Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №521/10843/25
Провадження №2/504/1789/26
Доброславський районний суд Одеської області
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.10.2026с-ще ДоброславДоброславський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенка В.К.,
секретаря - Ориник М.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, с-ще Доброслав, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02157, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ: 42986956) до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог.
ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором кредитної лінії № 856262099 від 09.12.2021 року в сумі 14397,76 грн., з яких 5999,40 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 8398,36 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, а також судовий збір у сумі 2422,40 грн. і витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 09.12.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою в електронній формі укладено договір кредитної лінії № 856262099, за яким відповідачці надано кредит у сумі 6000,00 грн. Відповідачка кредит не повернула і проценти в повному обсязі не сплатила. Право вимоги за договором перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», згодом - до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а від нього - до позивача.
Рух справи.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 12.09.2025 року цивільну справу передано за підсудністю до Доброславського районного суду Одеської області, до якого вона надійшла 06.10.2025 року.
Ухвалою судді від 08.10.2025 року справу прийнято до провадження, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала. Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» відповідачка не має.
Про дату, час та місце розгляду справи відповідачка повідомлялася судовою повісткою, яка 13.04.2026 року надіслана та доставлена їй в електронній формі на електронну адресу borntoflexxbaby@gmail.com, зазначену нею в заявці на отримання кредиту від 09.12.2021 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Представник позивача у судове засідання не з`явився. У позовній заяві представник позивача просив розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Ухвалою суду від 22.10.2026 постановлено розглянути справу в заочному порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Встановлені судом обставини.
Судом встановлено, що 09.12.2021 року о 14:24 ОСОБА_1 подала в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заявку на отримання кредиту в сумі 6000,00 грн. строком на 30 днів, у якій зазначила свої персональні дані, РНОКПП, фінансовий номер телефону НОМЕР_2 , електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та платіжну картку НОМЕР_3.
Того ж дня між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредитної лінії № 856262099 продукту «СМАРТ». Договір підписано позичальницею електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV4AG38, який 09.12.2021 року о 14:28:42 надіслано на її номер телефону НОМЕР_2 і який вона ввела о 14:29:30, що підтверджується довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та алгоритмом дій кредитодавця щодо укладення кредитних договорів. Невід`ємною частиною договору є паспорт споживчого кредиту, з яким позичальниця ознайомилася та який підписала 09.12.2021 року.
За умовами договору (п. 1.1, 1.3, 1.7) кредитодавець надав позичальниці кредит у вигляді кредитної лінії з кредитним лімітом 6000,00 грн. строком на 30 днів (дисконтний період) - до 08.01.2022 року. Згідно з п. 1.8 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено шляхом оплати всіх фактично нарахованих процентів.
Пунктом 1.9 договору визначено, що проценти нараховуються: протягом дисконтного періоду - за дисконтною ставкою 0,01 % на день (п. 1.9.1); у разі продовження дисконтного періоду - за індивідуальною ставкою 2,10 % на день (п. 1.9.2); якщо позичальник користується кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів - умови про дисконтну та індивідуальну ставки за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і застосовується базова ставка 2,10 % на день, а позичальник сплачує різницю між процентами за базовою ставкою та фактично сплаченими процентами (п. 1.9.3).
Згідно з п. 1.12 договору користування кредитом після закінчення дисконтного періоду продовжує строк дії кредитної лінії: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту відкладається щодня, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду (п. 1.12.1), а позичальник щоденно сплачує проценти за ставкою 2,98 % на день (п. 1.12.2). Проценти нараховуються на фактичний залишок кредиту (п. 1.13).
09.12.2021 року о 14:30:19 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання договору перерахувало 6000,00 грн. на платіжну картку НОМЕР_3 (надавач платіжних послуг отримувача - АТ «Універсал Банк»), тобто на ту саму картку, яку позичальниця зазначила в заявці. Це підтверджується платіжним дорученням № 4275725b-1acd-476d-ab86-b89f964d4b02 від 09.12.2021 року та довідкою і письмовими поясненнями кредитодавця від 23.05.2025 року з ідентифікатором платіжної операції.
Крім того, відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» позичальниця 07.01.2022 року сплатила 18,00 грн., 07.02.2022 року - 2531,00 грн., 09.02.2022 року - 5,00 грн., а всього 2554,00 грн. Такі дії, на думку суду, підтверджують отримання нею кредиту та визнання договору.
Згідно з цим розрахунком з 09.12.2021 року по 08.01.2022 року проценти нараховувалися за дисконтною ставкою (0,60 грн. на день); після оплати позичальницею 07.01.2022 року нарахованих процентів дисконтний період продовжено, і з 09.01.2022 року по 06.02.2022 року проценти нараховувалися за індивідуальною ставкою 2,10 % (125,99 грн. на день). Оскільки нараховані проценти у повному обсязі в строк сплачено не було, 10.02.2022 року відповідно до п. 1.9.3 договору нараховано різницю за базовою ставкою в сумі 4477,11 грн., а з 11.02.2022 року - проценти за ставкою 2,98 % згідно з п. 1.12.2 договору (178,78 грн. на день).
Проценти, нараховані за цією ставкою з 24.02.2022 року по 03.03.2022 року, кредитодавець сторнував (04.03.2022 року - 1251,46 грн., 08.04.2022 року - 178,78 грн.). З 11.04.2022 року по 30.04.2022 року проценти нараховувалися по 12,60 грн. на день, з 01.05.2022 року по 05.05.2022 року - по 37,80 грн. на день. Усього нараховано процентів 10913,96 грн., з яких сплачено 2553,40 грн.; станом на 05.05.2022 року заборгованість становила 14359,96 грн., з яких 5999,40 грн. - тіло кредиту та 8360,56 грн. - проценти.
05.05.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (строк дії якого додатковою угодою № 27 від 31.12.2021 року продовжено до 31.12.2022 року включно) складено реєстр прав вимоги № 175, за яким до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 856262099 на суму 14359,96 грн. (5999,40 грн. - тіло кредиту, 8360,56 грн. - проценти). Розрахунки за реєстром підтверджено актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2022 року та протоколом узгодження предмету факторингової операції.
Згідно з розрахунком ТОВ «Таліон Плюс» 06.05.2022 року нараховано проценти в сумі 37,80 грн., після чого нарахування не здійснювалися; заборгованість становила 14397,76 грн., з яких 5999,40 грн. - тіло кредиту та 8398,36 грн. - проценти.
30.05.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на підставі договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року (строк дії якого додатковою угодою № 3 від 30.12.2022 року продовжено до 30.12.2024 року включно) складено реєстр прав вимоги № 9, за яким до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки на суму 14397,76 грн. Фінансування сплачено платіжною інструкцією № 4097 від 30.05.2023 року.
29.05.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 29/05/25-Е. Відповідно до реєстру боржників та акту приймання-передачі реєстру боржників від 29.05.2025 року позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 856262099 на суму 14397,76 грн., з яких 5999,40 грн. - тіло кредиту та 8398,36 грн. - проценти. Фінансування сплачено, зокрема, платіжною інструкцією № 243 від 04.06.2025 року.
Згідно з випискою з особового рахунку позивача за період з 29.05.2025 року по 05.06.2025 року заборгованість відповідачки становить 14397,76 грн.; нарахування після набуття права вимоги позивач не здійснював.
Норми права та їх застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі. Згідно з ч. 12 ст. 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказів того, що платіжна картка НОМЕР_3 не належить відповідачці або що кошти на неї не надійшли, матеріали справи не містять; натомість відповідачка після отримання кредиту тричі здійснювала платежі за договором.
Суд переконаний, що кредитний договір між первісним кредитором та відповідачкою укладено у належній формі, а кредитні кошти відповідачка отримала.
Щодо права вимоги позивача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 04.06.2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.
Кожне відступлення відбулося в межах строку дії відповідного договору факторингу, а реєстри прав вимоги містять дані, що дозволяють ідентифікувати відповідачку та її зобов`язання: прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, номер і дату кредитного договору та суми заборгованості. Факт оплати фінансування підтверджено платіжними інструкціями та актом звірки взаємних розрахунків.
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. До спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені ним обов`язки підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 28.07.2021 року у справі № 759/24061/19). Відомостей про визнання недійсними договорів факторингу № 28/1118-01, № 05/0820-01, № 29/05/25-Е в частині відступлення права вимоги до відповідачки матеріали справи не містять.
Суд вважає доведеним, що за ланцюгом договорів факторингу (№ 28/1118-01 від 28.11.2018, № 05/0820-01 від 05.08.2020, № 29/05/25-Е від 29.05.2025) позивач набув право вимоги до відповідачки за договором № 856262099 від 09.12.2021 року в обсязі, який мав первісний кредитор, і є належним позивачем у справі.
Щодо тіла кредиту.
Відповідачка отримала кредит у сумі 6000,00 грн., з яких повернула лише 0,60 грн. Строк повернення кредиту настав. Отже, заборгованість за тілом кредиту в сумі 5999,40 грн. підлягає стягненню.
Щодо процентів за користування кредитом.
Договір між сторонами укладено 09.12.2021 року, тобто до набрання чинності Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX, яким встановлено граничний розмір денної процентної ставки за споживчим кредитом. Строк дії договору закінчився у 2022 році і після 24.12.2023 року не продовжувався. Тому обмеження денної процентної ставки, встановлене ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до цього договору не застосовується, а проценти стягуються в розмірі, передбаченому договором, якщо споживач не оспорив відповідні умови в установленому законом порядку (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23, провадження № 61-4595сво25). Відповідачка умов договору не оспорювала.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).
Разом з тим, суд враховує, що договір про споживчий кредит розробляє кредитодавець як професійний учасник ринку фінансових послуг, а позичальник лише приєднується до запропонованих умов і не має можливості впливати на їх зміст. Споживач у таких відносинах є слабкою стороною, яка потребує особливого захисту (рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 № 15-рп/2011). Неясні умови договору про споживчий кредит тлумачаться на користь споживача (contra proferentem) (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц).
Дисконтний період за договором тривав до 08.01.2022 року (п. 1.7). Позичальниця 07.01.2022 року здійснила оплату, після чого кредитодавець застосував індивідуальну процентну ставку, передбачену п. 1.9.2 договору саме для випадку продовження дисконтного періоду. Відповідно до формули, визначеної п. 1.8 договору, дисконтний період продовжився на 29 днів - до 06.02.2022 року. Згідно з п. 1.12.1 договору строк повернення кредиту після закінчення дисконтного періоду відкладається не більше ніж на 90 календарних днів, тобто граничний строк кредитування за договором тривав до 07.05.2022 року включно.
На думку суду, саме в межах цього строку кредитодавець мав право нараховувати проценти за ставками, визначеними п. п. 1.9, 1.12.2 договору. Нарахування процентів, на які посилається позивач, здійснено саме в цих межах: первісним кредитором - по 05.05.2022 року, ТОВ «Таліон Плюс» - 06.05.2022 року. Після закінчення строку кредитування проценти не нараховувалися.
Розмір процентних ставок, порядок їх застосування, у тому числі правило п. 1.9.3 договору про застосування базової ставки у разі несвоєчасної оплати процентів, та ставку 2,98 % на день після закінчення дисконтного періоду сторони погодили під час укладення договору (п. 1.15 договору); ці умови відображено також у паспорті споживчого кредиту, підписаному позичальницею. Відповідачка ці умови не оспорювала, відзиву не подала.
Суд також враховує, що проценти за ставкою 2,98 %, нараховані з 24.02.2022 року по 03.03.2022 року, первісний кредитор сторнував, а після цього проценти нараховувалися за істотно нижчими ставками. Штрафних санкцій (пені, штрафів) позивач не нараховував і не заявляв.
Отже, заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 8398,36 грн. нарахована відповідно до умов договору в межах строку кредитування і підлягає стягненню.
Позовних вимог про стягнення сум на підставі ст. 625 ЦК України позивач не заявляв, а тому суд їх не розглядає.
Висновки суду.
Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням (ст. 89 ЦПК України), суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідачки заборгованості в сумі 14397,76 грн., з яких 5999,40 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 8398,36 грн. - заборгованість за процентами.
Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, від 18.07.2006).
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 19894 від 26.06.2025 року. Оскільки позов задоволено повністю, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2422,40 грн.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025 року, укладений з АБ «Тараненко та партнери», з протоколом погодження вартості послуг, додаткову угоду № 25770496590 від 30.05.2025 року щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором № 856262099 та акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2025 року на суму 7000,00 грн. (складання позовної заяви - 5000,00 грн., вивчення матеріалів справи - 1000,00 грн., підготовка адвокатського запиту - 500,00 грн., підготовка та подача клопотання - 500,00 грн.). Вартість послуг відповідає тарифам, погодженим сторонами в протоколі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Відповідачка клопотання про зменшення розміру цих витрат не подала. Суд вважає доведеним розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Отже, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, ст. ст. 512, 514, 526, 610-612, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», суд,-
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02157, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ: 42986956) до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02157, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за договором кредитної лінії № 856262099 від 09.12.2021 року у розмірі 14397,76 грн. (чотирнадцять тисяч триста дев`яносто сім гривень 76 копійок), яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 5999,40 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 8398,36 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02157, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ: 42986956) судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua.
СуддяВ. К. Барвенко
Судове рішення № 141054565, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області) було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 521/10843/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: