Постанова № 14105552, 04.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2011 р. справа № 2а-21777/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12.30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Шинкарьової І.В.

при секретаріЦарук Я.Ю.

за участю

представника позивачаКовальчука Д.М.,

представника відповідача 1Семенової І.Л.,

представника відповідача 2Берющева В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер ВВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметизстрой ЛТД», про стягнення з ТОВ «Партнер ВВ» у доход держави товар на загальну суму 7161753,34 грн., отриману за нікчемним правочином від 21.01.2010 року №01-01/10, а в разі відсутності зазначеного товару його грошовий еквівалент,

встановив:

Позивач, Державна податкова інспекція у Пролетарському районі м. Донецька, звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер ВВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметизстрой ЛТД», про стягнення з ТОВ «Партнер ВВ» у доход держави товар на загальну суму 7161753,34 грн., отриману за нікчемним правочином від 21.01.2010 року №01-01/10, а в разі відсутності зазначеного товару його грошовий еквівалент.

В обґрунтування позову посилається на перевірку, якою встановлено, що ТОВ «Партнер ВВ» проводило ризикові операції по взаєморозрахунках з ТОВ «Укрметізбуд ЛТД». Так, між ТОВ «Партнер ВВ» з постачальником ТОВ «Укрметизстрой ЛТД» була укладена угода від 21.01.2010 року №01-01/10 про постачання товарів відповідно до специфікації к договору. Сума податку на додану вартість за зазначеним правочином у сумі 1193625,00 грн. віднесена ТОВ «Партнер ВВ» до складу податкового кредиту деклараціями з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень 2010 року. На виконання умов «угод» субєктом господарювання поставлено товари (роботи, послуги), на що виписано (оформлено) документи, які мають назву «накладні», «податкові накладні». До перевірки не надані товаро транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування феросілікомарганця. Згідно акту ДПІ у Калінінському районі м. Донецька про неможливість проведення перевірки ТОВ «Укрметізбуд ЛТД» №1386/7/23-313 від 22.07.2010 року отримані відомості про контрагента, а саме те, що фактично у товариства відсутні трудові ресурси, складські приміщення, транспортне та торгівельне обладнання для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ, відсутні основні засобі. Посилаючись на зазначене, позивач вважає, що ТОВ «Партнер ВВ» безпідставно включено до складу податкового кредиту суму у розмірі 1193625,43 грн. Зазначене на думку податкового органу свідчить про намір з боку товариства на незаконне отримання з державного бюджету грошових коштів, що суперечить інтересам держави і суспільства, моральним засадам суспільства та порушує публічний порядок.

Просить суд стягнути з ТОВ «Партнер ВВ» у доход держави товар на загальну суму 7161753,34 грн., отриманий за нікчемним правочином від 21.01.2010 року №01-01/10, а у разі відсутності зазначеного товару його грошовий еквівалент у сумі 7161753,34 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач 1, Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер ВВ», надав судові заперечення, в яких посилається на те, що 21.01.2010 року між ТОВ «Партнер ВВ» та ТОВ «Укрметизстрой ЛТД» укладено договір №01-01/10, згідно якого останній зобовязується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до специфікацій до договору. Номенклатура товару та його вартість узгоджується сторонами у письмовій формі та вказується у специфікації, доданої до договору та яка є його невідємною частиною. Те, що сторони досягли згоди відносно номенклатури, вартості товару та підписання договору було спрямовано на настання реальних наслідків свідчать підписані сторонами специфікації на загальну суму 3586159,75 грн. Відповідач зазначає, що у спірному договорі вказані усі істотні умови, а саме предмет, ціна, строк дії договору, він вчинений у письмовій формі, та відповідно до законодавства не потребує нотаріального посвідчення; особи, які вчиняли правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників правочину було вільним та відповідало їх внутрішній волі, тобто ТОВ «Партнер ВВ» виконало всі вимоги передбачені ст. 203 Цивільного кодексу України. Вважає, що зазначене свідчить про те, що дії сторін договору при його укладанні були спрямовані на настання реальних правових наслідків. Крім того, відповідач зауважує, що договір був виконаний двома сторонами, що підтверджується відповідними рахунками, платіжними дорученнями.

Просить суд у задоволені позову відмовити.

Представник відповідача, що діє за довіреністю, у суді позов не визнав з підстав, зазначених у запереченні.

Представник відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметізстрой ЛТД», в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер ВВ», згідно акту перевірки від 30.08.2010 року №2137/23-1/36810603 є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 02.11.2009 року, ідентифікаційний код 36810603, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька з 03.11.2009 року, та з 08.12.2009 року є платником податку на додану вартість.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрметізбуд ЛТД», згідно акту про неможливість проведення перевірки контрагента від 22.07.2010 року №23-313/23-1/34877259 є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 30.01.2007 року, ідентифікаційний код 34877259, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Калінінському районі м. Донецька з 18.03.2008 року, та з 15.04.2008 року є платником податку на додану вартість.

21 січня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрметізстрой ЛТД» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер ВВ» (покупець) укладено договір №01-01/10, відповідно до якого постачальник поставляє, а покупець зобовязаний прийняти та оплатити товар відповідно до специфікації (а.с. 30).

До зазначеного договору були складені специфікації №1 на суму 5700000,00 грн., №2 на суму 5680000,00 грн., №3 на суму 1526580,00 грн., №4 на суму 1343059,75 грн., №5 на суму 716520,00 грн., відповідно до яких постачальник ТОВ «Укрметізстрой ЛТД» взяло на себе зобовязання поставити Ферросиликомарганець МНС17 (а.с. 31 - 33).

На виконання договору ТОВ «Укрметізбуд ЛТД» виписані:

-17 лютого 2010 року розрахунок фактура №4682 на суму 853375,50 грн. (зворотній бік а.с. 105), видаткова накладна №4862 на суму 853375,50 грн. (а.с. 105), податкові накладні №4682 на суму 821076,08 грн. (в тому числі ПДВ 136846,01 грн.) (а.с. 106) та №4292 від 12.01.2010 року на суму 32299,42 грн. (в тому числі ПДВ 5383,24 грн.) (а.с. 107);

-19 лютого 2010 року розрахунок фактура №4709 на суму 653291,26 грн. (зворотній бік а.с. 103), видаткова накладна №4709 на суму 653291,26 грн. (а.с. 103), податкова накладна №4709 на суму 653291,26 грн. (в тому числі ПДВ 108881,88 грн.) (а.с. 104);

-03 березня 2010 року розрахунок фактура №4856 на суму 1394362,50 грн. (зворотній бік а.с. 101), видаткова накладна №4856 на суму 1394362,50 грн. (а.с. 101), податкова накладна №4856 на суму 1394362,50 грн. (в тому числі ПДВ 232393,75 грн.) (а.с. 102);

-10 березня 2010 року розрахунок фактура №4921 на суму 448563,80 грн. (зворотній бік а.с. 99), видаткова накладна №4921 на суму 448563,80 грн. (а.с. 99), податкова накладна №4921 на суму 448563,80 грн. (в тому числі ПДВ 74760,63 грн.) (а.с. 100);

-16 квітня 2010 року розрахунок фактура №5350 на суму 568411,80 грн. (зворотній бік а.с. 97), видаткова накладна №5350 на суму 568411,80 грн. (а.с. 97), податкова накладна №5350 на суму 568411,80 грн. (в тому числі ПДВ 94735,80 грн.) (а.с. 98);

-16 квітня 2010 року розрахунок фактура №5347 на суму 569391,60 грн. (зворотній бік а.с. 95), видаткова накладна №5347 на суму 569391,60 грн. (а.с. 95), податкова накладна №5347 на суму 569391,60 грн. (в тому числі ПДВ 94898,60 грн.) (а.с. 96);

-17 квітня 2010 року розрахунок фактура №5356 на суму 476395,80 грн. (зворотній бік а.с. 93), видаткова накладна №5356 на суму 476395,80 грн. (а.с. 93), податкова накладна №5356 на суму 476395,80 грн. (в тому числі ПДВ 79399,30 грн.) (а.с. 94);

-17 квітня 2010 року розрахунок фактура №5357 на суму 531861,00 грн. (зворотній бік а.с. 91), видаткова накладна №5357 на суму 531861,00 грн. (а.с. 91), податкова накладна №5357 на суму 531861,00 грн. (в тому числі ПДВ 88643,50 грн.);

-30 квітня 2010 року розрахунок фактура №5484 на суму 289078,74 грн. (зворотній бік а.с. 89), видаткова накладна №5484 на суму 289078,74 грн. (а.с. 89), податкова накладна №5448 на суму 42489,66 грн. (в тому числі ПДВ 7081,61 грн.) (а.с. 90), від 30.04.2010 року №5484 на суму 246589,08 грн. (у тому числі ПДВ 41098,18) (зворотній бік а.с. 90);

-11 травня 2010 року розрахунок фактура №5581 на суму 486810,43 грн. (зворотній бік а.с. 87), видаткова накладна №5581 на суму 486810,43 грн. (а.с. 87), податкова накладна №5581 на суму 486810,43 грн. (в тому числі ПДВ 81135,07 грн.) (а.с. 88);

-17 травня 2010 року розрахунок фактура №5652 на суму 577330,87 грн. (зворотній бік а.с. 85), видаткова накладна №5652 на суму 577330,87 грн. (а.с. 85), податкова накладна №5652 на суму 577330,87 грн. (в тому числі ПДВ 96221,81 грн.) (а.с. 86);

-26 травня 2010 року розрахунок фактура №5758 на суму 312880,04 грн. (зворотній бік а.с. 83), видаткова накладна №5758 на суму 312880,04 грн. (а.с. 83), податкова накладна №5758 на суму 312880,04 грн. (в тому числі ПДВ 52146,67 грн.) (а.с. 84).

Сплата товару підтверджується платіжними дорученнями від 12.01.2010 року №1 на суму 32300,00 грн. (а.с. 125), від 26.02.2010 року №02 на суму 660100,00 грн. (а.с. 124), від 05 березня 2010 року №03 на суму 850000,00 грн. (а.с. 123), від 16 березня 2010 року №09 на суму 390000,00 грн. (зворотній бік а.с. 122), від 19 березня 2010 року №10 на суму 1523,00 грн. (а.с. 121), від 25 березня 2010 року №12 на суму 600000,00 грн. (а.с. 120), від 01 квітня 2010 року №13 на суму 296450,00 грн. (а.с. 119), від 02 квітня 2010 року №15 на суму 293050,00 грн. (а.с. 118), від 08 квітня 2010 року №16 на суму 250000,00 грн. (а.с. 117), від 20 квітня 2010 року №20 на суму 29720,00 грн. (а.с. 116), від 26 квітня 2010 року №22 на суму 55000,00 грн. (зворотній бік а.с. 115), від 27 квітня 2010 року №23 на суму 2080000,00 грн. (а.с. 114), від 29 травня 2010 року №29 на суму 783000,00 грн. (а.с. 113), від 10 червня 2010 року №38 на суму 90000,00 грн. (зворотній бік а.с. 112), від 11 червня 2010 року №43 на суму 100000,00 грн. (а.с. 111), від 14 червня 2010 року №44 на суму 100000,00 грн. (а.с. 110), від 16 червня 2010 року №45 на суму 168000,00 грн. (зворотній бік а.с. 109), від 17 червня 2010 року №46 на суму 382610,34 грн. (а.с. 108). Загальна сума платіжних доручень складає 7161753,34 грн.

Правильність визначення постачальником ТОВ «Макра Плюс» сум в податкових накладних та правильність заповнення відповідачем у суді не заперечується та не викликає у суду будь-яких сумнівів щодо їх достовірності та добровільності їх визнання.

У період з 25.08.2010 року по 30.08.2010 року завідувачем сектору контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер ВВ» щодо опрацювання встановлених ризикових операцій з питань правових відносин з ТОВ «Укрметізбуд ЛТД» (ЄДРПОУ 34877259) за період з 01.01.2010 року по 31.05.2010 року.

За результатами перевірки складений відповідний акт від 30.08.2010 року №2137/23-1/36810603 (а.с. 10 29), яким встановлено, що договір від 21.01.2010 року №01-01/10 укладений між ТОВ «Партнер ВВ» та ТОВ «Укрметізбуд ЛТД» має ознаки нікчемності з огляду на положення приписів ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, оскільки відповідно до акту ДПІ у Калінінському районі м. Донецька про неможливість проведення перевірки від 22.07.2010 року №1386/7/23-313, у ТОВ «Укрметізбуд ЛТД» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, фінансові (грошові) потоки, підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

Але зазначені обставини не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні з наступних підстав.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 215 Цивільного Кодексу України передбачені підстави недійсності правочину, а саме:

1) недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;

2) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок. Так, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобовязання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязанням, а у разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Отже, незнаходження другого відповідача за юридичною адресою, з урахуванням того, що відповідного запису до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про відсутність його за юридичною адресою не внесено, не є підставою для визнання договору нікчемним.

Крім того, як вище зазначено судом, відповідачі на момент складання правочину були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, були платниками податку на додану вартість.

Також, згідно пояснень у судовому засіданні представника ТОВ «Партнер ВВ», товариством зазначений товар був реалізований ПАТ «ДМЗ» (м. Донецька) та ЗАТ «НКМЗ» (м. Краматорськ).

Зазначене свідчить про те, що господарська операція з придбання за договором від 21 січня 2010 року №01-01/10 ТОВ «Партнер ВВ» Ферросиликомарганец МнС17, повязана з господарською діяльністю позивача. Позивачем не надано розрахунку про економічну необґрунтованість спірного правочину.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не довів невідповідність спірного правочину моральним засадам суспільства, чи порушення ним публічного порядку, тому будь які підстави для того, щоб вважати його нікчемним, відсутні, оскільки з наведеного вбачається, що позивач отримав послуги, що підтверджується відповідними специфікацією, видатковою накладною, податковою накладною, випискою з особового рахунку.

Крім того, відповідачем не надано доказів неможливості здійснення позивачем зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання обумовлених договором робіт, нездійснення ТОВ «Партнер ВВ» підприємницької діяльності, здійснення операцій з товаром який не був отриманий або не міг бути отриманим в обсязі, зазначеному позивачем у документах обліку.

Висновок відповідача про нікчемність правочину зроблено без використання відповідачем наданих законодавством повноважень, щодо встановлення субєктивної сторони намірів сторін, тобто умислу.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

За таких обставин, суд приходить висновку, що позовні вимоги податкового органу про стягнення з ТОВ «Партнер ВВ» у доход держави товар на загальну суму 7161753,34 грн., отриманий за нікчемним правочином від 21.01.2010 року №01-01/10, а у разі відсутності зазначеного товару його грошовий еквівалент у сумі 7161753,34 грн. не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позову Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер ВВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметизстрой ЛТД», про стягнення з ТОВ «Партнер ВВ» у доход держави товар на загальну суму 7161753,34 грн., отриману за нікчемним правочином від 21.01.2010 року №01-01/10, а в разі відсутності зазначеного товару його грошовий еквівалент відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 04 лютого 2011 року в присутності представника позивача та відповідачів.

Постанова у повному обсязі складена 09 лютого 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.