Ухвала суду № 141047374, 29.10.2026, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа № 717/1825/26

Номер провадження 1-кс/717/247/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року селище Кельменці

Кельменецький районний суд Чернівецької області у складі :

головуючого судді ОСОБА_1

з участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву прокурора про відвід судді ОСОБА_6 та заяву про самовідвід судді ОСОБА_6 , -

ВСТАНОВИВ:

До Кельменецького районного суду надійшло кримінальне провадження № 12025262100000163 про обвинувачення за ч.1 ст.345 КК України ОСОБА_4

Прокурор ОСОБА_7 заявила відвід судді ОСОБА_6 з тих підстав, що під її головуванням розглядалася справа про адміністративне правопорушення щодо обвинуваченого ОСОБА_4 і суддя ОСОБА_6 винесла постанову про закриття провадження та оголошення усного зауваження ОСОБА_4 за ч.1 ст.185-10 КУпАП. Дана справа про адміністративне правопорушення стосувалася тих самих обставин, які є предметом розгляду в даному кримінальному провадженні, тобто суддя ОСОБА_8 вже сформувала своє внутрішнє переконання та правову позицію щодо дій ОСОБА_4 крім того, в зв`язку із закриттям провадження в справі про адміністративне правопорушення слідчим було закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 за ч.2 ст.345 КК України.

Головуюча у справі суддя ОСОБА_6 заявила самовідвід з тих підстав, що 22 жовтня 2025 року нею була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 за частиною 1 статті 185- 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення і під час розгляду справи вона давала оцінку доказам, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №344906, рапортам солдата ОСОБА_9 та головного сержанта ОСОБА_10 , письмові пояснення громадянина ОСОБА_4 , а також інші матеріали справи, згідно яких було встановлено, що 13 серпня 2025 року в контрольованому прикордонному районі на околиці с. Ленківці під час несення служби прикордонними нарядами виникла конфліктна ситуація між громадянином ОСОБА_4 та військовослужбовцями Державної прикордонної служби України. За наявними доказами, ОСОБА_4 висловлювався у бік прикордонних нарядів нецензурною лексикою, проявляв словесну агресію та намагався застосувати металеву палицю під час словесної суперечки. Військовослужбовці, діючи у межах наданих їм повноважень та відповідно до законодавства, застосували заходи фізичного впливу з метою припинення конфлікту та забезпечення безпеки учасників події, після чого було викликано наряд Національної поліції.

За наслідками розгляду вказаних матеріалів нею була винесена постанова, якою було закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення.

Таким чином, нею вже була надана частково правова оцінка подіям, що мали місце 13 серпня 2025 року в контрольованому прикордонному районі на околиці с. Ленківці під час несення служби прикордонними нарядами, коли виникла конфліктна ситуація між громадянином ОСОБА_4 та військовослужбовцями Державної прикордонної служби України, що може вплинути на її неупередженість під час розгляду цього кримінального провадження.

Прокурор ОСОБА_3 підтримала заяву про відвід судді та про самовідвід судді, з підстав, які вказані в даних заявах та пояснила, що наведені підстави для відводу та самовідводу викликають сумнів в неупередженості та безсторонності судді, що з точки зору Європейського суду з прав людини та КПК України є недопустимим.

Захисник ОСОБА_5 вважає, що наведені в заявах про відвід судді та самовідвід судді обставини не в повній мірі можуть слугувати підставою для відводу та самовідводу, оскільки справа про адміністративне правопорушення не є тією іншою обставиною, яка викликає сумнів в неупередженості судді і формулювання підстав для відводу та самовідводу не досить чіткі, проте він залишає вирішення даних заяв на погляд суду.

Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується з думкою захисника.

Судом встановлено, що суддя ОСОБА_6 22 жовтня 2025 року винесла постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 за частиною 1 статті 185- 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення з приводу подій, що мали місце 13 серпня 2025 року в контрольованому прикордонному районі на околиці с. Ленківці під час несення служби прикордонними нарядами, коли виникла конфліктна ситуація між обвинуваченим ОСОБА_4 та військовослужбовцями Державної прикордонної служби України, що підтверджується постановою по справі про адміністративне правопорушення від 22.10.2025 року. Також з даної постанови вбачається, що суддею було встановлено, що ОСОБА_4 висловлювався у бік прикордонних нарядів нецензурною лексикою, проявляв словесну агресію та намагався застосувати металеву палицю під час словесної суперечки. Військовослужбовці, діючи у межах наданих їм повноважень та відповідно до законодавства, застосували заходи фізичного впливу з метою припинення конфлікту та забезпечення безпеки учасників події, після чого було викликано наряд Національної поліції.

Даною постановою було закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення.

З обвинувального акта в даному кримінальному провадженні вбачається, що обвинувачення стосується тих самих подій та обставин, які досліджувала суддя ОСОБА_6 під час розгляду вказаної вище справи про адміністративне правопорушення та досліджувала пояснення ОСОБА_4 , пояснення тих самих військовослужбовців, які є потерпілими та свідками в даному кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене вище суд вважає сумніви прокурора та твердження судді в заяві про самовідвід об`єктивно обґрунтованими, адже під час розгляду даного кримінального провадження в учасників судового провадження виникли сумніви в неупередженості та об`єктивності судді в зв`язку з тим, що суддею надавалася оцінка доказам під час розгляду справи про адміністративне правопорушення і під час розгляду даного кримінального провадження, як вбачається з обвинувального акта з додатками, можуть досліджуватись ці самі докази показання потерпілого, свідків.

Згідно до п.4 ч.1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини » суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі (Конвенція) та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом

Відповідно до п.66 рішення Європейського суду з прав людини в справі "Мироненко і Мартенко проти України", згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності . У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Відповідно до п.67 даного рішення Суду особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Відповідно до п.69 даного рішення Суду, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими. Згідно п.70 даного рішення Суду у цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

В рішенні від 15 липня 2005 року у справі «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або, що йому бракує неупередженості під час розгляду справи, адже суддя уже мав сформовану позицію з ключових питань справи, а тому не може залишатися неупередженим і забезпечити змагальність сторін.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 22.04.1994 року у справі Сайрава ді Карвальо судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду. Будь який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Відповідно до § 2.5 Бангалорських принципів суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Один з таких випадків - у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі

сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази

чи факти стосовно справи, яка розглядається.

Відповідно до ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Суд вважає, що прокурором та головуючим суддею наведено в заяві про самовідвід обставини, які викликають сумнів у його неупередженості як головуючого судді при розгляді даного кримінального провадження і суддю ОСОБА_6 слід відвести від розгляду кримінального провадження № 12025262100000163 про обвинувачення за ч.1 ст.345 КК України ОСОБА_4 .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 75, 80 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву прокурора про відвід та заяву судді Кельменецького районного суду Чернівецької області ОСОБА_6 про самовідвід в кримінальному провадженні№ 12025262100000163 про обвинувачення за ч.1 ст.345 КК України ОСОБА_4 задовольнити.

Відвести суддю ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження № 12025262100000163 про обвинувачення за ч.1 ст.345 КК України ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1