Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 496/2610/26
Провадження № 2/496/2950/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Портної О.П.,
за участю:
секретаря Сурженка В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , про відшкодування, в порядку регресу, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, в особі представника, звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2026 року цивільну справу № 496/2610/26 передано на розгляд головуючому судді Портній О.П.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 16.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін. Окрім цього відповідачу визначений строк для надання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Перевіривши матеріали справи, встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду. Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Нормами ст. 9 ЗУ «Про судовий збір» закріплено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
В п. 26 постанови Пленуму ВССУ № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року зі змінами, внесеним постановою Пленуму № 10 від 25.09.2015 року, суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Крім того, згідно з п. 26 вказаної постанови суди повинні перевіряти зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, використовуючи способи, передбачені ЦПК України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування такого фонду.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 року у справі №826/2429/18, від 20.02.2019 року у справі №823/1940/18, від 04.11.2020 року у справі №609/538/19, від 27.01.2021 року у справі №754/6573/13.
Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп`ютерної програми документообігу загальних судів «Д-3». Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до «Д-3», при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.
До матеріалів позовної заяви позивач додав платіжну інструкцію № 12298 від 25.04.2025 року про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн. Однак, станом на 20.10.2026 року відсутнє підтвердження про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, а саме: в автоматизованій системі КП «Д-3» відсутній показник (виписка про зарахування судового збору) автоматичного поєднання платіжного доручення з управлінням Державної казначейської служби України.
Під час детального з`ясування причин відсутності підтвердження про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України Судом було встановлено, що позивачем раніше вже долучалася вказана квитанція, в якості підтвердження сплати судового збору, до іншої справи, яка перебувала в провадженні Біляївського районного суду Одеської області.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або його скасування внесена сума судового збору стягувачу не повертається. Водночас у разі пред`явлення стягувачем позову до боржника в порядку позовного провадження сума судового збору, сплачена за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Отже, процесуальним законом прямо передбачено можливість такого зарахування у визначеному випадку переходу від наказного до позовного провадження. Натомість положення ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не передбачають можливості повторного використання одного й того самого платіжного документа як підтвердження сплати судового збору за подання різних самостійних позовних заяв. За таких обставин платіжна інструкція, яка раніше була використана для підтвердження сплати судового збору в іншій цивільній справі, не може сама по собі вважатися належним підтвердженням виконання позивачем обов`язку зі сплати судового збору за подання позовної заяви у цій справі.
За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків шляхом надання доказів про сплату судового збору або підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , про відшкодування, в порядку регресу залишити без руху.
Надати позивачу строк 10 днів з дня отримання цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
Роз`яснити позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і окремому оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Портна
Судове рішення № 141059174, Біляївський районний суд Одеської області було прийнято 20.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 496/2610/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: