Рішення № 141051755, 25.09.2026, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1072/26

2/368/1179/26

Рішення

Іменем України

"25" вересня 2026 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді Іванюти Т.Є.

При секретарі Вареник О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кагарлику цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (м.Київ, вул. Набережно-Лугова, 8) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» суму заборгованості в розмірі 19 511,12 грн, яка складається з:

- заборгованості за тілом кредиту 6 733,55 грн.

- заборгованості за Процентами 12 777,57 грн.

та суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн, а також судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. обґрунтовуючи позов наступним.

30.04.2020 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 6322867 (надалі Договір кредиту) шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.2 Договору кредиту, Кредитодавець надає Позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 9000 грн, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від суми позики.

Сторони визначили, що строк позики (строк Договору) складає 30 днів, із відповідною Базовою процентною ставкою 1,6% в день та розміром акційних Процентів 0,64% в день.

Сторонами відповідно до умов п.2 Договору визначено, що розмір процентів на прострочену позику (строк користування коштами понад строки Договору) складають 2,7% в день.

Згідно з п. 5 Договору кредиту визначено, що цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційнотелекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Відповідно до п. 4.2. Договору кредиту Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.

Відповідно до п.8.4 Правил якщо під час дії особливих умов виконання Договору, встановлених для Позичальника в рамках програми лояльності (у тому числі право сплати Процентів акційних), Позичальник порушить взяті на себе договірні зобов`язання, такі особливі умови виконання Договору втрачають силу, що означає, що нараховані згідно умов Договору Проценти підлягають сплаті Позичальником в повному об`ємі за весь період дії Договору згідно умов Договору і незалежно від пропонованих особливих умов Програми лояльності.

Кредитодавець на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 9000 грн строком на 30 днів, а Позичальник відповідно зобов`язався повернути його разом іншими платежами згідно з умовами цього Договору.

Позикодавець на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 9000 грн шляхом перерахування на картковий рахунок, котрий надано Позичальником та міститься в реквізитах Договору позики, що підтверджується відповідною Довідкою про укладення договору (Ідентифікацію) фінансової установи.

Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує та не виконав.

У зв`язку з неповерненням заборгованості за Договором кредиту та відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором №6322867 від 30.04.2020 року станом на 13.05.2021 року (дата відступлення права вимоги) становить 19 511,12 грн , яка складається з:

- заборгованості за основним боргом 6 733,55грн;

- заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами 12 777,57грн.

Представник позивача в особі ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал»» в судове засідання не з`явився, подавши заяву, в якій просить суд розглянути справу без участі представник позивача, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти проведення заочного розгляду.

Представник відповідачки в судовому засіданні позов визнав частково та просив суд стягнути з відповідачки 818,50 грн. заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши пояснення представника відповідачки, суд, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому засоволенню.

Судом встановлено, що 30.04.2020 року між Товариство з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 6322867 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до п.2 Договору кредиту, Кредитодавець надає Позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 9000 грн, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від суми позики.

Сторони визначили, що строк позики (строк Договору) складає 30 днів, із відповідною Базовою процентною ставкою 1,6% в день та розміром акційних процентів 0,64% в день.

Сторонами відповідно до умов п.2 Договору визначено, що розмір процентів на прострочену позику (строк користування коштами понад строки Договору) складають 2,7% в день.

Кредитодавець на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 9000 грн строком на 30 днів, а Позичальник відповідно зобов`язався повернути його разом іншими платежами згідно з умовами цього Договору.

Позикодавець на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 9000 грн шляхом перерахування на картковий рахунок, котрий надано Позичальником та міститься в реквізитах Договору позики, що підтверджується відповідною Довідкою про укладення договору (ідентифікацію) фінансової установи (додається-).

Відповідно до п.2 Договору кредиту, Кредитодавець надає Позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 9000 грн, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від суми позики.

Сторони визначили, що строк позики (строк Договору) складає 30 днів, із відповідною Базовою процентною ставкою 1,6% в день та розміром акційних процентів 0,64% в день.

Отже загальна вартість позики та процентів по закінченню терміну кредитування до 30.05.2020 року, складає 10 728,00 грн. (9000,00 грн. кредитних коштів та 1728,00 грн відсотків ((9000 * 0,64/100) * 30 днів), про що вказано в договорі позики № 6322867 від 30.04.2020 року та паспорті позики, наданих позивачем.

В свою чергу, на виконання вимого Кредитного договору, Відповідачем сплачено 9 909,50 грн., про що зазначено Позивачем в наданих документах, а саме довідці-розрахунку. Таким чином розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором складає 818,50 грн. (10 728,00 грн. (сума кредиту з урахуванням відсотків) 9 99,50 грн. (часткова сплата).

Щодо періоду нарахування відсотків після строку дії договору, то з цього приводу Велика Плата Верхового Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 надала такі роз`яснення.

Поняття "строк договору", "строк виконання зобов`язання" та "термін виконання зобов`язання" згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття "строк виконання зобов`язання" і "термін виконання зобов`язання" охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Згідно п. 4.2. Договору, строк дії цього Договору, вказаний в п. 1.2. Договору, продовжується на весь період, протягом якого Сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим Договором, та визначається як період від дати отримання Позичальником Кредиту до фактичної дати повернення Кредиту, процентів за Дисконтною та/або Базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов Договору (пені) та інших нарахувань передбачених Договором

Однак, Позивачем залишено без уваги зміст пункту 111 постанови ВП ВС, яка наголошує: "Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею).

Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такий правовий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 4-10цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

Стала практика Верховного Суду щодо неправомірності нарахування процентів після закінчення строку дії кредитного договору, якщо цей строк збігається зі строком виконання зобов`язання, підтверджується Постановою Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі N 444/9519/12.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічну позицію викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 р. у справі № 202/4404/16-ц, від 04.07.2018 р. № 310/11534/13-ц.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 88 своїй постанови від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 зазначила: "Разом з тим, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - ЦЕ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ОБОВ`ЯЗОК СУДУ".

Пунктом 2 Кредитного договору визначено його видачу строком на 30 днів. Тому суд вважає, що нарахування 2,7 відсотків понад цей термін є незаконним.

Щодо розміру витрат на правову допомогу:

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами частин першої - п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).

При зверненні з позовом у позовній заяві представником позивача Ушакевич М.П. зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зроблений висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 Вищий суд виснував, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Верховний Суд в постанові від 13.02.2019 у справі №756/2114/17 звернув увагу на те, що враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науковотеоретична підготовка.

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зроблено висновки, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 року у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

В свою чергу, відповідно до п.п.2 ч.1 ст. 1 ст. 17 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі ЗУ № 5076-VI), 1) адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; 2) адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Частиною 1 ст. 17 ЗУ № 5076-VI визначено, що рада адвокатів України

забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Частиною 2 ст. 17 ЗУ № 5076-VI визначено, що до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості:

1) прізвище, ім`я та по батькові адвоката;

2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України);

3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв`язку;

4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв`язку;

5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

6) інші відомості, передбачені цим Законом.

Оскільки відомості про представника позивача Ушакевич Марини Петрівни відсутні в Єдиному реєстрі адвокатів України (ЄРАУ), Позивач не може вимагати стягнення витрат на правову допомогу, оскільки особа, відомості про яку відсутні в Єдиному реєстрі адвокатів України, не підтвердила наявність статусу адвоката та права на здійснення адвокатської діяльності, а відтак не може вважатися адвокатом у розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 111,82 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 551, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 19, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова Компанія «Профіт Капітал " заборгованість за Кредитним договором в розмірі 818,50 грн..

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова Компанія «Профіт Капітал " судові витрати в сумі 111,82 грн..

В решті позову відмовити.

Рішення суду набуває законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів.

Повний текст рішення виготовлено 30.09.2026 року.

Суддя: Т.Є. Іванюта.