Єдиний державний реєстр судових рішень
БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
28.10.2026
Справа № 497/659/25
Провадження № 2/497/65/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про розгляд заяви про забезпечення позову
28.10.26 року м.Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря судового засідання Мунтянової В.Р.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову від 27.10.2026 року по цивільній справі за його, ОСОБА_1 позовом до Акціонерного Товариства «Одесагаз» про захист прав споживачів шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії та акту розрахунку, -
ВСТАНОВИВ:
З 19 березня 2025 року на розгляді Болградського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Одесагаз» якою останній просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії AT «Одесагаз» №73 від 26.02.2025 року:
- визнати протиправним та скасувати акт-розрахунок №73 від 26.02.2025 року складений Акціонерним товариством «Одесагаз», згідно з яким позивачу, як споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 нараховано заборгованість в розмірі 108 609.34 гривень;
- скасувати рахунок Акціонерного товариства «Одесагаз» про сплату за послуги з розподілу природного газу за березень 2025 року.
Ухвалою суду від 29.07.2025 року по даній справі призначено судову комплексну технічну експертизу за експертними спеціальностями 4.2 «Досліджень знарядь, агрегатів, інструментів і залишених ними слідів, ідентифікації цілого за частинами», 8.2 «Дослідження полімерних матеріалів і виробів з них», 8.9 «Дослідження металів і сплавів» лічильника природнього газу Elster ВКМТ G-4, заводський № 12862205, 2021 року випуску, проведення якої доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Цією ж ухвалою на час проведення експертизи зупинено провадження по справі.
19.03.2026 Одеським апеляційним судом зазначена ухвала від 29.07.2025 року була змінена в частині поставлених питань експерту (а.с.216-220).
21.10.2026 через канцелярію суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по даній цивільній справі за його позовом, якою просить вжити заходи забезпечення позову у справі № 497/659/25 шляхом заборони Акціонерному товариству «Одесагаз» (код ЄДРПОУ 03351208), його структурним підрозділам, у тому числі Болградському УЕГГ AT «Одесагаз», посадовим/службовим особам, працівникам, представникам, підрядним організаціям та іншим особам, які діють за його дорученням, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі або до скасування заходів забезпечення позову припиняти, обмежувати, переривати або зупиняти розподіл природного газу (газопостачання) до об`єкта побутового споживача за адресою: АДРЕСА_2 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , саме з підстав несплати, наявності або прострочення оспорюваних нарахувань в розмірі 108 609,34 грн., пов`язаних з актом про порушення № 07809 від 30.01.2025 року, рішенням комісії № 73 від 26.02.2025 року, актом-розрахунком № 73 від 26.02.2025 року, рахунком № 3375 від 26.02.2025 року та повідомленням AT «Одесагаз» зі строком сплати до 20.03.2025 року.
Заборонити Акціонерному товариству «Одесагаз» та Болградському УЕГГ AT «Одесагаз» до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 497/659/25 або до скасування заходів забезпечення позову використовувати оспорювані нарахування в розмірі 108 609,34 грн. як прострочену заборгованість або самостійну підставу для направлення вимог/повідомлень про припинення газопостачання, здійснення примусового припинення чи нарахування витрат, пов`язаних з таким припиненням/відновленням (а.с.235-237).
Ухвалою суду від 22.10.2026 року поновлено провадження по справі. У задоволені заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Одесагаз» про захист прав споживачів шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії та акту розрахунку відмовлено. Зупинено провадження по справі до отримання висновку судової експертизи, яка наразі проводиться (а.с.239-242).
27 жовтня 2026 року позивач ОСОБА_1 повторно звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, у якій просить забезпечити позов шляхом зобов`язання АТ «Одесагаз» та його структурного підрозділу Болградського УЕГГ за власний рахунок відновити газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , а також заборонити відповідачу вчиняти дії щодо припинення газопостачання за вказаною адресою до вирішення спірних питань у справі (а.с.244-247).
Заява обґрунтована тим, що 13 жовтня 2026 року працівники Болградського УЕГГ АТ «Одесагаз» безпідставно відмовилися відновити газопостачання до його домоволодіння, посилаючись на наявність оспорюваної у судовому порядку заборгованості. Заявник зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до тривалого порушення його прав як споживача та фактичного процесуального примусу до сплати сум, законність яких є предметом судового розгляду.
З огляду на подану заяву про забезпечення позову строки розгляду якої визначені нормою статті 153 ЦПК України, суд вважає за необхідне відновити провадження по справі саме для розгляду вищезазначеної заяви.
Розгляд заяви про забезпечення позову проводиться судом без повідомлення учасників справи, що узгоджується з положенням ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та зміст поданої заяви, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити з таких підстав.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Судом встановлено, що 22 жовтня 2026 року Болградським районним судом Одеської області вже розглядалася заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цій справі з аналогічних підстав та предмету, за результатами розгляду якої було постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову не може використовуватися для повторного заявлення тотожних вимог, яким судом уже надано належну правову оцінку. Повторне звернення з аналогічною за змістом та підставами заявою (за відсутності нових обставин, що виникли після постановлення попередньої ухвали суду) є зловживанням процесуальними правами та суперечить принципу правової визначеності. З моменту постановлення ухвали від 22.10.2026 року до моменту повторного звернення (27.10.2026 року) жодних нових фактичних чи юридичних обставин не виникло, а доводи позивача повністю дублюють раніше оцінені судом аргументи.
Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
За змістом частини 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
У постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Цивільне процесуальне законодавство не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Крім того, суд наголошує на невідповідності та неспівмірності обраних заявником способів забезпечення позову предмету та суті самого спору.
Предметом позову у справі № 497/659/25 є вимоги немайнового характеру, а саме: визнання протиправним та скасування рішення комісії та акту-розрахунку. Позивач у повторній заяві просить зобов`язати відповідача вчинити активні дії - відновити газопостачання.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, що має виключно превентивний (пасивний) характер.
Разом з цим, заходи забезпечення позову не можуть застосовуватися як спосіб примусового відновлення становища, яке існувало до порушення права, якщо таке відновлення вимагає вчинення активних дій (як-от підключення чи відновлення розподілу енергоресурсів), оскільки це виходить за межі процесуальних повноважень суду на цій стадії. Оскільки станом на день звернення із заявою газопостачання в домоволодінні позивача вже припинено, заявлена ним заборона «на майбутнє» є неефективною, нездійсненною та позбавленою практичного сенсу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Заходи забезпечення позову не можуть бути тотожними задоволенню позовних вимог та не повинні вирішувати спір по суті до ухвалення фінального рішення.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.
Вимога позивача заборонити АТ «Одесагаз» використовувати нараховані суми як прострочену заборгованість та примусово відновити газопостачання фактично зумовлює передчасне надання судом оцінки законності рішень комісії відповідача, що прямо заборонено ч. 10 ст. 150 ЦПК України.
Забезпечення позову не може бути спрямоване на ліквідацію наслідків уже вчинених та завершених дій.
Аналізуючи доводи позивача щодо необхідності забезпечення позову з посиланням на абзац 2 пункту 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, суд вважає їх безпідставними та такими, що спростовують зміст заявлених вимог про забезпечення позову, з огляду на таке.
Відповідно до зазначеної норми спеціального законодавства, у разі незгоди споживача з об`ємом та/або вартістю необлікованого (донарахованого) природного газу він може оскаржити їх у судовому порядку, і тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою.
Аналіз цієї норми свідчить, що законодавець уже на рівні матеріального права встановив імперативний та автоматичний механізм захисту прав споживача на час судового спору. Оскільки факт звернення до суду з позовом у справі № 497/659/25 в силу закону зупиняє визнання цієї заборгованості простроченою, у відповідача АТ «Одесагаз» відсутні правові підстави кваліфікувати ці суми як наявний прострочений борг для вжиття будь-яких санкцій чи заходів примусу.
Враховуючи, що правовий статус оспорюваної суми (108 609,34 грн.) як «непростроченої» прямо й безальтернативно гарантований державою через дію Кодексу газорозподільних систем, додаткове дублювання цієї норми шляхом винесення окремого судового акта (ухвали про забезпечення позову) є процесуально надмірним. Суд не може вживати заходи забезпечення позову для підтвердження або декларації тих прав та гарантій споживача, які вже закріплені на рівні чинного законодавства та діють автоматично.
Крім того, якщо оператор ГРМ порушує зазначену імперативну вимогу Кодексу ГРС та здійснює відключення, такі дії мають самостійний протиправний характер у межах роздрібного ринку газу, регулюються НКРЕКП та не можуть бути ліквідовані в превентивному порядку інститутом забезпечення позову, який за своєю природою не є інструментом розгляду скарг на поточні дії ліцензіата.
Щодо доводів позивача про те, що АТ «Одесагаз» (як Оператором ГРМ) при припиненні газопостачання не було дотримано вимог пункту 27 розділу ІІІ Правил постачання природного газу в частині наявності укладеного з постачальником договору на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання, суд зазначає таке.
Питання дотримання Оператором ГРМ та постачальником встановленого порядку взаємодії, укладення між ними внутрішніх договорів та процедури направлення повідомлень стосується оцінки законності та правомірності дій щодо відключення від газових мереж.
Порушення процедури відключення (у тому числі відсутність договорів чи порушення строків повідомлення) є самостійною підставою для пред`явлення позову про визнання дій щодо припинення газопостачання протиправними та зобов`язання вчинити дії, проте не може бути предметом преюдиціальної оцінки на стадії забезпечення позову.
Оскільки станом на момент звернення позивача із цією заявою факт припинення газопостачання вже є завершеним, доводи про недотримання процедурних вимог Правил постачання природного газу не можуть свідчити про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення. Забезпечення позову не може бути спрямоване на ліквідацію наслідків уже вчинених дій шляхом зобов`язання вчинити активні технічні дії (відновлення газопостачання).
З огляду на вищевикладене, матеріали заяви не містять належних та допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову у спосіб, зазначений позивачем, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду в разі задоволення позову. Судове рішення про скасування акту розрахунку чи рішення комісії (у разі задоволення позову) є самостійною підставою для коригування особового рахунку споживача та анулювання боргу в системі обліку оператора ГРМ, а тому не потребує додаткових примусових заходів виконання.
Враховуючи відсутність нових підстав для забезпечення позову, недопустимість вирішення спору по суті на стадії забезпечення, а також пряму дію норм Кодексу ГРС, які виключають статус «простроченої» заборгованості під час судового спору, суд не вбачає правових підстав для задоволення поданої заяви.
Керуючись ст.ст. 44, 149-150, 153, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Поновити провадження по справі.
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову від 27.10.2026 у цивільній справі № 497/659/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про захист прав споживачів шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії та акту розрахунку - відмовити.
Зупинити провадження по справі до отримання висновку судової експертизи, яка наразі проводиться.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://court.gov.ua.
Суддя С.В. Кодінцева
Судове рішення № 141059182, Болградський районний суд Одеської області було прийнято 28.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 497/659/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: