Ухвала суду № 141050871, 29.10.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/2650/26

Провадження № 2-з/355/14/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року селище Баришівка

Баришівський районний суд Київської області у складі судді Цирулевської М. В., розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ», Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», третя особа: ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2026 року до Баришівського районного суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшов позов ОСОБА_1 (надалі також позивачка, ОСОБА_1 , заявниця) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ», Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», третя особа: ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 жовтня 2026 року головуючою суддею у даній справі визначено суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М. В.

Одночасно з позовною заявою позивачкою подано заяву про забезпечення позову.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23 жовтня 2026 року заяву про забезпечення позову передано для розгляду судді Баришівського районного суду Київської області Цирулевській М. В.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 26.10.2026 заяву про забезпечення позову повернуто позивачці

28 жовтня 2026 року через систему «Електронний суд» позивачкою подано заяву про забезпечення позову, яка передана для розгляду судді Баришівського районного суду Київської області Цирулевській М. В.

У поданій заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить суд забезпечити позов шляхом зобов`язання ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» негайно відновити електропостачання до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити відповідачам вчиняти дії щодо припинення (обмеження) електропостачання за вказаною адресою до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що вона звернулася до суду із позовом до відповідачів про визнання дій щодо припинення (відключення) електропостачання 16.10.2026 та повторно 22.10.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , - протиправними та стягнення моральної шкоди в розмірі 1000000,00 грн.

28.10.2026 до суду через систему «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» Андрієвською Оленою Владиславівною подані заперечення на клопотання (заяву) про забезпечення позову в цій справі.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до відповідачів про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди не відкрито, в той час як відключення від електропостачання, за доводами заявниці, відбулося 16.10.2026 та повторно 22.10.2026.

Заявниця, подаючи заяву про забезпечення позову, доводить, що відповідачі грубо порушують пункт 7.11 ПРРЕЕ.

Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову, докази, додані до неї, суд зазначає та виснує таке.

У порядку ч. 1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно вимог ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, згідно із ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Суд доходить висновку, що метою забезпечення позову є зобов`язання відповідачів відновити електропостачання до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яке було припинено 16.10.2026 та здійснено повторно 22.10.2026, що фактично має стати наслідком ухвалення та виконання рішення в цій справі у випадку задоволення однієї із позовних вимог позивачки про визнання дій відповідачів щодо припинення (відключення) електропостачання протиправними.

Відтак, у випадку задоволення заяви про забезпечення позову в цій справі позивачка фактично, без судового розгляду, буз встановлення підставності заявлених позовних вимог та без ухвалення законного та обґрунтованого рішення в цій справі, досягне мети, з якою ініціювався спір відновлення електропостачання до належного позивачці будинку.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язані з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченими законом.

Ураховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши заяву в межах заявлених вимог та наданих доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про необґрунтованість вимог позивачки, у зв`язку з чим його заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Суд, при цьому, не приймає до уваги посилання позивачки на порушення відповідачами пункту 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 (надалі також ПРРЕЕ).

Так, відповідно до абзацу четвертого пункту 7.11 ПРРЕЕ на період розгляду судом справи з питань порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, припинення електроживлення об`єкта такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови надання споживачем стороні-ініціатору припинення електроживлення до дня відключення його об`єкта відповідної ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Суд зауважує, що необхідними умовами застосування цієї норми права є, по-перше, розгляд справи з питань порушення саме споживачем ПРРЕЕ, а по-друге, своєчасне надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду.

Ця справа не стосується питань порушення споживачем/позивачкою ПРРЕЕ, навпаки, ця справа стосується порушення, за доводами позовної заяви, саме відповідачами ПРРЕЕ; крім того, матеріали справи не містять доказів того, що позивачка після отриманого попередження про відключення від електропостачання та до відключення електропостачання звернулася до відповідачів з ухвалою про відкриття провадження у справі з питань порушення споживачем відповідних Правил.

За таких обставин у задоволенні заяви позивачки про забезпечення позову слід відмовити.

Таким чином, керуючись статтями 149, 150, 151, 153 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ», Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», третя особа: ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА