні»;

- посилення контролю за дотриманням законодавства щодо використання бюджетних коштів;

- проведення наради з працівниками щодо розгляду результатів ревізії;

- розгляду питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб та опрацювання матеріалів ревізії та вжиття заходів щодо недопущення виникнення порушень фінансової дисципліни.

На підставі пункту 46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20 квітня 2006 року, відповідач зобовязав позивача надати інформацію про вжиті заходи по результатам ревізії, надати копії наказів про притягнення до відповідальності осіб, винних в допущені порушень, копії протоколів наради з працівниками про розгляд результатів ревізії.

З метою недопущення подібних виявленим в процесі ревізії порушень та забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, керівником підприємства позивача був прийнятий наказ № 82 від 01 грудня 2010 року, яким затверджені заходи щодо вдосконалення контролю за фінансовими та матеріальними ресурсами, посадових осіб підприємства було зобовязано забезпечити ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», нормативних актів щодо ведення бухгалтерського обліку; посилити контролю за дотриманням законодавства щодо використання бюджетних коштів, взяти під персональний контроль усунення правопорушень, зафіксованих в акті Контрольно-ревізійного управління та прийняті інші заходи, направлені на виконання викладених у вимозі вимог.

Представниками позивача та відповідача в судовому засіданні не заперечувалося виконання вимоги № 05-07-10-14/11902 від 27 жовтня 2010 року в частині забезпечення ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні»; посилення контролю за дотриманням законодавства щодо використання бюджетних коштів; проведення наради з працівниками щодо розгляду результатів ревізії; розгляду питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб та опрацювання матеріалів ревізії та вжиття заходів щодо недопущення виникнення порушень фінансової дисципліни.

З огляду на те, що вимога як акт індивідуальної дії є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію за фактом його виконання, не тягне жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав, обов'язків після його виконання.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Отже, наявність порушеного права особи, є передумовою для здійснення судового захисту.

В судовому засіданні представниками позивача не було наведено жодного порушення прав внаслідок виконання ними вимоги в частині забезпечення ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні»; посилення контролю за дотриманням законодавства щодо використання бюджетних коштів; проведення наради з працівниками щодо розгляду результатів ревізії; розгляду питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб та опрацювання матеріалів ревізії та вжиття заходів щодо недопущення виникнення порушень фінансової дисципліни, через що вимога № 05-07-10-14/11902 від 27 жовтня 2010 року не може бути визнаною неправомірною судом за відсутності факту порушення права.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що порушення його прав полягають в тому, що на підставі вимоги до нього були застосовані санкції за порушення бюджетного законодавства, передбачені статтею 119 Бюджетного кодексу України, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин з огляду на наступне.

У вимозі № 05-07-10-14/11902 від 27 жовтня 2010 року відповідачем зазначено про необхідність прийняття до відома позивачем факту застосування фінансової санкції у вигляді зменшення бюджетних асигнувань, у звязку із встановленням в ході ревізії факту оплати вартості машин та механізмів за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету на загальну суму 1040,0 тис грн. із порушенням Постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 17 вересня 1996 року, пунктів 22, 23 статті 37 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», якими визначені напрямки використання коштів отриманих до спеціального фонду Державного бюджету України, статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» в частині використання коштів фонду охорони навколишнього природного середовища тільки для цільового фінансування природоохоронних заходів, пункту 8 статті 7 Бюджетного кодексу України, пунктів 20, 49 Порядку складання, розгляду затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 228 від 28 лютого 2002 року.

Механізм здійснення передбаченого законом зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів та повернення коштів одержувачами бюджетних коштів у дохід відповідного бюджету у разі їх нецільового використання (крім бюджетних коштів, одержаних як субвенція), допущеного у поточному чи минулих роках визначений Порядком зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 492 від 13 квітня 2006 року.

Згідно пункту 3 цього Порядку підставою для зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів та повернення коштів одержувачами бюджетних коштів у дохід відповідного бюджету є акт (інший документ), складений за результатами ревізії (перевірки) відповідно до законодавства посадовою особою органу, уповноваженого здійснювати контроль за дотриманням бюджетного законодавства, у якому зафіксовано факт нецільового використання бюджетних коштів.

У разі встановлення факту нецільового використання бюджетних коштів контролюючий орган протягом десяти робочих днів з дати реєстрації акта, а в разі наявності заперечень (зауважень) розпорядника бюджетних коштів - з дати надання письмового висновку щодо таких заперечень (зауважень) подає до Мінфіну (місцевого фінансового органу, головного розпорядника бюджетних коштів) засвідчену підписом керівника контролюючого органу копію акта, що скріплений печаткою такого органу. До акта додається довідка контролюючого органу про бюджетне правопорушення за формою та у порядку, що встановлюються Мінфіном.

Пунктом 7 цього Порядку визначено, що протягом п'яти робочих днів після надходження документів, передбачених пунктом 6 цього Порядку, Міністр фінансів (керівник місцевого фінансового органу, головний розпорядник бюджетних коштів) приймає рішення про зменшення бюджетних асигнувань у поточному бюджетному періоді розпоряднику бюджетних коштів (далі - рішення про зменшення асигнувань) за кодами економічної класифікації видатків та відповідною бюджетною програмою (функцією), за якими встановлено факт нецільового використання бюджетних коштів, крім бюджетних асигнувань за захищеними статтями видатків бюджету.

На підставі зазначеного рішення до помісячного розпису асигнувань відповідного бюджету вносяться зміни шляхом збалансованого за місяцями коригування обсягу асигнувань у поточному бюджетному періоді на наступні місяці до внесення відповідних змін у бюджетні призначення державного чи місцевого бюджету.

Таким чином, підставою зменшення бюджетного асигнування є прийняття відповідного рішення у встановленому порядку, а не вимога відповідача, в якій зазначено про необхідність прийняття субєктом господарювання до відома факту зменшення бюджетних асигнувань. Визначення необхідності прийняття до уваги певних подій взагалі не є вимогою контролюючого органу у розумінні приписів Закону України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні» та інших нормативно-правових актів, якими врегульований порядок здійснення ревізій та оформлення наслідків їх проведення.

З огляду на наведене, зазначення відповідачем у вимозі про необхідність прийняття позивачем до відома застосування фінансової санкції у вигляді зменшення бюджетних асигнувань не впливає на права чи обовязки позивача.

Крім цього, приймаючи до уваги загальний характер спірної вимоги, відсутності предмету вимоги, як складової акту індивідуальної дії, суд зазначає, що сам факт її існування, не створює для позивача жодних правових наслідків, внаслідок чого, визнати такий акт індивідуальної дії неправомірним чи скасувати, не передбачається можливим. З огляду на таке, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.

За приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене та на підставі Конституцією України, Бюджетним кодексом України, Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», Порядком проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20 квітня 2006 року, Порядком складання, розгляду затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 228 від 28 лютого 2002 року, Порядком зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 492 від 13 квітня 2006 року та ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Донецького обласного виробничого управління меліорації та водного господарства до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання неправомірною вимоги № 05-07-10-14/11902 від 27 жовтня 2010 року про відшкодування порушень, виявлених ревізією, у вигляді зменшення бюджетних асигнувань на загальну суму 1040,0 тис. грн. та скасування вимоги № 05-07-10-14/11902 від 27 жовтня 2010 року відмовити в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 18 лютого 2011 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови буде виготовлений та підписаний 23 лютого 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Михайлик А.С.