Постанова № 14104462, 07.02.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2011 р. Справа № 3/7

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Огороднік К.М. , суддів Мельник О.В.

при секретарі судового засідання Кульчин Л.В.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-Капітал" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 28.12.10 р.

у справі № 3/7 (суддя Мамченко Ю. А. )

позивач Товариство "МАРОМЕ СЕРВІСИЗ ЛІМІТЕД"

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-Капітал" відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел телеком'юнікешен компані"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача 1 - не з'явився;

відповідача 2 - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 28 грудня 2010р. (суддя Мамченко Ю.А.) було задоволено заяву Позивача - Товариства "Мароме Сервісиз Лімітед" про вжиття заходів до забезпечення позову. Заборонено державному реєстратору Печерської районної у місті державної адміністрації (м. Київ, вул. Суворова, 15, код 26077508) здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел телеком'юнікешен компані" (код ЄДРПОУ 20057835) та вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; накладено арешт на частки учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел телеком'юнікешен компані" та на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтеренешенел Телеком'юнікешен компані".

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-Капітал" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області про вжиття заходів до забезпечення позову від 28 грудня 2010 р. у справі № 3/7.

Апелянт вважає, що місцевим господарським судом було порушено норми процесуального права при винесені даної ухвали, а тому вона є незаконною та такою, що повинна бути скасована.

Зокрема, апелянт зазначає, що позивачем не було доведено необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, а вжиті судом заходи не є адекватними із заявленими позивачем вимогами.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04 січня 2011р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження апеляційною інстанцією. Розгляд апеляційної скарги призначено на 24 січня 2011р.

Представники сторін в судове засідання на розгляд скарги не з"явились. Натомість, останніми подані клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у даній справі на більш тривалий термін, оскільки між ними проводяться добросовісні переговори з метою врегулювання виниклого спору в позасудовому порядку та укладенням в зв"язку з цим мирової угоди.

З огляду на подані сторонами клопотання розгляд скарги відкладено на 07 лютого 2011р. В дане судове засідання представники сторін не з'явились.

Враховуючи строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу, передбачений ч.2 ст.102 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

Розглянувши подану апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-Капітал" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 28.12.10 р. у справі № 3/7 слід залишити без змін.

При цьому, колегія суддів виходила з наступного.

У відповідності до вимог ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Частина 1 ст. 67 ГПК України містить перелік засобів забезпечення позову, а саме:

- накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать Відповідачу;

- заборона Відповідачеві вчиняти певні дії;

- заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Оскільки, законодавцем не передбачено переліку господарських спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову, то господарський суд у кожному конкретному випадку оцінює обставини справи для прийняття обґрунтованого рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є визнання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТзОВ "Інтернешенел телеком'юнікешен компані" в розмірі 24,31% статутного капіталу від 9 вересня 2010 р., укладений між Товариством "МАРОМЕ СЕРВІСИЗ ЛІМІТЕД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-Капітал."

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що не вжиття заходів до забезпечення позову призведе до неможливості в майбутньому виконання рішення суду з даного спору, так як відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює наслідків, крім тих що пов'язані з його недійсністю, тобто повернення сторін в попередній стан. Крім того, позивачем надано докази, які свідчать про здійснення відповідачами дій по перереєстрації учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернешенел Телеком’юнікешен компані”.

Незважаючи на можливість апеляційного оскарження ухвали про застосування заходів забезпечення позову, вирішення питання про наявність чи відсутність вищезазначених обставин, що є підставою для задоволення чи відмови у задоволенні заяви про вжиття таких заходів, є прерогативою господарського суду першої інстанції, який досліджує ці обставини в повному об"ємі.

Проаналізувавши матеріали справи та беручи до уваги те, що відповідачем до апеляційної скарги не додано належних доказів, які б підтверджували його заперечення по суті позовних вимог, а також зважаючи на те, що вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду і, при цьому, закон не містить точного переліку господарських спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали вірно враховано наявність зв"язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а відтак правомірно забезпечено позов шляхом заборони державному реєстратору Печерської районної у місті державної адміністрації здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно ТзОВ "Інтернешенел телеком'юнікешен компані" та вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, накладення арешту на частки учасників у статутному капіталі ТзОВ "Інтернешенел телеком'юнікешен компані" та на майно, що належить ТзОВ "Інтеренешенел Телеком'юнікешен компані".

Враховуючи все вищевикладене, на думку колегії суддів, заходи забезпечення позову, застосовані господарським судом першої інстанції ухвалою від 28.12.2010 року, мотивовані наявністю обставин, що дозволяють зробити припущення про неможливість виконання рішення господарського суду через невжиття таких заходів, є такими, що прийняті з дотриманням процесуальних вимог щодо підстав та умов застосування заходів до забезпечення позову, а тому оскаржувана ухвала господарського суду відповідає вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-Капітал" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 28.12.2010 року у справі №3/7 залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу №3/7 повернути до господарського суду Рівненської області для подальшого її розгляду.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Мельник О.В.