Ухвала суду № 14105087, 10.01.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2443/09/5/0170

10.01.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіОмельченка В. А.,

суддів Іщенко Г.М. , Лядової Т.Р. секретар судового засіданняСаматова М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Хібіни"- Целіщева Галіна Олексіївна, довіреність № б/н від 10.01.11

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Хібіни"- Манько Віталій Вікторович, довіреність № б/н від 10.01.11

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Хібіни"- Дубовець Олена Іванівна, довіреність № б/н від 10.01.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Бахчисарай АР Крим - Османов Єскендер Рустемович, довіреність № 1054/0/10020810

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 30.04.10 у справі № 2а-2443/09/5/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хібіни" (вул. Кримська, 2 Б,м.Бахчисарай,Автономна Республіка Крим,98400)

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим (вул. Сімферопольська, 3,м.Бахчисарай,Автономна Республіка Крим, 98403)

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.04.2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хібіни" до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим про скасування податкових повідомлень-рішень, задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000011500/1 від 19.01.2009р. про нарахування податкового зобовязання у розмірі 365379,12 грн., у тому числі 243586,08 грн. за основним платежем та 121793,04 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000021500/1 від 19.01.09р. про нарахування податкового зобовязання у розмірі 22999,53 грн., у тому числі 15333,02 грн. за основним платежем та 7666,51 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хібіни»судовий збір у розмірі 3,40 грн. та витрати, повязані з проведення судової експертизи у розмірі 9000,00 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.04.2010 року, прийняти нове рішення по справі, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. А саме, відповідач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі діючого законодавства, за результатами перевірки позивача, у зв'язку виявленими порушеннями, а саме: податкові накладні виписані особою, яка не зареєстрована як платник податку на додану вартість, тобто з порушенням Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97р. № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97р. № 233/2037, де відповідно до якого, податкова накладна вважається недійсною в разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку, у разі порушення зареєстрованим платником податку даного Порядку заповнення податкової накладної чи її невідповідності фактичним податковим зобовязанням, заявленим продавцем. Окрім того, відповідачем зазначено, що 15.12.2008р. анульоване Свідоцтво платника ПДВ ПП “Стройкомлект”, а також відповідач вказує на те, що до перевірки не надані документи, які свідчать про транспортування товару, у звязку з чим, останній робить висновок про відсутність фактичного отримання позивачем від ПП “Стройкомплект” товару і неможливість його використання позивачем в своєї господарської діяльності.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2010 відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2010 року справа призначена до апеляційного розгляду.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Хібіни”(далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим (далі відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000011500/1 від 19.01.09р. та № 0000021500/1 від 19.01.09р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконані всі необхідні умови для віднесення сум ПДВ по договорам із ПП “Будкомплект” до податкового кредиту відповідних податкових періодів. Всі суми ПДВ, віднесені до складу податкового кредиту, підтверджені відповідним образом, оформленими належним чином податковими накладними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач зареєстрований Бахчисарайською районною державною адміністрацією 21.11.1995 як юридична особа, про що видане відповідне Свідоцтво (т. 1 а.с. 5) та перебуває на обліку платників податків в ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим, про свідчить Довідка № 62 від 10.09.07р. (т. 1 а.с. 8).

Відповідно до Свідоцтва № 00587635 позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість в ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим (т.1 а.с. 6).

24.12.08р. відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань повноти нарахування ПДВ по взаємовідносинам з платником податків ПП “Стройкомплект” за період з 01.03.2008р. по 31.10.2008р.

За результатами перевірки складений Акт № 333/15-02/23660058 від 24.12.08р., в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме занижено суму податку на додану вартість на 243586,08 грн., у тому числі: за березень 2008р. на 24870,56 грн., за квітень 2008р. - на8285,00 грн., за травень 2008р. на 34595,31 грн., за червень 2008р. на 47588,13 грн., за липень 2008р. на 46476,36 грн., за вересень 2008р. на 62164,97 грн., за жовтень 2008р. на 19605,75 грн.

За підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000011500/0 від 09.01.09р., яким позивачу нараховане податкове зобовязання у розмірі 365379,12 грн., у тому числі 243586,08 грн. за основним платежем та 121793,04 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішення позивач оскаржив його до відповідача, однак заперечення були залишені без задоволення, а податкове зобовязання збільшено та прийнято два податкових повідомлення-рішення № 0000011500/1 від 19.01.2009р. про нарахування податкового зобовязання у розмірі 365379,12 грн., у тому числі 243586,08 грн. за основним платежем та 121793,04 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000021500/1 від 19.01.09р. про нарахування податкового зобовязання у розмірі 22999,53 грн., у тому числі 15333,02 грн. за основним платежем та 7666,51 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168).

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 статті 3 Закону №168, об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та строки розрахунків з бюджетом регламентується пунктом 7.7 статті 7 Закону №168.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді (п.1.6 ст.1 Закону №168).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону №168 податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7Закону № 168 якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджений наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205), відповідно до п.1.3 якого передбачено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відомості податкових декларацій по ПДВ за попередні періоди відповідачем не спростовані у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи 04.01.2008р. та 14.01.2008р. між ПП “Стройкомплект” та позивачем укладені Договори: про надання послуг з машин та механізмів та купівлі-продажу будівельних матеріалів.

В ході виконання вищенаведених Договорів позивач отримав від ПП “Стройкомплект” податкові накладні, що включені в реєстри податкових накладних та відображені у складі податкового кредиту відповідних податкових періодів.

Частиною 1 п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, при цьому відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Копії всіх податкових накладних залучені до матеріалів справи як доказ, були оформлені та надані постачальником, тобто ПП “Стройкомплект” позивачу відповідно до норм Закону України “Про податок на додану вартість” до 15.12.2008р.

Більш того, під час розгляду справи судом була призначена судово-бухгалтерська експертиза, відповідно до висновків якої встановлено: документами первинного бухгалтерського обліку (накладні поставника) підтверджується отримання ТОВ “Хібіни”від ПП “Стройкомплект ”за період з березня по жовтень 2008р. будівельних матеріалів на загальну суму 884792,39 грн., у тому числі ПДВ 147465,38 грн.; документами первинного бухгалтерського обліку (кошторисні рапорти про роботу машин) підтверджується отримання ТОВ “Хібіни” від ПП “Стройкомплект” послуг по роботі машин та механізмів на загальну суму 611233,04 грн., у тому числі ПДВ 101872,17 грн.; за період з травня по жовтень 2008р. в господарської діяльності ТОВ “Хібіни” (виробництво будівельних, ремонтних та реставраційних робіт) було використано будівельних матеріалів на загальну суму 943416,094 грн.

Разом з тим, у висновку експерт зазначає, що на сторінки 7 Акту перевірки при підрахунку підсумку по накладним на придбання будівельних матеріалів допущена арифметична помилка: в таблиці зазначено підсумок в сумі 942281,60 грн., а фактично загальна сума складає 884792,39 грн., а саме від неї відрахований ПДВ в сумі 147465,38 грн.

Як вже зазначалось вище відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 формування податкового кредиту, право на відображення платником податку суми ПДВ у складі податкового кредиту, зокрема, у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності такого платника податку, виникає виключно по факту нарахування (уплати) такого податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи почали такі основні фонди використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Вдповідачем було здійснено автоматизоване співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту позивача та ПП “Стройкомплект”. Відповідно до наявних в матеріалі справи документів вбачається, що суми ПДВ, що сплачені до бюджету ПП “Стройкомплект”та суми ПДВ, що віднесені позивачем до податкового кредиту співпадають у перевіряємому податковому періоді, крім березня 2008 року, відносно якого позивачем була подана уточнююча декларація на суму розходження.

В письмових поясненнях відповідача, наданих в судовому засіданні 30.04.2010р. останній зазначив, що суми податкових зобовязань вказаних у деклараціях ТОВ “Стройкомплект” були сплачені на відповідні розрахункові рахунки до відповідного бюджету.

Однак, відповідач безпідставно зробив висновок у акті перевірки від 24.12.08р. про заниження суму податку на додану вартість на 243586,08 грн., у тому числі: за березень 2008р. на 24870,56 грн., за квітень 2008р. - на8285,00 грн., за травень 2008р. на 34595,31 грн., за червень 2008р. на 47588,13 грн., за липень 2008р. на 46476,36 грн., за вересень 2008р. на 62164,97 грн., за жовтень 2008р. на 19605,75 грн.

На підставі вищевикладеного позивач правомірно включив до складу податкового суми, що вказані у податкових накладних виданих ПП “Стройкомплект”під час виконання Договорів від 04.01.08р. та від 14.01.08р.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту.

Таким чином, на підставі викладеного, судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, усі накладні були оформлені та надані постачальником, тобто ПП “Стройкомплект” позивачу відповідно до норм Закону України “Про податок на додану вартість” до 15.12.2008р., тобто до моменту анулювання його реєстрації, та доведеність матеріалами справи фактичність отримання позивачем від ПП “Стройкомплект” товару і його використання в своєї господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.04.10 у справі № 2а-2443/09/5/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 січня 2011 р.

Головуючий суддяпідписВ.А.Омельченко

Судді підпис Г.М. Іщенко підпис Т.Р.Лядова З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко