Постанова № 14105857, 25.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2011 р. справа № 2а-18062/09/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЦарук Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Костянтиновський металургійний завод»

до Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області.

про визнання недійсними податкові повідомлення рішення

за участю представників сторін

від позивача:Ляховский О.П.

від відповідача: Плохіх В.О.

Закрите акціонерне товариство «Костянтинівський металургійний завод» звернулось з позовом до Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції у Донецькій області про визнання повністю недійсними податкові повідомлення рішення №0001031542/0-19155 від 27 липня 2009 року, №0001031542/1-23592 від 11 вересня 2009 року щодо збільшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 41390,00 грн. та №0001021542/0-19156 от 27 липня 2009 року, №0001021542/1 23593 от 11 вересня 2009 року щодо зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 65327,00 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним.

Позивач не погоджується з висновками документальної невиїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалося в періоди з 01.11.2008 року по 30.11.08, з 01.01.09 по 31.01.09, з 01.03.09. по 31.03.09, з 01.04.09 по 30.04.09. викладені в акті перевірки від 17.07.09 №645/15-2-33467279. Позивач зазначає, Що відповідно до п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон про ПДВ) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередніх податкових періодах. Пунктом 1.8 Закону про ПДВ встановлено, що бюджетне відшкодування це сума, яка підлягає поверненню платнику із бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених законом. Позивач зазначає, що у ході перевірки були надані всі необхідні документи які повністю підтверджують, що суми, заявлені до бюджетного відшкодування були в повному обсязі оплачені позивачем постачальникам товарів, робіт послуг. На вказану інспектором суму заниження бюджетного відшкодування по рядку 25.1 Декларації з ПДВ за травень 2009 року на 41390 грн., позивач не мав можливості надати платіжні доручення, які б свідчили, що ця сума була оплачена позивачем у звязку з їх відсутністю, тому позивач не мав право заявляти вказану суму до бюджетного відшкодування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, та просив їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав, та зазначив, що діяв відповідно до вимог законодавства, що позивачем у порушення п.п.7.7.2 (а) п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ завищено суму бюджетного відшкодування по рядку 25.1 Декларації з ПДВ за травень 2009 року на суму 65327 грн., та при фактичній сплаті постачальникам суми ПДВ 292440 грн., підприємством заявлено суму бюджетного відшкодування 251050 грн.,, таким чином вважається, що позивач добровільно відмовляється від отримання бюджетного відшкодування на суму заниження в розмірі 41390 грн. Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування стало те, що у декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року на цю суму було завищено суму бюджетного відшкодування. Зазначене було відображене в акті перевірки від 16.06.09 №526/23-3-33467279, та прийнято податкове повідомлення рішення від 26.06.09 № 0000272343/0-16856, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2009 року. У звязку з чим просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Закрите акціонерне товариство «Костянтинівський металургійний завод» є юридичною особою, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО №291690.(а.с.23)

Відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок по декларації за травень 2009 року. За наслідками перевірки було складено акт від 17.07.09 №645/15-2-33467279 (а.с.27).

У висновках акту перевірки вказано, що позивачем у порушення п.п.7.7.2 (а) п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ завищено суму бюджетного відшкодування по рядку 25.1 Декларації з ПДВ за травень 2009 року на суму 65327 грн., та при фактичній сплаті постачальникам суми ПДВ 292440 грн., підприємством заявлено суму бюджетного відшкодування 251050 грн.,, таким чином вважається, що позивач добровільно відмовляється від отримання бюджетного відшкодування на суму заниження в розмірі 41390 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 27.07.09 року №0001031542/0-19155 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 41390,00 грн. та податкове повідомлення рішення від 27.07.09 №00011021542/0-19156, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 65327, грн.. (а.с. 40-41)

Вказані повідомлення рішення були оскаржені у порядку адміністративного оскарження до відповідача, та залишені без змін, а скарга без задоволення, у звязку з чим відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення від 11.09.2009 № №0001031542/1-23592 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 41390,00 грн. та податкове повідомлення рішення від 11.09.09 №00011021542/1-23593, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 65327, 00 грн.. (а.с. 42,43).

Оскільки спірні правовідносини виникли у період 2008 2010 років, враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно правові акти України, які діяли в той період.

Позивачем до відповідача було подано податкову декларацію за травень 2009 року, у якій зазначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку 371831,00грн. Відповідно до додатку 2 до податкової декларації, довідки щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає 737079,00 грн. Частина залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобовязаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування складає 371831,00 грн.. Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування», додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування», додаток 5 «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів». Уточнюючим розрахунком податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виправлених помилок підприємством уточнюється сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (а.с. 58, 62, 65,68,88, 89,90)

Сума бюджетного відшкодування згідно розрахунку бюджетного відшкодування з урахуванням уточнюючого розрахунку за травень 2009 року становить 370997,00 грн., яка складається з частин залишку відємного значення фактично сплаченої отримувачем товарів робіт (послуг) постачальникам таких товарів у попередніх податкових періодах та не погашена податковим зобовязанням попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, в т.ч. за листопад 2008 року на суму 53204,00 грн., грудень 2008 року на суму 984,00 грн., січень 2009 року на суму 432, 00 грн., березень 2009 року на суму 65327, 00 грн. та квітень 2009 року на суму 250050грн.

Підставою для прийняття податкових повідомлень рішень від 27.07.09 №00011021542/0-19156 та від 11.09.09 №00011021542/1-23593, якими було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 65327, грн., як зазначено в акті перевірки, стало те що у декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року на цю суму було завищено суму бюджетного відшкодування. Зазначене було відображене в акті перевірки від 16.06.09 №526/23-3-33467279, та прийнято податкове повідомлення рішення від 26.06.09 № 0000272343/0-16856, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2009 року у розмірі 125556 грн. 00 коп.

Вказане податкове повідомлення рішення було оскаржене у судовому порядку, та Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.12.10 по справі №2а-17473/09/0570 у задоволенні позову Закритого акціонерного товариства «Костянтинівський металургійний завод» до Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання повністю недійсним податкове повідомлення рішення 26.06.09 № 0000272343/0-16856 було відмовлено (а.с. 118).

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тому позовні вимоги, щодо визнання повністю недійсними податкові повідомлення рішення податкових повідомлень рішень від 27.07.09 №00011021542/0-19156 та від 11.09.09 №00011021542/1-23593, якими було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 65327, грн., не підлягають задоволенню.

Щодо податкових повідомлень рішень від 27.07.09 року №0001031542/0-19155 та від 11.09.2009 № №0001031542/1-23592 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 41390,00 грн., суд зазначає наступне.

Збільшення суми бюджетного відшкодування було здійснене відповідачем у звязку з тим, що при фактичній сплаті постачальникам суми податку на додану вартість 292440грн., позивачем заявлено суму бюджетного відшкодування 251050,00грн., різниця між цими сумами складає 41390,00 грн., на цю суму позивачу було збільшено суму бюджетного відшкодування по декларації за травень 2009 року.

Спір виник, у звязку з різним застосуванням сторонами п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ, позивач розраховував суму бюджетного відшкодування виходячи із сум сплаченого податку у попередніх періодах безпосередньо тим постачальникам робіт (послуг), на підставі яких формував податковий кредит у попередніх податкових періодах. А відповідач розраховує суму бюджетного відшкодування із фактичної сплати постачальникам суми податку на додану вартість, яка була заявлена у декларації за звітний період.

Відповідач не заперечує, щодо наявності оплати позивачем сум податку на додану вартість, яка була заявлена у декларації за травень 2009 року постачальникам, та правомірності включення до податкового кредиту попередніх періодів, а заперечує щодо методики розрахунку позивачем суми бюджетного відшкодування.

Порядок обчислення і сплати податку визначається статтею 7 Закону про ПДВ, підпунктом 7.7 якої визначається порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Підпункт 7.7.1 передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховуються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Таке правило зазначено абзацом третім наведеного підпункту.

Підпунктом 7.7.2 передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Згідно із Законом про ПДВ обовязок щодо визначення обєкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку продавця товару. Обовязок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну в підтвердження сплати податку Законом покладений на платника податку покупця.

Пункт 1.8 статті 1 Закону про ПДВ передбачає, що бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у звязку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Нормами Закону не передбачений обовязок покупця товару платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару податок на додану вартість безпосередньо до державного бюджету. За приписами підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 наведеного Закону умовою бюджетного відшкодування покупцю є сплата ним податку у складі ціни товарів (послуг) продавцю, а не сплата останнім податку до бюджету.

Аналіз вищезазначених норм свідчить, що для отримання бюджетного відшкодування необхідно сукупність підстав, до яких належать: наявність відємного значення звітного податкового періоду; зарахування відємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; фактична сплата податку отримувачем товарів (послуг); здійснення зазначеної оплати постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді; включення залишку відємного значення (після бюджетного відшкодування) до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що платник податків може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Суд зазначає, що пославшись на пункт 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідач не визначив жодного порушення, і не навів норми Закону, яка б доводила неправильність визначення позивачем суми бюджетного відшкодування, адже наведене визначення передбачає не тільки надмірну сплату, але й встановлює правила визначення, а саме у випадках, встановлених цим Законом.

На підставі викладено суд дійшов висновку, суд дійшов висновку що у цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив :

Позовні вимоги, Закритого акціонерного товариства «Костянтиновський металургійний завод» до Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними податкові повідомлення рішення №0001031542/0-19155 від 27 липня 2009 року, №0001031542/1-23592 від 11 вересня 2009 року щодо збільшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 41390,00 грн. та №0001021542/0-19156 от 27 липня 2009 року, №0001021542/1 23593 от 11 вересня 2009 року щодо зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 65327,00 грн. задовольнити частково.

Визнати недійсними податкові повідомлення рішення №0001031542/0-19155 від 27 липня 2009 року, №0001031542/1-23592 від 11 вересня 2009 року щодо збільшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 41390,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 25 лютого 2011 року в присутності представників сторін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Костянтиновський металургійний завод» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 гривні 70 копійок.

Постанову у повному обсязі складено 02 березня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.