Рішення № 141057360, 28.10.2026, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1525/26

Провадження №2/190/1068/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Юніт Капітал» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог зазначили, що 01 травня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 352936083, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора № MAGQ-6287, на підставі чого позичальник отримав від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошові кошти у розмірі 8300,00 грн. на його банківську картку. Підписавши договір сторони вз`яли на себе обов`язки - кредитодавець надати кредит, позичальник його повернути, та сплатити проценти за користування ним.

29.07.2025 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №МВ-ТП/46, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 352936083 від 01.05.2025 року.

27.02.2026 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №27/0226-01. Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 до договору факторингу №27/0226-01 від 27.02.2026 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в загальній сумі 27618,44 грн., з яких 8159,20 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 14881,64 грн. - заборгованість по процентах, 498,00 грн. заборгованість за комісією, 4079,60 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

У зв`язку з вище викладеним, просять стягнути з відповідача в примусовому порядку заборгованість у сумі 23538,84 грн. Крім того, просять стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійно правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Позивач ТОВ «Юніт Капітал» свого представника в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в позовній заяві просили справу розглядати без участі їх представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі і на підставах викладених в позовній заяві, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав відзив на позов, яким позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» не визнає, посилаючись на те, що заявлена сума заборгованості потребує детальної перевірки, оскільки з наявної історії кредиту ним були здійсненні платежі за кредитом : 29.05.2025 року 2000,00 грн., 04.07.2025 року 1500,00 грн., 06.07.2025 року- 315,00 грн., 13.07.2025 року 15,00 грн. Отже, загальна сума оплати за тілом кредиту становить 3830,00 грн. У зв`язку з чим, просить суд перевірити належність та допустимість доказів наданих позивачем, зокрема підтвердження фактичного отримання кредитних коштів, правильність розрахунку заборгованості, склад заявленої до стягнення суми, а також правові підстави набуття ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги за кредитним договором /а.с.27-30/.

За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 01 травня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 352936083, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора № MAGQ-6287, на підставі чого позичальник отримав від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошові кошти у розмірі 8300,00 грн. (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п 7.3. Договору кінцева дата повернення (виплати) Кредиту 31.05.2030 року.

Згідно з п. 8.3. Договору базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.

Відповідно до п. 8.5. Договору розмір Комісії, що нараховується за надання першого Траншу за цим Договором становить 498 грн 00 коп.

Відповідно до п. 5.1. Договору Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 4149-60XX-XXXX-1618, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

Відповідно до платіжного доручення № 06fc6725-949c-47af-8a2a-215a2ffcc3ed від 01.05.2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснено переказ коштів у сумі 8300,00 грн. на платіжну картку ОСОБА_1 № 4149-60XX-XXXX-1618, призначення платежу - переказ коштів згідно договору № 352936083 від 01.05.2025 року.

Згідно з довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання кредитного договору № 352936083 від 01.05.2025 року відповідачу через акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" 01.05.2025 року перераховані кошти в сумі 8300,00 грн. на картку № 4149-60XX-XXXX-1618, ідентифікатор платіжної операції - 2637940613.

Відповілно до листа АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-261015/49433-БТ від 22.10.2026 року на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ). Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період 01.05.2025 -06.05.2025: НОМЕР_3 був/є фінансовим, та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 /а.с.61/.

Відповідно до виписки про рух коштів за період 01.05.2025 -06.05.2025р. вбачається зарахування коштів: на суму 8300 грн. від 01.05.2025 року /а.с. 62/.

29 липня 2025 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/46, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 352936083 від 01.05.2025 року.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 29.07.2025 року на виконання договору факторингу № МВ-ТП/46 від 29.07.2025 року укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло право вимоги до відповідача (порядковий номер 962) на загальну суму 15784,36 грн.

27 лютого 2026 року між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №27/0226-01. Відповідно до реєстру прав вимоги №2 до договору факторингу №27/0226-01 від 27.02.2026 року до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача (порядковий номер 3236) в сумі 27618,44 грн., з яких 8159,20 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 14881,64 грн. - заборгованість по процентах, 498,00 грн. заборгованість за комісією, 4079,60 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 352936083 від 01.05.2025 року заборгованість відповідача перед ТОВ «Юніт Капітал» станом на 01.05.2026 року складає 27618,44 грн., з яких 8159,20 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 14881,64 грн. - заборгованість по процентах, 498,00 грн. заборгованість за комісією, 4079,60 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Згідно з Історією кредитів вбачається операція « Сплата»: 29.05.2025 року 2000 грн., 04.07.2025 року 1500 грн., 06.07.2025 року 315 грн., 13.07.2025 15 грн. /а.с. 31-42/.

Позивач не заявляє вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у

межах даного позову, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до

стягнення становить 23538,84 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII (надалі - Закон №675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Судом враховано, що без здійснення входу позичальником на сайт кредитодавця, без отримання ним умов договору (оферти) і повідомлення з одноразовим ідентифікатором та без введення відповідачем одноразового ідентифікатора, що означає прийняття пропозиції (акцепту), кредитний договір не був би укладеним.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 12 січня 2021 у справі №524/5556/19, від 28 квітня 2021року у справі №234/7160/20, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 18 червня 2021 року у справі №234/8079/20, від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023року у справі №640/7029/19.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що зазначений кредитний договір відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, та укладення яких у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Встановивши зазначені обставини у справі, суд приходить до висновку, що між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових сум кредитору у вигляді тілу кредиту або відсотків матеріали справи не містять.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме перерахувало грошові кошти на банківський рахунок ОСОБА_1 , який самостійно вніс до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства номер своєї платіжної карти, проте умови догову відповідач не виконав належним чином, у зв`язку з чим виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8159,20 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку, а позов в цій частині задоволенню.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки статтею 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною другою статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 не виконав зобов`язання по поверненню заборгованості за вказаним кредитним договором перед товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за відсотками у розмірі 14881,64 грн.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договори факторингу, відповідно до якого право грошових вимог до відповідача перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал».

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Юніт Капітал » надало належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитним договором, а також наявність у відповідача грошового зобов`язання та заборгованості перед позивачем.

Тобто, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ "Юніт Капітал» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

У п. п. 8.5. Кредитного договору № 352936083 від 01.05.2025 року зазначено: «Розмір Комісії, що нараховується за надання першого Траншу за цим Договором становить 498 грн 00 коп.».

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право фінансовим установам встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Отже, дії кредитодавця щодо встановлення у кредитному договорі комісії за надання кредиту є правомірними.

Таким чином включення до загальної суми заборгованості за кредитним договором комісії є обґрунтованим і узгоджується з умовами укладеного між сторонами договору, що дає підстави для задоволення позову в цій частині.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 не виконав зобов`язання по поверненню заборгованості за кредитним договором перед товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», суд вважає, що заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 8159,20 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 14881,64 грн., заборгованість за комісією у розмірі 498,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, Додаткову угоду № 25771550053 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, акт прийому- передачі наданих послуг від 05.05.2026 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії №4267/10 на Тимошенко О.О., довіреність, у зв`язку з чим вказана сума у розмірі 7000, 00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.141 ЦПК з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2662,40 гривень.

Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265 ЦПК України, суд,,

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, Код ЄДРПОУ: 43541163) 23538 (двадцять три тисячі п`ятсот тридцять вісім) грн. 84 коп. заборгованості за кредитним договором № 352936083 від 01 травня 2025 року, з яких 8159,20 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 14881,64 грн. - заборгованість по процентах, 498,00 грн. заборгованість за комісією, сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса