Рішення № 141058146, 29.10.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/5682/26

Провадження №2/442/2400/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючої-судді - Грицай М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", в інтересах якого діє представник Сахарова Ольга Ігорівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» через систему «Електронний Суд» звернулося в суд із вказаним вище позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №5615490 від 16.06.2025 у розмірі 21760,76 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 16.06.2025 між ТзОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №5615490, відповідно до якого остання отримала кредит (грошові кошти) в сумі 7000 грн.

25.03.2026 між ТзОВ «Фінансова компанія Ейс» та ТзОВ «Лінеура Україна» укладено договір факторингу №25032026 про відступлення прав грошової вимоги до боржників за договорами, вказаними у реєстрі прав вимоги.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені в реєстрі боржників №Б/Н від 15.07.2025, до позивача підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №25032026 від 25.03.2026.

Таким чином, ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №25032026 від 25.03.2026 наділене правом вимоги до відповідача на загальну суму 25260,76 грн.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, чим порушив умови договору, в результаті чого допустив заборгованість за кредитним договором №5615490 від 16.06.2025. Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог складає 21760,76 грн.

Зважаючи на вказане, просить задоволити позовні вимоги та стягнути з відповідача вищевказану заборгованість.

Відповідач не подав відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 16.06.2025 між ТзОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5615490 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору. Кредитний договір підписано відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.3, 1.4., 1.4.1., 1.5., 1.6., 1.7., 2.1., 2.2. договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі. Загальний розмір кредиту складає 7000 грн. Строк кредитування становить 360 днів, періодичність платежів кожні 30 днів. Комісія за надання кредиту становить 700 грн. Стандартна процентна ставка 0.95% за кожен день користування кредитом. Денна процентна ставка дорівнює 0,9778%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь час кредитування 2639,6200% річних. Орієнтовна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 31640 грн. Загальні витрати за кредитом на дату укладення договору включають комісію, проценти за користування кредитом та складають 24640 грн. Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 . Суму кредиту Товариство перераховує протягом 2 днів з моменту укладення цього договору, дата надання кредиту 16.06.2025 або 17.06.2025.

Як вбачається з додатку №1 до Договору від 16.06.2025, загальна вартість кредиту становить 31640 грн.

Відповідно до листа АТ «Універсал Банк» від 18.08.2026 та долученим рухом коштів по банківській карті за період з 16.06.2025 по 21.06.2025., на ім`я ОСОБА_2 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку 16.06.2025 було здійснено зарахування коштів в сумі 7000 грн.

Згідно з розрахунком первісного кредитора станом на 25.03.2026 борг відповідача за кредитним договором за тілом кредиту складає 6999.99 грн. та відсотках в сумі 1728,74 грн., що разом складає 8728,73 грн.

Згідно виписки позивача з особового рахунку за договором №5615490 від 16.06.2026 заборгованість за кредитним договором станом на 01.06.2026 становить 25260,76 грн.

25.03.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія Ейс» укладено договір факторингу №25032026 про відступлення прав грошової вимоги до боржників. Перелік боржників, підстави виникнення права вимоги, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Факт відступлення прав грошової вимоги за вказаним договором факторингу також підтверджується Реєстром боржників Б/Н від 25.03.2026, Актом прийому-передачі Реєстру Боржників до Договору факторингу №25032026-Ейс/Лінеура від 25.03.2026.

Факт відступлення також підтверджується Реєстром прав вимоги №1 від 31.07.2024, протоколом узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно Реєстру прав вимоги №1 від 31.07.2024, платіжною інструкцією від 05.08.2024 за №7075, де призначення платежу: оплата за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги №1 від 31.07.2024 та договору факторингу №31/072401 від 31.07.2024 без ПДВ.

Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 , а також факт переходу від первісного кредитора права вимоги до боржника. Таким чином, зважаючи на те, що відповідач, будучи ознайомленим з умовами кредитування, уклавши кредитний договір, не виконує його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту, хоча взяв на себе зобов`язання їх виконувати та вчасно погашати заборгованість, останній позовні вимоги не спростував та не надав контррозрахунок, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Крім цього, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать також витрати на професійну правничу допомогу.

У разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов`язані з розглядом справи (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

У відповідності до положень ч. 1, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано договір №20/01/26-01 про надання правничої допомоги від 20.01.2026, додаткову угоду №25771559239 від 25.25.2026 до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026, акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026 на суму 7000,00 грн.

Разом з тим, суд не може погодитися з розміром заявлених витрат на правову допомогу.

Враховуючи наведене, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат, ціну позову, складність справи, що розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у розмірі 3000 грн., що відповідає критеріям розумності, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, рішення не проголошується, а датою його ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 137, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄРДПОУ 42986956, адреса: м.Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13, заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5615490 від 16.06.2025 у розмірі 21760,76 грн (двадцять одна тисяча сімсот шістдесят гривень 76 копійок), у тому числі: 6999,98 грн (шість тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 98 копійок) - тіло кредиту, 14760,78 грн (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят гривень 78 копійок) - відсотки за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено 29.10.2026.

Суддя М.М. Грицай