Постанова № 141042056, 27.10.2026, Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/3779/26

Провадження № 3/734/1942/26

ПОСТАНОВА

іменем України

27 жовтня 2026 року селище Козелець

Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Домашенко Ю.М., розглянувши справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

13.08.2026 о 10:00 год на 98 км автодороги М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі в с. Кіпті водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Kia Sorento, реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки та в лікаря-нарколога водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Повідомив, що 13.08.2026 повертався з дому на службу на автомобілі КІА СОРЕНТО. У с. Кіпті зупинила поліція, оскільки автомобіль мав іноземну реєстрацію. Поліцейський попросив вийти з автомобіля, дихнути, ніби-то він відчув запах перегару. Також попросив витягнути руки, спитав, чому вони трусяться, повідомив про наявність почервоніння обличчя. На питання поліцейського щодо вживання алкоголю, заперечив це. Надалі поліцейський запропонував пройти огляд на стан сп`яніння з використанням Драгеру. Погодився. Пішли на пост. Працівник поліції роз`яснив процедуру, спитав, чи готовий дихати. Відповів, що так. Потім поліцейський кивнув, що не потрібно проходити огляд. Відмовився від огляду. Потім поліцейський запропонував пройти огляд в лікарні. Відмовився, оскільки поспішав на службу. Після цього склали протокол та поїхав на службу. Був тверезий.

Захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Біла Т.О. подала клопотання про закриття провадження у справі, узагальнені доводи якого зводяться до наступного.

З відеозапису не вбачається наявність ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , адже колір шкіри водія звичайний, виражене тремтіння пальців рук узагалі не зафіксовано, а для виявлення запаху алкоголю з порожнини рота працівник поліції не просив «дихнути». Отже, водій не підлягав огляду на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку з відсутністю ознак такого сп`яніння. Оскільки ОСОБА_1 є чинним військовослужбовцем, то відповідно до ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного сп`яніння мав проводитися посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. ОСОБА_1 не відсторонили від права керування транспортним засобом, як того вимагають положення ч. 1 ст. 266 КУпАП.

У ході розгляду справи судом досліджено такі докази:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 744395 від 13.08.2026, згідно з яким 13.08.2026 о 10:00 год на 98 км автодороги М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі в с. Кіпті водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Kia Sorento, реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки та в лікаря-нарколога водій відмовився;

-відеозапис, яким підтверджується керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинка працівниками поліції, оскільки автомобіль мав іноземну реєстрацію. Під час перевірки документів поліцейський запитав водія, чи не вживав той алкогольні напої. ОСОБА_1 відповів, що напередодні ввечері пив пиво. Надалі поліцейський повідомив водія про наявність ознак алкогольного сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. На вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використання спеціального технічного засобу або в медичному заклад у лікаря нарколога ОСОБА_1 відмовився. Мотивував це вживанням напередодні спиртного. Після цього складено адміністративні матеріали, роз`яснено права водію, оголошено йому зміст протоколу та вручено примірник. Потім ОСОБА_1 повідомлено, що він відсторонений від керування транспортним засобом.

-акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів у зв`язку з виявленими ознаками: виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Огляд не проводився у зв`язку з відмовою;

-направлення на медичний огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я «КЛІЛ» з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 13.08.2026 у зв`язку з виявленими ознаками: виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

-довідку старшого інспектора ВАП УПП у Чернігівській області від 14.02.2026, згідно з якою ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 04.06.2021;

-довідку старшого інспектора ВАП УПП у Чернігівській області від 14.02.2026, згідно з якою ОСОБА_1 раніше не притягався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Судом також досліджено надані захисником копії:

-військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 09.02.2010;

-довідки військової частини НОМЕР_4 № 2438 від 26.09.2025 (форма 5), згідно з якою солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_4 з 19.07.2025 і дотепер;

-інформації УПП в Чернігівській області ДПП № 294аз/41/22/01-2026 від 01.09.2026, відповідно до якої 13.08.2026 під час несення служби поліцейськими УПП в Чернігівській області ДПП на СП «Кіпті», 98 км автомобільної дороги М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі транспортний засіб Kia Sorento, реєстраційний номер НОМЕР_1 тимчасово не затримувався. Евакуатор для примусового переміщення зазначеного транспортного засобу не викликався;

-роздруківки кадрів із відеозапису події, яка відбулася 13.08.2026

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану, зокрема, алкогольного сп`яніння.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Отже, на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 повинен був знати свій обов`язок пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Щодо доводів захисника суд зазначає наступне.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан сп`яніння визначені ст. 266 КУпАП, п. 2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС/МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (надалі Інструкція). За змістом цих нормативних актів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння.

Як убачається з п. 2, 3 розділу 1 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 6 розділу 1 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Водночас згідно з п. 7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Підставою для висловлення ОСОБА_1 вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння стало суб`єктивне припущення поліцейського про перебування зазначеної особи у стані сп`яніння, яке ґрунтувалося на наявності у неї передбачених п. 3 розділу 1 Інструкції ознак алкогольного сп`яніння.

Висунення поліцейським вимоги щодо проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння призвело до виникнення у водія обов?язку пройти огляд на стан такого сп?яніння.

Згідно з відеозаписом вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття, а відповідь ОСОБА_1 була категоричною та такою, що свідчила про відмову від проходження огляду.

Аргументи про недотримання встановленої ст. 266-1 КУпАП процедури проходження огляду на визначення стану алкогольного сп?яніння суд вважає безпідставними.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Так, аналізуючи зміст п. 39 ч. 1 ст. 255 КУпАП, суд зауважує, що уповноважені посадові особи органів управління Військової служби правопорядку в Збройних Силах України не наділені повноваженнями складати протокол про передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне правопорушення, у вчиненні якого звинувачується ОСОБА_1 .

Водночас уповноважені посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України мають право складати протоколи про передбачені ст. 44, ч. ч. 2, 3 ст. 123, ст. 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 1841, 185 і 185-7 КУпАП адміністративні правопорушення.

Даний перелік є вичерпним, тобто розширенню та доповненню він не підлягає.

Суд ураховує, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП уповноважені особи органів Національної поліції, до компетенції яких віднесено оформлення протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема, за ст. 130 КУпАП, не вправі складати даний процесуальний документ без дотримання встановленої положеннями ст. 266 КУпАП процедури.

До того ж, згідно із ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Вчинене ОСОБА_1 , передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне правопорушення віднесено до категорії правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відтак у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 положення, якими регламентовано адміністративну відповідальність, застосовуються до нього на загальних підставах.

Суд вважає за необхідне зазначити, що дія положень ст. 266 КУпАП за колом осіб поширюється на всіх водіїв транспортних засобів, незалежно від їх роду діяльності та без урахування наявності/відсутності факту проходження військової служби.

Базовим критерієм для розмежування застосування вимог ст. 266 та 266-1 КУпАП під час процедури проходження огляду на стан сп`яніння або відмови від його проходження у даному випадку є керування транспортним засобом, тобто виконання особою функції водія, а не обов`язків військової служби, на що помилково посилався захисник.

Відтак із урахуванням вищевикладеного у сукупності, на переконання суду застосування працівниками поліції положень ст. 266 КУпАП відносно водія ОСОБА_1 під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення ґрунтується на вимогах закону.

Доводи захисника щодо невідсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом спростовуються наявними в справі доказами, зокрема, відеозаписом.

Порушень вимог закону, які б призводили до визнання доказів недопустимими, не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини і вважає за необхідне накласти на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» необхідно стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665.60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 283-285, 287-289 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 гривень 60 копійок судового збору.

Реквізити для сплати штрафу: р/р UA528999980313070149000025001, отримувач ГУК у Чернігів.обл/Чернігів.обл/21081300, код за ЄДРПОУ: 37972475, МФО: 899998.

Реквізити для сплати судового збору: р/р UA908999980313111256000026001, отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів із моменту її винесення.

Судд я Юрій ДОМАШЕНКО