Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 183/6265/26
№ 2/183/6123/26
29 жовтня 2026 року м.Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Оладенко О.С.
за участю секретаря судового засідання Павлюк А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженняу у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та відповідачем укладено кредитний договір № 06.03.2025-100000248 від 06.03.2025, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 15000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі. У зв`язку із невиконанням позичальником взятих на себе зобов`язань, у останнього утворилась заборгованість у розмірі 17700,22 грн., яка складається з наступного: 10804,34 грн. заборгованість по кредиту; 3745,88 грн. заборгованість по відсотках, 3150 грн. - заборгованість по неустойці. Посилаючись на невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.
Ухвалою судді від 04.06.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив провести розгляд справи без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, був повідомлений своєчасно та належним чином, правом на подання відзиву не скористався, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.
Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, дійшов таких висновків.
Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У розумінні ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 06.03.2025-100000248 від 06.03.2025.
Водночас, позивачем додано до позовної заяви лише розрахунок заборгованості та копію квитанції про перерахунок коштів від 06.03.2025.
Копії кредитного договору № 06.03.2025-100000248 від 06.03.2025, який за твердженням позивача укладено між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 , позивачем не надано; у позовній заяві не зазначено про неможливість подання такого доказу, а також клопотання про його витребування.
Виписку за картковим рахунком позивачем також не надано, факт отримання кредитних коштів алежним та допустимим доказом не підтверджено.
Тобто, в матеріалах справи відсутній кредитний договір № 06.03.2025-100000248 від 06.03.2025, за яким позивач просить стягнути заборгованість, що унеможливлює встановлення факту його укладення та змісту зобов`язань відповідача.
Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу, оскільки цей розрахунок не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позові, а отже не є належним та достатнім доказом наявності заборгованості. Позивачем не доведено укладання кредитного договору на заявлених ним умовах.
Наданий позивачем лист ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (iPay.ua) від 22.04.2026 вих. № 1-2204 не може бути визнаний судом належним, допустимим та достатнім доказом фактичного отримання кредитних коштів саме відповідачем ОСОБА_1 .
У зазначеному листі міститься лише інформація про успішне перерахування 06.03.2025 коштів у сумі 15000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 із формулюванням «картка клієнта». Проте вказаний документ взагалі не містить прізвища, ім`я, по батькові, реєстраційного номера облікової картки платника податків чи будь-яких інших персональних ідентифікуючих даних відповідача. Водночас матеріали справи не містять жодних банківських виписок, довідок чи договорів про відкриття рахунку, які б підтверджували, що банківська картка № НОМЕР_1 належить саме ОСОБА_1 .
Крім того, позивач, звертаючись до суду, не надав первинних банківських документів на підтвердження особи держателя картки та не скористався своїм процесуальним правом подати клопотання про витребування доказів у порядку статті 84 ЦПК України щодо належності вказаного карткового рахунку відповідачу, розпорядившись своїми правами на власний розсуд.
За таких обставин сам по собі лист платіжного сервісу про здійснення транзакції, за відсутності підтвердження належності рахунку відповідачу, фіксує лише факт переказу коштів на певний номер картки, однак не доводить факт видачі та зарахування коштів у володіння чи на рахунок саме ОСОБА_1 . Відтак цей доказ не спростовує недоведеності позовних вимог та у сукупності з відсутністю підписаного кредитного договору підтверджує наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Позивачем не зазначено жодних причин неможливості їх подання до суду з причин, що об`єктивно не залежали від позивача, протягом усього періоду розгляду справи, не заявлено жодного клопотання про витребування доказів.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
Більше того, у своїй позовній заяві до суду представник позивача просив розглянути справу у його відсутність та у призначені засідання не з`являвся, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа № 755/18920/18, провадження № 6117205ск19.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували укладення вищезазначеного кредитного договору № 06.03.2025-100000248 від 06.03.2025 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 .
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 06.03.2025-100000248 від 06.03.2025 є недоведеними, необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 81, 141, 259, 263-265, 268, 281-282 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 37356833; місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А;
відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1
Повне судове рішення складено і підписано 29 жовтня 2026 року .
Суддя Оладенко О.С.
Судове рішення № 141043257, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 29.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 183/6265/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: