Рішення № 141052174, 19.10.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 752/24466/25

Провадження 2-2999/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Ковтун А.М.

за участю представника позивача Журкевича М.В.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Українсько-швейцарського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвермут+Ко» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року до Обухівського районного суду Київської області за підсудністю з Голосіївського районного суду м. Києва надійшли матеріали цивільної справи за позовом Українсько-швейцарського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвермут+Ко» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів. В обгрунтування даного позову вказано, що 09.08.2017 року між ОСОБА_1 та Українсько - Швейцарським СП у формі ТОВ «Укрвермут+Ко» укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого позивач придбав у власність нерухоме майно: нежитлові приміщення № 1 по № 8 (групи приміщень № 66) - літ.» А», загальною площею 234 кв. ; які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та сплатив на користь відповідача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2 600 000 грн. Рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Васильєвою Н.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36547318 від 09 серпня 2017 року за Українсько-Швейцарським СП у формі ТОВ «Укрвермут+Ко» зареєстровано право власності на вказані нежитлові приміщення. У подальшому, за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі ТОВ «Укрвермут+Ко» та ОСОБА_1 постановою Київського апеляційного суду від 17.12.2020 року по справі № 752/23610/18 - визнано недійсним договір купівлі-продажу від 09.08.2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Українсько-Швейцарським СП у формі ТОВ «Укрвермут+Ко», який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васильєвою Н.І. та зареєстрований в реєстрі за № 1239. Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.08.2021 року у справі № 752/23610/18 залишено без змін постанову Київського апеляційного суду від 17.12.2020 року в частині визнання договору купівлі-продажу недійсним. Таким чином, за наслідками розгляду справи, право власності на об`єкт нерухомого майна було знову зареєстровано за відповідачем ОСОБА_1 . При цьому, під час розгляду справи 752/23610/18 судами було встановлено, що відповідач під час укладання договору купівлі продажу нерухомого майна від 09.08.2017 року, свідомо ввів в оману Українсько-Швейцарське СП у формі ТОВ «Укрвермут+Ко» щодо відсутності заборон або обмежень його прав на продаж нерухомого майна, а саме щодо наявності заборони розпоряджатись майном згідно з рішенням Шевченківського районного суду міста Львів по справі № 466/4507/15. З метою укриття інформації щодо наявної заборони, незаконним шляхом відбулось втручання у Державний реєстр реєстрації прав на нерухоме майно, та незаконно видалено запис по наявну судову заборону на розпорядженням майном. Разом з цим, пунктом 4.7 договору купівлі-продажу від 09.08.2017 року встановлено, що Відповідач гарантує, що станом на момент підписання даного договору відсутні обставини, які виникли до дня підписання даного договору, і які не залежать від волі Позивача, і які становлять, або становитимуть в майбутньому перешкоду для набуття (або збереження набутого) права власності Позивача на об`єкт, в силу чого Позивач, або його правонаступник у правовідносинах, які випливатимуть з даного договору або з права власності на об`єкт, буде мати обов`язок повернути об`єкт або іншим чином втратить (не набуде відповідно до цього договору) право власності на об`єкт. В коло таких обставин, серед іншого, входять такі обставини, зокрема, визнання даного договору недійсним. У випадку виявлення обставин, згаданих у попередніх двох абзацах, в силу чого Позивач, або його правонаступник у правовідносинах, які випливають з даного договору або з права власності на об`єкт, буде мати обов`язок повернути об`єкт або іншим чином втратить (не набуде) право власності на об`єкт, Відповідач сплачує Позивачу штраф в розмірі, еквівалентному 540 000 доларів США. При цьому, сплата такого штрафу припиняє обов`язок повернення ціни об`єкту, сплаченого відповідно до даного договору (якщо такий обов`язок виникає). Так, Позивач звертався до Відповідача з вимогою сплатити штраф у розмірі 540 000, 00 доларів США, у зв`язку з визнанням договору купівлі-продажу від 09.08.2017 року недійсним. Однак, відповідач ОСОБА_1 не здійснив ні оплату штрафу, ні повернення сплаченої Позивачем за договором купівлі-продажу від 09.08.2017 року грошової суми. У зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача невиплачений штраф та судові витрати.

Ухвалою судді від 21.07.2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 19.08.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, пояснив, що сторонами 19.08.2017 року було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення за №1239. В якому, п.4.7., сторони домовились, що у випадку виявлення певних обставин, продавець ОСОБА_1 сплачує покупцеві Українсько-швейцарському спільному підприємству у формі ТОВ «Укрвермут+Ко» штраф в розмірі 540 000 доларів США. Сплата такого штрафу припиняє обов`язок повернення ціни об`єкту, сплаченого відповідно до даного договору. Оскільки, визначені для сплати штрафу обставини таки настали, позивач фактично втратив майно, що встановлено судовими рішеннями, вважає, що є всі підстави для стягнення штрафу у розмірі визначеному договором з відповідача.

Відповідач щодо позову заперечив, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість.

Суд, заслухавши учасників процесу, розглянувши матеріали справи та оцінивши наявні в справі письмові докази приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 09.08.2017 року між ОСОБА_1 як продавцем і ТОВ «Укрвермут+Ко» як покупцем був укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень з № 1 по № 8 (групи приміщень № 66) - літ.» А», загальною площею 234 кв.; які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Цей договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васильєвою Н.І. та зареєстрований в реєстрі за № 1239.

Згідно з пунктом 4.7 вказаного договору в разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть юридичну відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Продавець гарантує, що станом на момент підписання даного договору відсутні обставини, які виникли до дня підписання даного договору і які не залежать від волі покупця, і які становлять або становитимуть в майбутньому перешкоду для набуття (або збереження набутого) права власності покупця на об`єкт, в силу чого покупець або його правонаступник у правовідносинах, які випливатимуть з даного договору або з права власності на об`єкт, буде мати обов`язок повернути об`єкт або іншим чином втратить (не набуде відповідно до цього договору) право власності на об`єкт.

В коло таких обставин, серед іншого, входять такі обставини: визнання даного договору недійсним, його розірвання, переведення прав і обов`язків покупця на іншу особу, витребування об`єкта з володіння покупця, скасування рішень суб`єктів владних повноважень про прийняття об`єкта до експлуатації, про реєстрацію будь-яких прав на цей об`єкт за продавцем, виділу чи поділу об`єкта або об`єднання об`єкта з іншим об`єктом нерухомості. Наведені обставини не вичерпують всього кола обставин, про відсутність яких надає гарантію продавець.

У випадку виявлення обставин, згаданих у попередніх двох абзацах, в силу чого покупець, або його правонаступник у правовідносинах, які випливають з даного договору або з права власності на об`єкт, буде мати обов`язок повернути об`єкт або іншим чином втратить (не набуде) право власності на об`єкт, продавець сплачує покупцеві штраф в розмірі, еквівалентному 540 000,00 дол. США. При цьому, сплата такого штрафу припиняє обов`язок повернення ціни об`єкта, сплаченого відповідно до даного договору (якщо такий обов`язок виникає). При цьому, якщо в силу настання вищевказаних обставин об`єкт підлягатиме поверненню продавцеві, продавець матиме право протягом 2 робочих днів після сплати штрафу у повному обсязі отримати об`єкт від покупця.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що згідно з рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Васильєвої Н. І. від 09.08.2017 року, індексний номер 36547318 за ТОВ «Укрвермут+Ко» зареєстроване право власності на вказані нежитлові приміщення.

Постановою Київського апеляційного суду від 17.12.2020 року у справі № 752/23610/18 задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТОВ «Укрвермут+Ко», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Васильєвої Н.І. про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 09.08.2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Укрвермут+Ко». Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Васильєвої Н.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.08.2017 року, індексний номер 36547318, про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення з № 1 по № 8 (група приміщень № 66) літ. «А», загальною площею 234 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ «Укрвермут+Ко».

Постановою Верховного Суду від 11.08.2021 року постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Васильєвої Н.І. про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Постанову Київського апеляційного суду від 17.12.2020 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТОВ «Укрвермут+Ко» про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації залишено без змін та поновлено її виконання в цій частині.

Положеннями статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України).

Таким чином, принцип свободи договірного регулювання правовідносин, втілений у чинному законодавстві, дозволяє сторонам договору на власний розсуд визначати свої взаємні права та обов`язки, у тому числі щодо сплати штрафу у разі визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу, укладений 09.08.2017 року між сторонами спору, визнано судом недійсним.

Звертаючись до суду з вказаним позовом представник позивача посилався на ті обставини, що вони з відповідачем врегулювали у зазначеному вище договорі свої домовленості, як це передбачено ЦК України, тому відповідач має нести відповідальність за обставини, які настали з його вину щодо об`єкта нерухомості - нежитлових приміщень з № 1 по № 8 (група приміщень № 66) літ. «А», загальною площею 234 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на які позивач втратив (не набув) права власності.

Однак, суд не погоджується з доводами позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За своєю суттю договір купівлі-продажу передбачає для однієї сторони право отримання предмета купівлі-продажу у власність та зобов`язання сплатити його покупну ціну, а для другої сторони право на отримання ціни та обов`язок передати предмет договору наступному власнику. Отже, предмет договору належить продавцю та переходить у власність покупця, якщо інше не передбачено домовленістю сторін, та покупець має сплатити ціну за власний рахунок, якщо інше не передбачено домовленістю сторін договору або покупцем та іншою особою.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України). Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно статті 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Стаття 216 ЦК України визначає правові наслідки недійсності правочину. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (абзац перший частини першої статті 216 ЦК України).

Тлумачення статті 216 ЦК України свідчить, що слід відмежовувати правові наслідки недійсності правочину і правові наслідки виконання недійсного правочину; до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки виконання двостороннього недійсного правочину охоплюють собою двосторонню реституцію; законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків визначених в статті 216 ЦК або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Оскільки договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 09 серпня 2017 року за №1239 укладений між сторонами у справі визнано недійсним в цілому, тобто усі його умови (включаючи положення про штрафи) вважаються такими, що ніколи не мали юридичної сили, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Доводи представника позивача про домовленість, досягнуту сторонами у договорі, що кореспондується з положеннями ЦК України не може прийматись судом як підстава для задоволення позову, оскільки положення договору про стягнення штрафу є недійсним.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Українсько-швейцарського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвермут+Ко» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28 жовтня 2026 року.

Суддя Т.В. Проць