Рішення № 141053847, 28.10.2026, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

Справа №568/1431/26

Провадження №2/568/739/26

28 жовтня 2026 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Кондратюка В.В.

секретаря судового засідання Ковальчук Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радивилові, Дубенського району Рівненської області, в порядку спрощеного позовного провадження із викликом (повідомленням) сторін, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», яка подана представником Романенком Михайлом Едуардовичем, до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Зміст заявлених позовних вимог

14.08.2026 представник ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» подав до Радивилівського районного суду Рівненської області позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 : заборгованість за кредитним договором № 256217 від 23.04.2024 у розмірі 33 318,14 грн; понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 грн.

На обґрунтування позовних вимог вказує, що 23.04.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ: 42146903) (далі- ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі- Відповідач) укладено Кредитний договір № 256217 (далі-Кредитний договір, Договір) та Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 8000 грн.

У позові зазначає, що відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 23.12.2024р. між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ»* (ЄДРПОУ: 42146903) та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС" (ЄДРПОУ: 42649746), (далі- ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС", «Новий кредитор») відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №23122024/1 (далі- «Договір факторингу»). Згідно даного Договору факторингу 23.12.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 256217 від 23.04.2024 року.

Позивач стверджує, що згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС") є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 33 318,14 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 8 000 грн.; заборгованість за відсотками становить 8 784 грн.; заборгованість за комісіями становить 534,24 грн.; заборгованість за пенею становить 15 999,9 грн.

Крім того позивач вказує, що надає усі необхідні докази отримання професійної правничої допомоги по справі у розмірі 6000,00 грн , що підтверджують співмірність витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, часом, обсягом та ціною позову.

Процесуальний хід справи

14.08.2026 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Кондратюка В.В.

17.08.2026 у відповідності до положень ч. 8 ст. 187 ЦПК України, оскільки відповідачем у вищевказаній позовній заяві зазначена фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддею, з метою визначення підсудності, було вжито заходів для отримання інформації з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Згідно відповіді ВОМІРМП УДМС в Рівненській області від 18.08.2026 №5688/10207, ОСОБА_1 з 05.07.2024 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

21.08.2026 винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

26.08.2026 та 31.08.2026 надійшла заява представника позивача про усунення недоліків.

Ухвалою судді від 26.08.2026 позовну заяву ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Задоволено клопотання про витребування доказів в АТ КБ "ПриватБанк", зокрема первинних банківських документів, що підтверджують перерахування коштів на картковий рахунок та належність банківської картки.

03.09.2026 представник позивача Чижик Я.В. подала заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

17.09.2026 від АТ КБ "ПриватБанк" надійшов лист № 20.1.0.0.0/7-260909/72373 про виконання ухвали суду.

11.09.2026 від АТ КБ «Приват Банк» надійшов лист № 20.1.0.0.0/7-260828/91495-БТ від 03.09.2026 про те що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ),та повідомлено що по рахунку(ax) НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) було зарахування коштів на суму 8000 UAH за період 23.04.2024-28.04.2024 p. від 23.04.2024.

28.09.2026 та 26.10.2026 сторони спору в судове засідання не з`явилися.

Інших заяв, клопотань від сторін не надходило.

Позиції учасників справи

Відповідач, який судом належним чином, вчасно, повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи, у визначений ухвалою судді про відкриття провадження у справі від 26.08.2026, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін строк, відзиву на позов в порядку передбаченому ст. 178 ЦПК України, не подав та своїм правом на подання заперечень проти позову - не скористався.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у тексті позову та заяві від 03.09.2026 проти заочного розгляду справи у відсутність сторін та відсутність інших учасників процесу на підставі наявних доказів позивач не заперечує.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо) - не застосовувалися.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст.131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, керуючись положеннями ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, докази що їх підтверджують та зміст правовідносин, що встановлені судом

23.04.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та відповідачем ОСОБА_1 укладена Індивідуальна частина договору про надання фінансового кредиту № 256217 (далі по тексту Договір) п. 1.1.-1.3 якого передбачено, що Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 8 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 21.07.2024. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами.

За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 445,3 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,22 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.

Відповідач Договір підписав електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора KL6431.

Положеннями п. 3.1. визначено, що сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 4.1.1. Договору Товариство має право вимагати від Клієнта повернення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом в повному обсязі, а також виконання всіх інших зобов`язань за цим Договором і додатками до нього, а Клієнт згідно п. 3.4.2. зобов`язаний своєчасно повернути Кредит та сплачувати проценти за користування Кредитом та комісію, що вказана в п.1.4. цього Договору, в порядку, встановленому Договором

Додатком № 1 до Договору є Графік розрахунків та загальна вартість кредиту.

Відповідно до Підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів повідомлено, що рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-1 від 30.09.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: Номер платіжної інструкції A821864B234714CLY256217T2137577 Надавач платіжних послуг ТОВ «ПрофітГід», код ЄДРПОУ: 39932827, ліцензія на переказ коштів без відкриття рахунку Національного банку України №21/991-рк від 29.05.2023 року Платник ТОВ КЛАЙ ІНВЕСТ, код ЄДРПОУ 42146903 Номер транзакції 41386-23218-02363 Дата / час здійснення переказу 23.04.2024 11:52 Сума переказу, грн 8000.00 Номер платіжної картки отримувача НОМЕР_4 платіжної картки отримувача PRIVAT BANK Код авторизації 693754 Код RRN 411411740841 Призначення переказу Видача кредиту #256217.

Згідно Протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (дата та час: 19:07:29 27.10.2026) таке Підтвердження підписано з використанням удосконаленого електронного підпису 12.06.2026.

Відповідно до довідки про ідентифікацію клієнта від 01.07.2026 ОСОБА_1 (далі-«Позичальник») ідентифікований 23.04.2024 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відповідно до вимог частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII, а акцепт оферти Позичальником (підписання договору електронний підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору № 256217 вчинено 23.04.2024 11:52:01 з використанням ідентифікатора KL6431.

Як слідує з Розрахунку заборгованості за кредитним договором № 256217 від 23.04.2024, відсотки нараховувалися з 24.04.2024 по 21.07.2024 у сумі 8 784,00 грн, а борг за тілом кредиту становить 8000,00 грн, відсотки на прострочці 15 999,90 грн, нарахована комісія 534,24 грн.

23.12.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладений Договір факторингу № 23122024/1, відповідно до п. 2.1, 4.1. якого, згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги , зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.

Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстр прав вимоги у формі наведеної в Додатку № 1 до цього Договору.

Відповідно до акту приймання-передачі реєстру прав вимоги за Договором Факторингу № 23122024/1 від 23.12.2024 Кредитор передав (відступив), а Фактор (новий кредитор) прийняв Реєстр прав вимоги за Договором, складений за формою згідно із Додатком №1 до даного Договору. Кількість боржників 6 765.

Як слідує з Витягу із Додатку № 1 до Договору Факторингу № 23122024/1 від 23.12.2024 по позивача перейшло право вимоги до відповідача на суму 33 318,14 грн.

Зі змісту платіжної інструкції № 11416 від 13.02.2025 встановлено, що ТОВ «ФК «ДІДЖИ ФІНАНС» сплатило на користь ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» 396880,50 грн з призначенням платежу «Оплата по договору факторингу №23122024/1 від 23.12.2024р.»

Відповідно до листа АТ КБ «Приват Банк» № 20.1.0.0.0/7-260828/91495-БТ від 03.09.2026 про те що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ),та повідомлено що по рахунку(ax) НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) було зарахування коштів на суму 8000 UAH за період 23.04.2024-28.04.2024 p. від 23.04.2024.

Згідно із Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних особі, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо позивача від 15.11.2022 передбачено вид економічної діяльності 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у (основний).

Статут позивача затверджений загальними зборами учасників ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», протокол № 1600 від 11.11.2022.

Судом встановлено, що змістом спірних правовідносин є вимога позивача про повернення суми споживчого кредиту, нарахованих відсотків, комісії, пені та відшкодування понесених судових витрат.

Норми права, що застосовані судом при вирішенні справи

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При розгляді заявлених вимог, суд виходить з наступних положень національного законодавства, що врегульовують форму укладеного між сторонами спору договору.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Загальні умови виконання зобов`язання визначені ст. 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України).

Разом з тим, форма правочину визначена ст. 205 ЦК України, частиною 1 якої передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронна комерція це відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру

Електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Правила вчинення підпису у сфері електронної комерції визначено ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», згідно з якою, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Нормативне правове врегулювання кредитних правовідносин визначено Главою 71 ЦК України «ПОЗИКА. КРЕДИТ. БАНКІВСЬКИЙ ВКЛАД».

За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України).

Згідно з ч. 7 ст. 1056-1 ЦК України, особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначенні Законом України «Про споживче кредитування».

Так п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено поняття договору про споживчий кредит, згідно кого це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Разом з тим, споживчий кредит (кредит) це грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»).

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до ч. 4. ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Згідно до ч. 5 вказаної статті, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Підстави заміни кредитора у зобов`язанні визначені ст. 512 ЦК України.

Так, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поняття договору факторингу міститься у ст.1077 ЦК України, згідно ч.1 якої за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Мотиви та висновки суду, щодо заявлених вимог

Щодо вимог про стягнення тіла кредиту

Судом встановлено, що 23.04.2024 між первісним кредитором ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» як кредитодавцем та ОСОБА_1 , як позичальником укладений Договір № 256217 який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) KL6431.

Таким чином, з огляду на дотримання сторонами спору вимог ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію» при вчиненні електронних правочинів суд дійшов висновку, що між первісним кредитором та відповідачем Договір № 256217 від 23.04.2024 у формі електронного договору.

На виконання умов Договору № 256217 від 23.04.2024 на карту відповідача № 54149499999393950 первісний кредитор перерахував кошти у розмірі 8000,00 грн. Дана обставина підтверджується: листом АТ КБ «Приват Банк» № 20.1.0.0.0/7-260828/91495-БТ від 03.09.2026 та Підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПРОФІТГІД».

Відтак первісний кредитор власні зобов`язання щодо надання кредиту виконав належним чином.

Відповідач у визначений строк, до 21.07.2024, кредит не повернув.

Суд констатує, що матеріали судової справи не містять доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань з повернення позивачеві чи первісному кредитору суми кредиту та нарахованих відсотків у повному обсязі протягом строку кредитування, тобто до 27.07.2024.

Відповідно до умов Договору факторингу № 23122024/1 від 23.12.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача, що узгоджується і з положеннями ст. ст. 1077 та 1078 ЦК України.

Отже, в силу Договору № 256217 від 23.04.2024, положень ст. 1054 ЦК України, п. 1-1 ч. 1 ст. 1. Закону України «Про споживче кредитування» відповідач зобов`язаний повернути суму отриманого кредиту.

Тому, суд дійшов висновку про підставність вимог позивача про повернення суми кредиту у розмірі 8 000,00 грн.

Щодо вимог про стягнення нарахованих відсотків

Відповідно до розрахунку заборгованості відсотки нараховувалися з 24.04.2024 по 21.07.2024 у сумі 8 784,00 грн.

Відповідач контррозрахунку заборгованості до суду не надав.

Умови та порядок нарахування відсотків за споживчим кредитом визначені спеціальним нормативно-правовим актом, а саме Законом України «Про споживче кредитування».

Зокрема, реальна річна процентна ставка, денна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача визначені ст. 8 вказаного Закону України.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, (набув чинності з 24.12.2023) внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування».

Так, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування», доповнено частиною 5, згідно якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до п. 2 Розділі IІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Варто відзначити, що п. 5 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» власне і передбачає зміни до Закону України «Про споживче кредитування» в цілому, та відповідно до ст. 8 вказаного Закону, щодо обмеження розміру денної процентної ставки.

Поряд з цим, розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17, відповідно до якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Тобто, законодавець імперативно обмежив розмір денної процентної ставки визначивши її максимальний розмір 1 % згідно ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачивши, що така правова норма застосовується до кредитних договорів, які укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» що мало місце 24.12.2023, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

При цьому, визначений певний перехідний період за яким: до 22.04.2024 максимальний розмір денної процентної ставки становить 2,5 % з 23.04.2024 до 20.08.2024 - 1,5 %; а з 21.08.2024 - 1%.

Частиною 4 розділу 11 Прикінцеві та перехідні положення Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що надавачам фінансових послуг, не зазначеним у пункті 3 цього розділу, та надавачам допоміжних послуг протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом слід привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону.

Судом встановлено, що Договір 256217 укладений 23.04.2024, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», а тому ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» мало привести свою діяльність та документи у відповідності з вимогами цього Закону, зважаючи на порядок укладення договору із ОСОБА_1 .

Суд виснує, перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування», за якими до 22.04.2024 максимальний розмір денної процентної ставки становить 2,5 % з 23.04.2024 до 20.08.2024 - 1,5 %; а з 21.08.2024 - 1% (п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» ), застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону.

Таким чином, перехідний період, яким визначено максимальний розмір денної процентної ставки, що визначений в п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлювався для договорів укладених до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», якщо строк дії договорів продовжувався після набрання чинності Законом.

Пунктом 1.3. Договору передбачено нарахування відсотків за ставкою 1,22 % в день

Отже, умови Договору № 256217 від 23.04.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту щодо встановлення денної процентної ставки вище 1% є нікчемними в силу положень частини 5 статті 8 та частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Нікчемний правочин (ч. 2 ст. 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.

За таких обставин підлягає перерахуванню розмір нарахованих позивачем процентів за користування відповідачем кредитними коштами з урахуванням указаних вище приписів, виходячи із максимального розміру денної процентної ставки, що становить 1%, а саме: з 23.04.2024 по 21.07.2024 за 90 днів у сумі 7200,00 грн (8000*90*1%=7 200 грн).

Отже, в силу умов Договору № 256217 від 23.04.2024, положень ст.ст. 1054, 1056-1 ЦК України відповідач зобов`язаний сплатити нараховані відсотки за кредитом у розмірі 7 200,00 грн.

Щодо вимог про стягнення комісії

За послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. (п. 1.4 Договору № 256217 від 23.04.2024), тобто така становить 2000 грн (8000*25%=2000)

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Принцип диспозитивності цивільного судочинства полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Позивачем заявлено вимоги про стягнення комісії у розмірі 534,24 грн.

Отже, вимоги в частині стягнення комісії в розмірі 534,24 грн є підставними.

Щодо вимог про стягнення пені.

Як слідує з Розрахунку заборгованості за кредитним договором № 256217 від 23.04.2024 , відсотки на прострочці становлять 15 999,9 грн, та нараховані з 07.05.2024 по 10.07.2024.

В розрахунку заборгованості вказано що пеня становить 0,00 грн.

В тексті позовної заяви вказано що загальна сума боргу відповідача становить 33 318,14 грн та заборгованість за пенею становить 15 999,9 грн.

Разом з тим, як вказано у Розрахунку заборгованості за кредитним договором № 256217 від 23.04.2024 відсотки на прострочці становлять у розмірі 15 999,9 грн та нараховані поза межами періоду кредитування (23.04.2024-21.07.2024).

Суд при оцінці таких вимог виходить з наступного.

Відповідно до п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжена відповідними Указами Президента України, та який діє станом на час розгляду цивільної справи у суді.

Враховуючи що Договір № 256217 укладений 23.04.2024, строк користування кредитом становить до 21.07.2024, то правові підстави до нарахування в неустойки 07.05.2024 по 10.07.2024.( згідно розрахунку) відсутні.

Таким чином, в задоволені вимог позивача про стягнення нарахованих неустойки (пені) в розмірі 15 999,9 грн слід відмовити

Судові витрати

Щодо судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на сплату позивачем судового збору у розмірі 2662,40 грн згідно платіжної інструкції № 256217 від 30.06.2026, то його належить стягнути з відповідача у розмірі 1 257,19 грн, пропорційно до розміру задоволених судом вимог у розмірі 15 734,24 грн, що становить 47,22 % від заявлених позовних вимог.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Судом встановлено, що між позивачем та Фізичною особою-підприємцем (далі-ФОП) ОСОБА_2 01.06.2026 укладений Договір 42649746/02 про надання правової допомоги, п. 1.1. якого передбачено, що КЛІЄНТ доручає, в свою чергу, ВИКОНАВЕЦЬ приймає на себе зобов`язання надавати юридичні послуги (правову допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором. Деталі предмету договору встановлюються додатковими угодами.

Відповідно до п. 1. Додаткової угоди № 256217 від 10.08.2026 до Договору про надання правової допомоги № 42649746/02 від 01.06.2026 року, сторони погодили розширити розділ «1. Предмет договору» та доповнити новим пунктом такого змісту: «1.2. ВИКОНАВЕЦЬ зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів Клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості із гр. ОСОБА_1 .».

21.07.2026 між позивачем та Фізичною особою-підприємцем (далі-ФОП) ОСОБА_2 складено Акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги за яким сторони підтверджують, що ВИКОНАВЦЕМ надано, а КЛІЄНТОМ прийнято правову допомогу загальною вартістю 6000 грн.

Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості на суму 6000,00 грн підписаний 21.07.2026

Як слідує з Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Білецький Богдан Михайлович має право на заняття адвокатською діяльністю згідно рішення Ради адвокатів Київської області від 17.03.2016 р. № 33.

Відповідно до ч. 1. ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст.133 УПК України).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Положеннями ч. 1 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат ( ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Згідно ч. 3 вказаної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137ЦПК України, розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт(наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З системного аналізу положень ст. 137 ЦПК України слідує, що вказані правові норми врегульовують відшкодування витрат на правничу допомогу, що пов`язанні з правничою допомогою яка надана учаснику справи саме адвокатом.

Положеннями ч. 3 с. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності)

Так, при оцінці Договору 42649746/02 про надання правової допомоги від 01.06.2026, Додаткової угоди № 219615 до нього, Акту надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги та судом встановлено що такі підписаний між ТОВ ДІДЖІ ФІНАНС» та ФОП ОСОБА_2 , а не адвокатом Білецьким Б.М., що в свою чергу виключає віднесення таких документів до таких, що можуть свідчити про витрати на правничу допомогу саме адвоката.

Разом з тим, Договір 42649746/02 про надання правової допомоги від 01.06.2026 не містить відомостей про порядок обчислення гонорару адвоката за представництво в суді, що є формою його винагороди, а оперує поняттям «вартість наданих юридичних послуг».

Суд звертає увагу, що хоча і Детальний опис робіт (наданих послуг) підписаний 21.07.2026 Білецьким Б.М. який відповідно до Свідоцтва про право на заняття адвокатською має право на заняття адвокатською діяльністю та у своєму змісті містить посилання на Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та все ж як слідує з такого опису складений він на підставі Договору про надання правової допомоги № 42649746/02 від 01.06.2026, який підписаний не адвокатом Білецьким Б.М. а ФОП ОСОБА_2 .

Суд звертає увагу і на ту обставину, що Акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги та Детальний опис робіт (наданих послуг) є таким що не містять жодних відомостей, які б надавали змогу свівіднести надану правничу допомогу саме у даній справі, та є неперсоніфікованим щодо конкретного судового спору.

За приписами ч. 1, 4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 5 ,6 ст. 81 ЦПК України).

Таким чином, суд приходить до висновку що позивачем не доведено понесення витрат на правничу допомогу адвоката, так як з Договору 42649746/02 про надання правової допомоги від 01.06.2026, Додаткової угоди № 219615 до нього, Акту надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги та Детального опису від 21.07.2026 встановлено, що такі підписані не з адвокатом, а з фізичною особою-підприємцем, тому такі до задоволення не підлягають.

На підставі ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Договором № 256217 від 23.04.2024 в розмірі 15 734 (п`ятнадцять тисяч сімсот тридцять чотири) гривні 24 копійок, у тому числі заборгованість за кредитом 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок, заборгованість за нарахованими процентами 7 200 (сім тисячі двісті ) гривень 00 копійок, заборгованість за комісією 534 (п`ятсот тридцять чотири) гривні 24 копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір сплачений при поданні позову в сумі в сумі 1 257 (одна тисяча двісті п`ятдесят сім) гривень 19 копійок.

Відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу.

Роз`яснити відповідачеві, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», ЄРДПОУ 42649746, адреса: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, Київська область, зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.

Представник позивача: Романенко Михайло Едуардович, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , відсутній електронний кабінет в ЄСІТС.

.

Повне судове рішення складено та підписано 28 жовтня 2026 року, що в силу положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України є датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справ

Суддя Володимир КОНДРАТЮК