Рішення № 141042892, 28.10.2026, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/1315/26

провадження № 2/179/1245/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року селище Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої судді Чорної А.О.,

секретаря судового засідання Пантєлєєвої Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Позов мотивовано тим, що 26.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 45552211.

Згідно з п.1. Договору позики, за цим Договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку Позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.

Договір було укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором згідно з Законом України «Про електронну комерцію».

Підписанням цього Договору позики відповідач підтвердив, що ознайомився на сайті позикодавця з повною інформацією щодо позикодавця та його послуг, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також погодився, що до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті позикодавця, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі (п.п.5.1. п.5, п.п.5.3. п.5 Договору позики).

Всупереч умовам Кредитного договору відповідач не виконала свого обов`язку та не повернула надану їй позику.

23.04.2026 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 23/04/26, у відповідності до умов якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до п. 1.1. Договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" за плату, а ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" відступити права грошової вимоги, строк виконання за якою настав до третіх осіб боржників. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах боржників, які формуються згідно Додатку № 1, що є невід`ємною частиною Договору.

Згідно п.1.2. Договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Реєстру боржників № 2 від 23.04.2026 до Договору факторингу № 23/04/26 від 23.04.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 10 479,52 грн, з яких: 4 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 0,00 грн сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою, 6 400 грн сума заборгованості за пенею; 79,52 грн комісія за надання позики.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором позики № 45552211 від 26.09.2025 в розмірі 10 479,52 грн, з яких: 4 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 0,00 грн сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; 6 400 грн сума заборгованості за пенею; 79,52 грн комісія за надання позики.

Оскільки відповідачем не виконано взятих на себе зобов`язань згідно із даним Договором позики, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість в розмірі 10 479,52 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 07.07.2026 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та призначене судове засідання для розгляду справи по суті. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 09.09.2026 витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, що становить банківську таємницю.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, у позовній заяві просила здійснювати розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена відповідно до вимог процесуального закону. Надала заяву про перенесення розгляду справи на іншу дату, обґрунтовуючи неможливість прибути на вказану дату через хворобу сина.

Розглядаючи клопотання відповідача про відкладання розгляду справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про відкладення судового засідання на іншу дату з наступних підстав.

Так, із матеріалів справи вбачається, що судові засідання, призначені на 06.08.2026, 09.09.2026, 13.10.2026, 28.10.2026 були відкладені на іншу дату у зв`язку з клопотанням відповідача.

Таким чином, суд, задовольнив клопотання відповідача про відкладення судового засідання тричі та судове засідання було відкладено з 06.08.2026 на 09.09.2026, з 09.09.2026 на 13.10.2026 та з 13.10.2026 на 28.10.2026.

У судове засідання, призначене на 28.10.2026 відповідач знов не з`явилася, надала заяву про відкладення справи на іншу дату.

Судом тричі відкладалося судове засідання та суд сприяв тому, щоб сторона відповідача мала можливість прийняти участь у судовому засіданні, однак відповідач на кожне судове засідання надавала заяву про відкладання розгляду справи.

За положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 223 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Разом з тим, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Крім того, судом також врахований висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 915/593/17, згідно з яким, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки судом були створені всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав та обов`язків, та було вжито заходів для належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, а також зважаючи на те, що судове засідання тричі відкладалися за клопотанням відповідача, відповідач не скористалася своїм правом надання суду відзиву на позовну заяву, хоча мала достатньо часу з моменту відкриття провадження, тобто з 07.07.2026, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання.

Неявка сторін не перешкоджає проведенню судового засідання відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані сторонами докази, а також наведені у письмових поясненнях доводи сторін, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Правовідносини по даній справі регулюються Цивільним Кодексом України.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вимогами ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Відповідно до ст. 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Судом встановлено, що 26.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 уклали в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідача - 41245), що відповідає вимогам ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", Договір надання коштів у кредит № 45552211, згідно з яким ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" зобов`язалось надати відповідачу кредит у сумі 4 000 грн на строк 30 днів до 25.10.2025, процентна ставка 0,466% в день (фіксована), пеня 4% в день, орієнтовна загальна вартість кредиту 5199,20 грн; комісія за надання кредиту - 16% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 640 грн.

Відповідач погодилася, що до моменту укладання (підписання) Договору вивчила цей Договір, включаючи усі його суттєві умови (у тому числі ті, які встановлюють детальний розпис загальної вартості Кредиту) шляхом ознайомлення з умовами Оферти, Паспортом споживчого кредиту, інформацією на Сайті тощо (п. 5.3. Договору).

Підписанням електронним підписом одноразовим ідентифікатором 41245 Договору надання коштів у кредит № 45552211, ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена з Паспортом споживчого кредиту та офертою, що містить в тому числі проєкт Договору, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит, які розміщені на веб-сайті Товариства чи мобільному додатку, та підтвердила, що повністю розуміє, їх зміст, суть, об`єм, зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору.

Також, 26.09.2025 ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 уклали в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідача - 54112), що відповідає вимогам ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", Додаткову угоду № 16121044 до Договору надання коштів у кредит № 45552211 від 26.09.2025, згідно з яким сторони домовилися про реструктуризацію погашення позичальником заборгованості, що утворилася на дату укладення цієї Додаткової угоди в сумі 6 799 грн на 120 днів. Загальна сума заборгованості є фіксованою.

Позичальник сплачує кредитодавцю суму заборгованості, вказану у п.1 Додаткової угоди, частинами за наступним графіком: 1) 04.11.2025 1359,84 грн; 2) 04.12.2025 1359,84 грн; 3) 03.01.2026 1359,84 грн; 4) 02.02.2026 1359,84 грн; 5) 04.03.2026 1359,84 грн (п.3. Додаткової угоди).

Сторони погодили, що Графік реструктуризації включає в себе чергові платежі, які складаються з нарахованих та несплачених позичальником процентів за понадстрокове користування кредитом або пені, які сплачуються позичальником відповідно до Графіка, визначеного у п.3. Додаткової угоди, з урахуванням черговості погашення, визначеної у Договорі.

Підписанням цієї Додаткової угоди відповідач погодилася, що розуміє та погоджується, що у разі якщо станом на дату, що слідує за датою погашення кожного чергового платежу згідно Графіка, визначеного п.3 Додаткової угоди, наявна заборгованість зі сплати такого чергового платежу, умови реструктуризації втрачають чинність, а кредитодавець відновлює нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом (його частиною) або пені, з дати, що слідує за датою несплаченого/сплаченого не в повному обсязі чергового платежу згідно Графіка, на залишок суми кредиту, відповідно до умов Договору, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства (п.8. Додаткової угоди).

Таким чином, судом встановлено, що між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачем укладено Договір надання коштів у кредит № 45552211 від 26.09.2025 та Додаткову угоду № 16121044 від 04.11.2025 до цього Договору у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами, відповідач ознайомився та погодився з ними.

Як вбачається із інформаційної довідки ТОВ «Європейська платіжна система» № КД-000098463 від 04.06.2026, 26.09.2025 перераховано кошти в сумі 4000 грн отримувачу Мільчевська Олександра - ЕПЗ № НОМЕР_1 .

Згідно інформаційного листа АТ КБ «ПриватБанк» від 07.10.2026 на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 .

Згідно виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 26.09.2025 по 01.10.2025, вбачається, що 26.09.2025 на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 було зараховано кошти у розмірі 4 000 грн.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало, надало кредит у розмірі 4 000 грн, шляхом перерахуванням кредитних коштів на картковий рахунок банківської картки відповідача № НОМЕР_2 .

Всупереч умовам Договору надання коштів у кредит № 45552211 від 26.09.2025 та Додаткової угоди № 16121044 від 04.11.2025 до нього, відповідач не здійснила своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту, комісії та процентам у строки, вказані у Договорі та Додатковій угоді до нього, чим порушила взяті на себе договірні зобов`язання.

Відповідно до доданого розрахунку від 27.04.2026, заборгованість позичальника за Договором надання коштів у кредит № 45552211 від 26.09.2025, станом на 23.04.2026 становить 10 479,52 грн, з яких: 4 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 6 400 грн сума заборгованості за пенею та 79,52 грн комісія за надання позики.

23.04.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) укладено Договір факторингу № 23/04/26, відповідно до якого, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за плату, а ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступити ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги, право на одержання яких належить ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

Згідно з п.1.1. Договору факторингу, Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за відповідний Реєстр за плату к передбачений Договором строк.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах боржників, відображаються у відповідному Реєстрі боржників, складеному за формою згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 1.2. Договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

В день коли здійснюється перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників, Клієнт зобов`язаний передати Фактору інформацію згідно Реєстру боржників в електронному виді за формою, наведеною в Додатку № 5 до цього Договору на підставі Акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру божників в електронному вигляді (Додаток № 3).

Згідно Акту прийому-передачі Реєстру боржників № 2 від 23.04.2025 за Договором факторингу № 23/04/26 від 23.04.2026, Фактор - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та Клієнт - ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» склали цей акт про те, що на виконання п.1.2. Договору факторингу № 23/04/26 від 23.04.2026 Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр боржників кількістю 5789, після чого, з урахуванням п.1.2. Договору факторингу № 23/04/26 від 23.04.2026, від Клієнта до Фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Таким чином, 23.04.2026 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 23/04/26, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором надання коштів у кредит № 45552211 від 26.09.2025.

Відповідно до Реєстру боржників № 2 від 23.04.2026 до Договору факторингу № 23/04/26, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 10 479,52 грн, з яких: 4 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 400 грн сума заборгованості за пенею; 79,52 грн комісія за надання позики.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не погасила заборгованість за Кредитним договором, яка є останньою незмінною з моменту відступлення прав вимоги до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку про невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів, та наявності у неї боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним Кредитним договором за Договором відступлення прав вимоги.

Також із розрахунку вбачається, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювались нарахування жодних штрафних санкцій.

Доказів погашення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4 000 грн та комісії у розмірі 79,52 грн відповідачем суду не надано, отже, позивач має право на стягнення заборгованості за Кредитним договором № 45552211 від 26.09.2025.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4 000 грн та комісії у розмірі 79,52 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за пенею в розмірі 6 400 грн, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем)позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу.

Керуючись вказаними нормами закону, а також встановивши, що позивач, окрім заборгованості за тілом кредиту та комісією, просив стягнути пеню в розмірі 6 400 грн, яка відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України підлягає списанню кредитодавцем, суд вважає вказані вимоги необґрунтованими, безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених поданими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 23.06.2026 № 164043.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 036,43 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором позики № 45552211 від 26.09.2025 у розмірі 4 079 (чотири тисячі сімдесят дев`ять) гривень 52 копійки, з яких: 4 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 79,52 грн комісія за надання позики.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1 036 (одна тисяча тридцять шість) гривень 43 копійки.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А.О. Чорна