Рішення № 141040674, 23.10.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/4906/26

Номер провадження 2/676/4220/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Барабаш К.А.,

за участі секретаря судового засідання Расєвич Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.09.2025 року між сторонами укладений електронний кредитний договір (кредитна лінія) № 07.09.2025-100000494, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 11 000 грн. Крім того, 19.09.2025 року, 04.11.2025 року, 29.11.2025 року, 03.12.2025 року, 22.12.2026 року, 28.12.2025 року між сторонами укладені додаткові договори до зазначеного електронного кредитного договору (кредитної лінії), відповідно до умов якого відповідачці додатково надано кредитні кошти на загальну суму 12 500 грн. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі. Відповідачка порушила умови договору, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 43 701,33 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не подала.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України , судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 07.09.2025 року між сторонами укладений електронний кредитний договір (кредитна лінія) № 07.09.2025-100000494, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 11 000 грн. до 14.03.2026 року.

19.09.2025 року між сторонами укладений додатковий договір до вказаного кредитного договору (кредитної лінії) відповідно до умов якого відповідачці додатково надано кредит у розмірі 3 400 грн.

04.11.2025 року між сторонами укладений додатковий договір до вказаного кредитного договору (кредитної лінії) відповідно до умов якого відповідачці додатково надано кредит у розмірі 2 000 грн.

29.11.2025 року між сторонами укладений додатковий договір до вказаного кредитного договору (кредитної лінії) відповідно до умов якого відповідачці додатково надано кредит у розмірі 1 000 грн.

03.12.2025 року між сторонами укладений додатковий договір до вказаного кредитного договору (кредитної лінії) відповідно до умов якого відповідачці додатково надано кредит у розмірі 3 000 грн.

22.12.2026 року між сторонами укладений додатковий договір до вказаного кредитного договору (кредитної лінії) відповідно до умов якого відповідачці додатково надано кредит у розмірі 2 100 грн.

28.12.2025 року між сторонами укладений додатковий договір до вказаного кредитного договору (кредитної лінії) відповідно до умов якого відповідачці додатково надано кредит у розмірі 1000 грн.

Позивач свої зобов`язання за договором щодо надання кредиту у розмірі 23500 грн. виконав в повному обсязі, відповідачка свої зобов`язання за договором щодо повернення коштів та сплати процентів належним чином не виконала.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача становить 43 701,33 грн.: основний борг 22 380,15 грн., залишок відсотків 9 354,18 грн., залишок комісій 217 грн., залишок відсотків за ст.625 ЦК України 11 750 грн.

Відповідно до ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності з положеннями ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України особа, яка уклала кредитний договір та отримала кошти повинна виконувати його належним чином та повернути кошти у відповідності з умовами кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За загальними правилами доказування, визначеними статями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування заявлених позивачем вимог та наданих на їх підтвердження доказів на спростування розміру заборгованості в частині повернення кредиту та сплаті процентів в межах строку кредитного договору.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісією та процентами за ст.625 ЦК України, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З 24 лютого 2022 року в Україні діє воєнний стан.

Законодавець звільнив позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 р. такі нарахування підлягають списанню.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15 зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною (Постанова Великої Палати ВС від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19).

Нарахована комісія не підлягає стягненню внаслідок нікчемності умови договору, що встановлює її стягнення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення процентів за ст.625 ЦК України в розмірі 11 750 грн., комісії в розмірі 217 грн. задоволенню не підлягають, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 31 734,33 грн.

Оскільки позов задоволено частково, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1933,43 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 07.09.2025-100000494 від 07.09.2025 року у розмірі 31 734,33 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1933 грн 43 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленим цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського буд. 133А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Барабаш К.А.