Рішення № 141051252, 29.10.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/1664/26

2/134/953/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 жовтня 2026 року селище Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Швець Л.В.,

при секретарі судового засідання Томашенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні суду селища Крижопіль цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 3797919 від 10 березня 2021 року у розмірі 26240,00 грн, судовий збір в розмірі 2662,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 10 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 3797919, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 8 000,00 грн, строк кредитування становить 30 днів. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит у сумі 8 000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Знижена процентна ставка 1,33 % в день. Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день. Відповідач 09 квітня 2021 року свої зобов`язання перед кредитором не виконав, тому договір був автопролонгований, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль.

18 жовтня 2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» уклали Договір факторингу № 18/10/2021. Згідно із зазначеним договором, клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором до відповідачки. У зв`язку з несплатою платежів на виконання умов кредитного договору у відповідачки утворилася заборгованість за кредитним договором, яка становить: заборгованість за тілом кредиту 8 000,00 грн; заборгованість за відсотками 18 240,00 грн, а всього 26240,00 грн. Зазначену заборгованість позивач просить стягнути з відповідачки, а також судові витрати: 2662,40 грн судового збору та 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 17 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано докази.

02 жовтня 2026 року на адресу суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшли витребувані докази.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2026 року розгляд справи було відкладено у зв`язку із неявкою відповідачки.

Сторони в судове засідання, яке призначено на 29 жовтня 2026 року, не з`явилися.

Представник позивача в позовній заяві зазначив, що підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує, розгляд справи просить здійснювати за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, згідно до ч. 10 ст. 187 ЦПК України, так як судом відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлявся запит про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача та отримана інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи. Разом з тим, відповідачка повідомлялася на адресу, яка вказана позивачем у позовній заяві згідно поштового відправлення повернулася до суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідачка не повідомила суд про причини своєї неявки, відзиву на позов не подала.

Враховуючи зазначені обставини суд, зважаючи на зміст заяви позивача, ухвалою від 29 жовтня 2026 року вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, відповідно до положень ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Українські фінансові операції» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

Згідно з ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статей 76-79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, судом встановлено, що 10 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 3797919, договір було укладено за допомогою ІТС Кредитодавця, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно пароля входу до Особистого кабінету.

Відповідно до п.п. 1.3 Договору № 3797919 про надання споживчого кредиту, сума кредиту 8 000,00 грн. Тип кредиту кредит.

Згідно з п.п. 1.4 договору строк кредитування становить 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку, що є додатком до Договору.

Відповідно до п.п. 1.5 Договору № 3797919 про надання споживчого кредиту стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. цього договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 договору. Згідно з п. 1.5.1 знижена процентна ставка 1,33 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4. цього договору (30 днів) або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну карту Споживача № НОМЕР_1 або іншу платіжну карту реквізитами якої надані Споживачем.

Відповідно до п. 3.1 Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Згідно з п. 4.3.1 Договору сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен день раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до п.п. 4.2.2.-4.2.4. договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора М865223 10 березня 2021 року.

Як вбачається із витребуваних судом доказів з АТ КБ «ПриватБанк», на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) та по даному рахунку 10 березня 2021 року було зарахування коштів на суму 8000,00 грн.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за Договором № 3797919 від 10 березня 2021 року, ТОВ «Авентус Україна» повідомляє, що загальна заборгованість боржника ОСОБА_1 становить 26240,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 8000,00 грн, заборгованість за відсотками 18 240,00 грн.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Разом з тим договір є обов`язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України).

Щодо переходу до нового кредитора ТОВ «Українські фінансові операції» прав первісного кредитора у кредитних зобов`язаннях, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст. ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Так, судом встановлено, що 18 жовтня 2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» уклали Договір факторингу № 18/10/2021. Згідно даного Договору ТОВ «Українські фінансові операції» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги щодо осіб, які були боржниками ТОВ «Авентус Україна», в тому числі щодо ОСОБА_1 за кредитним договором № 3797919 від 10 березня 2021 року, що підтверджується самим договором факторингу; Актом приймання-передачі Реєстру Боржників від 18 жовтня 2021 року до Договору факторингу № 18/10/2021 від 18 жовтня 2021 року; Реєстром Боржників до Договору факторингу від 18 жовтня 2021 року, де під № 3034 значиться боржник ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , номер договору 3797919 від 10 березня 2021 року, загальна сума заборгованості 26 240,00 грн.

Вищезазначені докази, надані позивачем на підтвердження переходу до нього права вимоги від первісного кредитора, суд оцінює у їх сукупності та визнає достатніми для висновку про те, що ТОВ «Українські фінансові операції» правомірно набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3797919 від 10 березня 2021 року.

Згідно вимог частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Із доказів, наданих позивачем, судом встановлено, що 10 березня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір № 3797919 та надано кредит на суму 8 000,00 грн строком на 30 днів. ОСОБА_1 належним чином не виконала своє зобов`язання, не повернула тіло кредиту повністю та вчасно, в результаті чого виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8000,00 грн. Договором передбачено сплату процентів за користування кредитом, заборгованість за якими, відповідно до наданого позивачем розрахунку, становить 18240,00 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості становить перед позивачем 26240,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, який наданий позивачем та здійснений первісним кредитором та відповідає умовам кредитного договору.

Згідно з наданим первісним кредитором розрахунком заборгованості проценти за користування кредитом нараховано за період з 10 березня 2021 року по 08 липня 2021 року включно, тобто за 120 календарних днів (09.04.2021 року відсотки первісним кредитом не нараховувалися), із застосуванням стандартної процентної ставки 1,90 % на день.

Відповідно до пункту 1.5 договору стандартна процентна ставка застосовується, зокрема, у межах строку кредитування та нового строку кредиту в разі автопролонгації відповідно до пункту 4.3 договору. Згідно з пунктом 3.1 договору проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування ним протягом строку кредитування, включаючи періоди пролонгації та автопролонгації. Пунктом 4.3.1 договору передбачено продовження строку кредитування за наявності непогашеної заборгованості на кожен наступний календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль.

Отже, за умови встановлення передбачених договором підстав для автопролонгації загальний період нарахування процентів становить 120 календарних днів: 30 днів первісного строку кредитування та 90 днів автопролонгації.

Розмір процентів за один день користування кредитом за стандартною ставкою становить 152,00 грн (8 000,00 грн ? 1,90 %). За 120 календарних днів розмір процентів становить 18 240,00 грн (152,00 грн ? 120 днів). Знижена процентна ставка 1,33% первісним кредитором не застосовувалась, оскільки позичальник не виконав умови п.п. 1.5.1 зазначеного договору.

Оцінивши розрахунок заборгованості в сукупності з умовами кредитного договору та відомостями АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування відповідачці кредитних коштів, суд дійшов висновку, що заявлений розмір процентів відповідає наведеним умовам договору та періоду їх нарахування. Доказів погашення заборгованості або здійснення платежів, які мали б бути враховані при визначенні її розміру, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд вважає доведеними позовні вимоги в частині стягнення 8 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 18 240,00 грн заборгованості за процентами, а всього 26 240,00 грн.

Оцінюючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд виходить із того, що відповідно до статей 81, 89 ЦПК України обов`язок доведення обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог, покладається на цю сторону, а докази підлягають оцінці судом за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні. Жоден доказ не має для суду наперед установленої сили, а тому розрахунок заборгованості, складений кредитором, підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами у справі.

Факт надання відповідачці кредитних коштів у розмірі 8 000,00 грн підтверджується умовами кредитного договору № 3797919 від 10 березня 2021 року та відомостями АТ КБ «ПриватБанк» про зарахування зазначеної суми на платіжну картку відповідачки. Укладення договору, його умови щодо суми кредиту, строку кредитування та процентної ставки підтверджуються змістом електронного договору, підписаного відповідачкою шляхом використання одноразового ідентифікатора. Доказів повернення суми кредиту в повному обсязі матеріали справи не містять.

Водночас наявність заборгованості за процентами та її розмір мають бути встановлені судом окремо від факту надання кредиту. Для цього суд зіставляє умови договору щодо процентної ставки та порядку її застосування з періодом нарахування процентів, відображеним у розрахунку, а також ураховує відомості про здійснені відповідачкою платежі, якщо такі платежі мали місце.

Згідно з умовами договору стандартна процентна ставка становить 1,90 % на день, а пунктом 4.3.1 передбачено можливість продовження строку кредитування за наявності непогашеної заборгованості на умовах, визначених договором.

Оцінивши умови кредитного договору, розрахунок заборгованості та інші надані докази в їх сукупності, суд перевіряє правильність визначення суми процентів з урахуванням погодженої сторонами процентної ставки, фактичного залишку заборгованості та кількості днів, за які відповідно до договору підлягають нарахуванню проценти. Правомірність нарахування процентів за період автопролонгації залежить від підтвердження передбачених договором підстав для продовження строку кредитування та відповідності фактичного періоду нарахування умовам договору.

Щодо правомірності продовження строку кредитування та нарахування процентів за період автопролонгації суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1.4 кредитного договору строк кредитування становить 30 днів. Згідно з пунктом 1.5 договору стандартна процентна ставка застосовується, зокрема, у межах нового строку кредиту в разі автопролонгації відповідно до пункту 4.3 договору. Пунктом 3.1 договору передбачено нарахування процентів на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування, включаючи періоди пролонгації та автопролонгації.

За змістом пункту 4.3.1 договору, якщо на дату закінчення строку кредиту у споживача наявна непогашена заборгованість, строк кредитування продовжується на кожен наступний календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, з урахуванням передбачених договором винятків.

Таким чином, сторони погодили механізм автоматичного продовження строку кредитування за умови наявності непогашеної заборгованості на дату закінчення відповідного строку. Із наведених умов договору вбачається, що для такого продовження не вимагається укладення окремої додаткової угоди на кожен день автопролонгації, оскільки порядок продовження строку та його гранична тривалість визначені безпосередньо договором.

Як убачається з матеріалів справи, кредитні кошти в розмірі 8 000,00 грн були перераховані відповідачці 10 березня 2021 року. Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора, станом на дату закінчення первісного строку кредитування заборгованість не була погашена, у зв`язку з чим нарахування процентів здійснювалося за стандартною процентною ставкою протягом первісного строку кредитування та наступного періоду автопролонгації. Доказів здійснення відповідачкою платежів, які не були враховані в наданому розрахунку, матеріали справи не містять.

З огляду на те, що пунктом 1.5 договору прямо передбачено застосування стандартної процентної ставки в межах строку кредитування, продовженого внаслідок автопролонгації, за умови підтвердження настання передбачених договором підстав для такого продовження нарахування процентів за цей період саме по собі не суперечить погодженим сторонами умовам договору. При цьому загальна тривалість нарахування процентів має відповідати первісному строку кредитування та періоду автопролонгації, який не може перевищувати 90 календарних днів поспіль.

Отже, суд дійшов до висновок про обґрунтованість заявленої до стягнення суми процентів.

Враховуючи положення частини першої статті 13 ЦПК України, відповідно до яких суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню, суму процентів у розмірі 18 240,00 грн.

Отже, як вбачається із наведеного між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачкою заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача та зазначена сума підлягає стягненню із відповідачки, оскільки останньою порушено умови Договору: не сплачено тіло кредиту, яке підлягає сплаті, та підлягають проценти, нараховані за користування кредитом у межах погодженого сторонами строку кредитування, включаючи період автопролонгації.

Відповідачка не подала відзиву на позов та не надала доказів на спростування обставин, на які посилається позивач. Водночас суд, вирішуючи спір на підставі наявних у справі доказів, перевірив обґрунтованість заявлених вимог та дійшов висновку про їх доведеність з огляду на умови кредитного договору, докази перерахування кредитних коштів, документи щодо відступлення права грошової вимоги та розрахунок заборгованості.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, як такі, які доведені в судовому засіданні, є обґрунтованими та підставними.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідачки на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн та судового збору в розмірі 2662,40 грн сплаченого за подання позовної заяви.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем ТОВ «Українські фінансові операції» в особі генерального директора Сівека С.С. 01 серпня 2024 року укладено договір про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А з адвокатом Дідух Євгеном Олександровичем. 09 грудня 2025 року було укладено додаткову угоду № 1 до Договору № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024 року. Відповідно до заявки № 3797919 від 01 липня 2024 року на виконання доручення до договору № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 адвокат Дідух Є.О. надав позивачу послуги на суму 10000,00 грн. Відповідно до Акту № 3644131 від 18 травня 2026 року прийому-передачі виконаних робіт згідно договору № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року адвокат надав, а клієнт прийняв послуги професійної правничої допомоги на загальну суму 10000,00 грн.

Таким чином, позивачем надано докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до відшкодування.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (рішення від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України»).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Враховуючи характер та складність цієї справи, її типовість, обсяг фактично виконаних адвокатом робіт, відсутність складних правових питань, незначний обсяг доказового матеріалу, а також співвідношення заявлених витрат із ціною позову, суд доходить висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн не відповідає критеріям співмірності та розумності. З огляду на наведене суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Згідно з платіжною інструкцією № 1638 від 14 серпня 2026 року позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, а позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову (26240,00 гривень), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2662,40 гривень (3 328 х 0,8).

Керуючись ст. ст. 5,12, 13, 76-81, 133, 141, 247, 280-284, 289 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ 40966896) заборгованість за кредитним договором № 3797919 від 10 березня 2021 року у розмірі 26 240 (двадцять шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ 40966896) судовий збір у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», місцезнаходження: вул. Глибочинська, буд. 32В, м. Київ, код ЄДРПОУ 40966896.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації вказане позивачем: АДРЕСА_1 .

Суддя