Рішення № 141044932, 26.10.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 367/3233/26

провадження 2/216/4267/26

РІШЕННЯ

іменем України

26 жовтня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Цимбалістенко О.В.,

за участі секретаря судового засідання Таганської Є.Р.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Ірпінський ВДВС у Бучанському районі Київської області КМУ МЮ України, про зміну способу стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів з 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) боржника, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття на встановлення твердої грошової суми у розмірі 5000 грн щомісячно, до досягнення дитиною відповідного віку.

Обґрунтування позовних вимог

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що у період перебування у шлюбі з ОСОБА_2 у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13.02.2025 відповідачка без попередження звернулась до Ірпінського міського суду Київської області з заявою про стягнення аліментів. Судовим наказом Ірпінського міського суду Київської області від 21.02.2025 стягнено з позивача на користь відповідачки аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) позивача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 08.04.2025 шлюб між сторонами було розірвано.

Позивач сплачує аліменти на утримання дитини, та регулярно перераховує кошти в міру своїх можливостей, хоче брати участь у вихованні дитини, прагне здорового спілкування та розвитку дитини. Однак, станом на теперішній час є суттєва проблема у нарахуванні та перерахуванні аліментів, так як позивач зареєстрований як фізична-особа підприємець на спрощеній системі оподаткування, прагне заробляти легально та сплачувати всі податки, розвивати свій бізнес, проте доходи мінливі, а витрати можуть бути непередбачуваними, можуть взагалі не бути, внаслідок чого може утворитись заборгованість по сплаті аліментів, що призведе до блокування рахунків та роботи позивача. Позивач прагне гарантовано виконувати зобов`язання по оплаті аліментів, щоб все було прогнозовано та підзвітно, що дасть змогу контролювати використання коштів за призначенням, тобто зафіксувати тверду грошову суму у розмірі 5000 грн, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, яка буде витрачатися на утримання дитини, що також буде кращим для дитини з урахуванням раціонального використання коштів.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

19 травня 2026 року представник відповідачки ОСОБА_5 звернувся до суду з відзивом на позов. Як на підставу заперечень посилається на те, що відсутні правові та фактичні підстави для задоволення позову позивача. Вважає, що позивачем не доведено підстав для задоволення позову, не надано доказів того, що з моменту постановлення рішення суттєво погіршився матеріальний стан позивача, через що він немає змоги виплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Позивач вчиняє дії спрямовані на обмеження дитини у належному матеріальному забезпечення та зменшення коштів на її утримання. Так, позивач звертався до Ірпінського міського суду Київської області з заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, у задоволенні якої ухвалою суду від 23.04.2025 було відмовлено. Аргументом слугувала виключно його реєстрація як фізичної-особи підприємця, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, проте такі обставини відомі позивачу і суду ще на момент ухвалення судового наказу, а тому не можуть вважатись нововиявленими в розумінні процесуального законодавства. Також, у провадженні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебувала справа № 367/5076/25 про зменшення розміру аліментів, та ухвалою суду від 05.03.2026 за заявою представника позивача була залишена без розгляду.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 25 травня 2026 року матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Ірпінський ВДВС у Бучанському районі Київської області КМУ МЮ України, про зміну способу стягнення аліментів направлено за підсудністю до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 липня 2026 року прийнято до провадження справу, призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом

З 20 лютого 2016 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Ірпінського міського суду Київської області № 367/2131/25 від 08 квітня 2025 року.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження, виданого Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 556.

Судовим наказом Ірпінського міського суду Київської області № 367/1665/25 від 21 лютого 2025 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) боржника, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 13.02.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області № 367/1665/25 від 23 квітня 2025 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду судового наказу, виданого 21.02.2025 Ірпінським міським судом Київської області у справі № 367/1665/25 за заявою ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області № 367/5076/25 від 05 березня 2026 року за заявою представника позивача відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Квитанціями про переказ грошових коштів за період з листопада 2024 року по квітень 2026 року підтверджується належна сплата позивачем аліментів на утримання дитини.

З 20 серпня 2024 року позивач зареєстрований фізичною особою-підприємцем, що вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань від 01.03.2025.

Джерела права й акти їх застосування

Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни способу стягнення раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі N 6-143цс-13, вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.

Згідно з статтями 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Як на підставу зміну способу стягнення аліментів із частки на тверду грошову суму позивач посилається на те, що він зареєстрований як фізична-особа підприємець на сплощеній системі оподаткування, отримує мінливі доходи, маючи непередбачувані витрати, що може призвести до утворення заборгованості.

Однак, на думку суду зазначені аргументи позивача не заслуговують на увагу, та не можуть бути підставою зміни способу стягнення аліментів.

Відповідно до статті 195 СК України, заборгованість за аліментами присуджується у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку платника за відповідний період, незалежно від джерела його отримання. У випадках, коли особа є фізичною особою-підприємцем, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, або взагалі не працює, заборгованість підлягає обчисленню, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 № 146 встановлено, що для фізичних осіб-підприємців на єдиному податку, які виїжджають за кордон, визначення суми аліментів здійснюється, виходячи або із заробітку за останнім місяцем роботи, або із середньої заробітної плати в регіоні проживання. зазначена правова позиція унеможливлює довільне тлумачення розміру зобов`язань платника аліментів за наявності формального статусу ФОП.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження обґрунтованості та законності заявленого ним позову, що зумовлює необхідність визнання позовних вимог необґрунтованими із постановленням рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про відмову в позові.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 1331,20 грн, та враховуючи відмову в позові, судовий збір слід залишити за ним.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 6 13, 17, 18, 76, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Ірпінський ВДВС у Бучанському районі Київської області КМУ МЮ України, про зміну способу стягнення аліментів відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Ірпінський ВДВС у Бучанському районі Київської області КМУ МЮ України, код ЄДРПОУ: 34780165, місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Ярославська, буд. 9.

Рішення суду складено 26 жовтня 2026 року.

Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО