Рішення № 141040548, 27.10.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/14790/26

Провадження № 2/175/4379/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(Заочне)

"27" жовтня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Білоусової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Яшиної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Слобожанське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут Сервіс Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Добробут Сервіс Дніпро» звернувся до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 01.07.2022 року між ТОВ «Добробут Сервіс Дніпро» і співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 було укладено договір №ДБ2/С5 про надання послуг з управління будинком, спорудами та прибудинковою територією багатоквартирного будинку. За відповідачем зареєстровано право приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідач здійснював часткову оплату за отримані житлово-комунальні послуги за вищевказаним договором. Проте станом на 21.07.2026 року наявна прострочена заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 19 024 грн. 89 коп.

Представник позивача про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду письмову заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, заявлені вимоги підтримала повністю. Проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечувала.

Відповідачі в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв та відзив не подавав.

Тому суд у відповідності до ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав..

01.07.2022 року між ТОВ «Добробут Сервіс Дніпро» і співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 було укладено Договір №ДБ2/С5 про надання послуг з управління будинком, спорудами та прибудинковою територією.

Згідно інформаційного витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власником квартири, загальною площею 47,8 (кв.м.) за адресою: АДРЕСА_3 з 16.02.2022 року.

Як вбачається з Договору управління №ДБ2/С5 від 01.07.2022 року, ТОВ «Добробут Сервіс Дніпро» є Управителем та Виконавцем житлово-комунальних послуг, ОСОБА_1 є відповідно Співвласником та Замовником цим послуг.

Відповідно до п. 1.1 умов Договору управління №ДБ2/С5 від 01.07.2022 року, Управитель зобов?язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та прибудинковою територією, а співвласники зобов?язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

Згідно п. 1.7. даний договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов?язковим для виконання всіма співвласниками приміщень Об?єкту. Рішення зборів співвласників є обов?язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення та укладання цього договору.

Пунктом 2.1. передбачено, що ціна послуги з управління становить 5,49 гривень на місяць за 1 м2 загальної площі житлового приміщення або комори та 4,36 гривень на місяць за 1 м2 площі нежитлового приміщення (гаражу) у будинку та включає: А) витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку: ??за квартиру/комору у розмірі 4,24 гривень за 1 м2; ??за нежитлове приміщення (гараж) 3,11 гривень за 1 м2; Б) винагороду управителя в розмірі 1,25 гривень за 1 м2 загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку (в тому числі податки і збори що оплачує управитель та адміністративні витрати).

Відповідно до п. 2.3., розрахунковим періодом є календарний місяць (з першого по останній день місяця). Сторони погодилися, що Замовник сплачує за надані Управителем Послуги, щомісяця за попередній місяць не пізніше 20 (двадцятого) числа календарного місяця слідуючого за розрахунковим. відповідно до наданих Управителем Послуг. За бажанням співвласника оплата послуги з управління може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Відсутність з будь-яких причин у Співвласника рахунків на оплату не є підставою для несплати/несвоєчасної сплати за Послугу з управління.

Пунктом 5.5. визначено, що відсутність з будь-яких причин у Замовника рахунків на оплату не є підставою для несплати/несвоєчасної сплати за Послуги управління. У випадку прострочення платежу Замовником, останній сплачує Управителю пеню у розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. При цьому загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Судом також встановлено, що відповідач здійснював часткову оплату за отримані житлово-комунальні послуги за Договором управління №ДБ2/С5 від 01.07.2022 року у розмірі 2 954, 66 грн.

При цьому станом на 21.07.2026 року у ОСОБА_1 наявна прострочена заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 19 024 грн. 89 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичайного ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №ДБ2/С5 від 01.07.2022 року в силу прямої вказівки норм ч.11 ст.10, ч.5 ст.11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та ч.1 ст.15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є обов`язковим для виконання усіма співвласниками (як фізичними, так і юридичними особами), тобто житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, незалежно від наявності підпису кожного із співвласників на такому договорі.

Згідно із частиною першою, пунктом 7 частини другої статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до частини першої, другої, третьої статті 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором . Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем. Умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» якщо зборами співвласників прийнято рішення про укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, такий договір (зміни до нього) підписується співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Так, згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст.ст. 7, 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів, а споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а саме: споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором . Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Таким чином відповідач зобов`язаний оплатити за надані послуги, якщо він фактично користувався ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 26 вересня 2018 року № 750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року № 642/2858/16.

Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право, зокрема, на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд звертає увагу на те, що матеріалами справи підтверджено, що позивач надавав житлово-комунальні послуги, а відповідач ними користувався.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 328, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 19, 27, 83, 141, 175, 274-275, 280-289, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут Сервіс Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут Сервіс Дніпро» (ЄДРПОУ 44043724, місцезнаходження: 49107, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Високовольтна, буд. 14К, к. 116) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за Договором № ДБ2/С5 від 01.07.2022р. про надання послуг з управління будинком, спорудами та прибудинковою територією багатоквартирного будинку у розмірі 19 024, 89 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут Сервіс Дніпро» (ЄДРПОУ 44043724, місцезнаходження: 49107, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Високовольтна, буд. 14К, к. 116) сплачений судовий збір у розмірі 3 328, 00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О. М. Білоусова