Рішення № 141057225, 27.10.2026, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/1929/26

провадження № 2/179/1651/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Ковальчук Т.А., за участю секретаря судового засідання Хорольської І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Магдалинівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення відшкодування за невиконання кредитного договору,

ВСТАНОВИВ:

29.09.2026 року до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення відшкодування за невиконання кредитного договору.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 17.11.2015 року Марківський районний суд Луганської області ухвалив рішення по справі № 417/1311/15-ц, за яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРАВЕКС БАНК» заборгованість за кредитним договором № 2069-003/08Р від 14.04.2008 р. у розмірі 4074,00 грн. та 41236,61 дол. США.

З моменту набрання рішенням законної сили вчинялись дії щодо примусового виконання рішення, але воно так і не було виконане в розумінні чинного законодавства.

Відповідно до наявного рішення, а також інших судових документів (наприклад, ухвали про заміну сторони виконавчого провадження (№ 417/1311/15-ц від 10.12.2019 року), право грошової вимоги належить саме ТОВ «Він ФІНАНС».

25.07.2024 на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ 38750239) протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38750239).

Рішення суду не виконувалось Відповідачем у період з 25.02.2019 року до 23.02.2022 року, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням і право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Ковальчук Т.А.

Ухвалою судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 30.09.2026 року прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження та призначено проведення судового засідання на 27.10.2026 року.

Відповідачам за адресою зареєстрованого місця проживання направлялись судові документи.

Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові №922/1714/18 від 17.04.2019 року, яка, з точки зору ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) має враховуватися судом, неотримання судових повісток особою, які направлялися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання є свідомими, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.

Відповідачі, які належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження крім іншого і шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Судової влади України, не скористався своїм процесуальним правом та не направили суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача в позовній заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує, проти заочного рішення по справі не заперечує, просить розглядати справу без його участі.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

17.11.2015 року Марківський районний суд Луганської області ухвалив рішення по справі № 417/1311/15-ц, за яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРАВЕКС БАНК» заборгованість за кредитним договором № 2069-003/08Р від 14.04.2008 р. у розмірі 4074,00 грн. та 41236,61 дол. США.

25.07.2024 року на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» протоколом №1706 вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс».

Наказом №55-к від 25.07.2024 року на виконання протоколу №1706 від 25.07.2024 року внесено зміни щодо перейменування до облікових та інших документів товариства.

31.05.2017 року було укладено Договір відступлення права вимог №2 між ПАТ «Правекс-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія». Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 2069-003/08Р від 14.04.2008 р.

Ухвалою Марківського районного суду Луганської області від 10.12.2019 року по справі №417/1311/15-ц було змінено стягувача ПАТ «Правекс-Банк`у виконавчих листах по справі №417/1311/15-ц на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» .

Як зазначає позивач і не спростовано відповідачем, рішення суду не виконувалось відповідачем у період з 25.02.2019 року до 23.02.2022 року, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, а право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною другою статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Предметом позову у справі є стягнення на підставі статті 625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, а саме грошових коштів, стягнутих на підставі судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Отже, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).

Отже, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Частиною першої статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем, порушено грошове зобов`язання, у зв`язку з чим з відповідача в користь позивача підлягає сума трьох процентів річних за весь час прострочення.

Суд зазначає, що у даному випадку стягнення трьох процентів річних є не подвійною мірою відповідальності відповідача, а особливою мірою відповідальності боржника за порушення грошового зобов`язання, оскільки наявність судового рішення про стягнення грошових коштів, яке не виконано боржником, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора у даному правовідношенні права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження №14-254цс19), на яку посилався представник позивача в позовній заяві.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77-80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, допустими є докази, одержані з дотриманням порядку, встановленого законом, досторівними є докази на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Він Фінанс» слід зазначити наступне.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, загальний розмір збитків за несвоєчасне виконання рішення суду у справі №417/1311/15-ц становить 1257,196 грн та 3707,91 доларів США.

Якщо договір чи попереднє рішення суду стосувалися валютних коштів (доларів США), суд має право ухвалити рішення про стягнення відповідної суми в іноземній валюті або її гривневого еквівалента.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду (постанова від 11.09.2024 у справі № 500/5194/16), якщо стягнення відбувається в грошовому еквіваленті в іноземній валюті, то сума до сплати в гривнях визначається за офіційним курсом НБУ на день фактичного виконання судового рішення (день платежу).

Суд погоджується з вищезазначеним розрахунком заборгованості.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 "Ковач проти України","Мельниченко проти України", "Чуйкіна проти України").

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача (згідно розміру задоволених вимог) також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 2662,40 грн судового збору.

Керуючись статтями 12, 13, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 247, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення відшкодування за невиконання кредитного договору - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він ФІНАНС» (код ЄДР 38750239) збитки в якості відповідальність за несвоєчасне виконання рішення суду у справі № 417/1311/15-ц у розмірі 1257,16 грн. та 3707,91 дол. США.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (код ЄДР 38750239) судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Учасники справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІН ФІНАНС», адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, 04112 ЄДРПОУ: 38750239.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Т.А.Ковальчук