Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 209/7244/26
Провадження № 3/209/1088/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2026 року м. Кам`янське
Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Левицька Н.В., розглянувши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсіонер, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпровського районного суд міста Кам`янського з відділення поліції № 1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 03.10.2026 серії ВБА № 172791, 06 вересня 2026 року приблизно о 17:00 год. ОСОБА_1 перебуваючи у громадському місці за адресою: м. Кам`янське, пр-т. Івана Франка 22 на дитячому майданчику вчинив дрібне хуліганство, а саме: публічно здійснив кілька пострілів у повітря зі стартового пістолету, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, виявив явну неповагу до суспільства. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, з обставинами, викладеними у протоколі, погодився. Підтвердив, що під час зазначеної події дійсно використовував стартовий пістолет, та пояснив, що того дня разом із друзями грав у доміно на подвір`ї, де також перебувала компанія підлітків, які поводилися надто гучно та зухвало, а також намагалися зламати лавку. Він підійшов до них і зробив зауваження, однак підлітки почали висловлюватися на його адресу нецензурною лайкою та не реагували на його прохання поводитися тихіше. Після цього він піднявся до своєї квартири, взяв стартовий пістолет, вийшов на вулицю та здійснив постріли вгору, у повітря, з метою налякати підлітків. Просив суд урахувати, що його дії були зумовлені тим, що у дворі постійно збираються гучні компанії. Зазначив, що не мав наміру завдати будь-кому шкоди, а хотів у такий спосіб хоча б якось заспокоїти підлітків. Усвідомлює неправильність своєї поведінки, запевнив, що надалі подібного не повториться, та просив суд суворо його не карати.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 19 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство», відповідно до ч. 1 ст. 296 КК хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Громадський порядок це обумовлена потреба суспільства, система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами, система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Верховний Суд України у постанові від 4 жовтня 2012 року (справа № 5-17 кс 12) сформулював правову позицію, відповідно до якої громадський порядок слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших поза юридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного тощо.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП, об`єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
При цьому норма статті 173 КУпАП не дає однозначного визначення, що саме підпадає під поняття «інших подібних дій», що порушують громадський порядок і спокій громадян, та в чому саме проявляється хуліганський мотив дій особи, а тому це потребує з`ясування і конкретизації у кожній справі, яка вирішується судом. Однак, для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав`язати свою волю (свавілля).
Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Об`єктом захисту від неправомірних посягань в даному випадку є громадський порядок, тобто система суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об`єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі.
При цьому, обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є хуліганський мотив, а умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих є головним моментом, що визначає зміст поведінки хулігана.
Оскільки вчинення дрібного хуліганства можливе лише умисно для наявності в діях особи складу даного правопорушення необхідно встановити, що вона усвідомлювала, що своїми діями порушує громадський порядок та бажала цього.
Як встановлюється з матеріалів цієї справи, особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , своїми діями вчинив дрібне хуліганство, оскільки його вина у вчиненні адміністративних правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є доведеною «поза розумним сумнівом» та підтверджується дослідженими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №172791 від 03.10.2026, де викладено обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 ;
- довідкою за матеріалами ЖЄО №12200 о/у СКП №1 лейтенанта поліції Ярослава Яковлева, за результатами розгляду якої встановлено, що у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП.
Перераховані вище докази зібрані у передбаченому законом порядку, не викликають сумніву щодо їх належності та допустимості, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Також суд зазначає, що в матеріалах адміністративної справи наявні рапорти: інспектора чергового ВП № 1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, відповідно до якого 08.09.2026 отримано заяву та зареєстровано ЄО №12200 від 08.09.2026 як хуліганство, рапорт ст. оперуповноваженого СКП ВП №1 Кам`янського РУП ГУНП капітана поліції Артема Юркова, які за своїм правовим змістом останні не є доказами, проте є документами, якими працівники поліції інформують керівництво про законність та обґрунтованість своїх дій. Суд приймає до уваги те, що вказані документи містить дані, які повністю узгоджуються з іншими доказами по справі та доповнюють їх.
Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини вчиненого, пояснення ОСОБА_1 , який визнав свою вину та підтвердив використання стартового пістолета з метою налякати підлітків, а також пояснення останніх, суд доходить висновку, що дії ОСОБА_1 не зводилися до звичайного висловлення невдоволення поведінкою інших осіб, а полягали у свідомому використанні стартового пістолета та здійсненні пострілів у присутності інших осіб для припинення їхньої поведінки шляхом залякування.
Відсутність у ОСОБА_1 наміру завдати будь-кому фізичної шкоди не спростовує характеру вчинених ним дій та не виключає відповідальності за порушення громадського порядку і спокою громадян.
За таких обставин суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства, а його дії кваліфікує за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство, тобто інші подібні дії, що порушили громадський порядок і спокій громадян, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ст.173 КУпАП.
Обставини, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, пенсіонер, ступінь та форму його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність та вважає за необхідне застосувати до останнього адміністративне стягнення у вигляді мінімального штрафу на корить держави.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 40-1, ч.1 ст. 173, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Кам`янського.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Строк пред`явлення постанови для виконання - три місяці з дня її винесення.
Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА
Судове рішення № 141039959, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 28.10.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 209/7244/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: