Рішення № 141047565, 28.10.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/2659/26Провадження № 2/724/1240/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 р. м. Хотин

Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Гураль Л.Л.

за участю секретаря судового засідання: Шуть Х.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Хотині Чернівецької області цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу

І. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Представник позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з відшкодуванням виплати у розмірі 144414,98 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні витрати, судовий збір та витрати на професійну правову допомогу.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (далі Позивач) та ОСОБА_1 (далі Страхувальник) було укладено Договір обов`язкового страхування наземного транспорту (далі - Договір).

Предметом даного Договору були майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, та розпорядженням транспортним користуванням засобом VOLVO; НОМЕР_1 .

У відповідності до умов вказаного Договору страхування Позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.

18.08.2025 р. відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу VOLVO; НОМЕР_1 ., під керуванням ОСОБА_1 (далі Відповідач) та транспортного засобу МАН; НОМЕР_2 .

Відповідно до постанови суду ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 та 130 КУпАП.

До ПрАТ «СГ «ТАС» із заявою про настання страхового випадку звернулась потерпіла особа. ПрАТ «СГ «ТАС» здійснила виплату страхового відшкодування згідно страхового акту у розмірі 144 414,98 грн. відповідно до ліміту відповідальності.

Згідно зі статтею 37 Закону України ОСЦПВВНТЗ, Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу , який спричинив дорожньо транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Стверджує, що обов`язок не виконувався Відповідачем у період з 17.02.2024 по 18.05.2026 роки, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням і право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення

Основою для розрахунків пені, 3 % річних та інфляційних втрат є сума страхового відшкодування, яка підлягає стягненню, та не покривається полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Відповідача.

Визначає період нарахування інфляційних витрат з 18.08.2025р. по 18.08.2026р., застосовуючи індекс інфляції з вересня 2025р. (включно) по липень 2026 року (включно).

Враховуючи вищевикладене, у позивача виникло право зворотної вимоги до відповідача.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_2 про розгляд справи без їхньої участі.

Крім того, 12.10.2026р. на адресу суду надійшла заява представника відповідача про визнання позову в частині відшкодування шкоди внаслідок ДТП. Щодо витрат на правову допомогу в розмірі 26 505,00 грн., то вважає такий розмір неспівмірним із складністю справи та фактично наданими послугами адвокатом. Даний спір є незначної складності, судова практика є сталою, не потребує застосування великої кількості законів та підзаконних актів, а тому просить суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.

Також згідно поданої заяви просить суд розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців рівними платежами, з дня набрання рішенням законної сили.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 02.09.2026 р. відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін Розгляд справи призначено на 22.09.2026 року..

22.09.2026 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із залучення адвоката, яке було судом задоволено, а розгляд справи відкладено на 13.10.2026р.

13.10.2026р. розгляд справи було відкладено на 28.10.2026р., у зв`язку з надходженням заяви представника відповідача про розстрочення судового рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Постановою Хотинського районного суду Чернівецької області від 05.09.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст.124, 130 КУпАП за те, що він 18 серпня 2025 року о 00:15 год. в с. Недобоївці, дорога Н03, 327 км Дністровського району, Чернівецької області, керуючи транспортним засобом марки VOLVO державний номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції, та здійснив зіткнення з автомобілем MAN, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по своїй смузі, внаслідок зіткнення з`їхав у кювет та перевернувся. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 , 18 серпня 2025 року о 00:15 год. в с. Недобоївці, дорога Н03, 327 км Дністровського району, Чернівецької області, керував транспортним засобом марки VOLVO державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.

На момент дорожньо-транспортної пригоди 18.08.2025 цивільно-правова відповідальність осіб, які правомірно володіли транспортним засобом VOLVO державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована за полісом №227655206 ПАТ АТ «СГ «ТАС» від 10.03.2025, відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (далі Закон №3720-IX).

Власник пошкодженого т/з марки MAN, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_4 звернувся 18.08.2025р. до АТ «СГ «ТАС» із повідомленням про настання ДТП та виплату страхового відшкодування.

29.10.2025 власник транспортного засобу «MAN, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_5 звернулася до позивача з заявою про страхову виплату.

Згідно з Розрахунку суми страхового відшкодування від 13.11.2025 №33395/36/925 страхова сума за договором складає 250000,00 грн., матеріальний збиток згідно Заяви про страхову виплату становить 144414,98 грн., розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті становить 144414,98 грн.

17.11.2025 АТ «СГ «ТАС» перерахувало ОСОБА_5 страхове відшкодування в розмірі 144414,98 грн. відповідно до страхового акту №33395/36/925 від 13.11.2025.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля MAN, державний номерний знак НОМЕР_2 , було проведено його огляд, про що складено акт огляду ТЗ (дефектна відомість) та отримано рахунок 13.11.2025від 01.03.2023 року з ремонтною калькуляцією, відповідно до яких вартість ремонту склала 144414,98 грн.

Таким чином, АТ «СГ «ТАС» виконало свій обов`язок страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

29.05.2026р. відповідачу було надіслано претензію про виплату страхового відшкодування в розмірі 144 414,98 грн. та повідомлено, що у разі відмови компенсувати зазначені витрати або ненадання відповіді протягом 30 днів з дня отримання цього листа, АТ «СГ «ТАС» буде змушене вчинити дії щодо примусового стягнення зазначеної суми.

ІV. Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України (ЦК України далі по тексту) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За загальним правилом, згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно зі статтею 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до: особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо: така особа керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Позивач визнав подію страховим випадком і виплатив власнику пошкодженого автомобіля страхове відшкодування в розмірі 144 414,98 грн. Розмір відшкодування підтверджують ремонтна калькуляція, страховий акт із розрахунком суми відшкодування та платіжна інструкція.

Отже, після виплати страхового відшкодування до позивача перейшло право зворотної вимоги до відповідача як до особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду в стані алкогольного сп`яніння.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 144 414,98 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь інфляційні витрати та 3% річних у розмірі 11494,71 грн.

Розрахунок штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання позивач здійснив за період з вересня 2025 по липень 2026, що становить 11 494,71 грн.

Натомість розрахунок 3% річних в позовні заяві не наведено, а тому судом враховується, що позивачем заявлено до стягнення лише інфляційні витрати.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 526, 530 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з наявною в матеріалах справи заявою (претензією) про виплату страхового відшкодування зареєстрованою за вих. №22620/ІНС.ЛОУ від 29.05.2026 АТ «СГ «ТАС» надіслало ОСОБА_1 вимогу (претензію) про перерахування протягом 30 днів з дня її отримання 144 414,98 грн. виплаченого страхового відшкодування.

Судом враховується, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження надсилання та отримання відповідачем вищевказаної претензії, а тому суд позбавлений можливості встановити строк виконання відповідачем зобов`язання щодо сплати 144 414,98 грн. страхового відшкодування.

Інший строк (термін) виконання відповідачем зобов`язання не встановлений ані договором, ані законом.

Крім того, копія заяви (претензії) про виплату страхового відшкодування від 29.05.2026р. не містить підпису особи, а саме представника ОСОБА_6 , ані власноручного, ані електронного, а тому судом до уваги не приймається.

За таких обставин, суд позбавлений можливості встановити період прострочення зобов`язання щодо сплати страхового відшкодування в порядку регресу, а тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат задоволенню не підлягають.

Доводи позивача, що правопорушення є триваючим, і обов`язок відповідача не виконувався з 18.08.2025р. (дата ДТП) до 18.08.2026р. (до звернення з позовом до суду), судом відхиляються з вищенаведених підстав.

При цьому судом враховується, що станом на 18.08.2025р. відповідачу не було відомо і не могло бути відомо про розмір страхового відшкодування в сумі 144 414,98 грн. та його обов`язок сплатити ці кошти позивачу.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 144 414,98 грн., в решті частині щодо стягнення інфляційних витрат в сумі 11 494,71 грн. відмовити.

Щодо розстрочки виконання судового рішення.

Представник заявника ОСОБА_2 подала заяву про розстрочення виконання рішення на дванадцять місяців, мотивуючи тим, що на даний час у ОСОБА_1 досить скрутне матеріальне становище, офіційно не працевлаштований, так як навчається на денній формі навчання, що підтверджується витягом з наказу про зарахування на навчання.

Єдиним джерелом надходження коштів є отримання доходів від продажу власно вирощеної сільськогосподарської продукції та подальше нарахування стипендії, тому немає можливості сплатити всю суму одразу. Жодного нерухомого майна у власності ОСОБА_1 не перебуває, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яке б він міг реалізувати для можливості погашення заборгованості, що також підтверджує важке матеріальне становище ОСОБА_1 .

Як вбачається з довідки виданої завідуючим САЗПМ лікарем ОСОБА_7 від 08.10.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на диспансерному обліку з приводу хронічної недостатності надниркових залоз, що свідчить про незадовільний стан здоров`я, що також є обставиною для розстрочення виконання судового рішення. У зв`язку із наведеним, просить суд розстрочити ОСОБА_1 виконання судового рішення на 12 місяців рівними платежами, з дня набрання рішенням законної сили.

Позивач свою позицію щодо розстрочки виконання рішення суду не висловив, будь-яких заяв не надіслав.

Відповідно до ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення усієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

В той же час, згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.

На доведення об`єктивних обставин, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду суд приймає до уваги матеріальний стан заявника ОСОБА_1 , який на даний час офіційно не працевлаштований, навчається на денній формі навчання у якого відсутнє нерухоме майно, підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, суд враховує стан здоров`я відповідача, який перебуває на диспансерному обліку з приводу хронічної недостатності надниркових залоз, а також те, що на його утриманні знаходиться мати пенсіонерка.

Отже, на думку суду, представником заявника доведені належними та допустимими доказами об`єктивні обставини, які утруднюють виконання рішення суду, що надає право на його розстрочення на визначений ч. 5 ст. 435 ЦПК України термін, а саме на один рік з дня ухвалення такого рішення.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Щодо стягнення судових витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи те, що позов задоволено судом частково (92,63%) з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2466,18 грн.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 звертає увагу на те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137, частина 8 статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20 (провадження № 61-9789св21).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір №1/2026 від 19.03.2026 про надання правничої допомоги, укладений між АТ «СГ «ТАС» та Адвокатським об`єднанням «Інс.Лоу.Груп»; додаткову угоду №6 від 17.08.2026 до договору №1/2026 від 19.03.2026 про надання правничої допомоги та Додаток №1 до додаткової угоди, згідно якого гонорар становить 26505,00 грн.; довіреність №ГО-26/1005 від 26.03.2026 на Гусєва П.В.; Витяг з Єдиного реєстру адвокатів України щодо ОСОБА_8 , який здійснює адвокатську діяльність в адвокатському об`єднані «Інс.Лоу.Груп», посвідчення адвоката та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Гусєва П.В.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання.

У питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної палати Верховного Суду у справі №922/445/19, де серед іншого наголошено, що: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду у справах № 922/3436/20, № 910/7586/19 та № 910/16803/19.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) також акцентувала увагу на те, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.

Отже, суд при вирішенні питання зменшення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє чи подавалося від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію неспівмірності заявленого розміру витрат.

Такий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 487/4983/20.

Представник відповідача подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Заперечуючи проти заявленого позивачем до відшкодування розміру витрат на правничу допомогу, вказував на те, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 26 505,00 гривень є завищеною та неспівмірною з реальним обсягом такої допомоги у суді першої інстанції, часом витраченим на надання таких послуг, не відповідає критерію реальності таких витрат та їх розумності.

Звертає увагу, що до позовної заяви не долучений звіт про виконану роботу чи акт робіт щодо надання правничої допомоги відносно боржника ОСОБА_1 , відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги та її обсягу.

За таких обставин просить суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.

З урахуванням викладеного, дослідивши матеріали цивільної справи, враховуючи принципи розумності, співмірності й нескладності справи, враховуючи, що матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час, розгляд справи проводився у спрощеному провадженні з викликом сторін, представник позивача не з`являвся в судові засідання та подав клопотання про розгляд справи без його участі, суд, приходить до висновку щодо зменшення заявлених до стягнення позивачем витрат до 5000,00 грн.

Враховуючи, що позов задоволено частково (92,63%), то з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4631,50 грн.

Керуючись ст. ст.12, 13, 81, 141, 247, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (адреса місця знаходження: проспект Берестейський, 65, м. Київ, ЄДРПОУ 30115243) понесені витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування у розмірі 144 414,98 грн. (сто сорок чотири тисячі чотириста чотирнадцять гривень 98 коп.).

Стягнути із ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (адреса місця знаходження: проспект Берестейський, 65, м. Київ, ЄДРПОУ 30115243) судовий збір у розмірі 2466,18 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят шість гривень 18 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4631,50 грн. (чотири тисячі шістсот тридцять одну гривню 50 коп.).

В решті частині позову щодо стягнення 11 494,71 грн. інфляційних збитків відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду - задовольнити.

Розстрочити виконання рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 28.10.2026 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 144 414,98 грн. рівними платежами щомісячно по 12034 (дванадцять тисяч тридцять чотири) гривні 58 копійок на 12 (дванадцять) місяців, починаючи з 28 листопада 2026 року з кінцевим терміном погашення 28 жовтня 2027 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», адреса місця знаходження: проспект Берестейський, 65, м. Київ, ЄДРПОУ 30115243.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне рішення складено 28 жовтня 2026 р.

Суддя:Лілія ГУРАЛЬ