Рішення № 141052227, 29.10.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2409/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Чайки Т. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13 жовтня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1459-2006. Вказаний договір укладено за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяло на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб. Сума кредиту - 11800, 00 грн. Строк кредитування - 365 днів; базовий період - 30 днів. Комісія за видачу кредиту 15,00 % від суми кредиту, знижена процентна ставка 1,00 % в день, стандартна процентна ставка 1,00 % в день, яка застосовується протягом перших 180 днів з дати укладення договору та 0,75 %, яка застосовується у період з 181 календарного дня дії договору і до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору, ознайомлено з правилами надання споживчих кредитів та інших супутніх документів, які були підписані ОСОБА_1 10 листопада 2024 року сторони уклали додаткову угоду №1 до вказаного договору, на підставі якої відповідачу надано додаткові кошти у кредит в розмірі 1200 грн. Також позивач вказував, що свої зобов`язання за договором та додатковою угодою виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорах. ОСОБА_1 свої зобов`язання по договорам не виконав, не надав своєчасно товариству грошові кошти для погашення заборгованості. У зв`язку з цим виникла заборгованість, яка станом на 13 квітня 2026 року становить 51017,00 грн та складається із: 13000,00 грн - заборгованість за кредитом, 37037,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 980,00 грн заборгованість по штрафам.

Ухвалою суду від 22 червня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Від представника відповідача ОСОБА_2 Безрука О. Ю. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить позовну заяву задовольнити частково. Стягнути з відповідача 13 000,00 грн за тілом кредиту та сплачений судовий збір у розмірі 50 %. Зазначив, що кредитором за час видачі кредиту було нараховано 15 % комісії за видачу кредиту, що становить 1700 грн та наявна заборгованість по штрафам, що становить 980,00 грн. Такі нарахування суперечать чинному законодавству, оскільки в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань. Згідно з розрахунком кредитний договір був укладений 13 жовтня 2024 року строком на 29 днів, протягом цього періоду нараховувся 1 % на день на фактичний залишок тіла кредиту 11800 грн, а з 10 листопада 2024 року після докредитування 13 000 грн є правомірним і відповідає умовам договору. З 11 листопада 2024 року строк дії договору закінчився, і позичальник увійшов у прострочення. З 12 листопада 2024 року по 08 травня 2025 року нараховувались відсотки за ставкою 1,00% на день, з 09 травня 2025 року по 02 червня 2025 року - за ставкою 0,74 % на день. Внаслідок цього станом на 13 квітня 2026 року кредитор необґрунтовано нарахував 37037 грн відсотків, що майже втричі перевищує саме тіло кредиту (13000 грн). Право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за користування кредитом припиняється після визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги про дострокове повернення кредиту, однак позивачем нараховані відсотки поза межами строку, на який надано кредит. Оскільки кредитний договір є триваючим зобов`язанням, тому факт набуття ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій після укладення зазначеного договору не обмежує право на пільгу щодо не нарахування відсотків, передбачену п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких він визнає позовні вимоги в розмірі 17000,00 грн, а також просить врахувати, що розрахунок позивача відображає платежі 11 листопада 2024 року на 5514 грн та 11 грудня 2024 року на 3900 грн, а всього на 9414 грн.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 13 жовтня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1459-2006, в якому визначаються всі істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Згідно зі ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А0960 для підписання кредитного договору №1459-2006 від 13 жовтня 2024 року, правил відкриття кредитної лінії та інших супутніх документів. Відповідно до договору про відкриття кредитної лінії №1459-2006 кредит надано для задоволення власних потреб, сума кредиту - 11800, 00 грн. Відповідно до п. 4.14 кредитного договору строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику, 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 12 жовтня 2025 року. Продовження строку кредитування або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором. Строк кредитування може бути продовжений за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього договору. У такому випадку актуальний строк кредитування зазначається в останній укладеній сторонами додатковій угоді до цього договору, якою змінювався строк кредитування. Базовий період - 30 днів; комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту. Згідно з п. 4.10. нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою 0.75% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту. Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 3116.24 процентів. Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення цього Договору складає 51 182.50 грн та включає в себе суму Кредиту, комісію за видачу Кредиту та проценти за користування Кредитом. Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 3116.24 процентів. Денна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 0.914%. Загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення цього Договору складають 39382.50 грн та включають у себе проценти за користування Кредитом та комісію за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту). П. 8.3. У разі не здійснення сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії та/або суми кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю штраф у розмірі 5000% від розміру простроченої заборгованості, але не більше суми у розмірі 490,00 грн. Згідно з пунктом 12.1 Кредитного договору цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватися договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним (матеріали електр. справи).

Додатково угодою № 1 від 10 листопада 2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1459-2006 від 13 жовтня 2024 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1200,00 грн Згідно з п. 2 угоди Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових грошових коштів у Кредит за Договором та продовження строку кредитування/строку дії Договору (матеріали електр. справи).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.

Позичальник засвідчив та гарантував, що він має відповідний фінансовий стан, володіє достатнім рівнем платоспроможності, необхідних для вчасного виконання ним визначених зобов`язань, не існує і йому не відомі обставини, які можуть негативним чином вплинути на виконання ним визначених зобов`язань або про будь-які інші поточні або майбутні зобов`язання, які можуть мати пріоритет над виконанням визначених зобов`язань.

Відповідач не оспорював умови договору, вони не визнані недійсними, у зв`язку з чим підлягають виконанню.

Згідно з довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему LigPay 13 жовтня 2024 року здійснено перерахування коштів в сумі 11800,00 грн на номер карти НОМЕР_1 та 10 листопада 2024 року перераховано кошти в сумі 1200,00 грн на картку № НОМЕР_2 , що разом становить 13000,00 грн (а.с. 12).

З інформації АТ КБ «Приватбанк» від 30 вересня 2026 року вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) та картку № НОМЕР_5 ( НОМЕР_4 ). По рахунку № № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) було проведено зарахування коштів у сумі 1200 грн 10 листопада 2024 року та по рахунку № НОМЕР_5 ( НОМЕР_4 ) було проведено зарахування коштів у сумі 11800 грн 13 жовтня 2024 року.

11 листопада 2024 року відповідачем було внесено платіж на погашення заборгованості у розмірі 5514,00 грн та 11 грудня 2024 року в сумі 3900,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості (матеріали електр. справи).

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А0960.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань відповідно до умов укладеного кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти, відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №1459-2006 від 13 жовтня 2024 року станом на 13 квітня 2026 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 51017,00 грн, що складається із: 13000,00 грн - заборгованість за кредитом, 37037,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 980,00 грн заборгованість по штрафам.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ч. 12 та 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так, 13 жовтня 2024 року, укладаючи кредитний договір №1459-2006, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 погодили порядок і строки виконання зобов`язання за кредитним договором, зокрема, щодо відсоткової ставки за користування кредитом, комісії та інших умов договору.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно з цією статтею договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 525-526, 530, 1050 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

На момент укладення кредитного договору №1459-2006 від 13 жовтня 2024 року стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Суд зазначає, що відсотки за користування кредитними коштами правомірно нараховані позивачем у межах передбаченого п. 4.14 кредитного договору 365-денного строку кредитування та за передбаченою п. 4.10 кредитного договору стандартною процентною ставкою 1% у день, яка є допустимою законодавством.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач довів факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені кредитним договором № 1459-2006 від 13 жовтня 2024 року, зокрема заборгованості по тілу кредиту у розмірі 13000,00 грн.

Що стосується відсотків, то суд зазначає таке.

Статтею 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції Закону від 30 березня 2021 року №1357-ІХ, який набрав чинності з 23 квітня 2021 року, та яка діяла на час укладення кредитного договору 27 жовтня 2022 року) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Аналіз змісту цієї норми, свідчить, що вона поширюється на дві категорії військовослужбовців: (1) військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову; (2) військовослужбовці під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі №199/3051/14 (провадження №61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Відповідно до пункту 5 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України. Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.

Таким чином, статус військовослужбовця надається громадянину, який проходить військову службу відповідно до чинного законодавства України. Такого статусу особа набуває з часу початку проходження нею військової служби, визначеного законодавством.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 19 лютого 2024 року перебуває на посаді пожежника-рятувальника та має спеціальне звання сержанта служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що підтверджується наявним у матеріалах справи службовим посвідченням серії НОМЕР_6 .

Аналізуючи правовий статус ОСОБА_1 , суд зазначає, що відповідно до положень статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія цього Закону поширюється виключно на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій за своєю правовою природою є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та не належить до складу військових формувань. Особи рядового і начальницького складу ДСНС України проходять службу цивільного захисту, яка є особливим видом державної служби, та складають Присягу служби цивільного захисту, а не військову присягу. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на ОСОБА_1 не поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Натомість, відповідно до частини 1 статті 101 Кодексу цивільного захисту України, правовий статус, порядок та умови проходження служби, а також права, пільги та соціальні гарантії для осіб рядового і начальницького складу ДСНС України чітко й імперативно визначаються саме Кодексом цивільного захисту України, який є спеціальним нормативно-правовим актом у цих правовідносинах.

Тому з відповідача необхідно стягнути відсотки за користування кредитом в розмірі 37037,00 грн, які були нараховані в межах строку договору, до 09 листопада 2025 року.

Також, як вбачається зі здійсненого позивачем розрахунку заборгованості, останнім нараховано відповідачу штраф у сумі 980,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Верховний суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц виснував, що критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі, якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд зауважує, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан неодноразово було продовжено, на час розгляду вказаної справи продовжує діяти.

З урахуванням викладеного нарахування ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» штрафу у сумі 980,00 гривень є безпідставним.

Щодо вимог позивача про стягнення із відповідача комісії за надання кредиту суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» допускає можливість встановлення кредитодавцем у договорі комісії за надання, обслуговування чи повернення кредиту, однак така комісія повинна бути пов`язана з конкретними додатковими або супутніми послугами кредитодавця, які надаються споживачу.

Разом із тим, укладений між сторонами договір про відкриття кредитної лінії № 1459-2006 від 13 жовтня 2026 року передбачає лише обов`язок позичальника сплатити комісію за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми виданого кредиту, однак не визначає, за які саме додаткові чи супутні послуги кредитодавця вона встановлена. Договором не конкретизовано зміст такої комісії, не наведено переліку відповідних послуг, які надаються позичальнику, а також не визначено, які саме дії кредитодавця є зустрічним наданням за її сплату.

Якщо у кредитному договорі кредитодавець не зазначив та не довів існування переліку додаткових чи супутніх послуг, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням або поверненням кредиту, за які встановлена відповідна комісія, положення такого договору щодо обов`язку споживача сплачувати цю комісію є нікчемними відповідно до частин першої, другої статті 11 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Такий правовий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.

За таких обставин суд доходить висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача комісії за видачу кредиту за основним договором та додатковою угодою у розмірі 1950,00 грн. Оскільки така сума була сплачена відповідачем, то вказану суму необхідно врахувати як здійснений позичальником платіж в рахунок погашення основного боргу (тіла кредиту) за кредитним договором. Відтак, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, має бути зменшена на розмір безпідставно сплаченої комісії, що становить 1950,00 грн

Отже, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 1463-4313 від 24 жовтня 2024 року у розмірі 48087,00 грн (13000-1950+37037).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8, передбаченого ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у розмірі 2662,40 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до обсягу задоволених вимог. Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено в сумі 48087,00 грн, тобто на 94,26%, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2509,58 грн (2662,40 грн.* 94,26 %) судового збору.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598) заборгованість за кредитним договором №1459-2006 від 13 жовтня 2024 року в розмірі 48087 (сорок вісім тисяч вісімдесят сім) гривень 00 копійок та 2509 (дві тисячі п`ятсот дев`ять) гривень 58 копійок сплаченого судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. Г. Вортоломей