Постанова № 14106011, 04.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/11/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10.45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріГончар О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Будьонівському районі

м. Донецька

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій

у розмірі 17984,00 гривень

за участю сторін

від позивача: Гусарова О.В. (за дов. б/н від 01.01.2011 року)

від відповідача: ОСОБА_3 (за дов. б/н від 27.01.2011 року),

Державна податкова інспекція у Будьонівському районі м. Донецька звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 17984,00 гривень. В обґрунтування заявлених вимог позивачем було зазначене наступне. 27 червня 2010 року державною податковою інспекцією у Новоазовському районі було проведено перевірку дотримання порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці кафе, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 субєкта господарської діяльності ОСОБА_1. На підставі складеного за наслідками перевірки Акту зареєстрованого державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька за № 2206/05/61/23/НОМЕР_1 від 06.07.2010 року позивачем було прийняте рішення про застосування фінансових санкцій № 0001442303/9968/К від 02 серпня 2010 року на суму 17984,00 гривень. На час подання позовної заяви суму штрафу відповідачем добровільно сплачено не було, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав до суду письмові заперечення в яких зазначав наступне. Рішення про застосування штрафних санкцій № 0001442303/9968/К від 02 серпня 2010 року відповідачем отримано не було, про його існування він дізнався лише отримавши позовну заяву, через що відповідач був позбавлений права на адміністративне оскарження зазначеного рішення за процедурою апеляційного узгодження податкового зобовязання, а також права на оскарження рішення в судовому порядку. Крім того, представник відповідача зазначав, що на момент виникнення спірних правовідносин законодавством України не був визначений обовязок платника податків сплачувати в бюджет неузгоджене податкове зобовязання, не були також визначені строки сплати неузгодженого податкового зобовязання. Виходячи з наведеного, відповідач зазначав що у позивача відсутні правові підстави для звернення стягнення на активи відповідача суми неузгодженого податкового зобовязання, визначеного рішенням № 0001442303/9968/К від 02 серпня 2010 року та задоволення позовних вимог. На підставі викладеного просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

В С Т А Н О В И В :

Відповідач ОСОБА_1 є субєктом підприємницької діяльності (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 9). Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків № 146/К/29 від 14.04.2009 року відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м. Донецька з 13 квітня 2009 року.

27 червня 2010 року Державною податковою інспекцією у Новоазовському районі було проведено перевірку дотримання порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 субєкта господарської діяльності ОСОБА_1.

27 червня 2010 року за наслідками проведеної перевірки був складений акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій № 0079/09/39/23/НОМЕР_1, який був зареєстрований у Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м. Донецька 06.07.2010 року за № 2206/05/61/23/НОМЕР_1, яким було встановлено порушення відповідачем пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (арк. справи 5-8).

02 серпня 2010 року Державною податковою інспекцією в Будьонівському районі м. Донецька на підставі Акту перевірки № 2206/05/61/23/НОМЕР_1 від 06.07.2010 року було прийнято рішення № 0001442303/9968/К про застосування фінансових санкцій в розмірі 17984,00 гривень до субєкта господарювання ОСОБА_1 (арк. справи 4).

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» N 265/95-ВР від 06 липня 1995 року.

Відповідно до статті 1 зазначеного Закону реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до статті 15 Закону контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідальність за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачена статтями 17-24 цього Закону.

Відповідно до статті 21 зазначеного Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, через порушення відповідачем пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» рішенням № 0001442303/9968/К від 02.08.2010 року до субєкту господарювання ОСОБА_1 були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17984,00 гривень.

Зазначене рішення № 0001442303/9968/К від 02.08.2010 року було отримано відповідачем 06 серпня 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суми фінансових санкцій, які визначені ст. 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами ДПС України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджували би оскарження відповідачем в адміністративному чи судовому порядку рішення № 0001442303/9968/К від 02.08.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій або сплату суми застосованих до нього штрафних санкцій у розмірі 17984,00 гривень, із врахуванням чого суд не приймає до уваги заперечення до позовної заяви, викладені представником відповідача.

Крім цього, суд зазначає, що застосовані до відповідача ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції не є податковим зобовязанням, на яке розповсюджується дія Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються виключно Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» N 265/95-ВР від 06 липня 1995 року, яким передбачений порядок погашення застосованих штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", який діяв на момент звернення позивача до суду, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пункту 14.1.39 статті 14 Податкового кодексу України грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за застосуванням та своєчасним стягненням сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення штрафних санкцій прямо визначені законодавством України.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 14.1.39 статті 14 та підпункту 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в Будьонівському районі м. Донецька до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 17984,00 гривень задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 83030, АДРЕСА_2) на користь бюджету штрафні санкції у розмірі 17984,00 гривень (сімнадцять тисяч девятсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) на р/р 31113104700003, код платежу 21080900, державний бюджет Будьонівського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34686940, одержувач: банк ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складений 09 лютого 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Михайлик А.С.