Постанова № 14105691, 23.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/2826/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16 год. 05 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зекунова Е. В.

при секретаріКовальському А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за поданням державної податкової інспекції міста Тореза Донецької області до відкритого акціонерного товариства «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» про стягнення коштів за податковим боргом

за участю представників:

від позивача Мочкаєва Ю.І. за дов. від 07.02.2011 року,

від відповідача:не зявився,

ВСТАНОВИВ

Заявник, державна податкова інспекція у місті Торезі, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду до відкритого акціонерного товариства «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» з поданням про стягнення в рахунок погашення частини податкового боргу в розмірі 44040 гривень

В обґрунтування вимог заявник посилається на вимоги ч. 1 п. 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України, яка передбачає стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Заявник зазначає, що станом на 18.02.2011 року ВАТ «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» має заборгованість перед бюджетом в сумі 44040 гривень, яка виникла згідно самостійно поданої платником податків податкової декларації з податку на прибуток від 09.02.2011 року №90069008778.

На підставі п. 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим органом підприємству направлялися перша та друга податкові вимоги про погашення податкового боргу в добровільному порядку. Перша податкова вимога від 12.01.2001 року №1/14 вручена заступником головного бухгалтера підприємства 12.01.2001 року. Друга податкова вимога від 12.11.2001 року №2/118 отримана головним бухгалтером підприємства 15.11.2001 року.

Заявник стверджує, що указані суми не сплачено у передбачений п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України строк, у звязку з чим позивач звернувся до суду з поданням про стягнення з рахунків відповідача частини податкового боргу з податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник позивача вимоги подання підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений відповідним чином. Надав суду заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх наявними доказами в межах заявлених вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондує з пунктом третім частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначене право податкового органу щодо звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене п. 20.1.18 статті 20 Податкового кодексу України.

Відкрите акціонерне товариство «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка АБ № 041508), ідентифікаційний код юридичної особи 00176745, перебуває на податковому обліку у державній податковій інспекції у місті Торезі (довідка про взяття на облік від 26.06.2008 № 485/29-014-1).

Відповідно до п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем до податкового органу була подана податкова декларація з податку на додану вартість від 09 лютого 2011 року, якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 44040 гривень.

Податковим органом підприємству направлялися перша та друга податкові вимоги про погашення податкового боргу в добровільному порядку, які були вручені ВАТ «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» відповідним чином.

Станом на момент звернення до суду з поданням та розгляду справи судом зазначене податкове зобовязання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом.

Між сторонами відсутній спір щодо наявності узгодженої суми податкових зобовязань з податку на прибуток в сумі 44040 грн., які були задекларовані відповідачем та несплачені у визначений Податковим кодексом України строк.

Правовою підставою звернення до суду податковий орган визначив вимоги статті 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Суд зазначає, що заявник звернувся до суду з поданням про стягнення коштів з рахунків. В Податковому кодексі України розрізняється процедура стягнення коштів за податковим боргом і процедура погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи наявність податкового боргу з податку на прибуток в сумі 44040 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 183-3,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання державної податкової інспекції у місті Торезі до відкритого акціонерного товариства «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» про стягнення в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 44040 гривень задовольнити.

Стягнути кошти Відкритого акціонерного товариства «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом (код платежу 21010100 отримувач: Державний бюджет, банк отримувача ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ34687305, р/р31110029700084) у сумі 44040 (сорок чотири тисячі сорок) гривень з рахунків Відкритого акціонерного товариства «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» у банках, обслуговуючих такого платника.

Вступну та резолютивну частини постанови прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 23 лютого 2011 року. Повний текст постанови виготовлено 28 лютого 2011 року.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Зекунов Е. В.