Рішення № 141053836, 29.10.2026, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/479/26

Провадження №2/568/393/26

29 жовтня 2026 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області суддя Сільман А.О.

секретар судового засідання Саган В.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали цивільної справи №568/479/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Позика» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 16500 гривень, судовий збір та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5500 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 25.11.2021 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №52771744 в електронній формі, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 5000 грн. шляхом перерахування коштів на зазначений ним картковий рахунок. Договір укладено із використанням одноразового ідентифікатора. Відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

01 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» укладено договір факторингу № 01092025/1, за яким право вимоги за кредитним договором № 52771744 відступлено ТОВ «ФК «ПОЗИКА». Розмір заборгованості відповідача перед новим кредитором становить 16500 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 11500 грн - заборгованість за процентами. У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, позивач просить стягнути з нього зазначену заборгованість.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 24.03.2026 р. для розгляду вказаної позовної заяви визначено суддю Сільман А.О.

Ухвалою від 01.04.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно табелю обліку робочого часу Радивилівського районного суду Рівненської області суддя Сільман А.О. перебувала на лікарняному з 16.04.2026 р. по 11.08.2026 р. та 01.09.2026 р. по 02.10.2026 р.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини,оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору у даній справі, суд враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №52771744.

Відповідно до п.3.1 Договору товариство надає кредит клієнту у розмірі 5000 грн 00 коп., з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п.3.2 цього Договору, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору.

Відповідно до п.3.2. Договору за користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п.4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою клієнта.

При цьому, Клієнт може скористуватись Пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п.п.3.2.1, 3.2.2. п.3.2. цього Договору:

30 календарних днів з 25.11.2021 року по 25.12.2021 року пільгова процентна ставка (знижка) 2,00 %; 60 календарних днів з 26.11.2021 року по 23.02.2022 року стандартна процента ставка - 3 %.

Відповідно до п.4.2 Договору, клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 23.02.2022 року шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок товариства.

Згідно з 4.4 Договору клієнт має право скористатись пільговою процентною ставкою повторно, якщо він сплатив проценти за користуванням Кредиту не пізніше 3-ох днів після останнього дня попереднього Пільгового періоду. У такому випадку Клієнт на сайті Товариства обирає наступний Пільговий період, у значенні від 1 до 30 днів.

Згідно з умовами п.4.7 Договору, при надходженні від Клієнта на поточний рахунок Товариства коштів для погашення заборгованості за цим Договором, кошти спрямовуються на погашення заборгованості у наступній послідовності: у першу чергу на погашення заборгованості за процентами за Кредитом (п.4.7.1); у другу чергу на погашення заборгованості за сумою Кредиту (п.4.7.2).

Невід`ємною частиною цього Договору є Додаток № 1 Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

25.12.2021 року між ТОВ "ФК "Ірбіс" та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір № 1до Договору про надання фінансового кредиту №52771744 від 25.12.2021 року, яким внесено зміни, в тому числі, змінено Графік (порядок та умови надання кредиту), строк пільгового та стандартного періодів. Також, пункт 4.2 Договору викладено у наступній редакції: «4.2. Клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити проценти, що були нараховані за кредитом до 23.02.2022 року («строк кредитування») шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.»

Відповідно, внесено зміни до Додатку № 1 до Договору Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Враховуючи запит клієнта щодо обрання пільгового періоду, враховуючи те, що клієнт сплатив проценти за користування кредитом, сторони дійшли згоди внести зміни до Договору про надання фінансового кредиту № 52771744 від 25.11.2021 року та 27.01.2022 року уклали Додатковий договір № 2.

Відповідно до п.4.4. Договору та з урахуванням п.2.1 Додаткового договору Товариство і Клієнт дійшли згоди, що строк наступного пільгового періоду за Договором складає 30 календарних днів, який обчислюється з 27.01.2022 р. по 26.02.2022 року; стандартного періоду - 60 календарних днів, який обчислюється з 27.02.2022 по 27.04.2022 року.

Сторони домовились, що Клієнт зобов`язується виконувати умови Договору та Додаткового договору та зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити проценти, що нараховані до 27.04.2022 року. Сторони узгодили оновлену редакцію Графіку погашення боргу, який є невід`ємною частиною даного Додаткового договору.

Відповідно до копії Довідки про ідентифікацію клієнта, ОСОБА_1 ідентифікований в ІТС ТОВ «ФК «Ірбіс». Акцепт оферти позичальником (підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором): унікальний ідентифікатор: 777075, дата підписання: 25.11.2021 року, номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор: 0660664749.

ТОВ «ФК «Ірбіс» виконало взяті на себе зобов`язання та 25.11.2021 року переказало на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 кредитні кошти в сумі 5000,00 грн., що підтверджується листом ТОВ «УПР» від 24 жовтня 2025 року №3152_251024113629.

Однак, відповідач не виконала умови кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами у визначений графіком строк, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором становить 16 500 грн., з яких: основна заборгованість 5 000,00 грн.; відсотки 11 500,00 грн.

01.09.2025 р. між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» укладено договір факторингу №01092025/01, відповідно до умов якого, позивач набув права вимоги, в тому числі, до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №52771744.

Відповідно до Витягу з Додатку №1 до Договору факторингу №01092025/1 від 01 вересня 2025 року ТОВ «ФК «Позика» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №52771744 від 25.11.2021 року в розмірі 16 500 грн., з яких: сума заборгованості за тілом - 5000 грн.; сума заборгованості за відсотками - 11 500 грн.

01.09.2025 р. ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» підписали акт прийому-передачі реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги.

Згідно платіжної інструкції №6054383 від 02.09.2025 р. ТОВ «Фінансова компанія «Позика» перерахувало ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» грошові кошти, як плату за договором відступлення прав вимоги.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 3 ЗУ "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги», встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір, додаткові договори, та графік платежів, підписано Наливайко Є.І. шляхом накладення електронного підпису одноразового ідентифікатора 777075.

Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у товариства виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання повернути кредит зі сплатою відсотків та комісії у визначений договором строк.

Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» виконало належним чином, надававши відповідачу кредиті кошти в сумі 5000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 25.11.2021 р.

Відповідно до ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу (ч. 1 ст. 10781 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, в порушення норм чинного законодавства та умов договору, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, кредитні кошти у визначений договором строк не повернула, а відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5000 грн. тіла кредиту є обґрунтованою та підлягають задоволенню.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути відсотки в сумі 11 500 грн.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до умов Договору за користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити товариству проценти в пільговий період 2%, стандартний період у розмірі 3%.

Здійснивши розрахунок відсотків, враховуючи часткову оплату відповідачем заборгованості по відсоткам, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 11 500 грн. відсотків за користування кредитними коштами.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід покласти на відповідача.

Щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті137та частина восьма статті 141 ЦПК України). У даній категорії справ заявник повинен довести сам факт надання послуг, а не їх оплату.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договором про надання правової допомоги.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Установлено, що в позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5500 грн..

На підтвердження наданих послуг, представником позивача долучено: договір про надання правової допомоги №39493634/01 від 02.01.2026 р. та додаткова угода до нього, акт наданих послуг, детальний опис робіт (наданих послуг), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правової допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи, 02.02.2026 р. між Лівак І.М. та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір про надання правової допомоги №39493634/01.

Умовами договору передбачено, що клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати юридичні послуги (правову допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором (п.1.1).

16.02.2026 р. між Лівак І.М. та Мінковською А.В. укладено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги, відповідно до умов якої, виконавець зобов`язався здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справ щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 ..

Із акту надання послуг від 16.02.2026 р. та детального опису робіт вбачається, що адвокат надав клієнту юридичні послуги: письмова консультація Клієнта щодо спірних правовідносин витрачено 30 хв., правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Позика» витрачено 1 год., складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи витрачено 2 год., формування додатків позовної заяви (письмові докази) витрачено 30 хв. загальна вартість робіт 5500 грн.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у частині третій статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24).

Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат в суді першої інстанції, судом встановлено, що зазначені позивачем витрати на правничу допомога адвоката, які включають послуги: письмова консультація, правовий аналіз обставин справи не відповідають критерію неминучості витрат сторони у судовій справі, оскільки саме по собі не належать до представництва та захисту прав клієнта у суді та охоплюються (є складовою) підготовкою та поданням позовної заяви, що заявлені як окремі послуги, тому не можуть вважатися фактично понесеними як окремий вид робіт, виконаних адвокатом.

Суд вважає, що витрачений адвокатом час (4 год.) на складання позовної заяви, завищений у співвідношенні до складності справи та обсягу наданих позивачу послуг, оскільки ця справа є незначної складності.

Вказані вище обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката в суді першої інстанції є неспівмірним із складністю справи, виконаних адвокатом робіт та ціною позову.

З огляду на зазначене, врахувавши характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності і розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та виходячи з конкретних обставин справи, її складності та пропорційності розміру задоволених вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн. витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Позов ТОВ «Фінансова компанія "Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія "Позик»" заборгованість за кредитним договором в сумі 16 500 грн, яка складається: 5000 грн. заборгованості за тілом кредита, 11 500 грн. заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія "Позика» 2662,4 грн. судового збору та 3000 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1, ЄДРПОУ 39493634)

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Повний текст судового рішення виготовлений 29.10.2026 р.

Суддя А.О. Сільман