Рішення № 141056890, 17.09.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3781/26

Провадження № 2/209/2639/26

РІШЕННЯ

Іменем України

17 вересня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шендрика К.Л.,

за участі секретаря Берковського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

На обґрунтування позову зазначено, що 23 квітня 2023 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачем було укладено договір позики № 78899374 на суму 2500 грн., який був підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланим на номер його мобільного телефону. 24 квітня 2023 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору позики № 78899374 від 23 квітня 2023 року, згідно якого сума кредиту була збільшена до 5500 грн. 03 липня 2023 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Сіроко Фінанс" укладено договір факторингу № 034-030723, відповідно до якого 05 вересня 2023 року за реєстром прав вимоги № 05/09/23 ТОВ "Сіроко Фінанс" набуло право грошової вимоги до відповідача за договором № 78899374 від 23 квітня 2023 року. 05 грудня 2025 року ТОВ "Сіроко Фінанс" та ТОВ "Деал Фінанс Груп" уклали договір факторингу № 05/12/25-01, відповідно до якого ТОВ "Деал Фінанс Груп" набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором у сумі 14054,50 грн., з яких: 3510 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10544,50 грн. - сума заборгованості за відсотками. Таким чином, позивач отримав право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором та просить стягнути заборгованість, що по ньому утворилась.

02 липня 2026 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

10 липня 20256 року від представника відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позов, к якому зазначено, що ОСОБА_1 не підписував договір позики та додаткову угоду ані в паперовому, ані в електронному вигляді. Позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту отримання відповідачем грошових коштів за вказаним договором. Не надано підтвердження направлення примірників договорів, укладених у вигляді електронного документа на адресу відповідача. Вимога позивача про стягнення 14054,50 грн. при тілі кредиту всього 3510 грн. не є дотриманням розумного балансу між інтересами боржника та кредитора. Сума витрат на правову допомогу 4500 грн. є абсолютно неспівмірною, завищеною та не відповідає критеріям розумності. Крім того, ОСОБА_1 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , захищає Батьківщину від російських окупантів та має статус учасника бойових дій. Всупереч положень п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», позивач протиправно нарахував відповідачу відсотки за користування позикою, яку він взагалі не оформлював в розмірі 10544,50 грн. Просив розглянути справу у його відсутність та у відсутність відповідача, відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

14 липня 2026 року від представника позивача Ткаченко Ю.О. надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що посилання відповідача на те, що в матеріалах справи відсутні докази укладення договору позики є надуманими, доказів того, що персональні дані відповідача були використані товариствами для укладення договорів від його імені, відповідачем до суду не надані, до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій відповідач не звернувся, як і не оскаржив правомірність укладеного договору. Посилання представника відповідача стосовно відсутності доказів зарахування коштів на картковий рахунок відповідача є безпідставними, оскільки саме боржник/відповідач має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорі, і він мав/має можливість представити суду виписку з свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладених договорів. Позивачем у повному обсязі доведено витрати на правничу допомогу, розмір витрат є розумним з урахуванням складності справи, обсягу підготовлених процесуальних документів, витраченого часу та значення справи для позивача. Відповідач в рахунок погашення заборгованості за договором позики здійснено часткове погашення заборгованості в розмірі 2000 грн. (24 квітня 2023 року - 2000 грн.), що у свою чергу додатково підтверджує отримання відповідачем коштів за договором позики та його укладання. Щодо нарахування процентів за договором позики зазначив, що за ідеальних умов в порядку дії програми лояльності нарахування відсотків протягом строку позики 30 днів мало здійснюватися за зниженою процентною ставкою 0,125%, однак через неналежне виконання відповідачем умов договору, нараховані згідно умов договору позики проценти було перераховано за базовою/фіксованою процентною ставкою 2,5%, замість 0,125% у відповідності до положень пункту 9.7. Правил. Просив розглянути справу у його відсутності.

На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 квітня 2023 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачем було укладено договір позики № 78899374, який був підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 8BN8ddRuYj, надісланого на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2, та відповідно до умов якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" зобов`язалося надати відповідачу позику в розмірі 2500 грн. на строк 30 днів, а відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти і сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 2,5 %. 24 квітня 2022 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору позики № 78899374 від 23 квітня 2023 року, яка була підписана електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора Vm0TKUxDqU, надісланого на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2, та відповідно до умов якого сторони погодили, що суму позики збільшено до 5500 грн. ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" виконало умови договору № 78899374 від 23 квітня 2023 року та перерахувало на картку відповідача № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) кошти, надані йому у позику: 23 квітня 2023 року у розмірі 2500 грн. та 24 квітня 2023 року у розмірі 3000 грн. Ці обставини підтверджуються копією договору, додаткової угоди, довідкою про ідентифікацію, листом про підтвердження перерахування коштів, довідками, платіжними інструкціями, правилами надання грошових коштів у позику, листом АТ «ПУМБ» та випискою по рахунку НОМЕР_3 , емітованому на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 (а.с. 9, 11 оберт - 19, 69-71 та у електронному вигляді).

Суд не приймає твердження сторони відповідача про те, що він не підписував договір позики та додаткову угоду, а також не отримував кошти у позику, оскільки вони спростовуються листом АТ «ПУМБ» та випискою по рахунку НОМЕР_3 , емітованому на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 (а.с. 69-71). Зазначені твердження суд сприймає, як спробу відповідача уникнути цивільно-правової відповідальності.

Відповідач прострочив виконання зобов`язання за договором № 78899374 від 23 квітня 2023 року, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 14054,50 грн., з яких: 3510 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10544,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 10-11).

03 липня 2023 року між "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Сіроко Фінанс" укладено договір факторингу № 034-030723, відповідно до якого 05 вересня 2023 року за реєстром прав вимог № 05/19/23 ТОВ "Сіроко Фінанс" набуло право грошової вимоги до відповідача за договором № 78899374 від 23 квітня 2023 року в сумі 14054,50 грн. Ці обставини підтверджуються копією договору факторингу, витягом з реєстру прав вимог № 05/09/23, платіжною інструкцією щодо сплати фінансування по реєстру прав вимог за договором факторингу (а.с. 20-25).

05 грудня 2025 року між ТОВ "Сіроко Фінанс" та ТОВ "Деал Фінанс Груп" укладено договір факторингу № 05/12/25-01, відповідно до якого ТОВ "Деал Фінанс Груп" набуло право грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за договором № 78899374 від 23 квітня 2023 року в сумі 14054,50 грн., що підтверджується договором факторингу, реєстром прав вимог, платіжною інструкцією щодо сплати фінансування по реєстру прав вимог за договором факторингу (а.с. 26-32).

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Свобода договору закріплена у статтях 6 і 627 ЦК України, відповідно до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

За змістом ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Аналогічні за змістом висновки, викладені у численних постановах Верховного Суду, зокрема постанові від 12 січня 2021 по справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року по справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 тощо.

Отже, як вбачається з договору позики, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 345/3085/19.

Відповідно до правового висновку викладеного в Постанові Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 12 квітня 2022 рок у справі № 756/6038/20, незгода позичальника з умовами та особливостями кредитування, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, суд приходить до висновку, що укладений договір № 78899374 від 23 квітня 2023 року та договори факторингу відповідають вимогам закону, зобов`язання по зазначеному договору відповідачем у встановлений строк не виконані, сума заборгованості за основним зобов`язанням в розмірі 3510 грн. підтверджена документально, тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується заборгованості за процентами в розмірі 10544,50 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, згідно з яким (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Згідно з положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року та триває по теперішній час.

ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 30 листопада 2021 року по теперішній час, є учасником бойових дій, що підтверджується довідкою форми 5 та копією посвідчення УБД (а.с. 57, 57 оберт), тож суд приходить до висновку, що на час укладення договору позики № 78899374 від 23 квітня 2023 року на відповідача поширювалися та поширюються на цей час пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто до нього не може застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача відсотків за користування позикою в розмірі 10544,50 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 76, 78, 141, 247, 263-265, 274, 279, 354, 430 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" (ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження за адресою: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, офіс 40/3) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" заборгованість за договором № 772213926 від 03 жовтня 2023 року в розмірі 3510 (три тисячі п`ятсот десять) гривень, з яких: 3510 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" судові витрати на плату судового збору в розмірі 664 (шістсот шістдесят чотири) гривні 91 копійка та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1123 (одна тисяча сто двадцять три) гривні 84 копійки.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Л. Шендрик