Рішення № 141058896, 30.10.2026, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2296/26

Провадження № 2/740/3134/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області, в складі головуючої судді Гагаріної Т.О., секретаря судового засідання Мартиненко Ю.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Ніжині цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

представник Усенко М.І. звернувся в інтересах ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», позивач) з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 (далі відповідач) на користь Товариства заборгованість за кредитним договором № 9358508 від 19.10.2019 в розмірі 44 247,50 грн, понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн та 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19.10.2020 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9358508, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 14 999 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені договором, на 30 днів з терміном повернення кредиту 18.11.2019. ТОВ «МІЛОАН» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму, а останній у свою чергу не виконав умови кредитного договору. Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «МІЛОАН» вчинили дії визначені ст.11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач одноразовим ідентифікатором підписала кредитний договір шляхом використання електронного цифрового підпису. Підтвердженням добровільного укладення відповідачем кредитного договору є Анкета-Заява позичальника, в якій зазначені особисті дані відповідача. Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якій в свою чергу були перераховані кошти, шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника, що підтверджується платіжним дорученням.

31.01.2020 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено договір відступлення прав вимоги № 46-МЛ, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі й за кредитним договором № 9358508 від 19.10.2019, що укладений між ТОВ «МІЛОАН» та позичальником ОСОБА_1 . Заборгованість відповідача становить 44 247,50 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 14 999 грн, заборгованість за сумою відсотків - 20 249,10 грн, заборгованість за комісією за видачу кредиту 1 499,90 грн, заборгованість по штрафам/пені - 7 499,50, яку просить стягнути позивач.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 06.05.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

10.07.2026 ухвалено заочне рішення у вказаній справі, яким позовні вимоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 9358508 від 19.10.2019 в розмірі 44 247 грн 50 коп, судовий збір в розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Ухвалою суду від 24.08.2026 заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10.07.2026 по справі за позовом ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано.

Позивач про розгляд справи повідомлений належним чином.

30.10.2026 від представника відповідача адвоката Мусієнка В.О. надійшла заява згідно якої відповідач позовні вимоги не визнав, просив перевірити суд належність та достатність доказів, обгрунтованість розрахунку заборгованості та правомірність нарахування процентів, комісій та інших платежів. У задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 19.10.2019 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 9358508.

Відповідно до п.1.2. Договору сума кредиту становить 14 999 грн. У п.1.3 визначено, що кредит надається строком на 30 днів з 19.10.2019. Відповідно до п.1.4. Договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 18.11.2019. Згідно п.1.5.1, п.1.5.2 Договору комісія за надання кредиту 1 499,90 грн, проценти за користування кредитом 6 749,55 грн, які нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Відповідно до п.2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти.

Так, згідно з довідкою про ідентифікацію, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з яким укладено кредитний договір № 9358508 від 19.10.2019, ідентифікований ТОВ «МІОЛАН». Акцепт (Договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором F54259, дата і час відправлення ідентифікатора позичальнику- 19.10.2019 16:13:47, номер телефону на який було відправлено ідентифікатор НОМЕР_2 .

Після погодження - 19.10.2019 умов кредитування по заявці, між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 9358508 в електронній формі.

Згідно витребуваної судом інформації з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» вбачається, що на картковий рахунок платіжної картки № НОМЕР_3 був зарахований платіж у сумі 14 999 грн у період з 19.10.2019 по 26.10.2019.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Тобто, відповідач ОСОБА_1 здійснив дії, спрямовані на укладення договору кредитного договору шляхом заповнення анкети-заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором, на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якого, в подальшому, згідно платіжного доручення № 2337052 від 19.10.2019 кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 14 999 грн на банківську картку, зареєстровану для цієї цілі в особистому кабінеті на сайті кредитодавця.

Отже, судом встановлено, що відповідач підписала кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором (у відповідності до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Крім того, у п.10 спірного договору зазначені персональні дані ОСОБА_1 (адреса місця фактичного проживання та місця реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серія та номер паспорта, засоби зв`язку), які могли бути повідомлені лише особисто позичальником при укладенні кредитного договору.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.

Аналізуючи в сукупності докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що факт підписання кредитного договору № 9358508 в електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора ОСОБА_1 є доведеним, натомість відповідачем будь-яких доказів на спростування останнього до суду подано не було.

Набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором, укладеним між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , підтверджується копією договору відступлення прав вимоги, актом прийому-передачі реєстру боржників та витягом з реєстру боржників до договору факторингу.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, вбачається, що заборгованість відповідача заданим кредитним договором становить 44 247,50 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 14 999 грн, заборгованість за сумою відсотків - 20 249,10 грн, заборгованість за комісією за видачу кредиту 1 499,90 грн, заборгованість по штрафах/пені - 7 499,50 грн.

Суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем умов кредитного договору № 9358508 від 19.10.2019, укладеного між відповідачем і ТОВ «МІЛОАН», щодо повернення тіла кредиту, оскільки відповідачем не подано доказів на спростування даного факту, а отже наявні підстави для задоволення позову.

Щодо позовних вимог про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за процентами, суд виходить з такого.

Згідно ч.1 ст.1054 Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст.1049 Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором; договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Аналіз наведених положень Кодексу в їх сукупності дає суду підстави для висновку, що позивач має право на стягнення з відповідача отриманого і не сплаченого тіла позики (кредиту) і відсотків, проте нарахованих виключно за період користування грошовими коштами, встановлений у договорі, а саме: (14 999 х 1,50% х 30) = 6 749,55 грн.

Частинами 1,6,7 ст.81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу/пені у розмірі 7 499,50, які позивачем не розмежовані і не конкретизовані, суд зазначає наступне.

Так, ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, заявляючи зазначену вимогу, позивачем не враховано положення пункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, чинного у періоди з 20.03.2019 по 23.02.2022 та з 25.11.2020 по 23.02.2022, відповідно до якого у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», прийнятої відповідно до ст 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України був неодноразово продовжений (від 25.03.2020 № 338, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 №104, від 21.04.2021 №405, від 23.02.2022 № 229, від 27.05.2022 № 630, від 19.08.2022 № 928).

Таким чином, наслідки невиконання цивільно-правових зобов`язань за договорами позики змінились. Зокрема, боржники за такими договорами звільняються від оплати штрафу, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат та іншої відповідальності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що пеня та інші платежі, як захід відповідальності, на період дії карантину та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, не нараховуються за кредитними договорами (договорами позики) і підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (на відміну від мораторію, який передбачає лише відстрочення).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу/пені у розмірі 7 499,50 грн за кредитним договором є необґрунтованими та не відповідають приписам пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, тому задоволенню не підлягають.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним договором у розмірі 23 248,45 грн, з яких: заборгованість за основним боргом 14 999 грн, заборгованість за відсотками 6 749,55 грн, заборгованість за комісією за видачу кредиту 1 499,90 грн.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 52,54 % (23248,45: 44247,50х 100), з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 1 398,82 грн (2 662,40 х 52,54 %).

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що 01.07.2025 між позивачем та адвокатом Адвокатським об`єднанням «Апологет» укладено договір про надання правової допомоги №0107 згідно якого вартість наданих послуг складає 8 000 грн. Також надано ордер на надання правничої допомоги на ОСОБА_2 та акт № Д/21622 від 14.04.2026 наданих послуг.

З урахуванням наведеного, оцінюючи об`єктивно складність цієї справи, предмет спору з урахуванням ціни позову за майновою вимогою, задоволення судом позовних вимог частково, враховуючи, складання заяв по суті та відсутність судових засідань у цій справі; клопотання відповідача про відмову у стягненні витрат на адвоката, з огляду на приписи п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, суд дійшов висновку для часткового задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 3 000 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг, а відтак заяву представника позивача задовольнити частково.

Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 81, 141, 247, 274, 265, 280-283 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, заборгованість за кредитним договором у розмірі 23 248 (двадцять три тисячі двісті сорок вісім) грн 45 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1 398 (одна тисяча триста дев`яносто вісім) грн 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 3 000 (три тисячі) грн у відшкодування витрат на правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Сторони:

позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.О.Гагаріна