Рішення № 141048484, 29.10.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/1054/26

Провадження № 2/156/752/26

Рядок статзвіту № 40

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Комзюк Н.Н.,

за участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

У серпні 2026 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до Іваничівського районного суду Волинської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.02.2026 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1667-1714. Згідно з умовами кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 3000,00 грн; строк кредитування 365 днів; базовий період 28 днів; комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту; знижена відсоткова ставка 1,00% у день; стандартна відсоткова ставка 1,00% у день, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, а також 0,74% у день, яка застосовується у період починаючи з 181-го календарного дня дії договору і до закінчення строку його дії або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного договору. Однак відповідач порушив взяті на себе зобов`язання щодо сплати платежів на строк понад один календарний місяць. У зв`язку з цим позивач 16.07.2026 направив відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту від 10.07.2026 вих. № 1667-1714, у якій вимагав протягом 30 календарних днів з дати отримання сплатити заборгованість. Втім, дана вимога була проігнорована відповідачем. Станом на 08.07.2026 у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 8880,00 грн, з яких: 3000,00 грн прострочена заборгованість за кредитом (основний борг); 3930,00 грн заборгованість за нарахованими процентами; 450,00 грн заборгованість за комісією; 1500,00 грн заборгованість за відсотками річних на підставі ст. 625 ЦК України. Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань, не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 02.09.2026 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, разом з позовом подав клопотання, у якому просив розглядати справу без участі представника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач, будучи повідомленим про розгляд справи належним чином, у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалою суду від 29.10.2026, суд, зі згоди позивача, розглядає справу за відсутністю відповідача заочно.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

Між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту (credos.com.ua) 27.02.2026 об 11:29 укладено електронний договір № 1667-1714 за умовами якого передбачено відкриття кредитодавцем кредитної лінії для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором (п.п. 2.2 п. 2 договору).

Згідно із п.п. 3.1, 3.2 п. 3 договору, цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію». Для укладання цього договору, у порядку встановленому правилами, позичальник надав кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом оформлення заявки на вебсайті кредитодавця або у мобільному додатку. Необхідна інформація про особисті дані позичальника передається кредитодавцю за допомогою системи BankID НБУ, бюро кредитних історій або шляхом використання інструменту покладання.

Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього договору та правил (п.п. 3.10 п. 3 договору).

Вказаний договір підписано позичальником шляхом використання одноразового ідентифікатора (одноразового пароля) A2440, який був надісланий кредитодавцем позичальнику каналом комунікації, що наданий позичальником згідно п. 3.2 цього договору.

Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 3000,00 грн; дата видачі кредиту 27.02.2026; строк кредитування 365 днів; базовий період 28 днів; відсоткова ставка фіксована; стандартна відсоткова ставка 1,00% у день, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, а також 0,74% у день, яка застосовується у період починаючи з 181-го календарного дня дії договору і до закінчення строку його дії або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту; комісія за видачу кредиту 15,00% від суми виданого кредиту. Кредит надається шляхом безготівкового переказу вказаної суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Дата повернення (виплати) кредиту 26.02.2027 (п.п. 4.1, 4.2, 4.7, 4.8, 4.10, 4.11, 4.14 п. 4 цього договору).

У справі також міститься копія правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MiniCredos» з викладеними умовами та положеннями, паспорт споживчого кредиту, а також таблиці обчислення загальної вартості кредиту (графік платежів за договором), які підписані позичальником електронним ідентифікатором (одноразовим паролем) A2440.

У даних таблицях зазначено дату видачі кредиту, суму кредиту, проценти за користування кредитом та комісію за видачу кредиту.

Отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою позивача про перерахування суми кредиту № 1667-1714 від 27.02.2026 на суму 3000,00 грн, яке здійснювалося за допомогою платіжного сервісу EasyPay на картковий рахунок, вказаний відповідачем у договорі, а саме НОМЕР_1 , а також квитанцією ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 09.07.2026 вих. № 652004-1762212057-09072026 про успішність операції перерахування коштів № 1762212057 від 27.02.2026, згідно з договором з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 02.06.2020 від 10.06.2020.

Тобто, сторонами погоджено всі істотні умови кредитного договору. Позивач надав відповідачу кошти на умовах укладеного між ними кредитного договору. Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути надані кошти, на умовах та у строки, передбачені договором.

Згідно з п.п. 8.3 п. 8 договору, у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати повернення кредиту, що встановлена п. 4.14 цього договору.

Позивачем на адресу відповідача 16.07.2026 направлено вимогу про дострокове повернення кредиту від 10.07.2026 вих. № 1667-1714. У зазначеній вимозі позивач повідомив про наявність простроченої заборгованості за договором та на підставі ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» вимагав сплатити протягом 30 календарних днів з дати її отримання загальну заборгованість за кредитом.

Проте, як зазначає позивач, відповідачем вимога у добровільному порядку виконана не була.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (ст. 525 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ст. 598 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Таким чином, судом встановлено, що у справі містяться належні і допустимі докази на підтвердження укладення кредитного договору № 1667-1714 від 27.02.2026 між сторонами та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів.

Як зазначає позивач, відповідач не повернув у повному обсязі кредит, а також не виконав у повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання за кредитним договором.

З наданого розрахунку вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 , станом на 08.07.2026, становить 8880,00 грн, з яких: 3000,00 грн прострочена заборгованість за кредитом (основний борг); 3930,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 450,00 грн заборгованість за комісією; 1500,00 грн заборгованість за відсотками річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Суд враховує, що розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, доказів помилковості чи неправильності наданих позивачем розрахунків, а також належного виконання зобов`язань за кредитним договором не надано. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до ст. 617 ЦК України.

Враховуючи, що отримані відповідачем кредитні кошти, відсотки за їх користування та комісія за видачу кредиту у добровільному порядку позивачу не сплачені, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3000,00 грн, нарахованих відсотків у розмірі 3930,00 грн, а також комісії за видачу кредиту у розмірі 450,00 грн.

Щодо позовних вимог у частині стягнення відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 1500,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з цим, відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

З наведеного вище випливає, що відповідач звільнений від відповідальності за порушення грошового зобов`язання, передбаченої ст. 625 ЦК України, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за порушення грошового зобов`язання у сумі 1500,00 грн не підлягають задоволенню.

Доводи позивача про те, що Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» були внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема до Прикінцевих та Перехідних положень, і на підставі змін, за договорами укладеними з 23 січня 2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань, на увагу не заслуговують, оскільки з системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, слідує, що відповідні положення Закону України «Про споживче кредитування» з 24 січня 2024 року взагалі не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі. Таким чином нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі з 24 січня 2024 року регулюються виключно ЦК України, а тому застосуванню підлягає п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у межах стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 1667-1714 від 27.02.2026 у сумі 7380,00 грн, з яких: 3000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 3930,00 грн заборгованість за нарахованими відсотками, 450,00 грн заборгованість за комісією за видачу кредиту. В іншій частині позовних вимог суд відмовляє.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується наступним.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

У зв`язку з висновком суду про часткове задоволення позову, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2212,68 грн (7380,00 / 8880,00 х 2662,40 = 2212,68).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1667-1714 від 27.02.2026 у розмірі 7380 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2212 гривень 68 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, адреса місцезнаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 407;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.Н. Комзюк