Рішення № 141052008, 26.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3810/26 2/335/2493/2026РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., за участі секретаря судового засідання Барановської В.О., представника позивача Пилипчука С.В., представника відповідача адвоката Мормуля П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

09.04.2026 через систему «Електронний суд» до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», в особі директора Сердійчук Я.Я., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.07.2020 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір № 0445-1065. Відповідно до умов Кредитного договору Первісний кредитор взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит в сумі 7 000,00 грн. для задоволення особистих потреб, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом в розмірі - 2,0 %. Договір укладений в електронній формі, шляхом обміну електронними повідомленнями. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання, однак відповідач порушив свої зобов`язання, грошові кошти не повернув, проценти за користування коштами не сплатив. Внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 21 006,38 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням - 6 580,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 14 081,20 грн.; заборгованість за інфляційними збитками - 287,32 грн.; заборгованість за нарахованими 3% річних - 57,86 грн.

28.10.2021 було укладено договір № 02/10/2021, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0445-1065.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 0445-1065, та просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 21 006,38 грн., а також судові витрати у розмірі 2 662,40 грн. та понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 10.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та сторонам надано строк для подання заяв по суті справи.

27.05.2026 (сформовано 26.05.2026) через систему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Мормуля П.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі з огляду на наступне. У позовній заяві зазначено, що Відповідач начебто уклав Договір № 0445-1065 від 25.07.2020 в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Проте, на підтвердження вказаних обставин, Позивач надає суду паперову копію договору та зазначає, що у Позивача відсутній оригінал. Разом з тим, Позивач також зазначає, що право вимоги до Відповідача у нього з`явилося в зв`язку з укладенням договору факторингу № 02/10/2021 від 28.10.2021. Проте, в наданих копіях договору факторингу № 02/10/2021 від 28.10.2021 та додатках до нього не зазначено про передачу оригіналів укладених договорів, в тому числі договору № 0445-1065 від 25.07.2020. Таким чином, згідно наданих Позивачем копій документів в матеріалах справи наявна лише інформація про ймовірну наявність заборгованості у Відповідача, яка не підтверджена належними та допустимими доказами по справі. Відповідач ставить під сумнів надані Позивачем письмові копії електронних документів. Також, в матеріалах справи взагалі відсутні належні докази, які б свідчили та/або ідентифікували, що Відповідач підписав Договір № 0445 1065 від 25.07.2020. Надані Позивачем документи на підтвердження волевиявлення Відповідача на укладення Договору № 0445-1065 від 25.07.2020 у вигляді паперових документів не є належними доказами підписанням договору Відповідачем. Відповідач зазначає про безпідставність позовних вимог, ставить під сумнів надані до суду паперові копії долучених до позовної заяви документів в зв`язку з чим заявляє клопотання про витребування у Позивача оригіналів електронних документів, а саме: Електронний договір № 0445-1065 від 25.07.2020 та електронний підпис одноразовим ідентифікатором за допомогою якого Відповідач підписав вказаний договір. У зв`язку із чим, у задоволені позовних вимог ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - просив відмовити в повному обсязі.

01.06.2026 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» - Ушакової М.І. надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено наступне. Вважають відзив на позовну заяву необґрунтованим, таким який не спростовує підстави, які зазначені в позовній заяві, та таким, який не підлягає взяттю до увагу, з огляду на наступне. 25.07.2020 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір № 0445-1065. Договір було укладено згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Кредитний договір підписано Позичальником електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер, зазначений Позичальником в особистому кабінеті на сайті Кредитодавця. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Підпис з використанням одноразового ідентифікатора не можливо перевірити через спеціальні сервіси, однак, дійсність укладення договорів з використанням таких підписів вже неодноразово підтверджувалася в судовій практиці України. В даному випадку для підписання Договору був сформований, надісланий та введений позичальником одноразовий ідентифікатор. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, та ввів одноразовий ідентифікатор, який отримав на зазначений ним номер мобільного телефону, з метою підписання кредитного договору. Зазначене підтверджується підписом на договорі одноразовим ідентифікатором, моніторингом дій користувача в інформаційно телекомунікаційній системі та довідкою про ідентифікацією. Вважають, що позивачем належним чином підтверджено факт укладення кредитного договору шляхом підписання його електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Також, відповідно до наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем здійснювались погашення за отриманими кредитними коштами за вказаним кредитним договором. Внесення Відповідачем грошових коштів на рахунок кредитодавця, є визнанням існування зобов`язань за Договором, що, у свою чергу, фактично вказує на підтвердження волевиявлення Відповідача на укладення договору та погодження всіх умов договору. Адже, без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати кошти. Додатково просять звернути увагу суду на докази видачі кредитних коштів, а саме довідки, відповідно до якої 25.07.2020 відбулось перерахування грошових коштів у сумі 7 000,00 грн. від платника, яким є ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», згідно договору № 0445-1065 на номер картки НОМЕР_1 , яку вказав позичальник при заповненні форм на сайті Кредитодавця. Відповідачем не було надано жодних обґрунтованих заперечень та не долучено жодного належного та допустимого доказу на спростування доводів та тверджень, викладених позивачем. Отже, Позивачем були надані достатні та допустимі докази щодо укладення договору та перерахування коштів за ним. Відтак, посилання відповідача є необґрунтованими та є намаганням уникнути відповідальності відповідача від виконання зобов`язань. Твердження про те, що відповідач не отримував кредитних коштів, не заслуговують на увагу. Вбачається, що Відповідач, отримавши кредитні кошти та уклавши кредитний договір в електронній формі, намагається уникнути обов`язку з повернення грошових коштів, отриманих у кредит. Відповідач не заперечує факту відповідності зазначених в договорі даних, а саме паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи-платника податків, адреса реєстрації, засоби зв`язку, адреса електронної пошти. Відповідач вказує лише на недоведеність факту перерахування йому кредитних грошових коштів, але будь-яких доказів цьому не надає. Підписуючи кредитний договір сторони погодили умови повернення позики, в тому числі порядок нарахування процентів по Договору. У розрахунку заборгованості до позовної заяви чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. Звертають увагу суду, що в матеріалах справи відсутні будь які докази на підтвердження повного належного виконання умов договору, а тому відсутні підстави для сумніву у правильності здійснених Кредитором розрахунків. Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. З огляду на вищевикладене, оскільки фінансова установа, правонаступником якої за договором факторингу є позивач, виконала всі передбачені кредитним договором умови щодо надання відповідачу кредитних коштів, а останній, за укладеним договором вказані грошові кошти отримав, однак свої зобов`язання щодо їх повернення відповідно до умов договору не виконав, хоча таку можливість мав, але без поважних причин цього не зробив, можна дійти до висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення (прострочення) відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаним кредитним договором, а отже вимога позивача про стягнення заборгованості за основною сумою боргу кредиту та заборгованості за відсотками ґрунтується на вимогах закону, а відтак підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо клопотання Відповідача про витребування оригіналів документів, зазначають що вимога про витребування документів є безпідставною, витребування документів є недоречним та необґрунтованим в рамках даної справи, а лише свідчить про намір затягування розгляду справи Відповідачем, що не відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема своєчасному розгляду і вирішенню цивільних справ з метою ефективного захисту порушених прав. У зв`язку з чим, позовну заяву просили задовольнити в повному обсязі.

01.06.2026 до суду, через систему «Електронний суд», від представника позивача Ушакової М.І., надійшло клопотання про витребування доказів, яке було задоволено ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 04.06.2026. Витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д, ЄДРПОУ 14360570): інформацію, чи видавалась ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) кредитна картка № НОМЕР_1 (віртуальна чи фізична) та надати повний номер катки № НОМЕР_1 ; докази зарахування на картку № НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 7 000,00 грн., 25.07.2020 були на неї перераховані, а саме витребувати виписки по рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за номером картки № НОМЕР_1 за період із 25.07.2020 по 25.08.2020. Ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки. інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 з 25.07.2020 по 25.08.2020 року. інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 04.06.2026 задоволено клопотання представника відповідача - адвоката Мормуля П.В. про витребування оригіналу електронного документу. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» оригінали електронних документів, а саме: Електронний договір № 0445-1065 від 25.07.2020 укладений між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 та електронний підпис одноразовим ідентифікатором за допомогою якого ОСОБА_1 підписала вказаний договір.

29.06.2026 на виконання вимог ухвали суду від 04.06.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» надійшов диск з електронним примірником Кредитного договору № 0445-1065 від 25.07.2020, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором А456, а також інші електронні документи, що підтверджують формування, направлення та використання зазначеного одноразового ідентифікатора під час укладення договору. Разом з тим, представником позивача надані відповідні пояснення щодо виконання ухвали суду від 04.06.2026 щодо електронної форми укладених правочинів.

30.06.2026 на виконання вимог ухвали суду від 04.06.2026 до суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла інформація, у якій зазначено що, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ). Ідентифікаційні дані власника картки: прізвище ім`я по батькові ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; серія та номер паспорта НОМЕР_6 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; контактні дані НОМЕР_3 . Номер телефону НОМЕР_3 знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій станом на 15.06.2026: фінансовий номер телефону НОМЕР_3 . На рахунку№ НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) було зарахування коштів на суму 7 000,00 UАН за період 25.07.2020-25.08.2020. Додано виписку по рахунку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) за період 25.07.2020 - 25.08.2020.

16.10.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Мормуля П.В. до суду надійшли додаткові пояснення у яких зазначає, що на виконання ухвали Позивачем надано копію електронного договору №0445-1065 від 25.07.2020. Під час дослідження вказаної копії в судовому засіданні, представник Позивача стверджував, що надана копія документу є оригіналом та зазначив, що ухвала Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 04.06.2026, щодо надання оригіналу договору, виконана в повному обсязі. Представник відповідача вважає, що Позивач може виконати ухвалу Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 04.06.2026, лише наданням доступу до інформаційно-комунікаційній системі в якій було укладено Електронний договір № 0445-1065 від 25.07.2020 та дослідження такого договору в такій системі. Вважає, що позивач не виконав ухвалу суду про витребування оригіналу електронного договору, у зв`язку із чим, позовна заява має бути залишена без розгляду на підставі п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

21.10.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення, у яких наведені відповідні обставини та доводи, згідно яких вважає доводи представника відповідача, викладені у додаткових поясненнях, необґрунтованими, такими, що не спростовують належними та допустимими доказами факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, а відтак не можуть бути підставою для відхилення позовних вимог. Просить суд, позовні вимоги - задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача Пилипчук С.В. у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. Вважає факт укладення кредитного договору та зарахування коштів відповідачу документально підтвердженим. Позицію представника відповідача вважає не доведеною та не обґрунтованою.

Представник відповідача - адвокат Мормуль П.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, просив відмовити у повному обсязі. Представник відповідача ставить під сумнів кредитний договір, оскільки вважає, що позивачем не надано оригіналу електронного договору, який може братися до уваги. Зазначив, що відповідач ОСОБА_1 повідомила про те, що не пам`ятає про підписання вказаного кредитного договору, а отримані кошти є такими, що отримала як виграш в онлайн-казино.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 25.07.2020 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір «Стандарт» № 0445-1065. Договір укладено в електронному вигляді, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором А456.

Відповідно до п. 1. Договору, Кредитодавець надає Позичальникові грошові кошти в Кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом. Строк кредиту - 14 днів (п. 2. Договору). Термін платежу - 07.08.2020 (п.п. 3.1. Договору). Сума Кредиту - 7 000,00 грн. (п.п. 3.2. Договору). Нараховані проценти - 1 960 грн. (п.п. 3.3. Договору). Разом до сплати - 8 960 грн. (п.п. 3.4. Договору).

Згідно п. 4. Договору, протягом строку Кредиту розмір процентів складає 2 % (два відсотка) від Суми Кредиту за кожен день користування. Проценти за користування Кредитом нараховуються з першого дня перерахування Позичальнику Суми Кредиту до закінчення визначеного Кредитним Договором строку, на який надається Кредит. Річна відсоткова ставка складає 730 %.

Сукупна вартість Кредиту (вартість користування Кредитом) складає 128.00 % від Суми Кредиту (у відсотковому вираженні) або 8 960 грн. та включає в себе проценти за користування Кредитом 28.00 % від Суми Кредиту (у відсотковому вираженні) або 1 960 грн. (у грошовому вираженні) (п. 5. Договору).

Пунктом 7 Договору, передбачено, що цей Кредитний Договір та Правила надання грошових коштів у кредит разом складають єдиний договір (надалі - Договір) та визначають усі істотні умови надання Кредиту. Укладаючи цей Кредитний Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє всі умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись цього Кредитного Договору та Правил надання грошових коштів у кредит (які є невід`ємними частинами Договору та разом складають Договір), текст яких наразі розміщено на веб-сайті Кредитодавця (https://creditkasa.ua) та, відповідно, укладає Договір.

Відповідно до п. 11 Договору, Позичальник підтверджує, що до укладення Договору отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема, частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «УКР РКЕДИТ ФІНАНС» клієнт ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), з яким укладено договір 0445-1065 від 25.07.2020 ідентифікований ТОВ «УКР РКЕДИТ ФІНАНС». Відповідно вимог Закону України «Про електронну комерцію» позичальником акцептовано Договір електронно цифровим підписом одноразовим ідентифікатором - алфавітно цифрової послідовності: одноразовий ідентифікатор - А456; дата відправки ідентифікатора позичальнику - 25.07.2020; номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - + НОМЕР_7.

Отже, укладаючи кредитний договір, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

Суд виходить з того, що сторони є вільними в укладанні договору та визначенні його умов.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов такого виду договорів, що підтверджується їх підписами у відповідному письмовому документі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Так, приписами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис, за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Враховуючи вищевикладене, договір № 0445-1065 від 25.07.2020 є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України, ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Суд вважає встановленим та доведеним, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідач ОСОБА_1 , діючи вільно, на власний розсуд, уклали кредитний договір з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи і підписанням його електронними цифровими підписами, що відповідає ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. ст. 207, 1055 ЦК України.

Правомірність укладеного договору як правочину ким-небудь із сторін не оспорена, тому він є чинним і обов`язковим для виконання.

Водночас, дослідивши у судовому засіданні вміст оптичного диску, який направлено представником позивача на виконання ухвали суду про витребування оригіналу електронного договору, суд зазначає наступне.

Укладення зазначеного правочину відбулося в електронній формі із використанням інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитодавця, розміщеної за адресою https://creditkasa.ua, відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Правил надання споживчих кредитів.

Відповідно до розділу 4 Правил надання споживчих кредитів, затверджених Наказом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 76 П від 25.06.2020 року (далі - Правила), які є невід`ємною частиною Договору та разом із Кредитним договором складають єдиний договір, особа яка має намір отримати кредит, проходить процедуру реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця, надає необхідні персональні дані, створює Особистий кабінет та подає заявку на отримання кредиту. Після обробки поданої заявки та прийняття рішення щодо можливості надання кредиту Кредитодавець надає Заявнику доступ до Оферти щодо укладення кредитного договору.

Згідно з пунктом 5.1 Правил, після отримання Заявником від Кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання Кредиту та відкриття відповідного рішення у Особистому Кабінеті, Заявник отримує гіперпосилання для ознайомлення з Офертою щодо укладання Договору. Оферта (проект Кредитного Договору), що міститься за гіперпосиланням, є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» та, відповідно до ч.5 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію», включає умови, викладені у цих Правилах, які є невід`ємною частиною Договору, що пропонується до укладення Заявнику. Після отримання Заявником Оферти (безпосередньо до використання Заявником електронного підпису) Заявнику надсилається Одноразовий ідентифікатор.

Відповідно до пункту 5.2 Правил, заявник надає Кредитодавцю відповідь про повне та безумовне прийняття Оферти (Акцепт) щодо укладення Договору в електронній формі (в рамках ITC Кредитодавця) в Особистому Кабінеті Заявника/Позичальника, шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який надсилається (відповідний ідентифікатор) Кредитодавцем в CMC-повідомленні на номер телефону, вказаний Заявником/Позичальником в Заявці, що вважається підписанням Договору відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 5.3 Правил, після акцептування Позичальником Оферти (що (акцептування Позичальником Оферти) є укладенням Договору відповідно до ч.3 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію») відповідно до умов Договору (та включно цих Правил), Кредитодавець направляє Позичальнику підтвердження вчинення (укладення) Договору у формі електронного документа. Підтвердження направляється в Особистий кабінет Позичальника та/або на електронну адресу Позичальника, вказану ним у Заявці. Підтвердження містить обов`язкові відомості відповідно до ч. 11 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» (у тій мірі наскільки це застосовно до надання грошових коштів в кредит).

Пунктом 5.4 Правил, укладаючи Договір, Кредитодавець та Заявник/Позичальник визнають усі документи (в тому числі Договір), підписані з використанням Електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч.12. ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що Договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для Сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи Договір шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Заявник/Позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами Договору (умовами цих Правил та Кредитного Договору).

Відповідно до пункту 7 Кредитного договору, цей Кредитний Договір та Правила надання грошових коштів у кредит разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови надання Кредиту. Укладаючи цей Кредитний Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє всі умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись цього Кредитного Договору та Правил надання грошових коштів у кредит (які є невід`ємними частинами Договору та разом складають Договір), текст яких наразі розміщено на веб-сайті Кредитодавця (https://creditkasa.ua) та, відповідно, укладає Договір.

Пунктом 11 Кредитного договору встановлено, що Позичальник підтверджує, що до укладення Договору отримав від Кредитдавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема, частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Як вбачається з реквізитів Кредитного договору № 0445-1065 від 25.07.2020, його підписання Позичальником здійснено шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором А456, що зазначено безпосередньо у тексті договору.

Як встановлено для підписання Кредитного договору №0445-1065 інформаційно-телекомунікаційною системою Кредитодавця було автоматично сформовано одноразовий ідентифікатор А456, який направлено на номер мобільного телефону НОМЕР_3 , зазначений Позичальником під час реєстрації в Особистому кабінеті. Після введення Позичальником зазначеного одноразового ідентифікатора інформаційна система зафіксувала факт підписання електронного повідомлення про прийняття оферти (акцепт), що завершило процедуру укладення Кредитного договору та засвідчило волевиявлення Позичальника на набуття відповідних цивільних прав та обов`язків.

На підтвердження факту підписання Кредитного договору №0445-1065 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А456 до позовної заяви додано довідку ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про ідентифікацію, відповідно до якої ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , уклала Кредитний договір №0445-1065 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором А456, який 25.07.2020 був сформований та направлений на номер мобільного телефону НОМЕР_3 , зазначений нею під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця.

Окрім того, факт використання Позичальником одноразового ідентифікатора під час укладення договору також підтверджується наданим суду Моніторингом дій користувача в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця, відповідно до якого після ознайомлення з Офертою Позичальником було введено одноразовий ідентифікатор, що системою зафіксовано як підписання електронного повідомлення про прийняття пропозиції (акцепт) та завершення процедури укладення Кредитного договору.

Крім того, вказаний вище Моніторинг дій користувача в інформаційно- телекомунікаційній системі Кредитодавця містить відомості про подальше виконання Кредитодавцем своїх зобов`язань за укладеним Кредитним договором, а саме фіксує подію: «25.07.2020 17:55:19 - Надання послуги. Перерахування коштів». Зазначений запис підтверджує, що перерахування кредитних коштів було здійснено виключно після завершення Позичальником процедури укладення Кредитного договору, зокрема після акцепту Оферти шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором А456.

Отже, наведені відомості підтверджують, що саме вчинення Позичальником передбачених договором та законодавством дій щодо прийняття Оферти стало необхідною та достатньою умовою для виникнення у Кредитодавця обов`язку з надання кредитних коштів, який був ним фактично виконаний.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а згідно з частиною третьою статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Зафіксована в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця послідовність дій Позичальника свідчить про вчинення ним активних та усвідомлених дій, спрямованих на укладення Кредитного договору.

Таким чином, сукупність доказів, а саме: електронний примірник Кредитного договору, Довідка про ідентифікацію, Моніторинг дій користувача в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця, а також відомості щодо направлення та використання одноразового ідентифікатора А456, у своїй сукупності підтверджують, що Кредитний договір №0445-1065 від 25.07.2020 був укладений саме відповідачем ОСОБА_1 шляхом акцепту оферти із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до статей 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію». Зазначені докази підтверджують належність вчинених дій саме Позичальнику, його вільне волевиявлення на укладення правочину та відповідають вимогам належності, допустимості й достовірності доказів, передбаченим ЦПК України.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту.

Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, в тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Отже, обов`язковим реквізитом електронного документа є електронний підпис автора або прирівняний до нього підпис.

Електронні підписи можуть бути неудосконаленими, удосконаленими та / або з одноразовим ідентифікатором, кваліфікованими.

Згідно з положеннями Законів України «Про електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію» різниця між Одноразовим ідентифікатором та Електронним Цифровим Підписок полягає лише в способі ідентифікації підписувача та ступеня захисту такого підпису, але юридично вони мають однакову силу.

Кваліфікований електронний підпис (далі - «КЕП») відрізняється від інших підписів тим (крім технічної частини), що він генерується, перевіряється і контролюється спеціально сертифікованими (державою) установами.

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором (далі - «ЕПОІ») по суті є видом вдосконаленого цифрового підпису, хоча в Законі України «Про електронну комерцію» так і не називається. Його суть полягає у використанні одноразових повідомлень (паролів, кодів, підтверджень) шляхом телекомунікаційних засобів. Найчастіше використовуються СМС, повідомлення в месенджерах в якості підтвердження волі підписанта. ЕПОІ широко використовується, наприклад, в сфері мікрокредитування. Підпис з використанням одноразового ідентифікатора не можливо перевірити через спеціальні сервіси, однак, дійсність укладення договорів з використанням таких підписів вже неодноразово підтверджувалася висновками Верховного Суду, зокрема, у справі №524/5556/19 від 12.01.202.:

Окрім того, як встановлено, клієнт на веб-сайті натискає відповідну кнопку для підписання заявки/договору, силами програмного забезпечення генерується одноразовий ідентифікатор ключа для підписання.

У даному випадку для підписання Кредитного договору інформаційно- телекомунікаційною системою Кредитодавця було сформовано одноразовий ідентифікатор, який направлено Позичальнику на номер мобільного телефону, зазначений ним під час реєстрації, після чого зазначений одноразовий ідентифікатор був введений Позичальником в Особистому кабінеті, що підтвердило акцепт Оферти та завершення процедури укладення Кредитного договору.

Відповідно до вимог процесуальних кодексів, до суду можуть бути подані оригінали електронних доказів, електронна копія електронного доказу, засвідчена електронним підписом, а також паперова копія електронного доказу, засвідчена у встановленому законом порядку засвідчувальним написом «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, що скріплюється печаткою.

Водночас необхідно відрізняти примірник електронного документа, який є оригіналом, від електронної копії. У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або у разі його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожен електронний примірник вважається оригіналом електронного документа (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Тому якщо створюється електронний документ на комп`ютері чи ноутбуці, а потім зберігається на інший носій (флеш-накопичувач, картка, диск), то відповідно до Закону «Про електронні документи та електронний документообіг», збережений примірник буде оригіналом електронного документа.

Постановою Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29.03.2021 у справі №554/5090/16-к (провадження №51-1878кмо21) розтлумачено порядок оцінки електронного доказу та його допустимості. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом і датою створення.

Відповідно до приписів ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожен електронний примірник вважається оригіналом електронного документа, де матеріальний носій є способом збереження інформації, який має значення тільки тоді, коли електронний документ виступає речовим доказом.

Таким чином, ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія.

Отже, Кредитний договір №0445-1065 від 25.07.2020 підписаний одноразовим ідентифікатором, що забезпечує його юридичну силу відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

З огляду на викладене, доводи представника відповідача - адвоката Мормуля П.В. щодо наданого та дослідженого електронного примірника Кредитного договору №0445-1065 від 25.07.2020, суд вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження, а тому відхиляються судом.

Таким чином, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином та у повному обсязі, що підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якого 25.07.2020 через канал LIQPAY було перераховано 7 000,00 грн. за договором 0445-1065 на номер картки НОМЕР_1 .

Однак, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала. Внаслідок чого, згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 0445-1065 від 25.07.2020 відповідач має заборгованість у розмірі 21 006,38 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням - 6 580,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 14 081,20 грн.; заборгованість за інфляційними збитками - 287,32 грн.; заборгованість за нарахованими 3% річних - 57,86 грн. На підтвердження користування кредитними коштами та суми заборгованості, надано виписку про рух коштів відповідача за період з 25.07.2020 по 25.08.2020.

28.10.2021 було укладено договір № 02/10/2021, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників.

Відповідно до Реєстру боржників № 1 до договору факторингу 02/10/2021 від 28.10.2021 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 0445-1065.

Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в Кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не сплатила своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитним договором, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, який відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» про стягнення суми заборгованості у розмірі 21 006,38 грн., яка складається з: заборгованості за основним зобов`язанням - 6 580,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 14 081,20 грн., 3% річних в сумі 57,86 грн., та інфляційних втрат у розмірі 287,32 грн., є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Повно та всебічно оцінивши усі докази, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується укладення кредитного договору між первісними кредитором та відповідачем, позивачем надано належні докази переходу прав вимоги за вказаним договором, відповідачем доказів належного виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів суду не надано.

При вирішенні питання про стягнення судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено, позивач при поданні позову сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., позовні вимоги задоволені повністю, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 13 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що у матеріалах справи містяться копія договору про надання правової допомоги від 02.07.2024 № 02-07/2024, укладеного між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та АО «Лігал Ассістанс», копія заявки № 1121 від 02.02.2026 про надання юридичної допомоги, згідно якої сторони погодили надання правових послуг на суму 13 000,00 грн., витяг з акту № 29 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 на суму 13 000,00 грн.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, які передбачають, що у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором № 0445-1065 від 25.07.2020, у загальному розмірі 21 006 (двадцять одна тисяча шість) грн. 38 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 850,00 грн.; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у розмірі 14 081,20 грн; інфляційні збитки у розмірі 287,32 грн.; 3 % річних у розмірі 57,86 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати у загальному розмірі 15 662,40 (п`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп., які складаються із: суми судового збору у розмірі 2 662,40 грн.; витрат на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення судового рішення, апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 29 жовтня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, адреса: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6 офіс 521);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Суддя І.А. Крамаренко