Постанова № 14105579, 17.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/277/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16:35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Чучко В.М.

при секретаріРясненко А.В.

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучко В.М. при секретарі Рясненко А.В., за участю представників: позивача Склярук І.І. (довіреність від 31.01.2011 року, б/н) , відповідача Ляміна М.В. (довіреність від 28.01.2011 року № 174), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Колективного підприємства «Маріупольське спеціалізоване управління № 2 «Донбасдомнаремонт» до Державного реєстратору виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області про визнання рішення нечинним, зобовязання присвоїти новий ідентифікаційний код та внести відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців,

В С Т А Н О В И В:

Колективне підприємство «Маріупольське спеціалізоване управління № 2 «Донбасдомнаремонт» (надалі КП «МСУ № 2 «Донбасдомнаремонт», колективне підприємство, позивач) звернулася до суду із позовом до Державного реєстратору виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області (далі Державний реєстратор м. Маріуполь, відповідач) про визнання рішення нечинним, зобовязання присвоїти новий ідентифікаційний код та внести відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державним реєстратором м. Маріуполь відмовлено позивачу в присвоєнні нового ідентифікаційного коду КП «МСУ № 2 «Донбасдомнаремонт».

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідачем позовні вимоги не визнані. У судовому засіданні представник відповідача зазначав про безпідставність заявлених вимог, обґрунтовуючи це тим, що у 2005 році відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» КП «МСУ № 2 «Донбасдомнаремонт» включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за № 12741200000002463, про що видане свідоцтво про держану реєстрацію єдиного зразка, ідентифікаційний код КП «МСУ № 2 «Донбасдомнаремонт» - 00192241.

В матеріалах справи міститься заява від 08.02.2011 року, за якою представник відповідача просить розглянути адміністративну справу без його участі.

Відповідно до ст. 128 КАС України, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності сторін, та на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Колективне підприємство «Маріупольське спеціалізоване управління № 2 «Донбасдомнаремонт» є юридичною особою. Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 31.07.2001 року за № 12741050001002463, ідентифікаційний код - 00192241.

Виходячи зі статуту, КП «МСУ № 2 «Донбасдомнаремонт» створено шляхом виділу структурного підрозділу Маріупольського спеціалізованого підприємства № 2 «Донбасдомнаремонт» з Колективного спеціалізованого підприємства по ремонту металургійний печей та устаткування «Донбасдомнаремонт» на підставі ч. 2 ст. 5 Закону України «Про підприємства в Україні». Згідно п.5.3 Статуту КП «МСУ № 2 «Донбасдомнаремонт» є правонаступником майнових і інших прав і обовязків Колективного спеціалізованого підприємства по ремонту металургійний печей та устаткування «Донбасдомнаремонт», зареєстрованого розпорядженням виконкому Ворошиловської районної Ради народних депутатів м. Донецька від 04.02.1994 року № 53р, в частині господарської діяльності виділеного структурного підрозділу Маріупольського спеціалізованого управління № 2 «Донбасдомнаремонт», згідно розподільчому балансу станом на 01.07.2001 року та акту прийому-передачі майна від 16.11.2001 року. На підставі зазначеного, позивач вважає, що КП «МСУ № 2 «Донбасдомнаремонт» не є правонаступником структурного підрозділу Маріупольського спеціалізованого управління № 2 «Донбасдомнаремонт». Також, позивач вважає, що присвоєння в 2001 році Дочірньому підприємству Маріупольське спеціалізоване управління № 2 «Донбасдомнаремонт» - Дочірнє підприємство колективного спеціалізованого підприємства по ремонту металургійних печей та устаткування «Донбасдомнаремонт», а в подальшому Колективному підприємству «Маріупольське спеціалізоване управління № 2 «Донбасдомнаремонт» ідентифікаційного коду 00192241, який належав до того структурному підрозділу без прав юридичної особи «Маріупольське спеціалізоване управління № 2 колективного спеціалізованого підприємства «Донбасдомнаремонт» не відповідає чинному законодавству. У звязку з чим позивач вказує, що відмова Державного реєстратора м. Маріуполь внести відповідні зміни до державного реєстру порушує його права.

Так, у відповідності до преамбули Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» (надалі Закон про реєстрацію) цей Закон регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб підприємців; дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб підприємців (ст. 3 цього ж Закону).

За ст. 4 вказаного Закону державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

При цьому Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з Єдиного державного реєстру; реєстр ведеться на електронних носіях відповідно до державних стандартів, що забезпечують його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що складають інформаційний ресурс держави (ст. 16 Закону про реєстрацію).

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців включає в тому числі: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці (яка є документом встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру ч.1 ст. 1 Закону про реєстрацію); перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу. При цьому зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обовязковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з положеннями ст. 6 Закону про реєстрацію Державний реєстратор на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці в тому числі: проводить державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців; проводить державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб; проводить державну реєстрацію припинення юридичних осіб та державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичними особами - підприємцями; звертається до суду із заявою про зміну мети установи у встановленому законом порядку; здійснює інші дії, передбачені цим Законом.

Порядок та організація виконання наведених вище фукцій реєстратора, зокрема з державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, змін до установчих документів та припинення, визначені розділами 3-6 вказаного Закону, при цьому можливість зміни ідентифікаційного коду, за даних обставин юридичної особи, даним нормативно-правовим актом не передбачена, та відповідне право з цього приводу державному реєстратору не надано.

У контексті з наведеним суд вважає за необхідне відмітити, що строк дії ідентифікаційного коду особи визначений ст. 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 № 499 (далі Положення про ЄДРПОУ), за якою ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код. У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом.

Приймаючи до уваги наведені норми Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», пояснення сторін та наявні письмові докази, суд дійшов до висновку про правомірність дій реєстратора у зв'язку з тим, що реєстратор не наділений правом зміни ідентифікаційного коду особи, при цьому взагалі така можливість законом не передбачена.

Таким чином, дії вказаного суб'єкта владних повноважень повністю узгоджуються з вимогами Закону про реєстрацію, оскільки імперативні норми вказаного Закону покладають на реєстратора обов'язок щодо формального підходу до виконання його приписів, а положення статей цього ж Закону, в тому числі повноваження Державного реєстратора, не підлягають розширеному тлумаченню.

Судом не приймаються доводи позивача відносно порушень відповідачем законодавства України в частині присвоєння ідентифікаційного коду при створенні позивача, оскільки з матеріалів справи: статуту, довідки з ЄДРПОУ та витягу з Єдиного державного реєстру слідує, що підприємство створене (і, відповідно, йому присвоєний ідентифікаційний код 00192241) у 2005 році, і не скористалося своїм правом на оскарження відповідних дій реєстратора в судовому порядку у встановлений законодавством строк.

На підставі ст. 19 Конституції органи державної влади повинні діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно приписів ч.ч. 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Принципами адміністративного судочинства в тому числі є верховенство права та законність (ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства). Статтею 159 цього ж Кодексу встановлено, що ухвалене судом рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм законів та на підставі повно і всебічно зясованих обставин.

Таким чином, на підставі норм законодавства та наявних у справі матеріалів суд вважає, що дії відповідача є правомірними, а право позивача не підлягає захисту у визначений ним спосіб, оскільки доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Оскільки у матеріалах справи відсутні документальні докази судових витрат відповідача, суд їх не компенсує.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову колективного підприємства «Маріупольське спеціалізоване управлення № 2 «Донбасдомнаремонт» до державного реєстратора виконавчого комітету Маріупольської міської ради про визнання нечинним рішення про відмову внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та зобовязання державного реєстратора внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців стосовно ідентифікаційного коду відмовити повністю.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 17 лютого 2011 року. Повний текст постанови виготовлений 21 лютого 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.