Рішення № 141041048, 22.10.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/16650/26

Провадження № 2/686/9234/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Заочне

22 жовтня 2026 рік м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі

головуючого судді Колієва С.А.,

за участю секретаря судового засідання Стасюк О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

встановив:

У січні 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.12.2019 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір № 1769489 за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 5000,00 гривень на строк та сплатою процентів за користування кредитними коштами, які визначені умовами договору. 27.03.2020 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «Кредит Капітал» укладено договір факторингу 49-МЛ за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1769489 від 27.12.2019 року. Станом на час відступлення права вимоги заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1769489 від 27.12.2019 становила 14 602,75 гривень і складалася з: 4 890,00 гривень тіло кредиту, 7 212,75 гривень прострочена заборгованість за відсотками та 2500,00 грн нарахована неустойка.

На підставі викладеного ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 14 602,75 гривень заборгованості за кредитним договором.

В судове засідання представник позивача не з`явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Подав письмову заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності. Позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з`явилася. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомила. Відзив на позов не подала.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних матеріалів.

Фактичні обставини встановлені судом.

27 грудня 2019 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі договір № 1769489 за умовами якого ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати останньому грошові кошти (фінансовий кредит), а той повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та строки, визначені договором (п.1.1 Договору).

Пунктами 1.2, 1.3, 1.4, 1.5.2 та 1.6 кредитного договору визначено, що сума кредиту становить 5000,00 гривень; кредит надається на строк 30 днів з 27.12.2019; термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії за надання кредиту, процентів за користування кредитом 26.01.2020; проценти за користування кредитом 15 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; стандартна процентна ставка 2,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно Графіку розрахунку (додаток №1 до вказаного кредитного договору) сторонами було визначено: дата платежу 26.01.2020; сума до сплати 5015,00 грн, до складу якої входить тіло кредиту 5000,00 грн, проценти 15,00 грн.

Вказаний кредитний договір укладено сторонами дистанційно та підписаний ОСОБА_1 електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора R 11747 (довідка про ідентифікацію а.с.14).

Згідно платіжного доручення №13029050 від 27.12.2019 ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 27.12.2019 року грошові кошти у сумі 5000,00 грн на виконання кредитного договору № 1769489 (а.с.15).

Факт належності ОСОБА_1 платіжної картки № НОМЕР_1 та зарахування на неї 27.12.2019 року коштів у сумі 5000,00 грн підтверджено листом АТ «Універсал Банк» від 15.07.2026 №БТ/Е-31532.

2703.2020 між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимог № 49-МЛ за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1769489 від 27.12.2019 року.

Згідно представленого позивачем розрахунку (виписки з особового рахунку за кредитним договором № 1769489 від 27.12.2019 року) заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 14 602,75 гривень і складалася з: 4 890,00 гривень тіло кредиту, 7 212,75 гривень прострочена заборгованість за відсотками та 2500,00 грн нарахована неустойка.

Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд.

а) щодо правовідносин сторін

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону України від 3 вересня 2015року №675-VIII «Про електронну комерцію» (далі Закон №675-VIII) електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень частини першої статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

В силу частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Зібрані докази вказують на те, що 27.12.2019 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Мілоан» в електронній формі кредитний договір, за умовами якого вказана фінансова компанія перераховувала на рахунок відповідача кредитні кошти у загальному розмірі 5000,00 гривень, а той зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в порядку, визначеному договором.

Після закінчення строку кредитування ОСОБА_1 не повернув кредит та не сплатив проценти за користування ним.

У подальшому ТОВ «Мілоан», на підставі договору відступлення прав вимог 49-МЛ від 27.03.2020 року, відступило ТОВ «ФК «Кредит Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1769489 від 27.12.2019 року.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що ОСОБА_1 не виконав обов`язки за кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал» слід стягнути заборгованість за відповідними кредитним договором.

Щодо розміру заборгованості, яка підлягає до стягнення.

Відповідно до представленого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за кредитним договором № 1769489 від 27.12.2019 року становить 14 602,75 гривень і складалася з: 4 890,00 гривень тіло кредиту, 7 212,75 гривень прострочена заборгованість за відсотками та 2500,00 грн нарахована неустойка.

При цьому із представленого розрахунку (відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 1769489 від 27.12.2019) встановлено, що заборгованість за процентами розрахована за період з 28.12.2019 року по 26.03.2020 рік із розрахунку процентної ставки 0,01% на день за період з 28.12.2019 по 26.01.2020 та 2,5 % на день за період з 27.01.2020 по 26.03.2020 рік. Також за вказаний період відповідачем було сплачено 250,00 грн (27.01.2020), які були зараховані первісним кредитором в погашення тіла кредиту у сумі 110,00 грн та в погашення нарахованих процентів 140,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Так, згідно умов кредитного договору № 1769489 від 27.12.2019 сторонами було погоджено що строк кредитування становить 30 днів від дати отримання кредиту та дата повернення кредиту 26.01.2020 рік. Згідно графіка платежів термін повернення кредиту та сплати нарахованих відсотків зазначено 26.01.2020 рік, а розмір до сплати процентів зазначено 15,00 гривень.

Доказів того, що сторонами у визначеному договором порядку був продовжений строк кредитування матеріали справи не містять.

За таких обставин розмір процентів, які мала сплатити відповідач, у межах погодженого строку кредитування становити 15,00 гривень.

Оскільки відповідач у визначений договором строк не повернув кредит та не сплатив проценти, у відповідності до положень п.4.1 кредитного договору за період з 27.01.2020 по 26.03.2020 рік була нарахована пеня у загальному розмірі 2 500,00 гривень.

З огляду на викладене розмір заборгованості за кредитним договором, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача буле становити 7265,00 гривень із розрахунку: 5000,00 грн (тіло кредиту) + 15,00 грн (проценти, нараховані в межах встановленого сторонами строку кредитування до 26.01.2020 року) 250,00 грн (сплачені відповідачем в рахунок погашення кредитної заборгованості кошти) + 2500,00 грн (нарахована пеня за прострочення виконання зобов`язання)

В решті у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Приписами частин 1 та 3 ст.133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.ст. 15, 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом ч.ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до приписів частин 1 та 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджується, що правнича допомога у справі згідно з договором про надання правничої допомоги від 01 липня 2025 року №0107 позивачу надавалося Адвокатським об`єднанням «Апологет». Згідно акту №Д/23619 наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 14.04.2026, детального опису робіт, виконаних адвокатом від 14.04.2026 сторони підтвердили факт надання Адвокатським об`єднанням «Апологет» та прийняттям клієнтом послуг відповідно до положень укладеного ними договору про надання правничої допомоги від 01 липня 2025 року №0107, сума наданих послуг відповідно до договору складає 8000 грн.

Заяв про не співмірність заявленої до відшкодування суми витрат на правничу допомогу відповідачем не подавалося.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме: судовий збір у сумі 1324,56 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 3980,07 грн, а всього гривень 5304,63 гривень.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 546, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором кредиту № 1769489 від 27.12.2019 у розмірі 7265,00 гривень, а також понесені судові витрати у розмірі 5304,63 гривень.

В решті у задоволенні позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 28.10.2026 року.

Суддя: