Рішення № 141057397, 30.10.2026, Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/1401/26

2/152/1214/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 жовтня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Войнаровського І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

18 серпня 2026 року ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 16985 грн за кредитним договором №3650471 від 08 червня 2020 року та судові витрати.

Ухвалою суду від 27 серпня 2026 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.65-66).

Представник позивача у прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити без участі представника позивача (а.с.7 на звороті).

Відповідач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України. Поштова кореспонденція, яка надсилалась судом за зареєстрованим місце проживання відповідача, повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с.72). Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення поштової кореспонденції у зв`язку з тим, що «адресат відсутній» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання поштової кореспонденції.

Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Зазначене узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23).

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.

Судом встановлено, що 08 червня 2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №3650471, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальниці кредитні кошти у розмірі 2500 грн. на споживчі потреби шляхом безготівкового перерахування на його банківський рахунок, а позичальник зобов`язався повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом. Договором передбачено процентну ставку 1,45% за кожен день користування кредитом у разі повернення кредиту протягом базового періоду з 08 червня 2020 року по 26 червня 2020 року, а за загальними умовами кредитування 1,70% за кожен день користування кредитом у базовому періоді та 3 % за кожен день користування кредитом у спеціальному періоді з 29 червня 2020 року по 25 грудня 2020 року. Договір укладено в електронній формі шляхом акцептування оферти та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором. З метою отримання кредиту відповідачка надала свої анкетні, паспортні та реєстраційні дані, контактну інформацію та реквізити банківської картки, на яку були перераховані кредитні кошти (а.с.24-26).

Відповідно до графіка платежів, який є Додатком № 1 до договору про надання кредиту №3650471 від 08 червня 2020 року, за лояльними (покращеними) умовами кредитування у разі повного виконання зобов`язань у базовому періоді до 28 червня 2020 року загальна сума до сплати становила 3225 грн., з яких 2500 грн. - основна сума кредиту, 725 грн. - проценти за користування кредитом, при процентній ставці 1,45 % за кожен день користування кредитом. За загальними умовами кредитування загальна вартість кредиту становила 3355,40 грн., з яких 2500 грн. - основна сума кредиту та 855,40 грн. - проценти за користування кредитом, із застосуванням базової процентної ставки 1,70 % за день та спеціальної процентної ставки 3 % за день.

Згідно із копією паспорта споживчого кредиту, відповідач ознайомився з умовами кредитування (а.с.31-32).

Відповідно до копії додаткової угоди від 28 червня 2026 року до договору №3650471 від 08 червня 2020 року, сторони дійшли згоди про продовження строку кредитування включно до 24 січня 2021 року (а.с.27).

Згідно із розрахунком заборгованості за договором про надання кредиту №3650471 від 08 червня 2020 року, станом на 30 червня 2025 року загальна сума заборгованості відповідачки становить 16985 грн., з яких: 2500 грн. основний борг, 14485 грн. заборгованість за нарахованими відсотками (а.с.34-38).

Відповідно до повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260910/23669-БТ від 16 вересня 2026 року, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), на яку 08 червня 2026 року було здійснено зарахування в розмірі 2500 грн (а.с.74-75).

Установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, що виникають із кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Відповідно до статей 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі статтями 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, судом установлено факт не виконання відповідачем узятих зобов`язань за кредитним договором, що у свою чергу порушує право позивача на виконання умов договору, повернення суми заборгованості та відсотків, а тому порушене право підлягає судовому захисту.

Таким чином, позов слід задовольнити у повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 16985 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись статтями 13, 15, 16, 512, 514, 525, 526, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованість за договором про надання кредиту №3650471 від 08 червня 2020 року у розмірі 16985 (шістнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн., з них: 2500 грн заборгованість по тілу кредиту та 14485 грн заборгованість по процентам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.В. Войнаровський