Ухвала суду № 141040617, 22.10.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/17817/26

Провадження № 2-з/175/106/26

УХВАЛА

"22" жовтня 2026 р. с-ще Слобожанське

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Войтух О.М., розглянувши заяву Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою Національної служби здоров`я України, Дніпровської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради про стягнення грошових коштів, витрачених на стаціонарне лікування,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України та Дніпровської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, витрачених на стаціонарне лікування.

21 жовтня 2026 року через Електронний суд надійшла заява представника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра адвоката Риженка Олега Вікторовича про забезпечення позову, в якій Правобережна окружна прокуратура міста Дніпра просить суд накласти арешт на грошові кошти, які належать відповідачу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належить ОСОБА_1 у межах суми позовних вимог на загальну суму 27 802 грн. 90 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд розглянув заяву без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву, яка відповідає вимогам ч. ч. 1, 2 ст. 151 ЦПК України, та додані до неї документи суд приходить до висновку про її задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому суд зазначає, що обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, держава несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Судом встановлено, що вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 16.04.2026 року у справі №192/126/26 винесено обвинувальний вирок відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбуття призначеного покарання з випробуванням. Вказане рішення набрало законної сили 19.05.2026 року.

У зв`язку із отриманням тяжких тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував з 16.12.2025 по 26.12.2025 на стаціонарному лікуванні в КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради.

Так, згідно з інформацією, наданою КНП «КЛШМД» ДМР загальна вартість лікування становила 27 802 грн 90 коп., з яких: 24 029 грн 60 коп. - кошти, отримані за договорами з центральним органом виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення (НСЗУ); 3 773 грн 30 коп. - кошти місцевого бюджету.

Проте в межах кримінального провадження цивільний позов щодо стягнення з ОСОБА_1 суми витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 не заявлявся, у зв?язку з чим вказані витрати залишились не відшкодовані, що створює загрозу порушення інтересів держави.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (постанова Верховного Суду України від 15.01.2020 у справі N? 915/1912/19).

Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред?явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Частиною першою статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову, зокрема позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи характер та предмет спірних правовідносин, а також те, що державі внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 завдано шкоду на загальну суму 27 802 грн 90 коп., яка в добровільному порядку не відшкодована, вважаю, що є усі підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову.

З урахуванням характеру спору, суми заявлених позовних вимог, розумним, адекватним та співмірним в даному випадку заходом забезпечення позову є накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , які знаходяться на всіх його рахунках, в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах ціни позову в розмірі 27 802 грн 90 коп.

Вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти належать відповідачу, не призведе до невиправданого обмеження його майнових прав. Такий захід не позбавляє відповідача права власності на ці кошти, а лише тимчасово обмежує право розпоряджатися ними в межах ціни позову задля гарантування реального виконання майбутнього судового рішення.

Фактично застосування у даному випадку названого заходу забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у захисті порушеного права у разі прийняття судового рішення на користь позивача.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.01.2024 у справі N? 910/152/23.

Враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у заяві доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України Дніпровської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, витрачених на стаціонарне лікування задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, які належать відповідачу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належить ОСОБА_1 у межах суми позовних вимог на загальну суму 21 282 грн. 66 коп.

Копію ухвали негайно надіслати усім учасникам справи.

Виконання ухвали про забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень, а згідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.М. Войтух