РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" лютого 2011 р. Справа № 15/73-Н
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Грязнов В.В. , суддя Тимошенко О.М.
при секретарі судового засідання Новак Р.А.
за участю представників сторін:
Від позивача - представник Беркович О.В. дов.б/н., від 14.02.2011 року
Від відповідача - не з"явився
Від третьої особи - не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу третьої особи на стороні відповідача ВАТ "Полонського фарфорового заводу" на рішення господарського суду Хмельницької області від 23.02.10 р. у справі № 15/73-Н (суддя Муха М.Є. )
за позовом Колективного підприємства "Полонський завод "Маяк"
до Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ВАТ "Полонський фарфоровий завод"
про відновлення прав належного землекористувача, порушених внаслідок видання Полонською районною державною адміністрацією в Хмельницької області Ропорядження №485/2006-р від 05 грудня 2006 року, та визнання недійсним договору оренди землі від 19.12.2006 року.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 23 лютого 2010 року у справі №15/73-Н, позов Колективного підприємства Полонський Завод "Маяк" м. Полонне до Полонської районної державної адміністрації м. Полонне за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Полонський фарфоровий завод" м. Полонне, вул. Привокзальна, 50 про визнання недійсним розпорядження Полонської районної державної адміністрації в Хмельницькій області № 485/2006-р від 05 грудня 2006 року; визнання недійсним договору оренди землі від 19.12.2006р. задоволено.
Визнано недійсним розпорядження Полонської районної державної адміністрації в Хмельницькій області № 485/2006-р від 05 грудня 2006 року про передачу в оренду ВАТ „Полонський фарфоровий завод” земельної ділянки площею 4,67га.
Визнано недійсним договір оренди землі від 19.12.2006р., укладений 19 грудня 2006 року між Полонською районною державною адміністрацією в Хмельницькій області та Відкритим акціонерним товариством “Полонський фарфоровий завод” та зареєстрований у Полонському відділі Хмельницької регіональної філії Центру державного земельного кадастру 20 грудня 2006 року за №040675900094.
Стягнуто з Полонської районної державної адміністрації (м. Полонне, вул. Лесі Українки, 114, код ЄДРПОУ 21312362) на користь Колективного підприємства Полонський Завод "Маяк" (Полонський район, с. Новаки, вул. Заводська, 18, код ЄДРПОУ02969366) 85грн. (вісімдесят п'ять гривень) витрат по оплаті державного мита, 236рн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відкрите акціонерне товариство «Полонський фарфоровий завод»подала апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду.
Просить його скасувати. Позов залишити без задоволення.
Вважає що рішення Господарського суду Хмельницької області від 23 лютого 2010р. по справі №15/73-Н винесене з порушеннями норм матеріального та процесуального права, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи та наявним доказам.
Вказане рішення підлягає скасуванню ще й через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
Порушення норм матеріального та процесуального права полягає в наступному:
По-перше:
Суд вважає доведеною обставину, яка має суттєве значення для справи, а саме правонаступництво колективного підприємства «Полонський завод «Маяк»щодо права користування земельною ділянкою на підставі Акту на право користування землею, виданого 02 квітня 1962 року Полонському заводоуправлінню Хмельницького облуправління промбудматеріалів. Вказане не відповідає доказам, наявним у справі.
З доказів про правонаступництво позивач надав, а суд прийняв, як належні:
«Історичну довідку», яка не містить в собі даних про перехід прав власності на майно та майнові права Полонського заводоуправління Хмельницького облуправління промбудматеріалів для КП «Полонський завод «Маяк». В тексті довідки звучать терміни «реорганізація», «створення», «перетворення», «перейменування». Причому, якщо відбувалася реорганізація, то не вказано в якій саме формі (злиття, приєднання, поділу, виділення чи перетворення). Адже, якщо це було, наприклад, поділ чи виділення, то частина майна та майнових прав заводоуправління могла перейти не до позивача, а до іншої юридичної особи яка виділялася. Якщо відбувалося створення нової юридичної особи, то не зрозуміло, чи була новостворена організація наділена правом користування спірною земельною ділянкою.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2009 року по справі 2-а-7584/092270/08 за позовом КП «Полонський завод «Маяк»до Полонської райдержадміністрації про визнання правомірності постійного користування земельною ділянкою та зобов'язання вчинити певні дії.
Вказана Постанова також не доводить факту правонаступництва через наступне:
- відповідно до ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Як видно з вступної частини постанови, в справі приймали участь КП «Полонський завод «Маяк»(як позивач) та Полонська райдержадміністрація (як відповідач). ВАТ «Полонський фарфоровий завод»участі у справі на стороні відповідача не приймав і про існування такої справи на момент її розгляду не знав.
- в описовій та/або мотивувальній частині постанови немає посилання на те, що у справі встановлено правонаступництво КП «Полонський завод «Маяк»щодо майнових та немайнових прав Полонського заводоуправління Хмельницького облуправління промбудматеріалів; немає посилання на документи, які підтверджують перехід до позивача майнових прав та обов'язків (передавальні акти, розподільні баланси і т.п).
- при слуханні справи не розглядалося того, що частина земельної ділянки в 1995 році позивачем добровільно передана ВАТ «Полонський фарофоровий завод», тобто, що її обриси змінилися.
- в резолютивній частині постанови зобов'язано Полонську райдержадміністрацію визнати правомірність постійного користування земельною ділянкою колективного підприємства «Полонський завод «Маяк»на підставі акту на право користування землею, виданого 02 квітня 1962 року Полонському заводоуправлінню Хмельницького облуправління промбудматеріалів, а не встановити правонаступництво. Крім того, зобов'язання направлено виключно на Полонську РДА і не встановлюють обов'язки інших юридичних осіб.
Як обгрунтування правонаступництва, в рішенні господарського суду Хмельницької області вказано, що «майнові права, в т.ч. право постійного користування земельною ділянкою 35 га в урочищі «Новаки», перейшло до позивача в порядку правонаступництва у складі іншого майна, разом, в тому числі, з об'єктами нерухомого майна, розташованими на частинах земельних ділянок і держава визнає цей факт на підставі ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».
Дійсно, в справі наявне Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21.12.2007 року, в якому вказаний перелік нерухомого майна загальною площею 2830,8 кв.м., яке є власністю КП «Полонський завод «Маяк».
Але на підставі вказаного Свідоцтва до позивача не може переходити право користування усією спірною земельною ділянкою, адже:
- в рішенні суду вказано, що об'єкти нерухомості розташовані «на частинах земельних ділянок» але не зрозуміло чому суд, спираючись на ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»встановив, що до позивача перейшли не «частини земельних ділянок», на яких розміщені об'єкти нерухомості, а уся спірна земельна ділянка.
- Свідоцтво про право власності на нерухоме майно видане КП «Полонський завод «Маяк»в 2007 році і не підтверджує того, що об'єкти, які відображені в ньому існували станом на квітень місяць 1962 року (момент видачі Полонському заводоуправлінню Хмельницького облуправління промбудматеріалів державного акту на право користування землею).
- наявність Свідоцтва не підтверджує розмір та обриси земельної ділянки, користувачем якої є позивач, адже з плином часу та подій (як то добровільна відмова від частини земельної ділянки, що мала місце в даному випадку) її розмір змінювався.
Таким чином, в справі немає ні одного доказу, що підтверджує рішення власника про реорганізацію Полонського заводоуправління Хмельницького облуправління промбудматеріалів з передачею майна та майнових прав позивачу: відсутні установчі документи (статути, положення) або інші рішення власника ( накази, розпорядження про реорганізацію) а тим більше документи, які підтверджують перехід майнових прав та обов'язків а також прав користування до КП «Полонський завод «Маяк»(передавальні акти, розподільні баланси і т.п).
Додатковим підтвердженням законності користування спірною земельною ділянкою суд вважає Довідку про кількісний склад земельних ділянок, видану КП «Полонський завод «Маяк»відділом земельних ресурсів у Полонському районі Хмельницької області від 31.01.2008 року за №05-55/191а, в якій вказано, що «за підприємством згідно державного акта на право користування землею, виданого Полонському заводоуправлінню Хмельницького облуправління промбудматеріалів, рахується 35 га.»а також те, що відповідно до довідки Полонської ДПІ позивач у 2008 році сплачував плату за 35 га землі.
Стосовно Довідки про кількісний склад земельних ділянок, видану КП «Полонський завод «Маяк»відділом земельних ресурсів у Полонському районі Хмельницької області 31.01.2008 року за №05-55/191а - при ознайомленні з матеріалами справи представником товаариства вказаної довідки в матеріалах справи не було. Мала місце довідка про кількісній склад земельних ділянок, видана КП «Полонський завод «Маяк», від 29.01.2009 року за №05-02/176, в якій вказувалося, що позивачу належить земельна ділянка розміром 30 га (додається).
Стосовно такого доказу, як довідка ДПІ: ВАТ "Полонський фарфоровий завод", як належний землекористувач з 1995 року також сплачував плату за землю, але чомусь цей факт не був узятий до уваги при розгляді справи господарським судом Хмельницької області, в той час як такі ж дані прийняті до уваги, як доказ на користь КП «Полонський завод «Маяк».
При розгляді справи Господарським судом Хмельницької області мало місце не повне з'ясування обставин справи, що також є підставою для скасування рішення суду від 23 лютого 2010 року:
Відповідно до довідки відділу держкомзему у Полонському районі від 29.01.2009 року №05-02/176 про кількісний склад земельних ділянок позивачу належала земельна ділянка розміром 30,0 га. В акті на право користування землею, виданого 02 квітня 1962 року Полонському заводоуправлінню Хмельницького облуправління промбудматеріалів вказано, що в користування надається земельна ділянка розміром 35 га.
Відповідно до акту встановлення меж та зон обмежень від 12.03.2009 року, розробленого «Подільським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру до Договору на розробку технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку від 3 лютого 2009року (укладеного КП «Полонський завод «Маяк») розмір земельної ділянки, якою користується позивач складає 33,1897 га. Якщо до цього розміру додати розмір ділянки, якою користується ВАТ «Полонський фарфоровий завод»відповідно до договору оренди землі від 19 грудня 2006 року - 4,2791 га, ми отримаємо земельну ділянку розміром 37,4668 га, тобто на 2,4688 га більшу за 35 га, вказаних в акті на право користування землею, виданого 02 квітня 1962 року Полонському заводоуправлінню Хмельницького облуправління промбудматеріалів.
В судовому засіданні не досліджувався факт добровільної відмови КП «Полонський завод «Маяк»від частини земельної ділянки, після чого вона була отримана третьою особою у користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ХМ № 002838 від 23.08.1995 року.
Крім того скаржник вважає, що не був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання. Ухвалою від 16 лютого 2010 року призначено судове засідання на 23 лютого 2010 року. Ухвалу отримав вранці 23 лютого.
В судове засідання Рівненського апеляційного господарського суду представник скаржника (третьої особи) не з"явився. Через канцелярію суду подав письмове клопотання про відкладення судового засідання. Посилається на те, що відкладення розгляду справи надасть йому можливість підготуватися до судового засідання, а саме подати докази що мають значення для справи.
Судова колегія не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника про відкладення розгляду апеляційної скарги. Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, скаржник отримав ухвалу суду 21 січня 2011 року. Мав можливість за період з 21 січня по 15 лютого підготуватися до судового засідання.
В клопотанні не вказав які саме докази має намір надати. Крім того представник мав можливість особисто бути присутнім в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду та обгрунтувати своє клопотання. Така можливість підтверджується тим, що представник подав клопотання через канцелярію, а явкою в судове засідання не скористався.
За наявних обставин, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що вказана поведінка позивача спрямована на затягування розгляду апеляційної скарги.
Представник позивача заперечує доводи апеляційної скарги. Просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився. В установленому порядку був повідомлений про час і місце судового засідання. Явка представників сторін обов"язковою не визнавалась. Матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без представників які не з"явились в судове засідання.
Давши оцінку доказам у справі, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Місцевим господарським судом не порушено права скаржника (третьої особи) на участь в останньому судовому засіданні 23 лютого 2010 року. Суд першої інстанції обгрунтовано відхилив клопотання про відкладення розгляду справи, зробивши висновок, що третя особа недобросовісно користується належними їй процесуальними правами. Судом було прийнято до уваги, що третя особа належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, її позиція відома, оскільки представник приймав участь в попередніх судових засіданнях, давав письмові пояснення.
Завершувався строк розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи.
Згідно акту на право користування землею від 02 квітня 1962 року виданого виконавчим комітетом Полонської районної ради депутатів трудящих, Полонському заводоуправлінню Хмельницького облуправління промбудматеріалів, в постійне користування було відведено 35 гектарів землі в урочищі "Новаки".
Відповідно до історичної довідки Державного архіву Хмельницької області від 04.12.2009р. №01-12-856, Колективне підприємство Полонський Завод "Маяк" веде свою історію від Полонського районного промислового комбінату, який було створено у 1940р. Наказом Міністерства місцевої промисловості УРСР від 21.11.1988 року №160 з метою удосконалення системи управління підприємствами було створено Виробниче об'єднання "Поділля", якому підпорядкували підприємства колишнього Облмісцевпрому. До складу цього об'єднання увійшов й Полонський завод господарчих товарів. Одночасно з утворенням Виробничого об'єднання "Поділля" відбулося перейменування всіх підприємств місцевої промисловості, у тому числі Полонський завод господарчих товарів отримав назву - Полонський завод "Маяк". У 1990р. згідно з наказом Міністерства місцевої промисловості УРСР від 17.08.1990р. за №95 Виробниче об'єднання "Поділля" було ліквідоване та на його базі створена Виробничо –торгова фірма "Поділля", до складу якої серед 12 підприємств увійшов й Полонський завод "Маяк". У 1993р. відбулась приватизація Полонського заводу "Маяк", в результаті якої підприємство змінило форму власності то отримало назву –Колективне підприємство Полонський завод "Маяк".
05.12.2006р. Полонською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №485/2006-р про передачу в оренду ВАТ "Полонський фарфоровий завод" земельної ділянки площею 4,67 га строком на 40 років.
19.12.2006р. на підставі Розпорядження Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області від 05 грудня 2006 року № 485/2006-р між Полонською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ВАТ „Полонський фарфоровий завод” (Орендар) укладено договір оренди землі від 19 грудня 2006року, за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів Буртинської сільської ради Полонського району Хмельницької області загальною площею 4,2791га.
В матеріалах справи наявна довідка про кількісний склад земельних ділянок, виданої КП Полонський Завод "Маяк" відділом земельних ресурсів у Полонському районі Хмельницької області 31.01.2008р. за №05-55/191а згідно якої, станом на 01.01.2008р. на території Буртинської сільської ради, відповідно до Інструкції за статистичною формою звітності 6-зем ("Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності") за підприємством, згідно державного акта на право користування землею виданого Полонському заводоуправлінню Хмельницького облуправління промбудматеріалів, рахується 35 га.
03 лютого 2009 року КП "Завод "Маяк" укладено Договір (б/№ від 03.02.2009 року) із Подільським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та проведено інвентаризацію вищевказаної земельної ділянки. За результатами проведених земельно-кадастрових робіт з'ясувалося, що частина земельної ділянки, якою з 1962 року користується КП "Завод "Маяк", була передана в оренду ВАТ «Полонський фарфоровий завод»на підставі Розпорядження Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області від 05 грудня 2006 року № 485/2006-р та укладеного договору оренди землі від 19 грудня 2006 року, зареєстрованого у Полонському відділі Хмельницької регіональної філії Центру державного земельного кадастру 20 грудня 2006 року за № 040675900094.
Відповідно до довідки державної податкової інспекції у Полонському районі №1990/15 від 19.03.2009р., згідно поданої звітності КП Полонський Завод "Маяк" у 2008 році використовував за межами населеного пункту (Буртинська сільська рада) 35 га землі та сплачував за неї відповідну плату.
В матеріалах справи також наявна постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.09.2009р. по справі №2-а-7584/09/2270/08, якою зобов’язано Полонську районну державну адміністрацію Хмельницької області визнати правомірність постійного користування земельною ділянкою Колективного підприємства Полонський Завод "Маяк" на підставі акту на право користування землею, виданого 02.04.1962р. Полонському заводоуправлінню Хмельницького обласного управління промбудматеріалів, а також зобов’язано затвердити землевпорядну документацію Колективного підприємства Полонський Завод "Маяк" щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
До матеріалів справи позивачем також долучено спеціальний дозвіл на користування надрами №4769 від 05.11.2008р. виданий КП "Полонський завод "Маяк" та акт надання гірничого відводу (внесенний до Державного комітету України по нагляду за охороною праці №16 від 27.11.1995р.), виданий КП "Полонський завод "Маяк".
Наголошуючи на тому, що КП „Завод „Маяк” від свого права на користування земельною ділянкою площею 35 га не відмовлявся, звертаючи увагу на те, що не оспорюючи прав КП „Завод „Маяк” на користування земельною ділянкою та попередньо не вилучивши відповідну частину земельної ділянки із користування підприємства, відповідач передав в оренду іншій юридичній особі частину земельної ділянки, якою користується КП „Завод „Маяк” з 1962 року, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним розпорядження Полонської районної державної адміністрації в Хмельницькій області №485/2006-р від 05 грудня 2006 року про передачу в оренду ВАТ „Полонський фарфоровий завод” земельної ділянки площею 4,67га та визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 19 грудня 2006 року Полонською районною державною адміністрацією в Хмельницькій області з Відкритим акціонерним товариством “Полонський фарфоровий завод” та зареєстрованого у Полонському відділі Хмельницької регіональної філії Центру державного земельного кадастру 20.12.2006 року за №040675900094.
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. в ст.5 ЗК України земельне законодавство базується на принципі невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.
Статтями 15, 16 Цивільного Кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Спосіб захисту цивільних прав та інтересів особа оберає при зверненні з позовною заявою до суду.
Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
а) визнання прав;
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
в) визнання угоди недійсною;
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
д) відшкодування заподіяних збитків;
Судом враховується, що згідно статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами. Статтею 191 Цивільного кодексу України встановлено, що підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Підприємство або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.
Право постійного користування землею є різновидом майнового права. Відповідно до загального правила, закріпленого ст.ст. 104-109 Цивільного кодексу України при реорганізації юридичної особи до її правонаступника переходить майно (права і обов'язки) реорганізованої особи. Аналогічні приписи містила ст.37 Цивільного кодексу УРСР 1963 року та Закон України “Про підприємства в Україні”, які діяли до набуття чинності Цивільним кодексом України. Земельний кодекс України не містить виключень з цього загального правила, в т.ч. виключень щодо переходу до правонаступника права користування земельною ділянкою
Приписами частини п'ятої статті 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, визначено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.
Таким чином, майнові права, в т.ч. право постійного користування земельною ділянкою 35 га в урочищі "Новаки", перейшло до позивача в порядку правонаступництва у складі іншого майна разом, в тому числі, з об’єктами нерухомого майна, розташованими на частинах земельних ділянок і держава визнає цей факт на підставі ст. 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.
З огляду на викладене, та враховуючи Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2005р. у справі № 1-17/2005 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України, в якому Конституційний Суд України дійшов висновків про те, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою, а в п. 5.6. цього Рішення Конституційний Суд України встановив, що “підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт, і чинний Кодекс серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки”, суд приходить до висновку про правомірність постійного користування позивачем земельною ділюнкою площею 35 га в урочищі "Новаки".
Законність права користування вказаною земельною ділянкою Колективного підприємства Полонський Завод "Маяк" встановлено постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.09.2009р. по справі №2-а-7584/09/2270/08, якою зобов’язано Полонську районну державну адміністрацію Хмельницької області визнати правомірність постійного користування земельною ділянкою Колективного підприємства Полонський Завод "Маяк" на підставі акту на право користування землею, виданого 02.04.1962р. Полонському заводоуправлінню Хмельницького обласного управління промбудматеріалів, а також зобов’язано затвердити землевпорядну документацію Колективного підприємства Полонський Завод "Маяк" щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відповідно до Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.93 №15 "Про порядок ведення державного земельного кадастру", в частині кількісного обліку земель розроблена Інструкція з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель.
Відповідно до Інструкції у статистичних звітах вказують площі земель, що перебувають у власності, постійному і тимчасовому користуванні юридичних та фізичних осіб, за винятком тих площ земель, які надані в тимчасове користування іншим власникам землі і землекористувачам із земель, що перебувають у власності або в постійному користуванні цих юридичних і фізичних осіб. У звітах вказують площі земель і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності в межах територій, які входять до адміністративно-територіальних одиниць.
Згідно довідки про кількісний склад земельних ділянок, виданої КП Полонський Завод "Маяк" відділом земельних ресурсів у Полонському районі Хмельницької області 31.01.2008р. за №05-55/191а, станом на 01.01.2008р. на території Буртинської сільської ради, відповідно до Інструкції за статистичною формою звітності 6-зем ("Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності") за підприємством, згідно державного акта на право користування землею виданого Полонському заводоуправлінню Хмельницького облуправління промбудматеріалів, рахується 35 га.
Крім того, відповідно до довідки державної податкової інспекції у Полонському районі №1990/15 від 19.03.2009р., згідно поданої звітності КП Полонський Завод "Маяк" у 2008 році використовував за межами населенного пункту (Буртинська сільська рада) 35 га землі та сплачував за неї відповідну плату.
За таких обставин та враховуючи, що на момент прийняття Полонською районною державною адміністрацією розпорядження №485/2006-р від 05 грудня 2006 року про передачу в оренду ВАТ "Полонський фарфоровий завод" земельної ділянки площею 4,67 га строком на 40 років, КП Полонський Завод "Маяк" правомірно користувався земельною ділюнкою 35 га в урочищі "Новаки" до складу якої входила і передана третій особі земельна ділянка, що підтверджується, крім іншого, результатами проведених земельно –кадастрових робіт Подільським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру на виконання умов договору від 03.02.2009р. на розробку технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог ч.5 ст.116 Земельного кодексу України, згідно якої надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Приписами ст.155 Земельного кодексу України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази вилучення земельних ділянок, що є предметом даного судового розгляду чи припинення права постійного користування земельними ділянками, в межах, визначених актом на право користування землею від 02.04.1962р. або її частини у позивача або у його попередників, захисту підлягає право постійного користування позивачем земельною ділянкою у повному обсязі шляхом в изнання недійсним розпорядження Полонської районної державної адміністрації в Хмельницькій області № 485/2006-р від 05 грудня 2006 року про передачу в оренду ВАТ „Полонський фарфоровий завод” земельної ділянки площею 4,67га. Відповідно позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Позовні вимоги позивача в частині визнання недійсним договору оренди землі від 19.12.2006р. також підлягають задоволенню, оскільки в силу ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Оскільки укладений договір є похідним від розпорядження Полонської районної державної адміністрації в Хмельницькій області № 485/2006-р від 05 грудня 2006 року яке суд вважає неправомірним, відповідно таким є і договір.
Таким чином місцевим господарським судом з"ясовані всі обставини, що мають значення у справі. Висновки, викладені в судовому рішенні, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуально права.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ВАТ "Полонського фарфорового заводу" на рішення господарського суду Хмельницької області від 23 лютого 2010 року по справі № 15/73-Н залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 23 лютого 2010 року по справі № 15/73-Н залишити без змін.
3. Матеріали справи №15/73-Н повернути в господарський суд Хмельницької області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Тимошенко О.М.
Судове рішення № 14104527, Рівненський апеляційний господарський суд було прийнято 15.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/73-н. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: