Ухвала суду № 141051518, 29.10.2026, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/1526/26

Провадження № 1-кс/144/271/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2026 с-ще Теплик

Слідчий суддя Теплицького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у судовому засіданні в с-щі Теплик клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 , погоджене начальником Теплицького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в межах кримінального провадження № 12026020110000141 від 07.10.2026,

в с т а н о в и л а :

29 жовтня 2026 року слідчий СВ відділення поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим начальником Теплицького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з визначенням застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калуш Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, студента 3-го курсу Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, несудимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у сприянні в незаконному переправленні осіб через державний кордон України, шляхом усунення перешкод, за попередньою змовою групою осіб, вчинені з корисливих мотивів.

В обгрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років, а також на те, що в даному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_7 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення даного злочину, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, шляхом їх підкупу, умовляння або залякування; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_7 , будучи обізнаним в тому, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 2102-Х від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалась та на даний час триває, достовірно знаючи, що почали діяти обмеження на виїзд за кордон чоловікам віком від 18 до 60 років, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений час, але не пізніше 27.10.2026, вступив в злочину змову із невстановленими слідством особами, для вчинення умисних дій, пов`язаних із організацією незаконного перетину осіб, призовного віку через державний кордон України.

При цьому роль ОСОБА_7 полягала в усуненні перешкод при трансфері осіб на автомобілі останнього, що полягало у безпечному проїзді через контрольно-пропускні пункти до тимчасового місця збору, звідки особу у подальшому мали переправити через державний кордон України з Румунією.

Так, невстановлені у ході досудового розслідування особи, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , використовуючи багатоплатформовий месенджер «Telegram», у не встановлений у ході досудового розслідуванням час, але не пізніше 27.10.2026, підшукали особу чоловічої статі призовного віку з числа громадян України, яка бажала незаконно перетнути державний кордон України, з метою ухилення від призову за мобілізацією, а саме ОСОБА_9 . При цьому, невстановлені особи, реалізуючи загальний злочинний умисел, обумовивши із ОСОБА_7 оплату за незаконні послуги з перетину державного кордону та порядок незаконного переправлення через державний кордон України, у напрямку виїзду до держави Румунія, надаючи при цьому детальні інструкції та вказівки щодо процесу незаконного перетину кордону України та пообіцявши при цьому всебічне сприяння у реалізації даних дій, шляхом усунення перешкод із можливістю забезпечення трансфером /(послуга перевезення пасажирів та багажів) до місця збору, подальшого інструктажу та фактичного перетину кордону.

У подальшому ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із невстановленими в ході досудового розслідування особами, усвідомлюючи існування обмежень щодо виїзду за кордон громадян України чоловічої статі призовного віку на період дії воєнного стану, умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті одержати протиправні матеріальні блага у розмірі 700 доларів США (що згідно офіційного курсу іноземних валют щодо гривні, станом на 27.10.2026, еквівалентно 31 876,74 гривень), у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 27.10.2026, використовуючи власний транспортний засіб марки «BMW-320», державний номерний знак НОМЕР_1 , вирішив сприяти незаконному переправленню ОСОБА_9 через державний кордон України, в тому числі, порадами та усуненням перешкод, а саме шляхом трансферу ОСОБА_9 до місця збору, з якого мав відбутись подальший незаконний перетин державного кордону останнім, а також шляхом безпечного проїзду через контрольно-пропускні пункти до місця збору.

Так, ОСОБА_7 , реалізуючи спільний злочинний умисел з невстановленими досудовим розслідуванням особами, з корисливих мотивів, 27.10.2026, близько 13.00 год, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, будучи за кермом автомобіля марки «BMW-320», держномер НОМЕР_1 , прибув до магазину «Фора», що за адресою: вул. Незалежності, 28, с-ще Теплик Гайсинського району Вінницької області, де перебував ОСОБА_9 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів під час комплексу заходів, передбачених главою 21 КПК України. Далі, ОСОБА_9 сів на заднє сидіння вказаного транспортного засобу, після чого ОСОБА_7 на зазначеному автомобілі почав рух в напрямку м. Вінниця та в ході поїздки розповідав ОСОБА_9 про порядок дій, які стосуються його незаконного переправлення через державний кордон України та шляхи усунення перешкод під час його здійснення.

Також перебуваючи в салоні автомобіля у с. Марківка Гайсинського району Вінницької області, за сприяння незаконному переправленню через державний кордон України, ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_9 обумовлену суму, а саме грошові кошти у розмірі 700 доларів США, а в подальшому під час перевезення до лінії державного кордону України, ОСОБА_7 був затриманий працівниками відділення поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області у порядку ст. 208 КПК України.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у сприянні у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, шляхом усунення перешкод, за попередньою змовою групою осіб, вчинені з корисливих мотивів.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, просили його задовольнити та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_7 проти задоволення клопотання заперечили і просили обрати щодо підозрюваного більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зокрема особисте зобов`язання, та зменшити розмір застави до мінімального.

Вислухавши пояснення слідчого, підозрюваного, захисників, враховуючи думку прокурора, перевіривши додані до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Копію клопотання та матеріалів, якими обґрунтовано необхідність застосування запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_7 отримав об 11 год 30 хв 28 жовтня 2026 року.

Встановлено, що згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення про вчинення кримінального правопорушення було внесено 07.10.2026 до ЄРДР з правовою кваліфікацією за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, із присвоєнням номера кримінального провадження №12026020110000141.

В ході досудового розслідування, 27.10.2026, о 19 год 15 хв, ОСОБА_7 затримано у порядку ст. 208 КПК України, а в подальшому, 28 жовтня 2026 року, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Причетність ОСОБА_7 до вчинення зазначеного злочину та наявність обгрунтованої підозри останнього у вчиненні інкримінованого йому злочину доводиться:

-протоколом затримання ОСОБА_7 від 27.10.2026 на місці вчинення злочину;

-протоколом огляду від 27.10.2026 автомобіля марки «BMW-320», держномер НОМЕР_1 , під час якого вилучено автомобіль марки «BMW- 320», власником якого є ОСОБА_7 , який використовувся як знаряддя вчинення злочину, 700 доларів США та 2 долари, свідоцтво про реєестрацію транспортного засобу на вказаний автомобіль, грошові кошти в сумі 3210 грн, мобільний телефон «Iphone 16 pro», а також гаманець;

-протоколом обшуку від 27.10.2026 по місцю тимчасового проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого вилучено грошові кошти в сумі 700 доларів США та 700 ЄВРО;

-протоколами допиту в якості свідків понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які перебували під час огляду транспортного засобу та обшуку місця проживання ОСОБА_7 , а також під час затримання останнього;

-протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_9 , який повідомив обставини вчинення злочину та підтвердив свій намір незаконно перетнути державний кордон України;

-протоколом ОМП від 27.10.2026, згідно якого ОСОБА_9 добровільно видав мобільний телефон.

-іншими доказами, зібраними в ході досудового розслідування.

Наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, підтверджується матеріалами досудового розслідування, а також тим, що ОСОБА_7 неодружений, не має стійких соціальних зв`язків, постійного доходу, вчинив тяжкий злочин.

Крім того, слід взяти до уваги те, що у разі визнання ОСОБА_7 винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до дев`яти років з конфіскацією майна.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, враховую вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Прокурором та слідчим доведено необхідність обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема надані ними докази свідчать про наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому тяжкого злочину, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вживати заходів щодо знищення слідів злочину, а також впливати на показання свідків. Доведено також і недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

На переконання суду особисте зобов`язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного та запобігання існуючим ризикам, оскільки ОСОБА_7 не працює, постійного доходу не має, неодружений, що свідчить про відсутність у нього стійких соціальних зв`язків та про можливість у випадку перебування на волі продовжити свою злочинну діяльність. Окрім того, на даному етапі досудового розслідування не встановлено усіх причетних до скоєння злочину осіб, з якими підозрюваний знайомий особисто, не виявлено та не вилучено плани, схеми злочинної діяльності, зокрема щодо організації маршрутів переправлення осіб, способів перетину державного кордону, технічних засобів, які могли використовуватись для цього.

Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Заперечення підозрюваного та його захисників проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та прохання застосування щодо ОСОБА_7 особистого зобов`язання не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та жодним чином не обгрунтовані.

Оцінюючи вищевказані обставини, беручи до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, суд вважає, що наявні достатні підстави для застосування запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з визначенням застави у розмірі п`ятдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з актуальною судовою практикою Конституційного Суду, зокрема Рішення КСУ № 9-р(ІІ)/2026, застава не повинна бути «викупом» або завідомо непомірною сумою, що фактично позбавляє особу права на свободу. Суд зобов`язаний застосовувати "тест реальної альтернативності": детально вивчити офіційні активи, майновий стан та доходи підозрюваного, а не призначати абстрактні космічні суми лише за фактом тяжкості статті.

Суд наголосив, що розмір застави має бути достатньо відчутним, аби гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, але водночас не настільки непомірним, щоб фактично позбавляти людину можливості вийти з-під варти. Іншими словами, застава повинна залишатися реальною альтернативою арешту, а не формальною опцією.

На підставі ст. 183 КПК України визначено розмір застави, достатній для виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 166400 грн.

Вважаю, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження та запобігання встановленим ризикам.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и л а :

Клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 , погоджене начальником Теплицького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калуш Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Визначити строк тримання під вартою ОСОБА_7 з 29 жовтня 2026 року до 27 грудня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.

Строк тримання під вартою може бути продовжено слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.

Одночасно визначити заставу 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Теплицького районного суду Вінницької області.

У разі внесення застави, на підозрюваного покласти наступні обов`язки:

- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований або проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

- утримуватися від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі установи виконання покарань.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду на протязі п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя